Постанова Київський апеляційний суд № 357/8899/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №357/8899/22 Суддя І інстанції - Ларіна О.В. Провадження №33/824/2310/2023 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 грудня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2022, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП, в с т а н о в и л а: Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 496,20 грн. Постановою суду встановлено, що 27.08.2022 о 22 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки KIA CEED, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху на а/д М-05 «Київ-Одеса» 79 км., не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого допустив зіткнення з залізобетонним блоком, в наслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, внаслідок порушення вимоги п. 2.3б, 12.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2022 та прийняти нову постанову, якою провадження про притягнення до адміністративної справи за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та зобов`язати уповноважену особу (працівників поліції), встановити та притягнути до адміністративної відповідальності, за ч. 4 ст. 240 КУпАП суб`єкта владних повноважень, який відносно своїх повноважень, повинен був, забезпечити безпеку дорожнього руху України при встановленні перешкоди «бетонних блоків» поперек проїзної частини, перекривши три із чотирьох смуг руху 27.08.2022 на 78 км. По автодорозі М-05 «Київ-Одеса» де сталася ДТП за участю автомобіля КІА реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що оскаржувана постанова є упередженою, незаконною і не обґрунтованою, оскільки суперечить механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди, а також доказами які наявні в матеріалах справи, що підтверджують відсутність складу адміністративного правопорушення. Крім того апелянт зазначає, що Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі №357/8899/22, було призначено засідання на 09 год. 50 хв. 08.11.2022. Адвокатом Мартьяновим В.І. на електрону адресу суду було завчасно направлено клопотання 07.11.2022 про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції, а також було направлено заперечення на адміністративний протокол. Але 08.11.2022 судове засідання не відбулося, оскільки в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області була відсутня електроенергія, а тому зі слів секретаря головуючого, засідання було перенесено на невизначену дату, про яку буде повідомлено додатково, і вже 16.11.2022 з офіційного веб порталу «Судова влада України» стало відомо, про прийняте рішення. У зв`язку з вище викладеним, апелянт вважає, що його права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності грубо порушенні, а саме порушено його право на захист, що свідчить про упереджений розгляд без дослідження матеріалів провадження всупереч норм та вимог КУпАП. Крім того, апелянт вказує, що всупереч доказів, які були здобуті слідчим 27.08.2022 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди на 78 км. по автодорозі М-05 Київ-Одеса старшим слідчим слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_3., в порядку ст. 237 КПК України, 26.09.2022 - старшим інспектором ВР ПП Білоцерківського РУП лейтенантом поліції Білобровим А.Г. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №178812(відносно ОСОБА_1 ) за ст. 124 КУпАП. Також апелянт зазначає, що в самому протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №178812 складеного 26.09.2022 року, не правильно зазначено кваліфікацію дорожньо-транспортної пригоди в частині наїзду на перешкоду, а також неправильне трактування правил дорожнього руху України в описовій його частині, де допущено скорочення та нерозбірливі прописані слова, які навіть не відносяться до п. 2.3б). Окрім цього не зазначено, хто ж потерпілий і які йому завданні збитки. Відсутній сам акт обстеження місця ДТП, про відсутність неналежного регулювання дорожнього руху при об`їзді штучно створеної перешкоди у вигляді розміщення поперек автодороги бетонних блоків, не встановлено відповідальну особу за належне регулювання дорожнього руху України на даному відрізку шляху. Апелянт вказує, що порушити вимоги п.2.3б) ПДР України, він не міг, оскільки даний пункт правил за своєю суттю - лише має роз`яснювальний характер, а також відсутні будь-які докази відносно порушення ним вимог п. 12.1 ПДР, оскільки водій рухався в межах дозволеної швидкості руху на даному відрізку дороги. Крім того, апелянт зазначає, що незаконне встановлення бетонних блоків на проїзній частині та залишення їх без належної організації безпеки дорожнього руху для безпеки учасника дорожнього руху - є в причинно наслідковому зв?язку з розвитком дорожньо-транспортно пригоди, оскільки навіть не було попереджувальних заходів з метою своєчасного сповіщення учасників руху - про обмеження руху по трьом смугам руху в одному напрямку. Безпека учасників руху залежала від своєчасного сповіщення про обмеження руху по смугах, як вимагає Наказовий дорожній знак 5.63 «Схема обї'зду». Даний дорожній знак встановлюється поза населеними пунктами на відстані 150-300 м, а в населених пунктах на відстані 50-100 м до початку об?їзду, відповідно до вимог п.33 ПДР України. Також апелянт вказує, що уповноваженою особою, яка відповідає за безпеку дорожнього руху України, на 78 км. (M05) автодороги Київ - Одеса, жодних попереджувальних заходів для безпеки руху - виконано та дотримано не було, чим було створено аварійну обстановку учасником дорожнього руху, які керували транспортними засобами на даному відрізку шляху вказаної автодороги. Саме дії (бездіяльність) уповноваженої особи (осіб) які відповідають за належне регулювання дорожнього руху на вищезазначеній автодорозі, є в причинному зв?язку з розвитком даної ДТП, що призвело до наїзду на перешкоду «бетонні блоки» автомобілем KIA CEED реєстраційний номер НОМЕР_2 , при цьому вищевказаний транспортний засіб КІА зазнав пошкодження, чим було заподіяно матеріальні моральні збитки йому та його пасажирам. Крім того, апелянт зазначає, що в матеріалах провадження наявний додаток до протоколу ОМП «Схема ДТП», де зафіксовано сліди гальмування автомобіля КІА, що підтверджує його пояснення про неочікуване виявлення перешкоди в своїй смузі руху, і він відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, застосував гальмування в межах своєї смуги руху з метою уникнути наїзду на перешкоду у вигляді «бетонних блоків» але уникнути наїзду на перешкоду не вдалось, сталось контактування автомобіля КІА з бетонними блоками. Тобто апелянт, діяв у відповідності вимог п.12.3 ПДР України, не міг своїми одноособовими діями уникнути наїзду на перешкоду шляхом застосування гальмування чи об`їзду їх в умовах даної ДТП, оскільки бетонні блоки на проїзній частині були встановлені в супереч вимог Правил дорожнього руху України, а саме без організації належного забезпечення безпеки дорожнього руху. Також апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутня інформація хто є власником даних бетонних блоків, хто відповідальна особа (суб`єкт) до компетенції яких входить забезпечення безпеки дорожнього руху на 79 км. по автодорозі Київ-Одеса, де сталась пригода. Акт обстеження місця ДТП в супереч інструкції № 1375 - відсутній. Крім того, апелянт зазначає, що матеріали справи не жодних доказів порушення ним вимог п. 12.1 ПДР та взаємозв`язку між порушенням вказаного пункту ПДР та причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників Новік В.І. та Мартьянова В.І., які просили задовольнити апеляційну скаргу з підстав у ній наведених, перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Однак, вказані вимоги закону суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в повному обсязі виконані не були. Як вбачається з матеріалів справи, в ході судового розгляду в суді першої інстанції було досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №178812 від 26.09.2023, протокол огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 27.08.2022 з долученими до нього схемою ДТП та фототаблицями до протоколу, та письмові пояснення ОСОБА_1 , однак, всупереч вимогам ст. 280 КУпАП, суддя місцевого суду не в повній мірі з`ясував обставини справи та не дав належну оцінку всім доказам, як окремо кожному, так і в їх сукупності, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про порушення ОСОБА_1 п. 12.1 ПДР України та прийняв рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з яким не може погодитись суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне. Згідно із диспозицією ст. 124 КУпАП обов`язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна. Відповідно до положень п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, 27.08.2022 о 22 год. 00 хв. на а/д Київ - Одеса, 79 км. ОСОБА_1 керував автомобілем КІА д.н.з. НОМЕР_2 під час руху не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху, допустив зіткнення з залізобетонним блоком, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень, та власнику транспортного засобу спричинені матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3. Б, 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. З доданих до матеріалів справи письмових пояснень наданих ОСОБА_1 працівникам поліції вбачається, що 27.08.2022 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки КІА на а/д М-05, від дороги не відволікався, погодні умови були хороші та під`їжджаючи до 79 км. а/д М-05 «Київ - Одеса», знизив швидкість до 90 км/год, так як там був знак обмеження швидкості. Рухаючись в крайньому лівому ряду, жодних попереджувальних знаків та світловідбиваючих елементів не було. Побачивши перешкоду на дорозі, різко загальмував, після чого сталося зіткнення з бетонними блоками, які перекривали дорогу. До суду першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, та будь - яких пояснень не надавав. Разом з тим, захисник ОСОБА_1 - адвокати Мартьянов В.І. та Новік В.І. в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду вказували, що працівниками поліції на місці ДТП не встановлено видимість з місця водія наявної на проїзній частині перешкоди та інші обставини, що впливають на правильність вирішення справи, а також протоколом огляду підтверджується відсутність на місці ДТП відповідних дорожніх знаків щодо безпечного об`їзду водіями бетонних блоків, розташованих поперек проїзної частини та не підтверджується наявність дорожніх знаків, які б обмежували швидкість руху, адже, дорожній знак «обмеження швидкості 70 км/год.», що відображений на схемі, зазначений без прив`язки розмірами до ДТП. Такі посилання апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, адже, згідно протоколу огляду місця ДТП та долучених до нього додатків: схеми та фототаблиці вбачається, що транспортний засіб марки КІА, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з залізобетонними блоками, які містять написи « увага…..» та «водій увага…», а також містять світловідбиваючі знаки. Окрім того, зі схеми місця ДТП чітко вбачається що на зазначеній ділянці дороги міститься дорожній знак 3.29 «обмеження швидкості 70 км/год», а також дорожній знак 4.7 - «Об`їзд перешкоди з правого боку». Крім того, зі схеми вбачається, що позаду автомобіля мається слід гальмування, зазначений цифрою 7, зокрема, загальна довжина гальмування правих коліс - 24.3 м., лівих коліс - 44.8 м., що в свою чергу підтверджує те, що водій, завдяки світловідбиваючим знакам та попереджувальним знакам виявив перешкоду, однак, не достатньо був уважним, не врахував вимоги дорожнього знаку 3.29, почав гальмувати, однак, уникнути наїзду не вдалось. Під час апеляційного розгляду допитаний старший слідчий Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області майор поліції ОСОБА_3 , який складав протокол огляду місця дорожньо - транспортної пригоди та додатки до нього, який зазначив, що від чергового по управлінню було отримано повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду з потерпілими на 79 км. а/д Київ - Одеса. По приїзду на місце події було з`ясовано, що транспортний засіб КІА, під керуванням ОСОБА_1 , що рухався в сторону м.Одеси здійснив наїзд на бетонні блоки, встановлені на проїзній дорозі. В результаті даної ДТП отримала тілесні ушкодження пасажирка вказаного транспортного засобу - дружина водія, яка з новонародженою дитиною на момент приїзду слідчого, вже була госпіталізована. Оглядаючи місце ДТП, ним (слідчим ОСОБА_3.) в присутності двох понятих було складено протокол огляду місця ДТП, в якому він відобразив виключно дійсні обставини, а також склав схему до протоколу в якій також відобразив виключно дійсні обставини. Вказаними документами підтверджується наявність на місці події попереджувальних водія знаків про встановлення блоків, дорожнього знаку об`їзду перешкоди та дорожнього знаку, що обмежував швидкість руху 70 км. Більш того, слідчий вказав, що окрім вказаних на схемі дорожніх знаків, в наявності ще були дорожні знаки, що вказували на наявність місця розвороту, а також з правої сторони наявні були дорожні знаки, що вказували на каскад зниження швидкості 90 -70 -50. Оскільки дорожній знак « обмеження швидкості 90 км/год.» розташовувався орієнтовно на відстані 1 км. від місця події, то він не вбачав необхідності його вказувати, а чому не вказав дорожній знак «обмеження швидкості 50 км» вказати не зміг. З врахуванням наявних дорожніх знаків, враховуючи наявність гальмівного шляху, на думку ОСОБА_3 є зрозумілим, що ОСОБА_1 рухався з перевищенням швидкості руху, не своєчасно виявив перешкоду у виді бетонних блоків, внаслідок чого і відбувсь наїзд авто на блок. Оскільки дружиною ОСОБА_1 було отримано тілесні ушкодження, то матеріали для з`ясування ступеню тяжкості отриманих ушкоджень були передані органу досудового розслідування. Проте, в подальшому, внаслідок відсутності даних про отримання самим ОСОБА_1 чи його дружиною тілесних ушкоджень, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, матеріали було направлено до управління патрульної поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення, який, на його думку, складено правильно. Окрім того, під час апеляційного розгляду справи, для повного та об`єктивного з`ясування обставин справи апеляційним судом був викликаний та опитаний в судовому засіданні судовий експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз - експерт ОСОБА_5, яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю 10.1 "Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод", яка ознайомившись з письмовими матеріалами, наявними у справі, вказала, що оскільки дана дорожньо - транспортна пригода трапилась в темну пору доби, поза населеним пунктом, то водій повинен був керуватися пунктами 12.2, 12. 9 ПДР України. Згідно схеми місця ДТП, до місця зіткнення з правого боку був розташований дорожній знак 3.29 «обмеження швидкості 70 км/год», відповідно ОСОБА_1 мав рухатись в межах цієї швидкості, та у випадку виникнення перешкоди чи небезпеки, в даному випадку у виді бетонних блоків, мав керуватися вимогами п. 12. 3 ПДР України. Проте, згідно її розрахунків, виходячи з наявного на схемі гальмівного шляху, можна ствердно вказувати, що ОСОБА_1 рухався зі швидкістю більше 90 км/год., чим перевищив допустиму швидкість руху та не встиг своєчасно відреагувати на перешкоду (небезпеку), чим порушив вимоги п.п. 12.2, 12.3, 12.9 ПДР України. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.3, та п.12.1 ПДР, однак пункт 2.3 є загальним, а щодо порушення п. 12. 1 ПДР України, в даному випадку експерт вказала, що вказаний пункт передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати Отже, експерт вказала, що не вбачає з технічної точки зору підстав вважати, що в діях водія автомобіля ОСОБА_1 наявні невідповідності вимогам п. 12.1 ПДР України. Під час апеляційного розгляду захисниками було долучено ще й копію висновку експерта ОСОБА_4 за результатами автотехнічного дослідження № СТ/086Д-23 від 09.06.2023, проведеного за заявою ОСОБА_1 , який судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки зі змісту даного висновку вбачається, що у вихідних даних, наданих експерту, вказано, що для розрахунків приймати максимально дозволену швидкість руху на ділянці руху, де трапилась ДТП, яка складає 110 км/год., адже, будь - яких дорожніх знаків, що обмежували швидкість встановлено не було, що суперечить як первинним поясненням ОСОБА_1 , так і встановленим під час апеляційного розгляду обставинам справи. Більш того, за основу вихідних даних експерту вказані пояснення ОСОБА_1 , які відрізняються від наданих останнім пояснень під час оформлення матеріалів на місці ДТП. Аналізуючи первинні пояснення водія ОСОБА_1 , в яких він не заперечував проти швидкості руху орієнтовно 90 км/год. при наявності дорожнього знаку, що встановлює обмеження швидкості, які повністю узгоджуються з поясненнями слідчого ОСОБА_3., експерта КНДІСЕ ОСОБА_5 , наданими під час апеляційного розгляду та наявними у справі письмовими доказами, вважаю їх належними та допустимими доказами по справі, та, оцінюючи їх в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, приходжу до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №178812 складеного 26.09.2022 року про порушення водієм ОСОБА_1 саме вимог п. 12.1 ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів, не відповідають фактичним обставинам цієї події та не доводяться наявними доказами у справі. Пункт 2.3 б ПДР України відноситься до загальних прав і обов`язків водіїв, порушення якого не може бути єдиною підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Оскільки, виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах протоколу про адміністративні правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до відповідальності, і вийти за ці межі суд не вправі, а порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.1 ПДР України не підтверджується матеріалами справи, тозгідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. У рішенні ЄСПЛ Malofeyeva v. Russia. №36673/04, 30.05.2013; Karelin v. Russia, №926/08, 20.09.2016, встановлено, що якщо викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає істотних ознак складу правопорушення, суд не має права редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це - порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини за результатами оцінки наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів в їх сукупності, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, проте, не з підстав, викладених в апеляційній скарзі, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2022 - скасуванню з прийняттям рішення про закриття провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. - скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал