LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4815570/2020/23

від 12.12.2023 ·

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 грудня 2023 року м. Рівне Справа № 570/2020/23 Провадження № 22-ц/4815/1287/23 Головуючий у Рівненському районному суді Рівненської області: суддя Остапчук Л.В. Рішення суду першої інстанції проголошено (вступна і резолютивна частини) о 14 год. 05 хв. 25 вересня 2022 року у м. Рівне Рівненської області Повний текст рішення складено: 16 жовтня 2023 року Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючий: суддя Хилевич С.В. судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ошурка Йосипа Миколайовича на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, в с т а н о в и в: У квітні 2023 року в суд звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів. Мотивуючи свої вимоги, зазначала, що 20 грудня 2009 року між нею та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб. Від шлюбних відносин ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Рішенням Рівненського районного суду від 05 листопада 2012 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в сумі 350 гривень щомісячно, починаючи з 01 серпня 2012 року і до повноліття дитини. Визначаючи розмір аліментів у частці від заробітку, виходила з того, що відповідач є фізично здоровою, працездатною людиною та отримує доходи. Непрацездатних осіб на утриманні не має. З наведених мотивів просила змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_1 , який встановлений рішенням Рівненського районного суду від 05 листопада 2012 року, на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми на 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня ухвалення судового рішення і до досягнення нею повноліття. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2023 року позов задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів, що були стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 05 листопада 2012 року у справі № 1716/3111/2012. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/6 (однієї шостої) частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати набрання даним рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Припинено з дня набрання рішенням суду законної сили стягнення з ОСОБА_1 аліментів по виконавчому листу, який було видано відповідно до рішення Рівненського районного суду від 05 листопада 2012 року у справі № 1716/3111/2012. У разі наявності заборгованості по аліментах за вказаним виконавчим листом, вона стягується окремо до повного її погашення. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 1073 гривні 60 копійок. На рішення суду представником ОСОБА_1 адвокатом Ошурком Й. М. подано апеляційну скаргу, де вказувалося про його незаконність і необґрунтованість. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник зазначав про неврахування судом попередньої інстанції того, що ОСОБА_1 має нерегулярний дохід. Так, згідно з відомостями з державного реєстру фізичних осіб платників податків за період з першого кварталу 2022 року по перший квартал 2023 року інформація про його доходи відсутня. Також судом не взято до уваги, що на утриманні відповідача перебуває мати - ОСОБА_4 , яка є пенсіонеркою. ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 та разом вони виховують дочку ОСОБА_6 . Крім того, він постійно сплачував аліменти на утримання дітей, а з серпня 2020 року сплачував їх на банківський рахунок позивача. Оскільки рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18 липня 2023 року у цивільній справі №570/2022/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 25 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, то, на переконання заявника, розмір аліментів на двох дітей сторін спору має становити 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача. З викладених підстав просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким змінити спосіб стягнення аліментів, що були стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 05 листопада 2012 року у справі № 1716/3111/2012. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/9 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати набрання даним рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, хоча про таке право було роз'яснено ухвалою Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , який рішенням Рівненського районного суду від 05 листопада 2012 року розірвано (а.с. 4, 5). Сторони мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Рівненського районного суду від 05 листопада 2012 року в цивільній справі № 1716/3111/2012 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 350 гривень щомісячно, починаючи з 01 серпня 2012 року і до повноліття дитини (а.с. 4, 5). Рішенням Рівненського районного суду від 18 липня 2023 року в цивільній справі № 570/2022/23 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Згідно з довідкою Квасилівської селищної ради Рівненського району Рівненської області від 25 червня 2015 року № 218 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований та проживає разом з матір`ю. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У частині першій ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 СК України). Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. За правилом ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України). Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Отже, закон передбачає два способи захисту у справах про стягнення аліментів - у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі. Саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів - в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 просила суд змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача на утримання сина з твердої грошової суми на 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. За змістом ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У поданій скарзі заявник просив врахувати, що ОСОБА_1 сплачує аліменти на спільну з позивачем дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та взятии до уваги факт укладення ним шлюбу з ОСОБА_5 , у зв`язку з чим вони спільно виховують її дочку ОСОБА_6 . В постанові Верховного Суду у справі № 565/2071/19 від 16 вересня 2020 року зазначено, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження дітей в іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Крім того, ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_5 . Тобто батьківських обов'язків на підставі закону у відповідача щодо неї не виникає, а зобов'язання з утримання дитини має батько ОСОБА_6 . Зважаючи на це, колегія суддів наголошує, що зміна сімейного стану відповідача, а саме укладення шлюбу і наявність у дружини дитини від попереднього шлюбу не звільняє ОСОБА_1 від батьківського обов`язку утримувати свого неповнолітнього сина від попереднього шлюбу та сплачувати аліменти у розмірі, який відповідає інтересам та потребам дитини і є необхідним для його всебічного розвитку. Тобто доводи апеляційної скарги у цій частині є необгрунтованими. Покликання на те, що на утриманні відповідача перебуває матір, яка є пенсіонером, колегія суддів також не бере до уваги, адже він не підтвердив належними і допустимими доказами факт її матеріального утримання ним та розмір фінансових витрат, які він здійснює на утримання мами. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не значиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини, а тому аргументи заявника про мінливість доходів платника аліментів апелячційний суд до уваги не бере. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності підстав для зміни способу стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь позивача, оскільки така зміна способу стягнення не порушить прав платника аліментів та відповідатиме інтересам як стягувача, якій законом надано право вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, так і інтересам їхньої дитини. Встановлений судом розмір аліментів у 1/6 всіх видів заробітку відповідача на утримання сина сторін спору відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності з огляду на відсутність істотних обставин, які могли б впливати на виконання ним своїх батьківських обов`язків. При цьому береться до уваги, що платник аліментів є працездатною особою, має задовільний стан здоров`я та отримує доходи, а тому в змозі сплачувати аліменти з урахуванням інтересів та потреб саме дитини. Цей розмір є необхідним для забезпечення належних умов для її фізичного, розумового, морального та соціального розвитку. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини. Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ошурка Йосипа Миколайовича залишити без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2023 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий: С.В. Хилевич Судді: Н.М. Ковальчук С.С. Шимків

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»