Постанова Кропивницький апеляційний суд № 386/1137/23

Кропивницький апеляційний суд Справа № 33/4809/465/23 Головуючий у суді І інстанції: Червоненко Д.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.12.2023 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А., з участю: представника особи, яка притягається до відповідальності Нечаєва М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький,в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, В С Т А Н О В И В: Постановою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 536 грн 80 коп. судового збору на користь держави. Згідно постанови суду ОСОБА_1 09.09.2023 року о 18.24 годині в смт. Голованівськ по вул. Молодіжна Голованівського району Кіровоградської області, керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей і почервоніння шкіряного покриву. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру та в закладах охорони здоров`я відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити провадження у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на його думку, СМС-повідомлення не є належним засобом повідомлення про розгляд справи. Також, суд розглянув справ без участі правопорушника та його захисника. Вказує, що працівник поліції не надав жодних доказів адміністративного правопорушення, яке було підставою для зупинки транспортного засобу. На думку апелянта наявний факт порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Також апелянт зазначає про те, що правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не вчиняв. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що він відмовився від проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820». Однак такий огляд працівник поліції не може провести, оскільки він проводиться в закладі охорони здоров`я. Також апелянт зазначає про те, що в матеріалах справи не має письмово направлення на огляд до закладу охорони здоров`я. Разом з тим, в матеріалах справи відсутній акт огляду та свідки. У доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 7701928 від 09.09.2023 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, яка виносилась одночасно під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 049344 від 09.09.2023 року по ч. 1 ст. 130 КУпАП та копія якої наявна в матеріалах даної справи - скасована. Дана обставина підтверджується листом від 19.10.2023 року за № 23589/(далі не розбірливо), про результат розгляду скарги, за підписом начальника Голованіського РВП ГУНП Кіровоградській області. Даний факт також доводить безпідставність зупинки транспортного засобу 09.09.2023 року, дану обставину суд апеляційної інстанції прошу дослідити та врахувати, надати правову оцінку. В матеріалах справи відсутнє направлення на проведення огляду. В матеріалах даної справи відсутні докази і про те, що заклад охорони здоров`я «Голованівська лікарня» - є в переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, який затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, що передбачено п. 1 розділу III Інструкції № 1452/735, про те, що лікар цього закладу охорони здоров`я пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, що передбачено п. З розділу III Інструкції № 1452/735 та про те, що такий заклад є найближчим закладом охорони здоров`я, якому надано право на проведення огляду на стан сп`яніння відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачено п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735. Надані поліцейським (поліцією) матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора. При цьому, на наданих суду відеозаписах, при тому зауважую, з різних носіїв, відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій, відповідно зазначені відеозаписи не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 74 КАС України. Також ОСОБА_1 не мав та не маю посвідчення водія відповідної категорії, ніколи посвідчення водія не отримував. Наведене підтверджується зокрема і листом Головного сервісного центру МВС № 31/58431-25198-2023 від 08.11.2023 року (даний лист на 2-х арк. додавався як додаток до клопотання про відкладення розгляду справи від 21.11.2023 року) та наявний в матеріалах даної справи. Вважає, що виходячи із змісту, значення та аналізу вище зазначених нормативно-правових актів, він не є та не був водієм, як суб`єктом даного правопорушення. Дана обставина судом першої інстанції також не досліджена та не врахована, правової оцінки не надано. Порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу є підставою вважати неправомірними всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі є протиправною сама процедура огляду водія. Такі вимоги поліцейського були беззаперечно протиправними та незаконними. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, всі наступні вимоги відповідної посадової особи є неправомірними. Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15,03.2019 року по справі № 686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі №161/7068/16-а. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову судді суду першої інстанції без змін, з таких підстав. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №049344 від 09.09.2023, яким підтверджується, що саме 09.09.2023 року о 18.24 годині в смт. Голованівськ по вул. Молодіжна Голованівського району Кіровоградської області, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с. 1); - довідкою ІСАП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, відповідно до якої ОСОБА_1 відповідно до ІАПС «Армор» підсистеми НАІС «Посвідчення» не отримував посвідчення водія взагалі (а.с. 3); - відеозаписами події на яких зафіксовано факт зупинки автомобіля «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_2 . Після зупинки транспортного засобу встановлено особу водія ОСОБА_1 . У зв`язку із виявленням ознак алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Також, на відеозаписі міститься відмова ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Драгер» та в спеціалізованій медичній установі. Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДРУкраїни складений відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп`яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія проходження відповідного огляду. В той же час, необхідно значи про те, що з відеозапису вбачається ОСОБА_1 відмовся від проходження огляду, як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров`я, чітко усвідомлював наслідки відмови, у тому числі і складання протоколу про адміністративне правопорушення та наслідки притягнення до адміністративної відповідальності. А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Що стосується доводів ОСОБА_1 про скасування постанови серії ЕАТ № 7701928 від 09.09.2023 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, як підставу для закриття провадження у справі за ч. 1 ст.130 КУпАП, необхідно зазначити наступне. Так, позиція ОСОБА_1 зводиться до того, що у зв`язку із скасуванням постанови серії ЕАТ № 7701928 від 09.09.2023 року, відбулась безпідставно його зупинка, що у свою чергу має є беззаперечний наслідок закриття провадження у справі за ч. 1 ст.130 КУпАП. Також , ОСОБА_1 надано лист за підписом начальника Голованівського РПВ ГУНП в Кіровоградській області Пономаренка В. від 19.10.2023 № 23587/н2-23 відповідно до якого, за наслідками розгляду скарги на постанову серії ЕАТ № 7701928 прийнято рішення на підставі ч. 2 ст. 293 КУпАП - скасовано постанови та надслано її на новий розгляд. В той же час вимоги ст. 293 КУпАП встановлюють, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Згідно з ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. Під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, необхідно встановити наявність або відсутність вини особи відносно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення. Таким чином враховуючи те, що постанова серії ЕАТ № 7701928 скасована, однак провадження у справі не закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості визнати безпідставну зупинку транспортного засобу, оскільки в протилежному випадку вийде за межі прийнятого рішення органу (посадової особи), який розглянув скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 7701928. Тобто, в апеляційний скарзі порушується питання встановлення тих обставин (безпідставна зупинка), по яким на підставі ч. 2 ст. 293 КУпАП органом (посадовою особою) відповідне рішення не приймалось В той же час, саме по собі рішення про скасування постанови і надсилання її на новий розгляд, не може свідчити про безпідставну зупинки транспортного засобу та мати наслідок безумовне автоматичне закриття провадження у справі за ч. 1 ст.130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки повинно бути перевірено наявність складу іншого адміністративного правопорушення.. З огляду на вкладе суд вважає необгрунтованими доводи ОСОБА_1 про скасування постанови серії ЕАТ № 7701928 від 09.09.2023 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, як підставу для закриття провадження у справі за ч. 1 ст.130 КУпАП. Доводи про безпідставність зупинки транспортного засобу то порушення працівниками поліції ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», судом не можуть бути враховані, оскільки, як вбачається з відеозапису наявного в матеріалах справи причиною зупинки є рух без ременів пасивної безпеки, коли включили покажчик повороту частота мигання ламп була порушена, якась з ламп не працює. В той же час, з переглянутого в судому засіданні відеозапису вбачається, що у транспортному засобі перед поворотом на ліво по напрямку його руху загорівся правий покажчик повороту, а згодом лівий. Про безпідставність зупинки транспортного засобу відповідним органом (посадовою особою) вказане рішення не приймалось. Також не можуть бути враховані доводи, як підставу для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, зазначення працівниками поліції в протоколі про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу, оскільки вказане є технічною помилкою та правопорушник та його представник не оспорює факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду. Не зазначення працівником поліції правильної назви медичного закладу (так , як зазначено у витягу ЄДРПУО) не може бути підставою для закриття провадження, оскільки ОСОБА_1 розумів вимогу працівника поліції, будь-яких намірів на пройти огляд у іншому медичному закладі не висловлювався. Твердження про визнання відеозапису не належним доказом, суд до уваги не приймає, враховуючи наступне. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Наявний у справі диск відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні. Необхідно зазначити про те, що правопорушник та його представник не оспорює обставини зафіксовані на відеозаписі. Крім того, відеозапис не є електронним документом який підлягає підписання електронним цифровим підписом згідно Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності , затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1452 від 28.10.2004 року. А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Доводи про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у відповідності до вимог КУпАП. Також, з відеозапису вбачається, що працівники поліції пояснюють ОСОБА_1 про проведення огляду на місці зупинки та в умовах закладу охорони здоров`я. При цьому, на відеозаписі не зафіксовано будь-які неправомірні дії з боку працівників поліції. А тому, ОСОБА_1 мав можливість пройти відповідний огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Не можуть бути враховані доводи захисту про порушення права на захист , оскільки не роз`ясненні його права, як підстава для закриття провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 049344 від 09.09.2023 чітко зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, про що він поставив власноручний підпис, тобто в протоколі зазначено відмітку про роз`яснення прав, також роз`яснено відповідні права особі у суді першої та апеляційної інстанції, крім того ОСОБА_1 користувався правовою допомого. Не можуть бути підставою для скасування накладеного стягнення ті дані, що згідно довідки ІСАП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, відповідно до якої ОСОБА_1 відповідно до ІАПС «Армор» підсистеми НАІС «Посвідчення» не отримував посвідчення водія взагалі, адже вказані системи не повні, ведуться в електронній формі, а тому права могли бути отриманні ще до початку функціонування вказаної системи в іншому населеному пункті та не значитися в обліку. Крім того, це може бути підставою для обмеження права отримати посвідчення водія упродовж часу дії накладеного стягнення. Зміст вказаної норми матеріального права, на думку суду, не містить щодо цього законодавчих заборон чи обмежень щодо можливості призначення особі додаткового покарання навіть, якщо правопорушник не мав і не має відповідної підготовки та освіти, пов`язаної із можливістю керування транспортним засобом. Вказане повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду по кримінальним правам та підлягає застосуванню згідно аналогії права у справах про адміністративні правопорушення. Твердження апеляції про розгляд справи без ОСОБА_1 та його представника за наявності клопотання про відкладення не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справа до суду першої інстанції надійшла 13.09.2023, справа призначено до розгляду на 29.09.2023, про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлено 13.09.2023 шляхом повідомлення у додатку Вайбер за номером телефону, який вказав безпосередньо ОСОБА_1 у своїй заяві. 27.09.2023 на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи після 25.12.2023, у зв`яжу з бажання останнього приймати участь у розгляді справи особи та його службою в ЗСУ, а також бажанням ознайомитися з матеріалами справи, а також не повідомляти його по немомеру вказаного ним телефону, В той же час ОСОБА_1 у своїй заяві не зазначає конкретну дату, яким саме чином він ознайомиться з матеріалами справи, а також чому саме справу необхідно відкласти вже після 25.12.2023. Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи в суді, не вжив заходів для явки до суду, надавши немотивоване клопотання про відкладення розгляду справи. Тому, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 завчасно знав про розгляд справи в суді першої інстанції, апеляційний суд залишає без задоволення вимоги захисника стосовно порушення районний судом вимог КУпАП в частині розгляду справи про адміністративне правопорушення без участі правопорушника. Більш того, апеляційний суд поновив строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, тим самим поновив у правах передбачених ст. 268 КУпАП, однак апелянтом не було надано будь-яких додаткових доказів та аргументів стосовно його не винуватості. Враховуючи, що в Кропивницькому апеляційному суді поновлено строк для розгляду апеляційної скарги, тим самим було забезпечено право останнього бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення в апеляційному суді, надати особисті пояснення, бути заслуханим судом, надати докази що доводять його невинуватість тощо. Проте, ОСОБА_1 та його представник будь яких доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення не надали. А тому, на думку апеляційного суду районний суд правильно розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 . В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко усвідомлював про складання відносно нього протоколу та про наслідки у разі притягнення його до адміністративної відповідальності. При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено. За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Р.А. Бондарчук