Постанова Черкаський апеляційний суд № 709/1343/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/606/23 Справа № 709/1343/23 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Романова О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 грудня 2023 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., при секретарі Бєлан О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 709/1343/23 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Чорнобаївського районного суду Черкаської області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , - в с т а н о в и л а: Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у ПАТ «Укрнафта» оператором, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік; постановлено стягнути на користь держави судовий збір у сумі 536 гривень 80 коп. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 07 вересня 2023 року о 17:13 год. в смт Чорнобай по вул. Центральній керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її незаконною, необгрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09.10.2023 по справі №709/1343/23 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційні вимоги обгрунтував тим, що працівник поліції під час проведення огляду на стан сп`яніння допустив порушення вимог ст.266 КУпАП, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме, відразу безпричинно запропонував йому проїхати до лікувального закладу, не провівши попередньо огляд на стан наркотичного чи іншого сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів, тому він і не став виконувати вимогу працівника поліції , вважаючи її незаконною. Зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, брав до уваги постанови Черкаського апеляційного суду в справах 693/734/22 та 711/2765/23, але викладені в даних справах обставини не ідентичні з даною справою. ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що наркотики він не вживає, а на пропозицію працівника поліції ОСОБА_2 проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння він відмовився, оскільки не довіряв цьому поліцейському, так як останній п`ять разів зупиняв його автомобіль без будь-яких на те причин, двічі він продував Драгер, який показував

00. Вважає, що працівник поліції ОСОБА_2 можливо має до нього особисту неприязнь. Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 та його представника адвоката Солода В.М., який приймав участь в режимі відеоконференції з Чонобаївським районним судом Черкаської області, та які підтримали вимоги апеляційної скарги і просили їх задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Накладаючи на ОСОБА_1 стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України. З зазначеним висновком суду першої інстанції апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена ч.1 ст.130 КУпАП і настає у разі: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як встановлено судом першої інстанції, 07 вересня 2023 року о 17:13 год. в смт Чорнобай по вул. Центральній ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №348739 від 07.09.2023 відносно ОСОБА_1 за невиконання вимог п.2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 07.09.2023 серії ААД № 348739; даними відеозапису, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння; даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.09.2023. Апеляційний суд вважає, що вимоги ч.2 ст.251, ст.256, 265-2, 266, 268 КУпАП, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. За таких обставин відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Дослідивши докази, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП. Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п.4 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Інспектором поліції у ОСОБА_1 були встановлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння саме у медичному закладі. Поряд з цим, належить врахувати те, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України. За таких обставин, апеляційний суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП. Твердження апелянта про те, що працівники поліції повинні були запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, з використанням технічних засобів, апеляційний суд вважає безпідставними та надуманими, з огляду на наступне. Так, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», визначено саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп`яніння. Так, розділ 2 зазначеної Інструкції визначає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів. В той же час п.12 розділу 2 даної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Пункт 4 розділу 1 Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п.3 розділу 1 Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп`яніння. Згідно положень п.7 розділу 3 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим. Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп`яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов`язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. Доводи апелянта про відсутність в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є неспроможними та спростовуються, зокрема відеозаписом події від 07.09.2023 за участю ОСОБА_1 , який був проведений працівниками поліції відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, під час зупинки ОСОБА_1 та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, з перегляду якого як судом першої, так і апеляційної інстанції встановлено, що саме ОСОБА_1 07.09.2023 керував автомобілем «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 , і був зупинений праціниками поліції, під час спілкування з якими у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти освідування на стан сп`яніння у медичному закладі, на що останній категорично відмовився, мотивуючи тим, що це йому не потрібно (відеофіксація 0000021_100091_20230907171253_0066 17:17:15). При цьому, ОСОБА_1 працівником поліції було роз`яснено, що у разі його відмови від проходження огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, на що останній погодився. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки на ньому відображено подію, що зафіксована у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому слід зауважити, що підстав відмовлятись від такої законної вимоги працівників поліції або ставити її під сумнів у правопорушника ОСОБА_1 не було. Крім того, враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських даних, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному, що свідчить про їх об`єктивність. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають. При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП, з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника, є розмірним до вчиненого і справедливим. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними. Враховуючи вищевикладене, вважаю, що постанова Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09.10.2023 відносно ОСОБА_1 є законною, обгрунтованою та вмотивованою, а тому її слід залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и л а : Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка