Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/6859/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/6859/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 р. (суддя Кучма К.С.) в адміністративній справі №160/6859/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня2023 р. визнано протиправною та скасовано Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-310511-55 від 07.10.2022 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 22680,54 грн., зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити дії для проведення коригування даних (показників) інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про податковий борг зі сплати єдиного соціального внеску (код класифікації 71040000) за період 2017-2020 роки в розмірі 22680,54 грн. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 р. стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн. У поданій апеляційній скарзі відповідач просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про неврахування судом першої інстанції висновку Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19, відповідно до якого суд не зобов`язаний присуджувати всі понесені стороною витрати на професійну правничу допомогу. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на необхідність застосування правової позиції Великої Палати у справі №910/12876/19, відповідно до якої розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано договір №7-23 про надання правової допомоги від 10.03.2023, яким погоджено фіксований розмір вартості послуг наданих адвокатом, що становить - 7 000 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера №7 від 10.03.2023 на суму 7 000 грн. Суд першої інстанції визначив суму, яка підлягає відшкодуванню, у розмірі 3500 грн., пославшись на принцип співмірності розміру судових витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг. Визначена судом сума позивачем не оспорена. Незважаючи на відсутність визначення часу, витраченого адвокатом на складання позовної заяви, колегія суддів вважає, що визначена судом сума у розмірі 3500 грн. є співмірною складності справи та адекватною до обсягу робіт, виконаних адвокатом. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 р. в адміністративній справі №160/6859/23 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 06 грудня 2023 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук