Постанова Київський апеляційний суд № 757/36674/23-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2023 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 757/36674/23-п номер провадження: 33/824/5056/2023 Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Пузіна Дениса Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Пузін Д.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження. Скасувати постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року та провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження адвокат Пузін Д.М. вказує, що постанову суду першої інстанції він отримав 26 вересня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому вважає, що строк на подання апеляційної скарги підлягає поновленню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на те, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумнівів. Вказує, що факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, що є складової диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції не зафіксовано. Крім того зазначає, що у порушення вимог п.8 розділу 2 Інструкції ­про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) працівниками поліції ОСОБА_1 не було вручено форму направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим фактично позбавили його права оскаржити результати медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у закладі охорони здоров`я. Також вказує, що поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення не додано відеозапис з нагрудної камери у повній мірі, який має бути безперервний. На думку захисника, це свідчить про те, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка копіювала відеозапис та DVD диск, що прямо заборонено законом, а тому існують сумніви в автентичності оригіналу. У зв`язку з цим, вважає, що доданий до протоколу відеозапис є неналежним та недопустимим доказом по справі. В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Пузін Д.М. не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися апеляційним судом належним чином. 01 грудня 2023 року на адресу Київського апеляційного суд надійшла підписана кваліфікованим та удосконаленими електронним підписом заява адвоката Пузіна Д.М., в якій він просить розглядати справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Пузіна Д.М. Зважаючи на те, що на особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Пузін Д.М. своєчасно сповіщені про місце і час розгляду справи та, враховуючи клопотання адвоката Пузіна Д.М. про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та без його участі, апеляційний суд вважає за можливе проведення апеляційного розгляду справи за їх відсутності. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав. Відповідно до положень ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що суддею першої інстанції розгляд справи 19 вересня 2023 року проведено за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, дані щодо їх належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні. Наявна у матеріалах справи судова повістка про виклик ОСОБА_1 у судове засідання на 19 вересня 2023 року на 13 год 00 хв. (а.с.7), не може бути доказом того, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, оскільки у справі відсутні докази направлення цієї судової повістки на адресу місця проживання ОСОБА_1 та її отримання останнім. Отже, враховуючи, що матеріали справи не містять даних про вручення судової повістки про виклик ОСОБА_1 у судове засідання, яке було призначене на 19 вересня 2023 року на 13 год 00 хв., апеляційний суд вважає, що висновки судді першої інстанції про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не ґрунтуються на матеріалах справи. Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Матеріали справи не містять доказів того, що судом першої інстанції було направлено на адресу ОСОБА_1 копію постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року. Наявний у справі супровідний лист про направлення постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року на адресу ОСОБА_1 не є достатнім доказом на підтвердження належного виконання судом приписів ч.1 ст.285 КУпАП, оскільки у справі відсутні фактичні докази направлення ОСОБА_1 цієї постанови (згрупований реєстр відправки із відтиском штемпеля поштового відділення, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, штрихкодовий ідентифікатор відстеження поштового відправлення). Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2023 року адвокат Пузін Д.М. в інтересах ОСОБА_1 подав підписану кваліфікованим та удосконаленими електронним підписом апеляційну скаргу на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року, в якій вказав, що оскаржувану постанову судді першої інстанції він отримав з Єдиного державного реєстру судових рішень 26 вересня 2023 року. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 або його захисник отримали копію постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року раніше ніж 26 вересня 2023 року. При цьому з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року була надіслана до реєстру 25 вересня 2023 року, а опублікована - 26 вересня 2023 року. Таким чином, дану апеляційну скаргу адвокат Пузін Д.М. в інтересах ОСОБА_1 подав протягом десяти днів з дня отримання стороною захисту постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року. За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) п.1 ст.6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у ст.6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року). Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду. Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини). Згідно з приписами ст.289 КУпАП, в разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені захисником Пузіним Д.М. у клопотанні доводи про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови судді є обґрунтованими, а тому пропущений строк на оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року підлягає поновленню. Щодо доводів апеляційної скарги про скасування постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то вони не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав. Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність не лише особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а й тієї особи, яка керує транспортним засобом, але відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з його відмовою від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів та є правильним. Так, вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, які містять: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №436871 від 30 липня 2023 року, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_1 30 серпня 2023 о 15 год 50 хв. у місті Києві по Набережному шосе, 25, керував транспортним засобом «Scania G440», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, звужені зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР (а.с.1); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції від 30 липня 2023 року (а.с.2); відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського (а.с. 4); У рішеннях ЄСПЛ «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Апеляційний суд враховує, що вказані вище докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформленням поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735. Також протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №436871 від 30 липня 2023 року підписаний працівником поліції, який його склав, та ОСОБА_1 . Працівником поліції були роз`яснені ОСОБА_1 права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, про що ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом у вказаному протоколі. З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що 30 серпня 2023 року о 13 год 50 хв. у місті Києві по Набережному шосе, 25, працівниками патрульної поліції був зупинений транспортний засіб під керування ОСОБА_1 , у якого працівниками поліції було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, звужені зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Тому працівниками поліції неодноразово пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» в місті Києві по вул. Петра Запорожця, 20, на що він після довгого часу розмови з працівниками поліції відмовився, сказавши, що він поспішає (15 хв. 49 сек. відеозапису). Таким чином, висновок судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильним і таким, що ґрунтується на матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не приймаються апеляційним судом до уваги з таких підстав. Так, дійсно з переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери поліцейського не вбачається самого моменту зупинки працівниками патрульної поліції автомобіля «Scania G440», д.н.з. НОМЕР_1 ., під керуванням ОСОБА_1 . Разом з тим, з відеозапису вбачається, що на місці події ОСОБА_1 перебував один біля автомобіля та жодного разу у розмові з працівниками поліції не вказав, що автомобілем керувала інша особа. На перших секундах відеозапису зафіксовано, що працівниками поліції відносно ОСОБА_1 також складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ним вимог ПДР, а саме, рух у зоні дії знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено». ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, однак вказав, що він не порушував ПДР. Вказаний вище відеозапис, є передбаченим ст.251 КУпАП належним засобом доказуванню, який був оцінений судом у сукупності й логічному взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами та є достатнім для висновку у поза розумний сумнів, що 30 серпня 2023 року о 13 год 50 хв. у місті Києві по Набережному шосе, 25, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння й від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився. Доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з тих підстав, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було вручено форму направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим фактично позбавили його права оскаржити результати медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в закладі охорони здоров`я, апеляційним судом відхиляються, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Що стосується посилання в апеляційній скарзі на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , додано відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який не є безперервним, то вони також відхиляються апеляційним судом, оскільки вказані обставини не спростовують викладених в ньому обставин і не викликають сумнів у їх достовірності. Тому всупереч доводів апеляційної скарги, цей відеозапис є належним та допустимим доказом у справі. Отже, наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності не дають підстав для сумніву щодо доведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі, а тому висновок судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_4 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є правильним і таким, що ґрунтується на матеріалах справи. Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Крім того, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Пузіна Д.М. підлягає залишенню без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Пузіну Денису Миколайовичу процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Апеляційну скаргуадвоката Пузіна Дениса Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.М.Верланов