Ухвала КЦС ВС № 523/5211/21

УХВАЛА 07 грудня 2023 року м. Київ справа № 523/5211/21 провадження № 61-16564ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, В С Т А Н О В И В : 26 березня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з позовом про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2021 року, залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року, позов задоволено Визнано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 . Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року. Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає таке: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 72 ЖК України у правовідносинах щодо іпотечного майна; суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15, провадження № 61-10125св21, від 29 червня 2022 року у справі № 201/9754/17, провадження № 61-11497св21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 361/4481/19, провадження № 14-109цс22; порушив норми процесуального права, а саме пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд першої інстанції відмовив у зупиненні провадження у справі. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження у справі. Касаційну скаргу подано з додержанням вимог статті 392 ЦПК України. Разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про зупинення виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року. Клопотання обґрунтоване тим, що постановою державного виконавця від 06 листопада 2023 року відкрито виконавче провадження № 73206769 щодо виконання рішення про його виселення. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно із частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо. Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами. З огляду на те, що оскаржуване рішення суду перебуває на примусовому виконанні, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зупинити виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2021 року, залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року до закінчення касаційного розгляду справи. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В: Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року. Витребувати із Суворовського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи № 523/5211/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які діють в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник І. Ю. Гулейков О. В. Ступак