Постанова Львівський апеляційний суд № 464/4184/23

Справа № 464/4184/23 Головуючий у 1 інстанції: Теслюк Д.Ю. Провадження № 33/811/1457/23 Доповідач: Урдюк Т.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 8 вересня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: вищенаведеною постановою об`єднано справи №464/4184/23 (пров. №3/464/1698/23) та №464/4185/23 (пров. №3/464/1699/23) в одне провадження та присвоєно №464/4184/23 (пров. №3/464/1698/23). ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 536 грн 80 коп. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 11 червня 2023 року о 15 год. 40 хв. за адресою: м. Львів, вул. Чукаріна, 14, керуючи автомобілем марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Opel», д.н.з. НОМЕР_2 , завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень, чим порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху України. Окрім цього, ОСОБА_1 11 червня 2023 року о 15 год. 40 хв. за адресою: м. Львів, вул. Чукаріна, 14, керував автомобілем марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою приладу «Drager», результат 1,94 проміле. Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить зупинити провадження у справі до закінчення ним військової служби, скасувати постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 8 вересня 2023 року та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях ознак і складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оскаржувану постанову апелянт вважає незаконною, оскільки така винесена без його участі при розгляді справи судом, а відтак підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що 11 червня 2023 року о 15 год. 40 хв. за кермом автомобіля «AUDI», що належить його тестеві ОСОБА_2 , перебував його товариш ОСОБА_3 , який на прохання ОСОБА_1 під час зміни місця паркування вказаного транспортного засобу не розрахував його потужності та, вчасно не загальмувавши, здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Opel». Апелянт звертає увагу на невідповідність письмових пояснень ОСОБА_4 , складених працівниками поліції про те, що вона була свідком зіткнення автомобілів, а також того, що за кермом перебував ОСОБА_1 , та її усних свідчень, з яких вбачається, що ОСОБА_5 не бачила моменту зіткнення, а лише чула звук та бачила пил. Зазначає, що на його пропозицію проведення огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я внаслідок незгоди із результатами приладу «Drager» працівники поліції не відреагували, чим порушили вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 9 листопада 2015 року. У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Островський Ю.М., будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення апеляційного розгляду, що стверджується довідками про доставку SMS та телефонограмою, не з`явились. 1 грудня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката Островського Ю.М. про виклик свідків та відкладення розгляду справи. Як слідує з матеріалів справи, адвокат Островський Ю.М. клопотання про відкладення розгляду справи заявляв неодноразово, зокрема, 3 листопада 2023 року про відкладення судового засідання, призначеного на той самий день; 15 листопада 2023 року про відкладення судового засідання, призначеного на 20 листопада 2023 року. Вказані клопотання були задоволені судом та розгляд справи відкладався на іншу дату. Водночас, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення чергового клопотання сторони захисту, оскільки адвокатом Островським Ю.М. у клопотанні не наведено поважних причин неявки до суду. Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання 4 грудня 2023 року не з`явився. 20 листопада 2023 року на адресу суду він подав заяву, у якій зазначив, що 3 листопада 2023 року та 20 листопада 2023 року він прибував до апеляційного суду, але засідання не відбулись через неявку порушника та його адвоката. Просив розгляд апеляційної скарги провести у його відсутності. З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 294 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги у відсутності учасників, що не з`явились. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги, ці вимоги закону суддею суду першої інстанції при розгляді справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними у справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Зокрема, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 11 червня 2023 року серії ААД №4536328 (а.с. 36), ОСОБА_1 11 червня 2023 року о 15 год. 40 хв. за адресою: м. Львів, вул. Чукаріна, 14, керуючи автомобілем марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Opel», д.н.з. НОМЕР_2 , завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху. Згідно з долученою до протоколу схемою місця ДТП (а.с. 38), наїзд автомобіля марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , на автомобіль марки «Opel», д.н.з. НОМЕР_2 , припаркований біля тротуару, мало місце на вул. Чукаріна, 14 у м. Львові. В результаті дорожньо-транспортної пригоди в транспортного засобу марки «AUDI» пошкоджено передній капот, ліве крило, бампер, радіатор, ліва фара та решітка радіатора; в автомобіля марки «Opel» наявні пошкодження заднього бампера та вихлопної труби. Вказану схему місця ДТП ОСОБА_1 підписав, тоді як підписати протокол та надати письмові пояснення по суті порушення останній відмовився. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_7 , які він підтримав у суді першої інстанції (а.с. 39), 11 червня 2023 року близько 15:00 години він припаркував свій автомобіль марки «Opel», д.н.з. НОМЕР_2 , вздовж проїжджої частини дороги по вул. Чукаріна, 14 у м. Львові. Коли повернувся, виявив пошкодження на автомобілі. На місці події вже були працівники поліції, ОСОБА_1 , його товариш та свідок. ОСОБА_7 зазначив, що не був очевидцем цієї ДТП, відтак хто перебував за кермом автомобіля марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , він не знає. Також потерпілий зазначив, що ОСОБА_1 відшкодував йому матеріальні збитки, завдані внаслідок пошкодження його транспортного засобу, у сумі 136 000 гривень, про що він написав розписку про отримання коштів, претензій до винуватця ДТП у нього немає. У своїх письмових поясненнях свідок ОСОБА_8 (а.с. 40), яка була очевидцем події, зазначила, що автомобіль марки «AUDI», р.н. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Opel», р.н. НОМЕР_2 , та в подальшому із автомобіля марки «AUDI» вийшов водій чоловік в червоній кофті та синіх штанах. Як пізніше було з`ясовано працівниками поліції водієм був громадянин ОСОБА_1 . З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції прибули на місце події у той час, коли ОСОБА_1 перебував на вул. Чукаріна, 14 у м. Львові біля автомобіля марки «AUDI», р.н. НОМЕР_1 . Під час з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 надав працівникам патрульної поліції пояснення про те, що він керував автомобілем марки «AUDI», р.н. НОМЕР_1 , зокрема він лише хотів перепаркувати автомобіль. Допитаний у суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 надав пояснення про те, що 11 червня 2023 року о 15:40 год. у м. Львові на вул. Чукаріна, 14, за кермом автомобіля марки «AUDI», р.н. НОМЕР_1 , перебував саме ОСОБА_1 , а він сидів спереду на пасажирському сидінні. Свідок зазначив, що був очевидцем ДТП та знаходився на місці події і в подальшому. Після ДТП ОСОБА_1 сам викликав працівників поліції, які, приїхавши на місце події, з`ясовували обставини та складали відповідні матеріали. Здійснивши аналіз наявних у справі доказів, які у своїй сукупності взаємоузгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_1 внаслідок порушення вимог ПДР спричинили дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої автомобілі «AUDI», р.н. НОМЕР_1 , та «Opel», р.н. НОМЕР_2 , отримали механічні пошкодження. Поза всяким розумним сумнівом встановлено, що зіткнення відбулося внаслідок неуважності водія автомобіля «AUDI», р.н. НОМЕР_1 , який не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Opel», р.н. НОМЕР_2 . При цьому таким водієм був саме ОСОБА_1 , який після приїзду на місце пригоди працівників поліції заявив, що він мав намір перепаркувати автомобіль «AUDI», який належить його тестю. При цьому доводи апелянта, що за кермом автомобіля «AUDI», р.н. НОМЕР_1 , був його товариш ОСОБА_3 спростовуються як наявним відеозаписом, так і показаннями самого ОСОБА_3 , котрий під час допиту зазначив, що за кермом вказаного автомобіля був ОСОБА_1 , а він перебував на пасажирському сидінні. За таких обставин, враховуючи, що завдану пошкодженням автомобіля «Opel», р.н. НОМЕР_2 , шкоду потерпілому ОСОБА_7 відшкодував саме ОСОБА_1 , в апеляційного суду відсутні будь-які сумніви стосовно факту керування автомобілем «AUDI», р.н. НОМЕР_1 , саме ОСОБА_1 . Доказів протилежного суду не представлено. Водночас, у суду відсутні підстави не брати до уваги пояснення свідка ОСОБА_9 , оскільки такі узгоджуються з іншими матеріалами справи. За таких обставин, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, спростовуються здобутими в ході розгляду справи належними доказами винуватості. Щодо заперечення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, апеляційний суд зазначає таке. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, з якого слідує, що ОСОБА_1 погодився пройти та пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою пристрою «Drager Alcotest». Відповідно до роздруківки приладу «Drager 6820», прилад ARJL-0296, тест №1583 за результатом проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду в освідуваної особи ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння 1,94‰, та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до даних якого огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. З результатом 1,94‰ ОСОБА_1 погодився, про що розписався у відповідній графі акта. Жодних зауважень з приводу проходження огляду, його результатів ОСОБА_1 не висловив, про те, що транспортним засобом керував не він, а його товариш ОСОБА_3 не зазначав. На переконання апеляційного суду, наведені докази у їх сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Твердження про те, що останній не керував автомобілем жодними доказами не підтверджені та суперечать іншим матеріалам справи, в тому числі поясненням, наданим ОСОБА_1 у ході спілкування з працівниками поліції на місці події. Позиція апелянта розцінюється апеляційним судом як обраний останнім спосіб захисту, який не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи. Безпідставними є і покликання в апеляційній скарзі на порушення працівниками поліції вимог Інструкції №1452/735 від 9 листопада 2015 року, оскільки згідно з п. 7 розділу І цієї Інструкції огляд водія на стан сп`яніння у медичному закладі проводиться лише у випадках: 1) відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу; 2) його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським. Враховуючи, що після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 незгоди з результатом огляду не висловив, у працівників поліції не виникло обов`язку здійснювати його доставку до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження огляду у цьому закладі. Не є підставою для скасування постанови судді суду першої інстанції і розгляд справи щодо ОСОБА_1 у його відсутності, оскільки згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не належать до переліку правопорушень, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Більше того, інтереси ОСОБА_1 у суді першої інстанції представляв адвокат Островський Ю.М., відтак право ОСОБА_1 на захист не було порушено. При цьому апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника про виклик у судове засідання інспекторів поліції Дацка А.Б. та Струса І.С. для їх допиту, оскільки у клопотанні не зазначено, про які саме обставини, що підлягають установленню у цій справі, такі можуть повідомити суд. Що стосується виклику для допиту свідка ОСОБА_9 , то у матеріалах справи наявні її письмові пояснення, які узгоджуються з іншими матеріалами справи, в тому числі з представленим суду відеозаписом. При цьому покликання адвоката у клопотанні на те, що свідок ОСОБА_9 по телефону заперечила пояснення, записані з її слів поліцейським, апеляційний суд оцінює критично, оскільки згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_9 (а.с. 40), пояснення на місці події надане нею власноручно, про що зазначено свідком та підтверджується її підписом. Не знаходить апеляційний суд підстав і для зупинення провадження у справі, оскільки положення чинного КУпАП не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією. Водночас, як уже зазначалося, положення ст. 268 КУпАП не забороняють проводити розгляд справ за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відсутності порушника; при цьому інтереси ОСОБА_1 в апеляційному суді представляє адвокат Островський Ю.М., який ст. 271 КУпАП наділений тими ж правами, що й порушник. Інші доводи апеляційної скарги не містять покликання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. При прийнятті рішення суддею враховано практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86). Суддя суду першої інстанції, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та в силу вимог ст. 36 КУпАП наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, при цьому врахувавши характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотань сторони захисту, залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : у задоволенні клопотань особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, адвоката Островського Юрія Миколайовича про виклик свідків відмовити. Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 8 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк