Постанова Дніпровський апеляційний суд № 215/6092/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2616/23 Справа № 215/6092/23 Суддя у 1-й інстанції - Камбул М. О. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2023 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Бражника Д.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.11.2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого слюсарем в ТОВ ООО «Метінвест Промсервіс», мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - УСТАНОВИЛА: Судом першої інстанції встановлено, що 07.10.2023 р. о 16:23 год. в Дніпропетровській області, в м. Кривому Розі, в Тернівському районі, по вул. І.Сірка, біля буд. 79 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHEVROLLET LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість та рухливість ходи. Від проходження огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі охорони здоров`я КЗ КПЛНД ДОР відмовився. Правопорушення зафіксовано на бодікамери 475142, 475164, відеореєстратор Ксіаомі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.11.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. В апеляційній скарзі адвокат Бражник Д.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вказує, що постанова суду незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що працівники поліції шляхом обману змусили відмовитись від проходження медичного огляду на стан сп`яніння; не роз`яснювали йому його права. Звертає увагу на безпідставність зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін за таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Статтею 130 КУпАП прямо встановлено адміністративну відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 623547 від 07.10.2023 р., в якому викладені обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 (а.с. 2); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3); - роз`ясненням про відсторонення від права керування транспортним засобом (а.с. 4); - відеозаписом подій за участю ОСОБА_1 (а.с. 7); - рапортом поліцейського (а.с. 5); - довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с. 6). Дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Особа, яка керує транспортним засобом, повинна мати відповідний дозвіл від органів державної влади. Даний дозвіл за своєю зовнішньою формою представляється як водійське посвідчення. Процедура його отримання регламентована таким чином, що особи, які бажають стати водіями повинні знати ПДР та їх дотримуватися. Так, п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов`язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту. Отже, ОСОБА_1 повинен знати ПДР та їх виконувати. Крім того, ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими. Посилання апеляційної скарги на порушення, допущені поліцейськими під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не впливають на законність оскаржуваної постанови, адже ОСОБА_1 та його адвокатом до суду апеляційної інстанції не надано доказів про їх звернення до правоохоронних органів з приводу допущених поліцейськими порушень при складанні адміністративних матеріалів, необґрунтованого тиску та введення в оману, так само як не долучено доказів звернення до вищестоящого органу поліції щодо оскарження дій поліцейських під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Посилання сторони захисту щодо очікування ОСОБА_1 його батька для передачі транспортного засобу та нехтування даним застереженням з боку поліції є безпідставними, адже про приїзд батька ОСОБА_1 повідомив лише після відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Діючими положеннями КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. не передбачено видачу направлення на проведення медичного огляду водію, у якого виявлено ознаки сп`яніння. Суб`єктом отримання такого направлення є виключно заклад, підпорядкований структурі Міністерства охорони здоров`я України, уповноважений на проведення огляду водіїв на стан сп`яніння. Таким чином, доводи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у поліцейських підстав для зупинення транспортних засобів є безпідставними, адже на період дії воєнного стану, останні мають право зупиняти автомобілі для перевірки транспортних засобів, ДРГ, тощо, а тому зупинка транспортного засобу під куруванням ОСОБА_1 є законною, додаткових доказів на підтвердження права поліцейського зупиняти ОСОБА_1 не потребує. З відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що на ньому зафіксовано вимогу поліцейського до ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що останній спочатку погодився, а вже після складання відповідного направлення на медичний огляд, останній відмовився їхати до закладу охорони здоров`я через те, що він з нічної зміни і у нього на це немає часу. Дана відмова фактично і утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Даного запису достатньо для того, щоб підтвердити факт вимоги поліцейського пройти огляд та відмову водія від проходження такого огляду, а тому вказаний відеозапис є допустимим доказом вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оскільки імперативні вимоги ст. 266 КУпАП щодо наявності відеозапису дотримані, необхідності у залученні свідків під час проведення процедури огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не потребувало. Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що і було зроблено судом першої інстанції при розгляді даної справи. Під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підстав для вилучення посвідчення водія, що є заходом забезпечення та застосовується в диспозитивному порядку поліцейськими, не встановлено, а тому ОСОБА_1 було лише відсторонено від керування транспортним засобом. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині безпідставні. Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог адвоката Бражника Д.С. та скасування постанови суду першої інстанції немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката Бражника Д.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.11.2023 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Куракова