Постанова Дніпровський апеляційний суд № 200/19838/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2281/23 Справа № 200/19838/17 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Максюти Ж.І., суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В. за участю секретаря Ніколиної А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», ОСОБА_1 про стягнення суми збитків завданих внаслідок ДТП, В С Т А Н О В И Л А: 15 листопада 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», ОСОБА_1 про стягнення суми збитків завданих внаслідок ДТП. В обґрунтування позовних вимог вимог посилався на те, що 30.07.2017 у м. Дніпро відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участі автомобіля «Фольцваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ЗАЗ Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою суду винним у вказаній ДТП визнано ОСОБА_1 . Власнику автомобіля «Фольцваген Кадді» завдано збитку на суму 310 429,06 грн. Тому, просив ухвалити рішення яким стягнути із Акціонерного товариства «Європейський страховий союз» в користь ОСОБА_2 98 000 грн. страхового відшкодування, 2 800 грн. витрат на проведення експертизи та 900 грн. витрат за евакуацію транспортного засобу; стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 204 453,42 грн. різниці між сумою матеріального збитку та сумою страхового відшкодування. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» , ОСОБА_1 про стягнення суми збитків завданих внаслідок ДТП задоволено частково. Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» в користь ОСОБА_2 92 000 грн. страхового відшкодування, 2 800 грн. витрат на проведення експертизи та судовий збір в сумі 920 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 204 453,42 грн. різниці між сумою матеріального збитку та сумою страхового відшкодування, а також судовий збір в сумі 2 044,53 грн. В задоволенні решти вимог позову відмовлено. Із вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 , та подав апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено з порушенням норм процесуального права, а саме судом першої інстанції в основу рішення покладено неналежні та недостовірні докази, а саме висновки експертного дослідження № 3609/17/17 від 21.03.2017 року та 3610/17/17 від 31.10.2017 року зроблені судовим експертом Дроздовим Ю.В. є недійсними. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи міститься копія свідоцтва Міністерства юстиції України № 544, виданого 30 травня 2014 року та дійсного до 30 травня 2017 року, яким судовий експерт Дроздов Ю.В. наділений правом проведення товарознавчих експертиз (досліджень) за напрямком «визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку. Завданого власнику транспортного засобу». Сертифікат вищого ступеню Союзу експертів України, серія А. №0014, виданий ОСОБА_3 на підставі протоколу 13/00 від 16.10.2014 року про визнання його судовим експертом вищого професійного рівня. Відповідач наголошує на тому, що всі ці документи не відповідають вимогам кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та сертифікату суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання, встановленим Законом в частині органу видачі та строку дії. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на недійсність висновків експертних досліджень, за поданими відповідачем доказами, ним встановлено, що фактична вартість проведеного позивачем ремонту складає 163 346,42 грн. Страхова справа не містить доказів проведення страховиком оцінки завданої позивачу шкоди, позивачем не надано до суду висновку експерта, що обґрунтовує заявлений ним розмір матеріального збитку. ОСОБА_1 просив рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2022 року в частині стягнення з нього суми страхового відшкодування у розмірі 204 453,42 грн та судового збору в розмірі 2044,53 грн, скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , відмовити, в іншій частині просив рішення залишити без змін. Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає, що рішення ухвалено з дотримання норм матеріального права, доводи скарги не відповідають дійсним обставинам справи. Просив оскаржуване рішення залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється згідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Судом першої інстанції встановлено, що постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2017 у справі №199/5759/17 винними у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнано ОСОБА_1 . За обставинами вказаної постанови, 30.07.2017 у м. Дніпро відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Фольцваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ЗАЗ Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Згідно висновку експертного дослідження від 21.09.2017 №3609/17/17 вартість матеріального збитку, у зв`язку із пошкодженням автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 302 453,42 грн. З яких 282 246,11 грн. вартість відновлювального ремонту та 20 207,31 грн. втрата товарної вартості. У додатку до висновку вказано про необхідність заміни запасних частин, зокрема: система повітряної подушки пасажира 35 257,85 грн., кріплення повітряної подушки пасажира 1 037,94 грн., контактне кільце системи повітряної подушки водія 9 890,76 грн., прилад управляння повітряною подушкою 16 070,16 грн., повітряна подушка водія 26 004,22 грн. два паски безпеки кожен по 5 684,56 грн., а також панель приладів 35 783,63 грн. Також у висновку вказано про необхідність заміни та фарбування крила, дверей та інших частин кузова. Згідно висновку експертного дослідження від 31.10.2017 №3610/17/17 вартість матеріального збитку у зв`язку із пошкодженням автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в зв`язку із виявленням прихованих дефектів в зоні ударних навантажень дорівнює вартості відвального ремонту та становить 7 975,64 грн. Згідно квитанцій про оплату наданих експертних послуг від 21.09.2017 та від 31.10.2017, позивачем сплачено за проведення дослідження №3609/17/17 2 000 грн., за дослідження №7010/17/17 800 грн. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 30.07.2017 позивачем сплачено за послуги евакуації автомобіля «Volkswagen Caddy» 900 грн. Згідно наданих відповідачем відповіді на адвокатський запит ТОВ «Автоценр-Україна» та нарядів замовлень у 2017 році здійснювався ремонт після ДТП автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 на загальну суму 163 346,42 грн. У вказаних рахунках не вказано про заміну систем повітряних подушок безпеки водія та пасажира, пасків безпеки та панелі приладів. У страховій справі МТСБУ містяться й інші наряди замовлення щодо цього автомобіля, зокрема і від 14.09.2017 на загальну суму 262 939,37 грн. У страховій справі також містяться квитанції про сплату позивачем в користь ТОВ «Автоценр-Україна» коштів на загальну суму 160 520,60 грн. Також у страховій справі міститься повідомлення позивача про ДТП, заява про виплату страхового відшкодування, а також рішення та платіжне доручення про виплату МТСБУ в користь позивача 6 000 грн. Страхова справи не містить доказів проведення страховиком оцінки завданої позивачу шкоди. У відповідності до виписки по рахунку позивача вбачається, що йому 06.04.2018 сплачено МТСБУ 6 000 грн. Відповідно до квитанції від 28.02.2019 ОСОБА_1 сплачено позивачу 2 000 грн. Контрагенти за вказаною операцією визнали що йдеться про сплату франшизи. У страховій справі міститься свідоцтво про реєстрації автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно якого його власником є ОСОБА_2 . У страховій справі міститься поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений між ОСОБА_1 та ПрАТ «Європейський страховий союз» та який був чинним на 30.07.2017. Згідно полісу страхова сума за шкоду, завдану майну 100 тис.грн., франшиза 2 тис.грн. У страховій справі відсутні відомості за якими страхове відшкодування позивачу в сумі 6 тис. грн. виплачено МТСБУ. Проте вказано, що доплата відшкодування буде проводитись у випадку, якщо ПрАТ «Європейський страховий союз» буде визнано у встановленому порядку банкрутом та коштів і майна страховика не вистачить для задоволення вимог позивача. Згідно інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «Європейський страховий союз» є зареєстрованим, відомості про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санацію, перебування в процесі припинення чи про наявність запису про державну реєстрацію припинення відсутні. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 141,29 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов висновків про те, що: - відшкодування шкоди має відбуватися у повному обсязі, що проведені роботи не включають заміни усіх запасних частин, тобто не відновлюють в повному обсязі порушеного права позивача, суд взяв до уваги розмір завданої шкоди, що визначена експертом та враховує повне відновлення пошкодженого автомобілю із врахуванням компенсації втрати його товарної вартості; - винуватець ДТП уклав договір страхування із ПрАТ «Європейський страховий союз», який взяв на себе зобов`язання відшкодувати шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а тому судом не встановлено наявності інших обставин для відшкодування шкоди МТСБУ замість страховика. Тобто обов`язок сплати страхового відшкодування покладається на ПрАТ «Європейський страховий союз»; - винуватець ДТП зобов`язаний відшкодувати різницю між сумою матеріального збитку та сумою страхового відшкодування. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх таким, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. У відповідності до ст.22 ЦПК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1). Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3). Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди. За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.02.2019 у справі №45/3746/16, провадження №61-31661св18, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці. Оскільки факт скоєння дорожньо-транспортної події водієм ОСОБА_1 є беззаперечно доведений, судом першої інстанції належним чином встановлений розмір завданої ОСОБА_2 майнової шкоди, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_2 з ПАТ «Європейський страховий союз» в користь ОСОБА_2 92 000 грн. страхового відшкодування, 2 800 грн. витрат на проведення експертизи та судовий збір в сумі 920 грн. та з ОСОБА_1 204 453,42 грн. різниці між сумою матеріального збитку та сумою страхового відшкодування, а також судовий збір в сумі 2 044,53 грн. Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції, дослідивши належним чином надані докази та встановивши дійсні фактичні обставини у справі, дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не звернув увагу на недійсність висновків експертних досліджень, за поданими відповідачем доказами, ним встановлено, що фактична вартість проведеного позивачем ремонту складає 163 346,42 грн. та страхова справа не містить доказів проведення страховиком оцінки завданої позивачу шкоди, позивачем не надано до суду висновку експерта, що обґрунтовує заявлений ним розмір матеріального збитку - не приймаються до уваги та спростовуються матеріалами справи, а саме: - за клопотанням ОСОБА_1 ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22.02.2023 року було призначено судово транспортну-товарознавчу експертизу та згідно висновку №1078-23 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі №200/19838/17, який складений 13.06.2023 року збиток завданий власнику транспортного засобу автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 30.07.2017 року за цінами, що діяли на момент ДТП, складав 310 908,10 грн. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до особистого тлумачення норм законодавства та переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, право на оцінку яких має лише суд відповідно до вимог ст.89 ЦПК України. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, тому рішення суду підлягає залишенню без змін. Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Ж.І. Максюта Судді: О.Д. Канурна Т.В. Космачевська