Ухвала КАС ВС № 520/2709/23

УХВАЛА 07 грудня 2023 року м. Київ справа №520/2709/23 адміністративне провадження № К/990/33268/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М., суддів - Єресько Л. О., Загороднюка А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанови, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року (суддя Бадюков Ю. В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року (колегія суддів у складі: Чалого І. С., Ральченка І. М., Катунова В. В.), УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та історія справи

1. У лютому 2023 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також - Укртрансбезпека) в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі також - СМУ Уктрансбезпеки, відповідач) про скасування постанови, в якому просив суд: - скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335123 від 15 лютого 2022 року, прийняту Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області, якою накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн на ФОП ОСОБА_1 ; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області на користь позивача сплачений судовий збір.

2. Позов обґрунтовано тим, що працівниками Укртрансбезпеки 21 грудня 2021 року проводилась рейдова перевірка, за наслідками якої складено акт про порушення позивачем вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність у водія транспортного засобу на момент проведення перевірки договору із замовником транспортних послуг, а також протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Позивач указував, що не був обізнаний про здійснення факту такої перевірки, не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду його справи стосовно акту № 327128 від 21 грудня 2021 року, копію постанови відповідача № 335123 від 15 лютого 2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу не отримував. Всупереч приписам чинного законодавства щодо того, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до відповідальності, зокрема, з попередніми повідомленням про дату, час та місце розгляду справи, відповідач не виконав відповідний обов`язок. На думку позивача, це призвело до порушення його прав, в зв`язку з чим вважає спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач вважав постанову протиправною також у зв`язку із тим, що маршрут автомобіля при перевірці складав 12 км, законодавство не передбачало для автомобіля на такій дальності маршруту необхідність мати пристосований до транспортного засобу тахограф, що свідчить про безпідставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок державного нагляду (контролю) та направлення на перевірку № 015065 від 20 грудня 2021 року, 21 грудня 2021 року співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області проводилась рейдова перевірка на 00 км а/д Р-26 «Харків-Охтирка».

4. Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки Меrсеdеs, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 . Транспортний засіб було обладнано тахографом.

5. У водія ОСОБА_3 на момент проведення перевірки був відсутній протокол про перевірку та адаптацію пристрою тахограф до транспортного засобу у зв`язку з чим було складено акт № 327128 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21 грудня 2021 року, в якому зафіксовано відсутність на момент перевірки протоколу про перевірку та адаптацію пристрою тахограф до транспортного засобу.

6. Повідомленням № 8844/40/24-22 від 10 лютого 2022 року, направленим поштою 11 лютого 2022 року рекомендованим повідомленням № 6102270841685, позивача було викликано для розгляду справи на 15 лютого 2022 року з 9:00 до 12:00.

7. За результатами розгляду акту № 327128 від 21 грудня 2021 року винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335123 від 15 лютого 2022 року за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 3.3 Інструкції № 385 та відповідно до абзаца 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн.

8. Копію постанови № 335123 від 15 лютого 2022 року направлено 18 лютого 2022 року позивачу, разом із супровідним листом від 18 лютого 2022 року № 10557/40/24-22 та згідно рекомендованого повідомлення № 6102256640022.

9. Судами установлено, що повідомленням № 8844/40/24-22 від 10 лютого 2022 року, направлене поштою 11 лютого 2022 року рекомендованим повідомленням № 6102270841685, про виклик позивача для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повернулося відправнику 09 червня 2022 року з відміткою працівника поштового відділення «за закінчення терміну зберігання».

10. Лист з копією постанови № 335123 від 15 лютого 2022 року, направлений поштою 18 лютого 2022 року рекомендованим повідомленням № 6102256640022, також повернулося відправнику з відміткою працівника поштового відділення «за закінчення терміну зберігання». Короткий зміст оскаржених судових рішень

11. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335123 від 15 лютого 2022 року, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, якою накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 гривень на ФОП ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

12. Оскаржені судові рішення мотивовані тим, що Укртрансбезпекою не повідомлено ФОП ОСОБА_1 про час та місце розгляду по суті справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до початку такого розгляду, внаслідок чого позивач не мав об`єктивної можливості висловити свої заперечення щодо відсутності підстав для притягнення до відповідальності на підставі абзаца 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», про які вказується у позовній заяві. Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335123 від 15 лютого 2022 року прийнята відповідачем передчасно, без повідомлення суб`єкта господарювання про час та місце розгляду справи та без урахування усіх обставин, що мають значення для її винесення, а тому є необґрунтованою та підлягає визнанню протиправною і скасуванню. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 13. 04 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року і ухвалити у справі нове судове рішення про відмову в позові.

14. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про порушення процедури винесення спірної постанови Укртрансбезпеки. Такі висновки суперечать вимогам закону, оскільки відповідно пункту 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. Відділом Укртрансбезпеки правомірно розглянуто справу та прийнято рішення без участі представника позивача. Повідомленням № 8844/40/24-22 від 10 лютого 2022 року, направленим поштою 11 лютого 2022 року рекомендованим повідомленням № 6102270841685, позивача було викликано для розгляду справи на 15 лютого 2022 року з 9:00 до 12:00, у зв`язку із чим позивач був заздалегідь повідомлений про час та місце розгляду означеного акта, натомість неотримання вказаної кореспонденції знаходиться у сфері відповідальності останнього, яку відповідач не може гарантувати. Судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи не застосовано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17. Позиція інших учасників справи

15. Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень. Рух касаційної скарги 16. 04 жовтня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Укртрансбезпеки на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у цій адміністративній справі.

17. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г. - для розгляду цієї адміністративної справи.

18. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Укртрансбезпеки у справі №520/2709/23. Витребувано з Харківського окружного адміністративного суду матеріали справи № 520/2709/23.

19. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження. Висновки Верховного Суду

20. Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

21. За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

23. Приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

24. Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

25. Водночас Верховний Суд наголошує, що системний аналіз норм адміністративного процесуального законодавства свідчить, що під час вирішення справ суди враховують не будь-які висновки Верховного Суду, а ті, які висловлені Верховним Судом у подібних правовідносинах.

26. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16).

27. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також є однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19).

28. У постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

29. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження позивач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17 (далі - справа, на яку посилається скаржник).

30. З огляду на доводи касаційної скарги, у взаємозв`язку зі встановленими судами попередніх інстанцій обставинам справи, спірним у справі, яка розглядається, є питання законності (зокрема належності та повноти) дій Укртрансбезпеки щодо повідомлення ФОП ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду по суті справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та забезпечення останньому права висловити свої заперечення та довести відсутність підстав для притягнення його до відповідальності на підставі абзаца 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», про які вказується у позовній заяві.

31. Варто зауважити, що у справі, на яку посилається скаржник, судами було встановлено, що позивач мав можливість отримати повідомлення (виклик) про розгляд Укртрансбезпекою по суті справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з визначеної судами дати, проте вказаним правом не скористався. У зв`язку із зазначеним, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.

32. На відміну від указаних обставин, у справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів своєчасного вручення позивачу повідомлення про дату, час та місце розгляду справи ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано, тобто позивач не мав об`єктивної можливості надати додаткові документи та пояснення щодо порушень, за вчинення яких на нього накладено адміністративно-господарський штраф, та спростувати висновки акту перевірки.

33. Указане свідчить про неподібність відмінність (протилежність) встановлених обставин в зазначеній скаржником справі та у справі, яка розглядається.

34. Також, Верховним Судом неодноразово наголошувалось, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

35. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду, тобто негативні для особи наслідки у вигляді невизнання, обмеження або перешкоджання у реалізації її реальних прав, свобод або інтересів, які настають внаслідок протиправних дій або рішень суб`єктів владних повноважень.

36. При цьому, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача. Відсутність порушення суб`єктивних прав особи, навіть у разі, коли рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень містять ознаки протиправності, унеможливлює досягнення завдань адміністративного судочинства.

37. В межах розгляду цієї справи суди на підставі встановлених фактичних обставин справи встановили порушення права позивача оскаржуваним рішенням відповідача та доведеність позовних вимог належними та допустимими доказами, що саме по собі відрізняє обставини цієї справи від справи, на яку посилається скаржник, де позовні вимоги відповідними доказами не доведені.

38. З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду констатує, що правовідносини у цій справі та у справі № 820/4624/17, за наслідками розгляду якої Верховним Судом винесено постанову від 11 лютого 2020 року - є різними і не можуть бути порівняні у питанні неоднакового застосування судами норм права у подібних правовідносинах, чого вимагає закон.

39. Додатково варто наголосити, що посилання скаржника у касаційній скарзі на судову практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах та подібності їх фактичних обставин) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

40. Отже, висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду у справі, на яку покликається скаржник, стосуються правовідносин, що не є подібними до тих, з яких вирішено спір у цій справі, та не можуть слугувати прикладом неправильного застосування судами норм права при ухваленні судових рішень щодо яких подано касаційну скаргу у цій справі, у значенні пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

41. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

42. Відповідно до частини другої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

43. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про закриття касаційного провадження у справі. Висновки щодо розподілу судових витрат З огляду на результат розгляду доводів скаржника, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи судом касаційної інстанції не розподіляються. Керуючись статтями 327, 341, 345, 339, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Закрити касаційне провадження № К/990/33268/23 у справі № 520/2709/23 за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанови. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк , Судді Верховного Суду