Постанова 4855 № 320/2641/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2641/23 Головуючий у І інстанції - Лисенко В.І., Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування запису та податкової вимоги,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.02.2008 про проведення державної реєстрації фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу №Ф-9511-17У, видану 13.05.2019. В обґрунтування позову зазначає, що 03.09.2021, завантаживши додаток «Дія», йому стало відомо про відкрите виконавче провадження №61160984 за заявою ГУ ДПС у м. Києві про стягнення з нього боргу з ЄСВ. Наголошує, що він фізичною особою-підприємцем ніколи не був, з наміром про реєстрацію його як ФОП не звертався, документів, необхідних для реєстрації ФОП до компетентних органів не подавав. Також, зазначає, що він не здійснює підприємницьку діяльність, не отримує прибуток від такої підприємницької діяльності, а тому не є платником єдиного внеску, так як реєстрація фізичної особи підприємця на його ім`я була проведена без його відома шляхом підроблення документів, за наслідками чого було відкрито кримінальне провадження №12021105070002538. За таких обставин, вважає, що наявні підстави для визнання недійсним та скасування запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця від 29.02.2208 №20710000000008882 з моменту його вчинення, внаслідок чого вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9511-17У від 13.05.2019 є такою, що винесена протиправно, отже підлягає скасуванню. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року адміністративний позов задоволено, при цьому, суд погодився з доводами позивача. На вказане судове рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що за даними інформаційної системи ДПС України ОСОБА_1 з 29.02.2008 перебуває на обліку як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування в ГУ ДПС у м. Києві. Згідно з даними інформаційної системи ДПС України за позивачем обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37 788, 74 грн. Борг виник у 2018-2021 роках. У зв`язку із тим, що, за даними інформаційної системи ДПС України у позивача обліковувалась сума недоїмки з єдиного соціального внеску, відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідачем було сформовано вимогу від 13.05.2019 №Ф-9511-17 на загальну суму 21 030, 90 грн, яка була направлена згідно з даними інформаційної системи ДПС України, на адресу платника, однак конверт повернувся за закінченням терміну зберігання. Звертає увагу, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 27.11.2010 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 28.02.2008 державним реєстратором Пацевич С.М. здійснено державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , основний вид діяльності - здавання в оренду нерухомого майна. 29.02.2008 ФОП ОСОБА_1 взято на облік в якості платника податків в ДПІ у Подільському районі м. Києва. Вказана вище реєстрація проведена на підставі поданої позивачем заяви про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем від 28.02.2008. Відповідно до даних інформаційної системи органу доходів і зборів у ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2018-2021 в сумі 37 788, 74 грн, у зв`язку з чим ГУ ДПС у м. Києві 13.05.2019 прийнято вимогу №Ф-9511-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальну суму 21 030, 90 грн, яку надіслано позивачу на податкову адресу: АДРЕСА_2 . В подальшому, 12.11.2019 ГУ ДПС у м. Києві направлено до Подільського районного відділу ДВС у м. Києві ЦМУМЮ для примусового виконання вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску у сумі 21 030, 90 грн. 11.02.2020 старшим державним виконавцем Подільського районного відділу ДВС у м. Києві ЦМУМЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61160984 про стягнення з позивача вказаного боргу та 31.01.2021 постанову про арешт його коштів. 21.12.2021 позивач звернувся із заявою до Подільського УП ГУНП щодо підроблення відомостей відносно нього у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За даним фактом 21.12.2021 уповноваженою особою Подільського УП ГУНП в м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105070002538 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, та розпочато досудове розслідування, в рамках якого проведено почеркознавчу експертизу. Так, згідно висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 28.10.2022 № СЕ-19/11-22/43918-ПЧ за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 та рукописні записи «ОСОБА_1 » в довіреності від імені ОСОБА_1 на ім`я Чабан Ю.В. , датованої 28.02.2008, у графі «Підпис», виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Вважаючи, що оскаржуваний запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця здійснено протиправно, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується і колегія суддів. Так, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, а також фізичних осіб - підприємців. Відповідно до ст. 4 цього Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру. Статтею 5 Закону № 755-IV визначено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця. Відповідно до ст. 42 Закону № 755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи: - заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; - копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; - документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; - нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю. Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; документи не відповідають вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 10 цього Закону; документи подані не у повному обсязі. Про залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, без розгляду заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відповідно до опису. Як зазначалось вище, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявний запис про проведення державної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця №20710000000008882 від 29.02.2008, який був внесений державним реєстратором до Єдиного державного реєстру. Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що для здійснення реєстраційних дій особі необхідно звернутись із заявою про державну реєстрацію особисто або через уповноважену особу. Як установлено, ОСОБА_1 у 2008 році не звертався особисто або через уповноваженого представника з пакетом документів та заявою про реєстрацію його, як фізичної особи-підприємця, про що свідчить висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 28.10.2022 № СЕ-19/11-22/43918-ПЧ, в якому зазначено, що підпис у графі «підпис» в довіреності від імені ОСОБА_1 на ім`я Чабан Ю.В. датованої 27.02.2008, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гулущенко Т.А. та зареєстрованої в реєстрі за № 877 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його підпису, тобто є підробленим. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що внесення запису про державну реєстрацію позивача як ФОП до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено безпідставно, відповідно цей запис є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, позовна вимога про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) є похідною, тому також має бути задоволена. Щодо доводів апелянта про порушення позивачем ст. 122 КАС України колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З наведених норм вбачається, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він і не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Так, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що вимога була направлена ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 64). В той час, як він з 27.11.2010 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10). Так, 03.09.2021, завантаживши додаток «Дія», ОСОБА_1 дізнався про відкриття виконавче провадження №61160984 за заявою ГУ ДПС у м. Києві про стягнення боргу з ЄСВ, і ,відповідно, дізнався, що без його відома його було зареєстровано як ФОП. 21.12.2021 за його заявою про вчинення кримінального правопоруушення було внесено відомсті до ЄРДР (а.с. 32). В подальшому, зрозумівши, що досудово врегулювати спір не вийде ОСОБА_1 вирішив звернутись з позовом до суду 07.02.2023. При цьому, з 24.02.2022 розпочалась збройна агресія рф. На думку колегія суддів, наведені вище обставини свідчать про поважність причин пропуску позивачем строків звернення до суду та необґрунтованість доводів апелянта в цій частині. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно встановив обставини справи в їх сукупності і ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, отже відсутні підстави для його скасування. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко