Постанова 4824 № 759/17989/23

, КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/17989/23 Головуючий у І інстанції Ключник А.С. Провадження № 33/824/5298/2023 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 04 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Мендрика Дмитра Олександровичана постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, УСТАНОВИВ: Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн. Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Мендрик Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року скасувати, провадження у даній справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 є помилковими, а постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою винесення необґрунтованого рішення. Захисник вказує на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджена жодним належним доказом, працівниками патрульної поліції допущено значних процесуальних порушень КУпАП, Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026 та ЗУ «Про патрульну поліцію». Адвокат Мендрик Д.О. звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення містить в собі недостовірні дані, а тому не може вважатись належним та допустимим доказом. На думку останнього водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції без жодної на те підстави, що є порушенням ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та ст. 33 Конституції України. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Мендрик Д.О. вказує, що його підзахисний не відмовлявся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується його запереченнями в протоколі, в якому він чітко прописав: «З протоколом не згодний, від проходження медичного огляду не відмовлявся». Звертає увагу на те, що поліцейські відмовилися від супроводження ОСОБА_1 на проведення огляду до медичного закладу, у зв`язку з чим після складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відразу особисто поїхав до КНП «KMHKJI «Соціотерапія» для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. До апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 - адвокат Мендрик Д.О. долучив копію висновку КНП «KMHKJI «Соціотерапія» від 11 вересня 2023 року, в якому зазначено, що в ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено. Суд першої інстанції зазначеним обставинам належної оцінки не дав. Також захисник ОСОБА_1 - адвокат Мендрик Д.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, оскільки ОСОБА_1 не повідомлявся про час та місце розгляду справи і не був присутній при винесенні оскаржуваної постанови. Постанову у даній справі апелянт отримав лише 27 жовтня 2023 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, з урахуванням наведених апелянтом обставин, вважає можливим поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Мендрику Д.О. строк на апеляційне оскарження, оскільки пропущений він був з поважних причин. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мендрик Д.О. в судове засідання не з`явився. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, абз. 2 п. 27 роз`яснено, що якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного чи наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП. Згідно Інструкції огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). Водночас у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року). Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом. В рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 528011 від 08 вересня 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 08 вересня 2023 року о 15 год. 20 хв. в м. Києві, пр.-т. Берестейський, керував транспортним засобом «Nissan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, (виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації), від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського №472029; №472257, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України; - на відеозаписах із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, 08 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 де зафіксована відмова останнього від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку; - у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 08 вересня 2023 року. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння - звуженізіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість покриву шкіри,виявлені працівниками поліції 08 вересня 2023 року у ОСОБА_1 , в розумінні п.п.1,2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. Надаючи оцінку переглянутому відеозапису, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, з огляду на таке. Аналіз відеозапису дає підстави для висновку вважати зафіксовану поведінку ОСОБА_1 , як таку, що направлена на ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення, а послідовність дій останнього вказує на відмову від проходження огляду у встановленому порядку. При цьому, із даних відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 тривалий час (близько 2 годин поспіль) спілкувався з працівниками поліції, висловлював свої заперечення проти їх дій, натомість об`єктивних даних, які свідчили б про наявність у ОСОБА_1 причин, які б унеможливлювали проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відеозапис не містить. Крім того, долучений до матеріалів справи відеозапис в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції та досліджений судом, не містить даних, які б свідчили про вчинення правниками поліції неправомірних дій. Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозапис є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео зафіксована вся подія правопорушення. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Мендрика Д.О. про те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду водіїв, не знайшли свого підтвердження та спростовуються даними відеозапису, згідно з якими поліцейські діяли відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09 листопада 2015 № 1452/735. Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що факт згоди ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров'я підтверджується даними відеозапису, де о 17:40:00 останній заявив про свою згоду їхати до лікаря-нарколога. Зазначена згода дійсно має місце на відеозаписі, однак вона була висловлена ОСОБА_1 після спливу двох годин з моменту його зупинки працівниками патрульної поліції та вже після того, як працівниками патрульної поліції було зафіксовано на відеозаписі факт ухилення від проходження такого огляду. Доданий до апеляційної скарги висновок КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» не приймається апеляційним судом до уваги, оскільки огляд медичним закладом було проведено 08 вересня 2023 року о 19 год. 20 хв., тобто з пропуском часу, визначеного нормами діючого законодавства, без присутності поліцейського та за відсутності підпису особи, що проходила огляд, тому такий висновок не є дійсним у відповідності до ч. 5 ст. 266 КУпАП. Крім того, вказаний висновок не спростовує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на вимогу працівників поліції, який зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення та на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими. Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251,252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Мендрика Дмитра Олександровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року - задовольнити. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мендрика Дмитра Олександровичазалишити без задоволення, постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Таргоній Д.О.