Постанова 4824 № 760/7610/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Жовноватюк В.С. Єдиний унікальний номер справи № 760/7610/22 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8968/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мережко М.В., суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В., секретар - Кролівець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року у справі за позовом ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Згуровського Михайла до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення, В с т а н о в и в : У червні 2022 року ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (далі - НТУУ «КПІ») Згуровський Михайло звернувся до суду із вказаним позовом. В обгрунтовання своїх вимог вказував, що Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» є балансоутримувачем гуртожитку НОМЕР_3, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується наказом МОН від 13.02.2020 №

185. Наказом НТУУ «КПІ» від 03.09.2001 № 4-85 даному гуртожитку надано статус студентського гуртожитку для проживання сімейних студентів, аспірантів, докторантів НТУУ «КПІ». Наказом від 15.09.2017 № 2-197 ОСОБА_1 було зараховано до аспірантури КПІ ім. Ігоря Сікорського на очну (денну) форму навчання. Строк навчання з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2021 року. Позивач зазначав, що 28.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до ньогоіз заявою про надання йому разом з сім`єю кімнати у студентському сімейному гуртожитку № НОМЕР_1 на період навчання ОСОБА_1 в аспірантурі. На підставі вказаної заяви було вирішено поселити ОСОБА_1 як аспіранта КПІ ім. Ігоря Сікорського на термін навчання в аспірантурі. ОСОБА_3 разом з сім`єю: дружиною ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_4 було надано для проживання кімнату НОМЕР_2 в гуртожитку НОМЕР_3. Вказував, що кімнату № НОМЕР_2 в гуртожитку НОМЕР_3 було надано для проживання разом з сім`єю виключно на термін навчання ОСОБА_1 в аспірантурі КПІ ім. Ігоря Сікорського. У 2020-2021 навчальному році наказом від 25.02.2021 № 66-а ОСОБА_1 було надано академічну відпустку з 01.03.2021 по 28.02.2022. Проте особи, яким надана академічна відпустка, забезпеченню гуртожитком не підлягають. Відтак, ОСОБА_1 , якому була надана академічна відпустка, втратив право на проживання разом з сім`єю в кімнаті НОМЕР_2 гуртожитку НОМЕР_3. Відповідно до пункту 10.10 Положення про поселення та проживання від 24.06.2009 з моменту виходу наказу про надання академічної відпустки студентська сім`я зобов`язана у двотижневий термін звільнити кімнату в сімейному гуртожитку. Таким чином, відповідачі зобов`язані були звільнити кімнату НОМЕР_2 у гуртожитку НОМЕР_3 до 11.03.2021, чого зроблено не було. Адміністрація студмістечка КПІ ім. Ігоря Сікорського зверталась до ОСОБА_1 з проханням звільнити кімнату, однак він вимоги адміністрації студмістечка не виконав і надалі продовжує безпідставно проживати разом з сім`єю в кімнаті НОМЕР_2 гуртожитку НОМЕР_3 Тому позивач просив суд виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з кімнати НОМЕР_2 студентського сімейного гуртожитку № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» судові витрати зі сплати судового збору. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 з кімнати НОМЕР_2 студентського сімейного гуртожитку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення. Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з кожного на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» судовий збір по 827 грн. Не погоджуючись із таким рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невстановлення усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не урахував наданих відповідачем пояснень та судової практики, наведеної у відзиві на позовну заяву. Вказує, що виселення без надання іншого житлового приміщення порушує конституційне право відповідача та його сім'ї на житло.Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно допустив представницю позивача ОСОБА_7 до участі у судовому засіданні, оскільки строк дії її довіреності закінчився. Інші відповідачі судове рішення у апеляційному порядку не оскаржували. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу вважає безпідставною, тому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило. Представниця позивача ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_1 взяли участь у судовому засіданні в апеляційному суді. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст.127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Відповідно до ч.2 ст.128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток. За правилом ст.129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку. Як визначено у ст.109 ЖК України,виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Частиною 1 ст.132 ЖК України передбачено, що сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв`язку з роботою чи навчанням. Виселення осіб допускається, зокрема, у разі безпідставного користування житловим приміщенням. Виселення має відбуватись у добровільному порядку, а в разі, якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Відповідно до п. 1 р. ІІ Положення про особливості користування гуртожитками закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого наказом МОН України від 21.11.2019 № 1452 гуртожитки закладів освіти використовуються для проживання здобувачів вищої та фахової передвищої освіти під час навчання у закладі освіти за очною (денною), заочною формою здобуття освіти, які не мають постійного місця проживання за місцем розташування закладу освіти. Пунктами 3, 4, 5, 6 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 498 передбачено, що Жила площа в гуртожитках надається: у вигляді окремого жилого приміщення для відособленого користування однієї особи чи сім`ї; у вигляді ліжко-місця для проживання одиноких осіб, які не перебувають між собою в сімейних відносинах. Розмір жилої площі, що надається в гуртожитку, не може бути менше ніж 6 кв. метрів на одну особу. Для одержання в користування жилої площі в гуртожитку особа подає заяву на ім`я керівника підприємства, установи, організації, органу місцевого самоврядування. Повнолітні члени сім`ї особи, які бажають вселитися в жиле приміщення разом з нею, дають письмову згоду на проживання в зазначеному приміщенні. Адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання особі жилої площі в гуртожитку. У рішенні зазначаються прізвище, ім`я, по батькові особи, якій надається жила площа в гуртожитку, склад сім`ї та адреса гуртожитку, в якому надається жила площа. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає особі ордер за формою згідно з додатком, який є єдиним документом, що підтверджує право вселення на надану жилу площу в гуртожитку. Під час одержання ордера пред`являються документи, що посвідчують особу наймача та всіх членів сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, - свідоцтва про народження), включених до ордера. Ордер зберігається у особи, яка вселяється на жилу площу в гуртожитку, протягом усього строку її проживання у гуртожитку. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом першої інстанції встановлено, що Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» є балансоутримувачем гуртожитку НОМЕР_3, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується наказом МОН від 13.02.2020 № 185 / а.с. 10-13 /. Наказом НТУУ «КПІ» від 03.09.2001 № 4-85 даному гуртожитку надано статус студентського гуртожитку для проживання сімейних студентів, аспірантів, докторантів НТУУ «КПІ» / а.с. 14 /. Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут» присвоєно ім`я Ігоря Сікорського згідно з Наказом МОН від 17.08.2016 № 992 / а.с. 15 /. Наказом від 15.09.2017 № 2-197 ОСОБА_1 було зараховано до аспірантури КПІ ім. Ігоря Сікорського на очну (денну) форму навчання. Строк навчання з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2021 року / а.с. 16 /. Як видно із матеріалів справи, 28.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до ректора НТУУ «КПІ» імені І. Сікорського ОСОБА_9 із заявою про надання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кімнати у студентському сімейному гуртожитку № НОМЕР_1 на період навчання в аспірантурі. На підставі вказаної заяви було вирішено поселити ОСОБА_1 як аспіранта КПІ ім. Ігоря Сікорського на термін навчання в аспірантурі, про що накладено резолюцію на заяві / а.с. 17/. ОСОБА_1 разом з сім`єю: дружиною ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_4 було надано для проживання кімнату НОМЕР_2 в гуртожитку НОМЕР_3 / а.с. 18-19 /. Отже, кімнату НОМЕР_2 в гуртожитку НОМЕР_3 ОСОБА_1 було надано для проживання разом з сім`єю виключно на термін навчання в аспірантурі КПІ ім. Ігоря Сікорського. Наказом ректора № 4-180 від 24 червня 2009 року затверджено «Положення про поселення та проживання в гуртожитках студмістечка», що є основним нормативним документом, що регламентує організацію та проведення організованого поселення та проживання іногородніх студентів університету денної форми навчання / а.с. 20-32 /. Згідно з пунктом 10.1 Положення про поселення та проживання від 24.06.2009, рішення про продовження проживання сім`ї аспіранта приймається Радою з поселення студентів та аспірантів КПІ ім. Ігоря Сікорського щорічно на початку навчального року на підставі заяви й надання відповідних документів / а.с. 30-31 /. У зв`язку з цим, на підставі заяв ОСОБА_1 строк проживання останнього з сім`єю в кімнаті НОМЕР_2 гуртожитку НОМЕР_3 продовжувався на 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021 навчальні роки / а.с. 33-35 /. На підставі прийнятих рішень ОСОБА_1 видавались ордери /а.с. 36-38/. У 2020-2021 навчальному році наказом від 25.02.2021 № 66-а ОСОБА_1 було надано академічну відпустку. Відповідно до зазначеного наказу, ОСОБА_1 , аспіранту 4 курсу гр. УС-71ф третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, спеціальність 051 Економіка, освітня програма Економіка, навчання за договором за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, надати академічну відпустку у зв`язку із сімейними обставинами з 01.03.2021 по 28.02.2022 та виселити з гуртожитку у двотижневий термін / а.с. 39 /. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» особи, які навчаються у закладах вищої освіти, мають право на забезпечення гуртожитком та цілодобовим доступом до нього на строк навчання у порядку, встановленому законодавством. Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» здобувач вищої освіти має право на перерву у навчанні у зв`язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров`я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку. Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між закладами вищої освіти. Таким чином, особи, яким надана академічна відпустка, забезпеченню гуртожитком не підлягають. Тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 , якому була надана академічна відпустка, втратив право на проживання разом з сім`єю в кімнаті НОМЕР_2 гуртожитку НОМЕР_3. Відповідно до пункту 10.10 Положення про поселення та проживання від 24.06.2009 з моменту виходу наказу про надання академічної відпустки студентська сім`я зобов`язана у двотижневий термін звільнити кімнату в сімейному гуртожитку / а.с. 31 /. Відповідачі зобов`язані були звільнити кімнату НОМЕР_2 у гуртожитку НОМЕР_3 до 11.03.2021. ОСОБА_1 було подано заяву від 22.03.2021 про продовження проживання в кімнаті НОМЕР_2 гуртожитку НОМЕР_3 на період академічної відпустки з 01.03.2021 по 28.02.2022, в чому відповідачу було відмовлено / а.с. 40-42 /. Адміністрація студмістечка КПІ ім. Ігоря Сікорського зверталась до ОСОБА_1 з проханням звільнити кімнату, що підтверджується попередженнями № 0700/0021 від 18.03.2021, № 0700/0060 від 01.06.2021, № 0700/0150 від 25.10.2021, з якими ОСОБА_1 було ознайомлено особисто під розпис / а.с. 43-45 /. Наказом від 23.03.2022 № 74а ОСОБА_1 було відраховано з КПІ ім. Ігоря Сікорського з 28.02.2022 за невиконання індивідуального навчального плану аспіранта, як такого, що не приступив до навчання після академічної відпустки згідно наказу № 66а від 25.02.2021 / а.с. 46 /. Відповідно до п. 12.11 Положення про поселення та проживання в гуртожитках Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», затвердженого наказом ректора від 12.01.2022 № НОН/8/2022, сім`ї здобувачів втрачають права на проживання в гуртожитку, якщо здобувачі відраховані з університету. Згідно з пп. 14.1, 14.2 Положення про поселення та проживання від 12.01.2022 здобувачі, які втратили право на проживання в гуртожитках, зобов`язані у двотижневий термін виселитися. Двотижневий термін на виселення починається з дати виходу наказу про відрахування з університету / а.с. 47-62 /. Отже, ОСОБА_1 разом з сім`єю втратили право на проживання в кімнаті НОМЕР_2 гуртожитку НОМЕР_3. Адміністрація студмістечка КПІ ім. Ігоря Сікорського зверталась до ОСОБА_1 з проханням звільнити кімнату, що підтверджується попередженням № 0700/0049 від 07.06.2022, з яким його було ознайомлено особисто під розпис /а.с. 63/. Проте відповідачі й надалі продовжують проживати разом з сім`єю в кімнаті НОМЕР_2 гуртожитку НОМЕР_3. Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. ЄСПЛ неодноразово висловлювався щодо можливості виселення особи з житлового приміщення. Так, у рішенні від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява № 19009/04, § 41). З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування житлом особою, яка володіє таким приміщенням незаконно, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-181 цс18 (справа № 653/1096/16-ц). Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та виселення відповідачів з гуртожитку. Посилання апелянта на відсутність у представниці позивача повноважень на участь у розгляді справи спростовуються копіями наказу про призначення ОСОБА_7 на посаду начальника відділу претензійно-позовної роботи та її посадової інструкції /а.с. 111-112/. Інші доводи апеляційної скарги в цілому повторюють доводи відзиву на позовну заяву, належна оцінка яким надана судом першої інстанції, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Суд також звертає увагу, що доводи відповідача щодо проживання у спірному приміщенні малолітньої дитини - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не впливають на висновки суду та не змінюють спірні правовідносини, оскільки дитина народилась вже після того, як ОСОБА_1 втратив право користування кімнатою у гуртожитку у зв`язку із академічною відпусткою. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні. Керуючись ст.ст. 141, 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, суд, П о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст судового рішення складено 07 грудня 2023 року. Головуючий: Судді: