Постанова 4824 № 369/1870/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ справа № 369/1870/18 провадження № 22-ц/824/11692/2023 28 листопада 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Кирилюк Г. М. суддів: Борисової О. В., Рейнарт І. М., при секретарі Усковій Я. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах територіальної громади с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення ради, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 червня 2023 року в складі судді Ковальчук Л.М. встановив: 19.02.2018 Перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: - визнати недійсним рішення Віто-Поштової сільської ради 21 сесії 5 скликання від 30.07.2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд", яким затверджено проект землеустрою та відведено в приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 ; - витребувати на користь територіальної громади села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481201:01:010:0088, площею 0,25 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . Позов обґрунтований тим, що рішенням Віто-Поштової сільської ради 21 сесії 5 скликання від 30.07.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд» затверджено проект землеустрою та відведено в приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3222481201:01:010:0088 для будівництва та обслуговування житлового; будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 . В подальшому власником зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 здійснено її відчуження на підставі цивільно-правової угоди. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.04.2017 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481201:01:010:0088, площею 0,25 га, належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.04.2017 №

486. Вказана земельна ділянка відноситься до земель водного фонду об`єкту загальнодержавного значення, яка не могла передаватися у приватну власність. 06.03.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Гайдаш О. В. заявив клопотання про закриття провадження у справі. Зазначив, що на момент розгляду справи земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:010:0088 відсутня як об`єкт (предмет) цивільного права, обороту в розумінні ст.177, 181 ЦК України, а отже і відсутній предмет спору. Так, вказана земельна ділянка була розділена на дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222481201:01:010:5121 та 3222481201:01:010:5122, що також належать ОСОБА_1 . Оскаржуване рішення сільської ради, яким було передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3222481201:01:010:0088, є актом індивідуальної дії щодо конкретного майна, яке перестало бути об`єктом цивільних прав. 10.05.2023 заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до суду з заявою про зміну предмета позову. Просив ухвалити рішенням, яким: - усунути перешкоди у здійсненні територіальною громадою с. Віта-Поштова Фастівського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3222481201:01:010:0088, площею 0,25 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , шляхом визнання недійсним рішення Віто-Поштової сільської ради 21 сесії 5 скликання від 30.07.2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд"; - усунути перешкоди у здійсненні територіальною громадою с. Віта-Поштова Фастівського району Київської області права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду площею 0,1413 га з кадастровим номером 3222481201:01:010:5121, та площею 0,1087 га з кадастровим номером 3222481201:01:010:5122, шляхом їх повернення на користь держави в особі територіальної громади с. Віта-Поштова Фастівського району Київської області від ОСОБА_3 . Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 червня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - Гайдаша О. В. задоволеною. Провадження у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах територіальної громади с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення ради, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння закрито. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що предмет спору у справі відсутній ( п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України). 14.06.2023 заступник керівника Київської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 червня 2023 року про закриття провадження у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Судові витрати стягнути з відповідачів на рахунок Київської обласної прокуратури. Вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не дотримано загальні принципи здійснення правосуддя, якими є законність, всебічне, повне і об`єктивне дослідження обставин справи. Висновки, викладені в ухвалі, не відповідають дійсним обставинам справи, а судове рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що предмет спору в даній справі - спірна земельна ділянка водного фонду, яка, як до звернення до суду з даним позовом, так і по даний час, у порушення вимог земельного та водного законодавства, без належних на те правових підстав перебуває у приватній власності фізичної особи, на що суд першої інстанції не звернув уваги та не надав належної оцінки. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та /або об`єднання, з присвоєнням їх кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 у справі №367/2022Ї15-ц, від 01.10.2019 у справі №922/2723/17. Таким чином, той факт, що відповідачем у справі здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222481201:01:010:0088 площею 0,25 га, внаслідок чого утворились дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222481201:01:010:5221 площею 0,1413 га та 3222481201:01:010:5222 площею 0,1087 га, жодним чином не впливає на наявність правових підстав для повернення їх у власність держави (фактичного власника), а також спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність предмета спору у справі та наявності підстав для закриття провадження. Крім цього, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення проігноровано заяви прокурора про зміну предмета та підстав позову та клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, оскільки, будучи повністю обізнаною про наявність цивільного спору щодо законності перебування у приватній власності земельної ділянки водного фонду, ОСОБА_1 здійснила її поділ. Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались. В судовому засіданні прокурор Київської обласної прокуратури Батюк І. В. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити. В судове засідання інші учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). У справі, що переглядається, установлено, що після відкриття провадження у справі (19 лютого 2018 року), 06 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гайдаш О. В. заявив клопотання про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, мотивоване відсутністю між сторонами спору у зв`яжу з поділом земельної ділянки з кадастровим номером 3222481201:01:010:0088 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222481201:01:010:5121 та 3222481201:01:010:5122, а тому спірне майно перестало бути об`єктом цивільних прав. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції погодився з доводами представника відповідача щодо відсутності предмета спору, оскільки між сторонами не залишилось неврегулюваних питань. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження №61-3438сво21) зроблено висновок, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. З вертаючись до суду із цим позовом у лютому 2018 року, позивач вважав, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481201:01:010:0088 відноситься до земель водного фонду об`єкту загальнодержавного значення, яка не могла передаватися у приватну власність. Вказане питання не було урегульоване сторонами за час перебування справи у провадженні суду першої інстанції (близько 5 років). Разом з тим, подальше вчинення відповідачем дій, пов`язаних з поділом спірної земельної ділянки на дві земельні ділянки з присвоєнням нових кадастрових номерів, не може свідчити про те, що між сторонами був відсутній спір на час звернення позивача до суду із цим позовом, а також на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, а тому суд першої інстанції не мав визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України. Крім цього, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не розглянуто заяву прокурора про зміну предмета та підстав позову та клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання. У справі, що переглядається, внаслідок закриття провадження залишився невирішеним спір, який стосувався інтересів держави в особі територіальної громади щодо витребування земельної ділянки водного фонду, переданої у приватну власність. Відтак, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала про закриття провадження у справі постановлена судом з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц зазначено, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат». З огляду на викладене, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, належить здійснити суду, який ухвалить остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 червня 2023 року скасувати. Направити справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах територіальної громади с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення ради, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07.12.2023. Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк судді: О. В. Борисова І. М. Рейнарт