Постанова 4824 № 361/1872/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №361/1872/21 Головуючий у І інстанції - Петришин Н.М. апеляційне провадження №22-ц/824/15496/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., за участю секретаря Миголь А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області про відібрання дитини та повернення її за місцем проживання матері, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області, Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну місця проживання дитини та визначення місця проживання з батьком, - установив: У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області про відібрання дитини та повернення її за місцем проживання матері. В обґрунтування позову зазначила, що відповідно до рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Також, вказаним рішенням встановлено, що кожний другий, четвертий тиждень кожного місяця із 10 год 00 хв суботи до 18 год 00 хв неділі малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Дане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року. Виконуючи вищевказане рішення суду 27 лютого 2021 року позивач віддала ОСОБА_3 , 2011 року народження, батьку ОСОБА_1 . Син пішов до тата у гарному настрої, на прощання обійняв позивача, поцілував та сказав «люблю тебе мамуся». 28 лютого 2021 року після 18 години відповідач не повернув дитину за місцем проживання матері, мотивуючи тим, що не буде передавати дитину бабусі (матері позивача), а лише позивачу, не дозволив вийти дитині з автомобіля та повернувся із сином додому. Отже, з 27 лютого 2021 року малолітній син ОСОБА_5 перебуває у батька, який самочинно, без узгодження з позивачкою, всупереч судовому рішенню, змінив місце проживання дитини. Неодноразові спроби забрати сина були безрезультатними. Просила суд, негайно відібрати у ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 та повернути його матері ОСОБА_2 за місцем її проживання: АДРЕСА_1 . У квітні 2021 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 . Зустрічний позов обґрунтований тим, що мати дитини систематично ухиляється від виконання судового рішення щодо участі батька дитини у вихованні сина. Відповідно до графіку визначеного рішенням суду, відповідач 28 лютого 2021 відвіз сина матері за її місцем проживання, однак матері не було вдома, а сина вийшла зустрічати баба - ОСОБА_6 . Син, ОСОБА_3 , відмовився йти із бабою до матері додому та попросив відповідача (батька) повернутися додому, тому відповідач повернувся із сином. 01 березня 2021 року син ОСОБА_3 у присутності своїх батьків, наряду поліції, адвоката та іншої невстановленої особи, розплакався, відмовився іти з матір`ю, повідомив, що хоче жити з татом і втік до будинку. На час розгляду судом справи про визначення місця проживання дітей, сину було лише 2 роки, тому він не міг висловити свою думку щодо місця проживання, проте на даний час, коли він уже підріс, то чітко висловив своє бажання проживати з батьком. Позивач за зустрічним позовом вважає, що повернення дитини за попереднім місцем проживання проти її волі суперечитиме її інтересам та може негативно вплинути на її емоційний стан та розвиток. Отже, враховуючи підтверджене бажання сина жити з батьком та рідною сестрою, прихильність дітей один до одного, враховуючи кращі матеріально-побутові умови проживання у батька, ОСОБА_1 просить змінити місце проживання сина та визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 із батьком. Просив суд, змінити місце проживання дитини ОСОБА_3 з адреси місця проживання матері на місце проживання батька, визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 з батьком за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області, про відібрання дитини та повернення її за місцем проживання задоволено. Відібрано у ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернуто його матері ОСОБА_2 за місцем її проживання. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області, Броварський міськрайонний ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зміну місця проживання дитини та визначення місця проживання з батьком відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначив, що при розгляді справ, щодо місця проживання дитини суд насамперед має виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан, а також дотримуватись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Вказує, що він 28 лютого 2021 року о 18 год 00 хв добровільно за місцем проживання матері повернув сина, однак матері в черговий раз не було вдома, син з бабою не захотів йти. З метою того, щоб син не плакав та не думав, що апелянт його покинув, вони поїхали до місця проживання апелянта, з думкою про те, що мати приїде сама спокійно забере сина. В подальшому в телефонній розмові з матір`ю о 20 год 00 хв 28 лютого 2021 року, він запропонував матері приїхати до його місця проживання самій забрати сина (живуть на паралельних вулицях 900 метрів один від одного) бо син не хотів їхати, мати відмовилась, про що не заперечувала в суді першої інстанції. Внаслідок дій матері, син залишився в нього ще на одну ніч. 01 березня 2021 року він також намагався добровільно виконати рішення суду та повернути сина матері, але син категорично відмовився йти до матері, що підтверджується висновком РУП ГУ НП в Київській області від 10 березня 2021 та відеозаписом з боді-камери працівників поліції. Зазначає, що такі його дії спростовують висновок суду першої інстанції, що він самочинно змінив місце проживання дитини і не вчиняв дії щодо його повернення, оскільки він постійно намагався його виконати і не заперечує проти того, що рішення суду є обов`язковим до виконання, але дитина як відмовлялася йти до матері, так і надалі відмовляється. Зазначене також спростовує висновок суду, щодо його маніпулятивних дії по відношенню до сина. Відсутність маніпулятивних дій з боку батька по відношенню до сина за весь час проживання не встановлено і висновками психологів, що наявні в матеріалах справи ні будь-якими іншими доказами по справі. Звертає увагу, що він не утримує примусово та протиправно сина в себе вдома, він і мати живуть поруч один від одного на відстані 900 метрів, син постійно грається з іншими дітьми на вулиці, знає де живе мати, він постійно наголошує сину на тому, що він може в будь-який час піти або поїхати на велосипеді до матері, але жодного разу син навіть не намагався цього зробити. Вказує, що враховуючи приписи ст.162 СК України, він заявив зустрічний позов як раз про зміну місця проживання дитини, при цьому спростувавши самочинну зміну місця проживання дитини. Свою зустрічну позовну заяву він не обґрунтовував фізичною небезпекою для життя чи здоров`я дитини, а послався на підставі абз.2 ч.1 ст.162 СК України, за яким дитина не може бути повернута лише тоді, коли обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам. Такими обставинами є особиста думка дитини про небажання проживати з матір`ю, а бажанням проживати з батьком та рідною сестрою. Думка дитини з`ясована в судовому засіданні 16 червня 2023 року, а також підтверджується висновком РУП ГУ НПІ в Київській області від 10 березня 2021 року відразу після виникнення спірних відносин та відеозаписом з боді-камери працівників поліції, який був досліджений в судовому засіданні 23 серпня 2023 року, інформацією за результатами спільної зустрічі матері та сина, яка відбулась за дорученням комісії з питань захисту прав дитини БМР 26 липня 2022 року, Актом оцінки потреб сім`ї від 13 грудня 2021 року. Зазначає, що також є абсурдним зазначення судом першої інстанції про відсутність в матеріалах справи належних доказів, що процес відібрання дитини у батька негативно позначиться на психологічному і фізичному здорові дитини, травмує її психіку, оскільки матеріалами справи встановлена емоційна прив`язаність рідних брата і сестри один до одного, розділяючи їх - це і є травмуючий факт для психіки обох дітей, який в майбутньому може призвести до непоправних наслідків. Згідно наданого висновку Органу опіки та піклування від 16 серпня 2022 року, малолітній ОСОБА_7 проживає разом з батьком та сестрою близько півтора року, враховуючи прив`язаність та тісний емоційний зв`язок між братом та сестрою, її вплив на формування думки брата, думку самої дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне змінити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити його місце проживання разом із батьком ОСОБА_1 . Просив суд, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну місця проживання дитини та визначення місця проживання з батьком задовольнити. Змінити місце проживання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з адреси місця проживання матері - АДРЕСА_1 , на адресу місця проживання батька - АДРЕСА_2 . Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . На вказану апеляційну скаргу Броварський ВДВС у Броварському районі Київської області подало відзив, який обґрунтовано тим, що 03 жовтня 2023 року за адресою боржника, у присутності боржника, стягувача, адвоката стягувача, представників органу опіки та піклування державним виконавцем проведено виконавчі дії та складено акт державного виконавця, який підписано присутніми особами. У ході проведення виконавчих дій боржник підтвердив обізнаність із резолютивною частиною оскаржуваного рішення суду, погодився з обов`язковістю виконання прийнятого судом першої інстанції рішення, перешкод не чинив, дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поводив себе спокійно та повідомив присутнім, що останній раз з матір`ю спілкувався понад рік тому, повертатись жити до матері не хоче. Всупереч небажанню дитини йти до матері (стягувача), батько (боржник) самостійно умовив сина підійти до матері, однак малолітній ОСОБА_7 категорично не погодився залишатись з нею наодинці. В ході проведення виконавчих дій матір з дитиною не спілкувалась, встановити розмовний або емоційний контакт з малолітнім сином не намагалась, до дитини не підходила навіть тоді, коли на прохання державного виконавця та батька (боржника) дитина підійшла до матері (стягувача), однак стягувач на пропозиції державного виконавця та представників органу опіки та піклування забирати дитину, яка стояла поряд з нею, не відреагувала, мотивуючи відмову забирати сина тим, що ОСОБА_7 виявляє активне небажання з нею йти, отже передати дитину повинен державний виконавець без застосування фізичного впливу. Водночас, стягувач не назвала прийнятний законний спосіб такої передачі за наведених обставин. Вказує, що таким чином, державним виконавцем здійснено виконавчі дії у порядку статті 64 Закону України «Про виконавче провадження», реалізовано припис суду щодо негайного виконання, боржником при проведенні виконавчих дій виконані вимоги виконавця, однак з огляду на активне небажання дитини повертатись до матері та неприпустимість фізичного впливу на дитину передача дитини стягувачу не відбулась із незалежних від боржника та державного виконавця причин, тому виконавче провадження НОМЕР_1 не завершене, з міркувань недопущення порушення прав дитини та враховуючи оскарження виконуваного рішення, подальші виконавчі дії у межах виконавчого провадження не призначались. Просило суд, врахувати обставини викладені у відзиві у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2023 року у справі №361/1872/21 провадження №2/361/362/23, (виконавчий лист №361/1872/21 від 14 вересня 2023 року), резолютивною частиною якого визначено: відібрати у ОСОБА_1 малолітнього сина ОСОБА_3 , та повернути його матері ОСОБА_2 за місцем її проживання. На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_2 подала відзив, який обґрунтовувала тим, що оскаржуване судове рішення є абсолютно законним і обґрунтованим, жодних правових підстав для його скасування не має. Суд першої інстанції вірно визначив предмет спору та межі доказування, повно та всебічно здійснив оцінку наявних в матеріалах справи доказів, заслухав думку дитини, надавши оцінку поясненням дитини із врахуванням наявних в матеріалах справи висновків психологів. Звертає увагу, що при постановленні судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що первісний позов був нею поданий саме про відібрання дитини та повернення її за місцем проживання до матері. Позовна заява з вимогами про зміну місця проживання дитини та визначення місця проживання дитини з батьком відповідачем була подана лише згодом, після фактичної самочинної зміни місця проживання дитини та відкриття провадження за її позовом. Така зустрічна позовна заява взагалі не мала об`єднуватися в одне провадження зі справою про відібрання дитини, адже така заява не відповідає найкращим інтересам дитини, не узгоджується із приписами СК України. Даним зустрічним позовом батько фактично намагався узаконити свою протиправну поведінку щодо самочинної зміни місця проживання дитини, що не відповідає завданню цивільного судочинства та принципам доброчесності, справедливості і розумності. Вказує, що станом на 21 лютого 2021 року по день подачі відзиву (не дивлячись на постановлене рішення, яке в частині відібрання підлягає негайному виконанню) малолітній син ОСОБА_3 перебуває у батька, який самочинно, всупереч її волі, всупереч постановленого судом рішення, змінив місце проживання дитини. Зазначає, що свідомо ігноруючи наявне судове рішення про визначення місця проживання дитини з нею, батько намагається виправдатися за рахунок отримання іншого судового рішення, що є неприпустимим. Просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2023 року без змін. На вказану апеляційну скаргу служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області подала відзив, який обґрунтовувала тим, що від ОСОБА_1 до органу опіки та піклування надійшла заява щодо надання висновку до суду про зміну місця проживання малолітнього ОСОБА_3 та визначення місця проживання дитини з ним. Органом опіки та піклування до суду надано висновок від 16 серпня 2022 року, в якому ретельно із залученням двох психологів було вивчено усі обставини щодо умов проживання малолітнього ОСОБА_3 , його спілкування з обома батьками та сестрою. Однак, суд не погодився із вказаним висновком, вважаючи його недостатньо обґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дитини. Вказує, що під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини. Наголошує, що судом першої інстанції прийнято рішення без належного врахування якнайкращих інтересів дитини та обґрунтованих висновків органу опіки та піклування та психологів, які надали оцінку виховному процесу батька, як збалансованому та такому, що доречний саме цим дітям , їхньому темпераменту та характеру. Просила суд, здійснювати розгляд справи на власний розсуд та врахувати надані висновки органу опіки та піклування, психологів, для забезпечення якнайкращих інтересів дитини. В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з наведених у ній підстав. В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представники: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, у відзиві зазначив, що розгляд справи проводити за його відсутності. Представник служби у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області в судове засідання не з`явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 07 травня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_10 уклали шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 змінила прізвище на « ОСОБА_11 ». Від даного шлюбу мають дітей: доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Броварської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконним і скасування розпорядження адміністрації у частині визначення місця проживання доньки із батьком, а також встановленні графіку спілкування дітей між собою було відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої доньки з матір`ю відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Броварської районної державної адміністрації Київської області про скасування вищевказаного розпорядження у частині визначення місця проживання малолітнього сина з матір`ю, а також встановленні графіку спілкування дітей між собою - відмовлено. Даним судовим рішенням визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 з батьком, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а малолітнього ОСОБА_3 - з матір`ю, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Із урахуванням інтересів малолітніх дітей, забезпечення їх спілкування між собою, а також забезпечення участі кожного із батьків у їхньому вихованні, відповідно до положень частини другої статті 159 СК України, визначено наступний графік побачень: І, III вихідні кожного місяця з 10.00 год суботи до 18.00 год неділі діти проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 ; II, IV вихідні кожного місяця з 10.00 год суботи до 18.00 год неділі діти проживають з батьком за адресою: АДРЕСА_2 . Вищевказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2020 року. 31 серпня 2020 року головним державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ЦМУМЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2. Призначено виконавчі дії на 12 вересня 2020 року о 10.00 год за участю працівників Служби у справах дітей та сім`ї Броварської районної державної адміністрації і працівників поліції для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державного виконавця і залучених осіб. 12 вересня 2020 року за результатами проведення виконавчих дій державним виконавцем складено Акт, у якому зафіксовано, що ОСОБА_2 відмовилася від виконання рішення суду. 28 вересня 2020 року державним виконавцем за невиконання без поважних причин рішення суду накладено на ОСОБА_2 штраф на користь держави. Постановою головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ДВС ЦМУМЮ про призначення виконавчих дій та залучення працівників поліції, служби у справах дітей та сім`ї від 28 вересня 2020 року призначено повторні виконавчі дії на 10 жовтня 2020 року о 10.00 год за їх участю. За результатами проведення виконавчих дій, 10 жовтня 2020 року складено акт державного виконавця. У вказаному акті зафіксовано, що ОСОБА_2 у присутності державного виконавця та залучених осіб виконувати рішення суду відмовляється, посилаючись на те, що дитина може відчути неприємні емоції в присутності незнайомих людей. Після роз`яснення державним виконавцем наслідків повторного невиконання рішення суду, ОСОБА_2 о 10.30 год виконала рішення суду та надала дитину ОСОБА_1 . Постановою державного виконавця від 12 жовтня 2020 року виконавче провадження закінчено. 12 січня 2021 ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про відновлення виконавчого провадження. 12 січня 2021 року головним державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №361/6226/17, виданого 26 серпня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області. 15 січня 2021 року постановою призначено виконавчі дії на 23 січня 2021 року, складено акт державного виконавця та зафіксовано, що рішення суду не виконується. За результатами проведення виконавчих дій 23 січня 2021 року складено Акт державним виконавцем, в якому було зафіксовано, що ОСОБА_2 рішення суду не виконано. Нею було надано заяву про долучення до матеріалів виконавчого провадження довідки ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» від 06 січня 2021 року про те, що дитина, ОСОБА_3 , 05 та 06 січня 2021 року знаходився на стаціонарному лікуванні у дитячого хірурга. Постановою державного виконавця БМВ ДВС ЦМУМЮ від 25 січня 2021 року за невиконання без поважних причин рішення суду на ОСОБА_2 накладено штраф на користь держави. Також постановами державного виконавця БМВ ДВС ЦМУМЮ від 25 січня 2021 року залучено працівника Служби у справах дітей та сім`ї і працівника поліції для забезпечення охорони громадського порядку та призначено виконавчі дії на 13 лютого 2021 року о 10.00 год за їх участю. 13 лютого 2021 року за результатами проведення виконавчих дій державним виконавцем складено акт про виконання ОСОБА_2 рішення суду. Постановою державного виконавця від 15 лютого 2021 року виконавче провадження закінчено. 29 червня 2022 року спеціалістами Служби було здійснено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, про що було складено відповідний акт №235. Під час проведення обстеження встановлено, що ОСОБА_1 проживає з малолітніми дітьми, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , та цивільною дружиною. Будинок загальною площею 143,3 кв.м, житловою - 61,4 кв.м. У будинку наявні газо-, водо- та електропостачання. Будинок мебльований, наявна побутова техніка. У будинку чисто, охайно. Зі слів ОСОБА_1 , боргів по сплаті комунальних послуг немає. Для дітей виділені окремі мебльовані кімнати. Обоє дітей забезпечені ліжками, шафами. У малолітнього ОСОБА_7 багато іграшок. Діти забезпечені одягом, взуттям, продуктами харчування. Для дітей створені належні умови для проживання та виховання. З 22 червня 2022 року по 29 червня 2022 року фахівцем із соціальної роботи Броварського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді було проведено оцінку потреб сім`ї ОСОБА_1 , про що було складено відповідний висновок, згідно з яким батько задовольняє потреби дітей у повному обсязі. Відповідно до характеристики від 24 травня 2022 року, наданої виконуючою обов`язки керівника апарату ОСОБА_13 , ОСОБА_1 працює у Господарському суді міста Києва на посаді помічника судді. Надана позитивна характеристика. Згідно з довідкою про доходи, наданою вищевказаною установою, ОСОБА_1 за період з 01 січня 2022 року по 30 червня 2022 року нарахована заробітна плата у розмірі 114504,90 грн. Згідно довідок наданих Державним авіаційним підприємством «Україна» від 16 червня 2022 року та 20 червня 2022 року, ОСОБА_2 працює на цьому підприємстві на посаді начальника служби (Фінансова служба) та за період з січня 2021 року по травень 2022 року їй нарахована заробітна плата у розмірі 574976,51 гривень. Вищевказане підприємство надало позитивну характеристику №01-26/508 від 28 червня 2022 року щодо працівника ОСОБА_2 . Відповідно до характеристики від 01 липня 2022 року №1.12.4-36/07/6687, виданої старостою Требухівського старостинського округу Броварської міської територіальної громади, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в с. Требухів. За час проживання характеризується з позитивної сторони. Відповідно до довідок, наданих консультативно-діагностичним центром Комунального некомерційного підприємства Броварська багатопрофільна клінічна лікарня», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під наглядом лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебувають. Відповідно до характеристики від 24 травня 2022 року №01-23/81, наданої Требухівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Броварської міської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_7 навчається у школі з 01 вересня 2021 року. На заняття учень приходить завжди охайно одягнений, у гарному настрої, врівноважений. На даний момент ОСОБА_7 проживає в родині батька. Батько сумлінно виконує батьківські обов`язки. Систематично цікавиться справами сина, відвідує батьківські збори, виконує рекомендації вчителів. Мама теж часто приходить у клас, щоб поспілкуватись із ОСОБА_7 , або телефонує, щоб дізнатись про справи сина. З 28 березня 2022 року і по теперішній час навчається дистанційно. Учень постійно працює, виконує всі завдання та результати тато присилає на «Viber». Згідно декларації №0001-Х2КО-ХЕА0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, виданої комунальним некомерційним підприємством Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» 17 червня 2021 року, ОСОБА_3 є пацієнтом даної медичної установи. Відповідно до довідки від 25 травня 2021 року, виданої комунальним некомерційним підприємством Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броварський міський центр медико-санітарної допомоги», ОСОБА_3 знаходиться на обліку в АЗПСМ №8 з народження і по теперішній час. З березня 2021 року на профілактичні огляди, лікування та вакцинацію дитини звертається лише батько, ОСОБА_1 , оскільки він з ним проживає. Установлено, що ОСОБА_2 звернулася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо захисту від домашнього насильства. У своєму зверненні остання зазначила, що її колишній чоловік, ОСОБА_1 , вчиняє психологічне насильство стосовно їхнього спільного сина, ОСОБА_3 . За дорученням секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, комісією служби у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області 28 квітня 2021 року за місцем проживання ОСОБА_1 здійснено обстеження умов проживання дітей та здійснено оцінку рівня безпеки дитини, ОСОБА_14 . Ознак, які можуть свідчити про вчинення психологічного насилля з боку батька по відношенню до його малолітнього сина не виявлено, що підтверджено актом проведення оцінки рівня безпеки дитини від 28 квітня 2021 року №39/04-04.8. Також за дорученням міського голови Броварської міської ради Броварського району Київської області проведено повторну перевірку щодо можливого порушення прав та інтересів дітей. За результатами повторної перевірки складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_14 від 13 грудня 2021 року №57/04-04.8, акт оцінки потреб сім`ї/особи від 13 грудня 2021 року, висновку оцінки потреб сім`ї від 13 грудня 2021 року та встановлено, що ознак, які можуть свідчити про вчинення психологічного насилля з боку батька по відношенню до його малолітнього сина не виявлено. Відповідно до листа від 13 липня 2022 року №4819/1,12,3/В, виданого відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру обслуговування «Прозорий офіс» виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . 29 червня 2022 року спеціалістами Служби було здійснено обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт №

234. Під час проведення обстеження встановлено, що ОСОБА_2 проживає за даною адресою зі своїми батьками та своєю бабою. Будинок загальною площею 97,8 кв.м, житловою - 43,4 кв.м. У будинку наявні газо-, водо- та електропостачання. Наявна побутова техніка, меблі. Технічний стан помешкання задовільний. Зі слів ОСОБА_2 , заборгованість зі сплати комунальних послуг відсутня. Для малолітнього ОСОБА_7 виділена окрема кімната, в якій наявні меблі (ліжко, шафа для речей, телевізор), іграшки, одяг та література. З 22 червня 2022 року по 29 червня 2022 року фахівцем із соціальної роботи Броварського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді проведено оцінку потреб сім`ї ОСОБА_2 , в якій зазначено, що вона фактично доглядає, виховує та займається розвитком малолітнього сина, але її колишній чоловік перешкоджає бачитись із сином. Також, матір рідко бачиться з дітьми, при зустрічах приносить подарунки і по можливості передає. Установлено, що 10 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до психолога, спеціаліста вищої категорії ОСОБА_17 . За час роботи з психологом з 10 березня 2021 року пройдено курс психотерапії та надано висновок, де вказано, що психоемоційний стан дитини та розвиток відповідає віковим нормам. 19 листопада 2021 року проведено опитувальник «Аналіз сімейних відносин» практичним психологом, сімейним психотерапевтом ОСОБА_17 , в ході якої проведена діагностика типу виховання батьком власних дітей та оцінка психоемоційного стану дітей після курсу арт-терапії з метою корекції подальшої роботи з дітьми спеціалістом, та надано висновок: стиль виховання батька ОСОБА_1 відповідає загальноприйнятим нормам виховного процесу, що не суперечить повноцінному розвитку особистості його дітей, сприяє їх розвитку та повноцінному функціонуванню. Психоемоційний стан дитини, ОСОБА_14 , стабільний, такий, що не загрожує психофізичному розвитку дитини. Дитина відкрита, сміливо веде діалог, спокійна, радісна, емоційно збагачена. Не боїться помилитись у дії та відповіді, що заважало у спілкуванні та взаємодії до терапії. Супровідна терапія (арт-терапія) спеціалістами центру корекції та розвитку дитини проводилась курсами (4 заняття на місяць) з інтервалом один місяць. За цей час батько показав себе, як відповідальна особа, стриманий, люблячий, турботливий, активно приймав участь виконуючи сімейну програму по корекції виховного процесу для формування єдиного, збалансованого виховного процесу для обох дітей. Органом опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області наданий до суду висновок щодо розв`язання спору від 16 серпня 2022 року, де зазначено, що беручи до уваги той факт, що малолітній ОСОБА_7 проживає разом з батьком та сестрою близько півтора року, враховуючи прив`язаність та тісний емоційний зв`язок між братом та сестрою, її вплив на формування думки брата, думку самої дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне змінити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити його місце проживання разом із батьком ОСОБА_1 . Судом першої інстанції з`ясовувалась думка дитини ОСОБА_14 щодо його повернення за попереднім місцем проживання та визначення місця проживання з батьком. Опитування дитини проводилось за участю психолога ОСОБА_18 , яка проводила з`ясування думки дитини за методикою вивчення сімейної системи за допомогою фігур, також у присутності психолога ОСОБА_17 та представника служби у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області Басенко Н.І. У судовому засідання суду першої інстанції дитина ОСОБА_19 пояснив, що він хоче жити із батьком та сестрою ОСОБА_12 , змінювати місце проживання не хоче, так само не хоче проживати з матір`ю, йому подобається жити у батька. Після опитування дитини психолог ОСОБА_18 направила до суду «Аналіз інформації отриманої під час заслуховування думки малолітньої дитини, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході судового засідання, яке відбулось 16 червня 2023 року у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області». Також після опитування дитини психолог ОСОБА_17 надала «Консультативний висновок з аналізу інформації отриманої під час заслуховування думки малолітньої дитини, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході судового засідання, що розглядалось 16 серпня 2023 року у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області». Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , та наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 , та відібранні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та повернення його матері ОСОБА_2 за місцем її проживання. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до п.п. 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини). Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя. Відповідно до статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Відповідно до ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. За ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Тлумачення ч.1 ст.161 СК України свідчить про те, що до інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі №754/16535/19 (провадження № 61-14623св21). Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте, найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже, не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства». Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №352/2324/17 (провадження № 61-14041св19). Відповідно до ст.171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси. Відповідно до ч.ч.4-6 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (ч.2 ст.161 СК України). Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у неприязних стосунках, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина. Після розірвання шлюбу між сторонами рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом матір`ю ОСОБА_2 . З лютого 2021 року та станом на 2023 рік малолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 . Органом опіки та піклування Броварської міської ради Київської області надано висновок від 16 серпня 2022 року де зазначено, що вважають за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за його фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 . Зі змісту вказаного висновку вбачається, що малолітній ОСОБА_3 , проживає разом з батьком та сестрою близько півтора року, враховувалась прив`язаність та тісний емоційний зв`язок між братом та сестрою, її вплив на формування думки брата, думки самої дитини. З 22 червня 2022 року по 29 червня 2022 року фахівцем із соціальної роботи Броварського міського центру Соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді було проведено оцінку потреб сім`ї ОСОБА_1 , про що було складено відповідний висновок, згідно з яким батько задовольняє потреби дітей у повному обсязі. При цьому ОСОБА_2 не надала суду належних та допустимих доказів на спростування вказаного висновку органу опіки та піклування, що ставили б під сумнів його обґрунтованість та підтверджували обставини, які виключають можливість визначення місця проживання дитини з батьком ОСОБА_1 . Крім того, психологом, спеціалістом вищої категорії ОСОБА_17 було надано висновок від 10 березня 2021 року, де зазначено, що психоемоційний стан дитини та розвиток відповідає віковим нормам. Виховний процес збалансований з позитивним емоційним розвитком дітей. Дитина контактна, життєрадісна, відкрито висловлює свою думку, відстоює свою правоту, приводить аргументи, що свідчить про різносторонній розвиток особистості в умовах збалансованого виховного процесу. Дитина позбулась тривожності, невпевненості, страху перед помилкою, зникла роздратованість та замкнутість. Дитина показала значну динаміку інтелектуального росту за шкалою Векслера. Рівень тривоги знизився до мінімального за дослідженням тесту «Дитячий тест тривожності». Натомість дитина чинить опір контактам або взагалі відмовляється контактувати, тобто уникає стосунків з матір`ю. Причиною цього є зайва упертість, дух протиріччя, поведінка, викликана попереднім негативним впливом у стосунках з матір`ю самої дитини та перенесений досвід спілкування з матір`ю сестри ОСОБА_20 , що є відповідним шаблоном для наслідування. Відмова від контактів може бути частковою або повною та включати в себе згоду на відвідування матері, але разом з тим опір для спілкування, прояву почуттів та взаємодії. Даний стан взаємовідносин негативно впливає як на дітей, так і на саму матір. Разом з тим, практичним психологом, сімейним психотерапевтом ОСОБА_17 було проведено опитувальник «Аналіз сімейних відносин», в ході якої проведена діагностика типу виховання батьком власних дітей та оцінка психоемоційного стану дітей після курсу арт-терапії з метою корекції подальшої роботи з дітьми спеціалістом, та надано висновок: стиль виховання батька ОСОБА_1 відповідає загальноприйнятим нормам виховного процесу, що не суперечить повноцінному розвитку особистості його дітей, сприяє їх розвитку та повноцінному функціонуванню. Психоемоційний стан дитини, ОСОБА_14 , стабільний, такий, що не загрожує психофізичному розвитку дитини. Дитина відкрита, сміливо веде діалог, спокійна, радісна, емоційно збагачена. Не боїться помилитись у дії та відповіді, що заважало у спілкуванні та взаємодії до терапії. Супровідна терапія (арт-терапія) спеціалістами центру корекції та розвитку дитини проводилась курсами (4 заняття на місяць) з інтервалом один місяць. За цей час батько показав себе, як відповідальна особа, стриманий, люблячий, турботливий, активно приймав участь виконуючи сімейну програму по корекції виховного процесу для формування єдиного, збалансованого виховного процесу для обох дітей. Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду справи суд з`ясовував думку малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо його бажання повернутися за попереднім місцем проживання та визначення місця проживання з батьком. Під час з`ясування думки дитини, останній зазначив, що він хоче жити із батьком та сестрою ОСОБА_12 , змінювати місце проживання не хоче, так само не хоче проживати з матір`ю, йому подобається жити у батька. Після опитування дитини психолог ОСОБА_18 направила до суду «Аналіз інформації отриманої під час заслуховування думки малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході судового засідання, яке відбулось 16 червня 2023 року у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області». У цьому аналізі психолог ОСОБА_18 зробила висновки, що стиль виховання в сім`ї батька визначається як авторитарний. Ознаки цього стилю спостерігаються як в ситуаціях взаємодії дитини з членами сім`ї, так і в особистісних проявах дітей, що формуються під впливом цього стилю. Наявні ознаки залучення дитини до конфлікту лояльності. Наразі у дитини прослідковується бажання дізнатися яка мама, проте перебування дитини у конфлікті лояльності, втрата досвіду безпосереднього спілкування із власною матір`ю перешкоджають набуття цього досвіду, та надалі можуть призвести до її відчуження. Також після опитування дитини психолог ОСОБА_17 надала «Консультативний висновок з аналізу інформації отриманої під час заслуховування думки малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході судового засідання, що розглядалось 16 червня 2023 року у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області», психолог ОСОБА_17 зробила такі висновки, що при взаємодії з мамою всі потреби дитини були порушені. Щоб встановити новий емоційний зв`язок важливо проаналізувати свої дії у взаємовідносинах з психотерапевтом (що жодного разу не зробила мама/обрала агресивний шлях, що більше віддаляє її від дітей) по виховному процесу. Сформувати алгоритми дій по відновленні довіри, притримуванні графіків та обіцянок, цікавитись емоційним станом дитини та його переживаннями кожного дня (почати з смс, телефонних розмов, зустрічі). Проявити підтримку в спорті, визнати право дитини на прояв емоцій. Сприяти спілкуванню з іншими членами родини, пропонуючи відео зв`язок. Ділитись відео своїх досягнень та просити поради у деяких питаннях у дитини, щоб дати відчуття значимості. Цікавитись навчанням, хвалити та мотивувати дитину. Цікавитись творчим потенціалом дитини, відвідувати музеї, тематичні заходи, дитячі вистави. Формувати впевненість у собі вислуховуючи думку дитини. Виховний процес батька збалансований відповідно до основних фізіологічних потреб дитини, такий, що доречний саме цим дітям, їхньому темпераменту та характеру. Не існує правильного виховного процесу, а лише той, який не шкодить та має за основну ціль розвиток основних потенціалів дитини. Батьком проведено безліч тестів, що дали можливість оцінити, збалансувати та гармонізувати виховний процес і при цьому дати дітям самостійність у виборі, розвиток емоційно-вольової сфери, поваги до рідних. Взаємовідносини дітей з членами родини теж збалансовані. Вони розуміють повагу, любов, співчуття та труд, що забезпечить їм запоруку успіху у дорослому житті (відповіді дитини стосовно всіх членів родини абсолютно прийнятні для 8 років та мають відображення розуміння їх ролі). Крім того, Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надало акт від 03 жовтня 2023 року згідно якого проведено виконавчі дії, в ході яких боржник підтвердив обізнаність із резолютивною частиною оскаржуваного рішення суду, погодився з обов`язковістю виконання прийнятого судом першої інстанції рішення, перешкод не чинив, дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поводив себе спокійно та повідомив присутнім, що останній раз з матір`ю спілкувався понад рік тому, повертатись жити до матері не хоче. В ході проведення виконавчих дій матір з дитиною не спілкувалась, встановити розмовний або емоційний контакт з малолітнім сином не намагалась, до дитини не підходила навіть тоді, коли на прохання державного виконавця та батька (боржника) дитина підійшла до матері (стягувача), однак стягувач на пропозиції державного виконавця та представників органу опіки та піклування забирати дитину, яка стояла поряд з нею, не відреагувала, мотивуючи відмову забирати сина тим, що ОСОБА_7 виявляє активне небажання з нею йти, отже передати дитину повинен державний виконавець без застосування фізичного впливу. Враховуючи ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини та інші обставини, що мають істотне значення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 та відібрання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у батька ОСОБА_1 та повернені його матері ОСОБА_2 за місцем її проживання. Принцип забезпечення права дитини на гармонійний розвиток та належне виховання превалює над принципом рівності прав батьків щодо дитини, тому при вирішені спору щодо місця проживання дитини насамперед ураховуються інтереси дитини. За встановлених обставин, в контексті першочергового врахування інтересів дитини, враховуючи вік ОСОБА_3 і його емоційну прихильність до батька, з яким він проживає на сьогоднішній день та висловив бажання і на далі проживати разом з ним, сталі соціальні зв`язки дитини в родині батька, його психологічний стан, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, колегія суддів дійшла висновку, що зібрані у справі докази з урахуванням думки дитини і висновку органу опіки та піклування вказують на те, що проживання дитини з батьком найкраще забезпечить інтереси цієї дитини. Разом з тим, в зв`язку з відсутністю налагоджених відносин ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 , визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із матір`ю не відповідатиме найкращому забезпеченню його інтересів, оскільки у цьому випадку дитині доведеться адаптуватися до нового соціального середовища, що може негативно вплинути на її психологічний стан. При цьому, колегія суддів зауважує, що визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , разом з його батьком ОСОБА_1 не позбавляє матір дитини права піклуватися про неї, бачитись з нею, спілкуватись, брати участь в її житті, проявляти материнську любов. Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_1 самостійно змінив місце проживання дитини, чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, оскільки такі обставини не можуть вплинути на визначення місця проживання дитини та не позбавляють ОСОБА_2 права на звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі матері у вихованні дитини. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №756/12322/16-ц (провадження № 61-12656св18). Натомість, визначальним при вирішенні такого спору є оцінка ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Колегією суддів не встановлено обставин, які б виключали можливість визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , що також відповідає наданим суду висновкам органу опіки та піклування. При цьому ОСОБА_2 не надано альтернативних висновків психологічного обстеження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які б мали бути враховані під час вирішення судом питання прихильності дитини до кожного з батьків, та не на надано інших доказів, які б вказували на те, що думка, яка висловлена малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає його дійсній волі та є результатом психологічного впливу на нього ОСОБА_1 . Колегія суддів при вирішенні зустрічних позовних вимог про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виходила виключно з інтересів дитини. Таким чином, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком підлягають задоволенню. Задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком, виключає задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю. Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи викладене, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, та відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2023 року скасувати та ухвали ти по справі нове судове рішення. У задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області про відібрання дитини та повернення її за місцем проживання матері, відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Броварської міської ради Київської області, Броварський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну місця проживання дитини та визначення місця проживання з батьком, задовольнити. Змінити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з адреси місця проживання матері ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , на адресу місця проживання батька ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 . Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складений 06 грудня 2023 року. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді С.О. Журба Т.О. Писана