Постанова 4824 № 755/11941/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 листопада 2023 року місто Київ справа № 755/11941/22 провадження №22-ц/824/13732/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційні скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк" таприватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва Івана Миколайовича на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 19 липня 2023 року, постановлену у складі судді Виниченко Л.М., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва Івана Миколайовича, заінтересована особа: Акціонерне товариство "Сенс Банк" про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,- В С Т А Н О В И В: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва І.М., в якій просила поновити строк на оскарження постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 9 липня 2021 року; визнати дії приватного виконавця під час примусового виконання виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м.Києва №755/17304/15-ц від 16 жовтня 2015 року у виконавчому провадження № НОМЕР_1 неправомірним; скасувати постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 9 липня 2016 року у ВП НОМЕР_1. Скарга обґрунтована тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва І.М. перебуває виконавчий лист Дніпровського районного суду м.Києва № 755/17304/15-ц від 16 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за договором кредиту в сумі 2867317,18 грн. та 25000 грн. третейського збору, виконавче провадження НОМЕР_1. 23 жовтня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку було отримано постанову приватного виконавця від 20 жовтня 2022 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, постанову від 20 жовтня 2022 року про виправлення помилки у процесуальному документі, акт від 20 жовтня 2022 року про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися ( про передачу майна в рахунок погашення боргу). 1 листопада 2022 року представника ОСОБА_1 було ознайомлено з матеріалами виконавчого провадження. З наявних матеріалів виконавчого провадження вбачається, що приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 9 липня 2021 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана на адресу боржника, що зазначена у виконавчому документі та заяві стягувача, а саме: АДРЕСА_1 . Однак з 2017 року ОСОБА_1 було знято з реєстрації за зазначеним місцем проживання та зареєстровано за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Як стягувачу, так і приватному виконавцю було відомо про дійсне місце проживання ОСОБА_1 . Факт володіння АТ «Альфа-Банк» інформацією щодо зміни місця реєстрації ОСОБА_1 підтверджується рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 10 грудня 2020 року, в якому вказана адреса ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 . Також було відомо і приватному виконавцю про дійсне місце реєстрації та проживання ОСОБА_1 із матеріалів іншого виконавчого провадження, що перебувало у приватного виконавця Терлеєва І.М. на виконанні, що підтверджується: копіями супровідних листів від 22 червня 2020 року, 24 червня 2020 року, направлених приватним виконавцем на адресу: АДРЕСА_2 , а також копією повідомлення приватного виконавця про визначення вартості оцінки нерухомого майна від 13 липня 2020 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2, що також було надіслано на зазначену адресу. ОСОБА_1 не отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження, що унеможливило подання нею скарги на дії приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Стягувач пред`явив до виконання виконавчий лист Дніпровського районного суду м.Києва, після його повернення 25 червня 2018 року, з пропуском строку пред`явлення такого листа до виконання, 9 липня 2021 року, тобто зі спливом трьох років та 14-ти днів. До суду стягувач не звертався з питанням поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Крім того, скаржник зазначає про те, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження на підставі ухвали про заміну сторони виконавчого провадження, наданої банком з єдиного державного реєстру судових рішень, яка не відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зазначено прізвище, ім`я та по батькові боржника, його адреса місця проживання, дата народження боржника-фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта. Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 19 липня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва І.М. щодо прийняття до примусового виконання виконавчого листа № 755/17304/15-ц від 16 жовтня 2015 року Дніпровського районного суду м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Постанову приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва І.М. від 9 липня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 755/17304/15-ц Дніпровського районного суду м.Києва, виданого 16 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості - скасовано. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник АТ «Сенс Банк» адвокат Подольський А.Ю. подав апеляційну скаргу, в який просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і прийняте нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає про те, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не надано належної правової оцінки поясненням АТ «Сенс Банк», надано перевагу одних доказів над іншими, що є неприпустимим та є порушенням основних принципів цивільного судочинства, закріплених у ч.3 ст.2 ЦПК України. Стягувачем після повернення виконавчого листа та пред`явлення його до виконання не було пропущено строку, визначеного законом. Також не погодився з судовим рішенням і приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв І.М., подав апеляційну скаргу, в який просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заява стягувача АТ «Альфа-Банк» від 24 червня 2021 року разом з виконавчим документом була направлена рекомендованим листом 25 червня 2021 року, що підтверджується конвертом з відміткою про прийняття поштового відправлення, тобто в межах трьох річного строку для пред`явлення виконавчих документів відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про виконавче провадження». Приватний виконавець Терлеєв І.М. не був присутнім під час розгляду справи в суді першої інстанції, він був позбавлений можливості надати свої пояснення з доданими доказами, які встановлюють, що ним було прийнято до виконання виконавчий лист від представника стягувача, в межах строків встановлених законом. У відзиві на апеляційні скарги приватного виконавця Терлеєва І.М. та АТ «Сенс Банк» представник ОСОБА_1 адвокат Цюпик О.В. просить ухвалу суду першої інстанції як законну та обґрунтовану залишити без змін. У відзиві зазначає про те, що приватним виконавцем до апеляційної скарги наданий конверт, як доказ направлення заяви стягувача 25 червня 2021 року, не може бути прийнятий апеляційним судом, оскільки поданий з порушенням порядку, поданий конверт не містить дати відправки і не свідчить, що в ньому була відправлена заява стягувача. Крім того, ухвала про заміну стягувача роздрукована з Єдиного реєстру 29 червня 2021 року, тобто взагалі не могла бути приєднана до заяви від 24 червня 2021 року. В судове засіданні не з`явився приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв І.М., про місце, день і час засідання суду був повідомлений шляхом направлення судового повідомлення на офіційну електронну адресу, причини своєї неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у його відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України. В судовому засіданні представник АТ «Сенс Банк» адвокат Подольський А.Ю. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити. Представник ОСОБА_1 адвокат Цюпик О.В. просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції як законну і обґрунтовану залишити без змін. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено, що 16 жовтня 2015 року Дніпровським районним судом м.Києва видано виконавчий лист № 755/17304/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 2867317,18 грн. та солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» третейського збору у розмірі 25000 грн. Зі змісту виконавчого листа № 755/17304/15-ц убачається, що за рішенням третейського суду з боржника ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором кредиту у грошовій сумі, а не шляхом звернення стягнення на майно в рахунок погашення боргу. Виконавчий лист № 755/17304/15-ц перебував на примусовому виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, яким було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості. Постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницький області Заворотного О.М. від 25 червня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий лист № 755/17304/15-ц повернуто стягувачу ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Заява про відкриття виконавчого провадження подана представником АТ «Альфа-Банк» Жилінським Д.І. приватному виконавцю виконавчого округу Хмельницької області Терлеєву І.М. 9 липня 2021 року та зареєстрована за № 1666. 9 липня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 755/17304/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за договором кредиту у розмірі 2867317,18 грн. та третейського збору у розмірі 25000 грн. Постановляючи ухвалу про задоволення скарги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що строк між поверненням головним державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Заворотним О.М. стягувачу ПАТ «Укрсоцбанк» виконавчого листа № 755/17304/15-ц та датою зверненням АТ «Альфа-Банк» до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва І.М. із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/17304/15-ц становить три роки чотирнадцять днів, що перевищує встановлений Законом України «Про виконавче провадження» трьох річний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання. Доказів про направлення заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем АТ «Альфа-Банк» до приватного виконавця виконавчого округу у Хмельницькій області Терлеєва І.М. через засоби поштового зв`язку саме у день складення заяви 24 червня 2021 року чи 25 червня 2021 року, а також доказів про поновлення судом встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа № 755/17304/15-ц до виконання матеріали справи не містять та про такі заявлено не було. Врахувавши такі обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що виконавчий лист №755/17304/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М. прийнятий до виконання після закінчення строків встановлених ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», що є порушенням вимог п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно зі ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3,8, ч.ч. 1, 2 статті 55, ч.ч. 1,2 ст.129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(II)2019). Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні також наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист, невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність. Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Згідно із ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ст.ст.1-3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Тлумачення ч.ч.4 та 5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого ст.12 Закону України «Про виконавче провадження». Така позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 303/2642/20 (провадження № 61-18521св20). Установлено, що постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницький області Заворотного О.М. від 25 червня 2018 року виконавчий лист №755/17304/15-ц повернуто стягувачу ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Повторно виконавчий лист №755/17304/15-ц за заявою АТ «Альфа - Банк» надійшов до виконавчої служби - приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєву І.М. 9 липня 2021 року, вх..№ 1666. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заява стягувача АТ «Альфа-Банк» про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №755/17304/15-ц була направлена (подана на відправку до поштового відділення) до 26 червня 2021 року, ні представником АТ «Сенс Банк», ні приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М. , ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надана. Саме по собі зазначення у заяві дати її складання «24.06.2021» не свідчить про те, що саме в цей день ця заява або була подана на відправку до поштового відділення, або подана безпосередньо до офісу приватного виконавця Терлеєва І.М. Крім того, із наданих до суду першої інстанції представником АТ «Сенс-Банк» документів вбачається, що до заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження доданий текст ухвали, який роздрукований з ЄДРСР 29 червня 2021 року, що логічно виключає можливість подання представником АТ «Альфа-Банк» до приватного виконавця заяви разом з ухвалою до 26 червня 2021 року. Наданий приватним виконавцем Терлеєвим І.М. до апеляційної скарги конверт на підтвердження дати відправлення стягувачем виконавчого листа №755/17304/15-ц , якою приватний виконавець вважає 25 червня 2021 року, не приймається апеляційним судом як доказ, оскільки такий доказ не був наданий приватним виконавцем до суду першої інстанції. Посилання приватного виконавця Терлеєва І.М. на те, що він не був присутнім під час розгляду справи в суді першої інстанції, і відповідно був позбавлений можливості надати свої пояснення з доданими доказами, не можуть бути прийняті судом ні в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали, ні в якості підстав для прийняття нових доказів, зважаючи на те, що приватний виконавець був повідомлений судом першої інстанції про місце, день і час розгляду справи шляхом направлення повідомленням на електронну адресу приватного виконавця, інформація щодо якої міститься в офіційних документах самого виконавця, про що складені довідки про доставку електронного листа (а.с.121, 142). Відповідно до п.2 ч.4 ст.4, ч.1, п.2 ч.3 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення виконавчого документа до виконання. Установивши, що виконавчий лист №755/17304/15-ц, на виконання якого приватним виконавцем 9 липня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, прийнятий до виконання після закінчення строків, встановлених ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 . Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються, - підстави для її скасування відсутні. З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк" та приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва Івана Миколайовича залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 19 липня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Постанова складена 7 грудня 2023 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус