Ухвала ККС ВС № 541/1560/17

УХВАЛА 06 грудня 2023 року м. Київ справа № 541/1560/17 провадження № 51-6270 ск 20 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Сумського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року, встановив: За вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_5 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 369-2, частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК) (епізоди злочинної діяльності 08 та 10 листопада 2016 року) та виправдано. Також, цим вироком ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369 КК (від 26 грудня 2016 року), та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн, з позбавленням права обіймати будь-які посади в центральних та територіальних органах Національної поліції України на строк 1 рік з моменту набрання вироком законної сили. Постановлено залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, обраний до набрання вироком законної сили. Постановлено грошові кошти в сумі 1300 грн, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Полтавської області, конфіскувати в дохід держави, а грошові кошти в сумі 3000 грн, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Полтавської області, повернути власнику. Вироком Сумського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року частково задоволено апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та прокурора ОСОБА_6 , а вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 жовтня 2019 року скасовано. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 і частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 369-2 (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року), частиною 1 статті 369 КК (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року) та призначено йому покарання: за частиною 5 статті 27 і частиною 2 статті 307 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна, крім житла; за частиною 2 статті 369-2 КК (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року) у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн; за частиною 1 статті 369 КК (в редакції Закону України № 770-VIII від 10 листопада 2015 року) у виді штрафу в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн. На підставі статті 49, частини 5 статті 74 КК ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання за частиною 2 статті 369-2 (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) і частиною 1 статті 369 КК (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) у виді штрафу у зв`язку із закінченням строку давності. На підставі частини 5 статті 72 КК (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) зараховано ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 02 лютого 2017 року до 08 лютого 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Постановлено строк відбування основного покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 . На підставі статті 54 КК позбавлено ОСОБА_5 спеціального звання - старший лейтенант поліції. На підставі статей 96-1 і 96-2 КК, статті 100 КПК застосовано спеціальну конфіскацію: дванадцять грошових купюр номіналом по 200 грн, дев`ятнадцять грошових купюр номіналом по 100 грн - конфіскувати як такі, що одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Постановлено заставу в розмірі 128000 грн повернути особі, яка її внесла за ОСОБА_5 згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03 лютого 2017 року. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджується з вказаним вироком суду апеляційної інстанції щодо його підзахисного. Перевіривши касаційну скаргу захисника на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону. Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК. Також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК, та застереження щодо участі особи в касаційному розгляді. У частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до якихсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судом апеляційної інстанції, та по суті посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку. Тобто, у касаційній скарзі захисник має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущено судом апеляційної інстанції при постановленні, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції. Крім того, у частині 1 статті 50 КПК, визначено що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Проте, захисник на підтвердження повноважень щодо надання правової допомоги засудженому ОСОБА_5 долучає до касаційної скарги лише копію ордеру. При цьому, всупереч вимогам частини 3 статті 427 КПК захисник не зазначає в касаційній скарзі чи бажає він брати участь у касаційному розгляді. Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Згідно з вимогами частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження. Колегія суддів роз`яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК. На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Сумського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3