Ухвала КЦС ВС № 944/1160/22

УХВАЛА 04 грудня 2023 року м. Київ справа № 944/1160/22 провадження № 61-16163 ск23 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Муніципальне господарче управління «Комфорт» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом, у якому просилавизнати незаконним та скасувати наказ від 18 березня 2022 року № 8-к про припинення трудового договору, поновити її на роботі на посаді робітника з благоустрою КП «Муніципальне господарче управління «Комфорт», стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 березня 2022 року по час ухвалення судового рішення у справі та моральну шкоду у розмірі середньомісячного заробітку. Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 27 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ КП «Муніципальне господарче управління «Комфорт» від 18 березня 2022 року № 8-к про припинення трудового договору з ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді робітника з благоустрою КП «Муніципальне господарче управління «Комфорт». Стягнуто з КП «Муніципальне господарче управління «Комфорт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу із 19 березня 2022 року по 21 квітня 2023 року у розмірі 128 067,60 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів та моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 8 987,20 грн (з вирахуванням усіх обов`язкових податків, платежів та зборів). Постановою Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року рішення Яворівського районного суду Львівської області від 27 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову. До Верховного Суду 10 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просила її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи що виникають з трудових відносин. Ця справа виникла з трудових відносин, предметом спору є вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Враховуючи, що ця справа не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження та може розглядатись у порядку спрощеного провадження, предмет позову та кількісний склад учасників справи не свідчить про її надмірну складність, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа відповідно дочастини шостої статті 19 ЦПК України є незначної складності. Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами «а-г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у такій справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Муніципальне господарче управління «Комфорт» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара