Ухвала КЦС ВС № 753/1798/22

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2023 року місто Київ справа № 753/1798/22 провадження № 61-16548ск23 Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК», відповідач - ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, постановлену колегією суддів у складі Олійника В. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П., ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» (далі - ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») у 2022 році звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , у якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки. ОСОБА_2 у серпні 2022 року звернувся до суду із позовом до ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», у якому просив припинити зобов`язання перед ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» за кредитним договором від 20 червня 2008 року № 326-Ф/08. ОСОБА_2 06 липня 2023 року направив до суду клопотання про зупинення провадження у цій справі. Клопотання обґрунтовувалося тим, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді помічника командира військової частини з правової роботи, починаючи з 27 травня 2022 року. На підтвердження цього заявник надав довідку Військової частини НОМЕР_1 від 03 липня 2023 року за № 409/4/1021. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою від 12 липня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі. Ухвалою від 28 вересня 2023 року Київський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року. Повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що відповідно до статті 353 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про відмову в зупиненні провадження у справі не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, оскільки не входить до визначеного частиною першою статті 353 ЦПК України переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на таку ухвалу можуть бути викладені у скарзі на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду пред`явлених позовів, а тому відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга підлягала поверненню. ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Короткий зміст вимог касаційної скарги ОСОБА_2 16 листопада 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема приписи частини першої статті 352 ЦПК України, помилково не прийняв до розгляду та повернув його апеляційну скаргу на підставі статті 357 ЦПК України. Також ОСОБА_2 зазначив, що оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції постановив без виклику сторін. ІІІ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з таких підстав. Право, застосоване судом Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. За правилом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Зі змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності. Такий висновок Верховний Суд зробив з огляду на таке. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України). Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК Україні). Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі. Ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не зазначені у переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення. Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Законодавством України передбачено безумовне повернення апеляційної скарги у разі, якщо така подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України). Верховний Суд наголошує, що винятків, за наявності яких особа може звернутися до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на зазначене рішення (ухвалу суду першої інстанції), процесуальне законодавство не передбачає. Визначення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду по суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема права на апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду по суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не згаданих у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, яка за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17). Верховний Суд зробив висновок, оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження у справі не належить до вичерпного переліку ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, тому суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги здійснено без виклику сторін. Відповідно до частини другої статті 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу. Зі змісту цієї правової норми не передбачено обов`язку суду здійснювати виклик учасників справи під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Відповідно такі доводи заявника не заслуговують на увагу. Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 зводяться до помилкового тлумачення заявником норм цивільного процесуального права України, на правильність висновків апеляційного суду не впливають. Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження. Загальні висновки Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року). Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» № 3236/03). Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З урахуванням наведеного, Верховний Суд визнає підставним висновок, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року є необґрунтованою. Керуючись пунктом 2 частини першої, частиною другою статті 389, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки; за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» про припинення зобов`язання, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак