Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/22848/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2023 року м. Хмельницький Справа № 686/22848/21 Провадження № 22-ц/4820/2019/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В., секретар судового засідання Заворотна А. В., з участю: представника позивача Кащенка В. В., представника УСБУ у Хмельницькій області Сороки П. В. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня 2023 року (суддя Салоїд Н. М., повне судове рішення складено 23.09.2023) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області, Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, суд у с т а н о в и в : У вересні 2021 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що 10.04.2016 слідчим СВ УСБ України в Хмельницькій області Наумцем О. О. було проведено особистий обшук та обшук автомобіля марки «Merсedes Vaneo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився у його користуванні, під час якого було виявлено та вилучено психотропну речовину амфетамін, мобільні телефони «Nokia» з сім-картами операторів мобільного зв`язку, паспорт громадянина України для виїзду за кордон та автомобіль. У цей же день внесено відомості за № 22016240000000012 про вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 305 КК України, та 11.06.2016 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Згідно з протоколом затримання особи його затримано в службовому кабінеті приміщення Управління СБУ в Хмельницькій області о 00-30 год 11 квітня 2016 року. Однак ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13.04.2016 про звільнення зпід варти установлено час затримання 10-08 год 10 квітня 2016 року. Під час здійснення затримання, обшуку його не було забезпечено правовою допомогою адвоката, чим порушено право на захист. 19.04.2016 щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 11.06.2016. 23.08.2016 старший слідчий в ОВС СВ УСБ України у Вінницькій області Остапчук М. В. повідомив про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 309, частиною 3 статті 305 КК України. 25.08.2016 ухвалою слідчого судді Вінницького районного суду щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 24.10.2016, а старший слідчий в ОВС СВ Управління СБУ в Вінницькій області Остапчук М. В. склав обвинувальний акт та направив до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області. В ході судового розгляду кримінального провадження 18.03.2019 прокурор склав новий обвинувальний акт з формулюванням зміненого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 309, частиною 3 статті 305 КК України. Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.02.2020, залишеним без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13.04.2021, його визнано невинуватим у вчинені вказаних кримінальних правопорушень. Тому незаконно перебував під слідством і судом 61 місяць та понад 3 доби утримувався під вартою, 6 місяців був обмежений у вільному виборі місцезнаходження у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того, протягом усього часу перебування під вартою та слідством зазнав негативного впливу на психоемоційний стан, надмірні хвилювання, переніс відчуття несправедливості. Був порушений нормальний та звичний спосіб життя, оскільки факт притягнення його до кримінальної відповідальності був опублікований в мережі Інтернет, що негативно вплинуло на його стосунки з оточуючими. Був позбавлений можливості бачити свою родину та приймати участь у вихованні дітей. Вказані обставини негативно вплинули на стан здоров`я, змушений був неодноразово проходити амбулаторне та стаціонарне лікування, встановлена інвалідність 2 групи. Тому позивач просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на його користь моральну шкоду у розмірі 3000000 грн та 50000 грн витрат на юридичну допомогу адвоката у кримінальному провадженні. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня 2023 року з урахуванням ухвали суду від 05 жовтня 2023 року про виправлення описки позов задоволено частково. Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 500000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 50000 грн понесених адвокатських витрат шляхом списання Державною казначейською службою України у безспірному порядку з відповідного казначейського рахунку Державного бюджету України. В решті позову відмовлено. ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позові, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що він впродовж 61 місяця перебував під кримінальним переслідуванням без відповідної правової підстави, 3 доби утримувався під вартою, що є надзвичайною мірою впливу на особу. Встановивши всі обставини справи, проаналізувавши ступінь негативного впливу на життя, суд мав підстави для задоволення позову, що відповідало би принципу розумності та справедливості. Законом встановлено мінімальний гарантований розмір відшкодування моральної шкоди у зв`язку з незаконними діями органів досудового слідства, суду, проте суд не позбавлений можливості стягнути більший розмір, враховуючи обставини справи. Управління СБУ в Хмельницькій області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність судового рішення. Суд не врахував те, що підставою для постановлення виправдувального вироку було визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом у зв`язку з порушенням територіальної підслідності. ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження незаконності дій суду чи Управління СБУ у Хмельницькій області під час здійснення кримінального провадження щодо нього, заподіяння моральної шкоди. Обмеження окремих аспектів життя позивача було виправдане захистом національних інтересів та здійснено за погодженням з відповідними прокурорами та на підставі ухвал слідчих суддів. Позивач не дотримався порядку звернення з позовом про відшкодування шкоди. До участі у справі не залучено прокуратури Хмельницької та Вінницької областей, під керівництвом яких здійснювалось кримінальне провадження. Державна казначейська служба України у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення. З доводами позивача не погоджується. Зазначає, що відшкодування шкоди повинно відбуватися в розмірах і порядку, передбачених законодавством України. У засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав, не визнав апеляційну скаргу УСБУ у Хмельницькій області. Представник УСБУ у Хмельницькій області апеляційну скаргу управління підтримав, апеляційну скаргу ОСОБА_1 не визнав. Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга УСБУ у Хмельницькій області підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи частково позов про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що така шкода підлягає відшкодуванню державою. Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. Установлено, що 10.04.2016 слідчий СВ Управління СБУ в Хмельницькій області Наумець О. О. вніс відомості до ЄРДР за № 22016240000000012 щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 305 КК України. 11.06.2016 позивачу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Підставою для цього став обшук автомобіля марки «Merсedes Vaneo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився у користуванні ОСОБА_1 і його особистий обшук, в ході якого було виявлено та вилучено психотропну речовину амфетамін, мобільні телефони «Nokia» з сім-картами операторів мобільного зв`язку, паспорт громадянина України для виїзду за кордон на його ім`я. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13.04.2016 позивача звільнено з-під варти із зали суду та встановлено час його затримання10-08 год 10 квітня 2016 року. 23.06.2016 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 309, частиною 3 статті 305 КК України та 25.08.2016 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 24.10.2016. 25.08.2016 складений старшим слідчим Управління СБУ у Вінницькій області обвинувальний акт, затверджений процесуальним прокурором, був направлений для розгляду до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області. Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.02.2020 ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 309, частиною 3 статті 305 КК України, виправдано за недоведеністю у вчиненні інкримінованих йому злочинів. 13.04.2021 ухвалою Вінницького апеляційного суду вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.02.2020 залишено без змін, апеляційну скаргу прокурора без задоволення. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до частини 1, 2, 7 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом. За змістом пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон № 266/94-ВР) відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону № 266/94-ВР). Пунктами 4 і 5 частини 1 статті 3 Закону № 266/94-ВР передбачено, що у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується (повертається) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги, моральна шкода. На підставі частин 1, 5, 6 статті 4 Закону № 266/94-ВР відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відповідно до частин 2, 3 статті 13 Закону № 266/94-ВР розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Аналіз вищевказаних норм закону свідчить про те, що межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування. Отже, суд першої інстанції, установивши, що позивачу внаслідок перебування під слідством і судом завдана моральна шкода, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством і судом за рахунок коштів державного бюджету. Проте при визначенні періоду, за який необхідно відшкодувати моральну шкоду, суд припустився помилки. Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 11 квітня 2016 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 305 КК України. За приписами пункту 14 частини 1 статті 3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. У пунктах 1.1, 1.2 Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року у справі № 1-15/99 зазначено, що притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред`явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину. Тому період перебування під слідством та судом має бути обрахований за час, починаючи з моменту вручення позивачу письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення до набрання виправдувальним вироком законної сили. До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 у справі № 607/25602/19, який відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України апеляційний суд враховує при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин. ОСОБА_1 перебував під слідством і судом протягом 60 місяців 2 днів з 11.04.2016 по 13.04.2021. Крім того, суд першої інстанції помилково вказав у рішенні про стягнення моральної шкоди і витрат на юридичну допомогу за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України у безспірному порядку з відповідного казначейського рахунку Державного бюджету України. В силу частини 1 статті 4 Закону № 266/94-ВР відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16. Тому частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги УСБУ в Хмельницькій області. Частиною 3 статті 13 Закону № 266/94-ВР визначено мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди. З урахуванням конкретних обставин справи, суд не обмежений у визначенні більшого розміру відшкодування моральної шкоди. Зважаючи на час перебування під слідством і судом, мінімально гарантований розмір морального відшкодування складає 402446,66 грн (6700 грн х 60 місяців 2 дня). З урахуванням того, що ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством і судом протягом 60 місяців 2 днів, утримувався під вартою 3 доби, мали місце публікації в мережі Інтернет інформації щодо затримання позивача, був порушений його звичний ритм життя та відносини з соціумом, переніс нервовий стрес, хвилювання, а також з урахуванням тяжкості вимушених змін у житті позивача, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, засад розумності, виваженості та справедливості, апеляційний суд вважає за необхідне визначити розмір такого відшкодування у сумі більшій ніж законодавчо визначений мінімальний розмір моральної шкоди у розмірі 500000 грн. Такий розмір відшкодування моральної шкоди є достатнім та співрозмірним завданій шкоді. Кошти на відшкодування моральної шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. Позивач не надав допустимих і достатніх доказів того, що стан його здоров`я погіршився та була встановлена група інвалідності внаслідок перебування під слідством і судом. Початок захворювання, з приводу якого він перебував на лікуванні у період з 21.03.2017 по 07.04.2017, був зафіксований у січні 2016 року. З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про наявність правових підстав для стягнення на його користь 3000000 грн моральної шкоди та доводи апеляційної скарги УСБУ в Хмельницькій області про наявність підстав для відмови в позові. Витрати позивача на юридичну допомогу у кримінальному провадженні у сумі 50000 грн документально підтверджені і також підлягають стягненню з Державного бюджету України відповідно до наведених вище вимог Закону № 266/94-ВР. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги УСБУ в Хмельницькій області про порушення ОСОБА_1 порядку звернення з вимогами про відшкодування шкоди, як на підставу для відмови в позові, оскільки на підставі частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів і таким способом захисту в силу положень статей 15, 16 ЦК України може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою. З урахуванням наведеного рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог необхідно скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову і стягнення з Державного бюджету України на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду, 500000 грн та 50000 грн за надання юридичної допомоги. В решті рішення суду потрібно залишити без змін. Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 вересня 2023 року у частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду, 500000 грн (п`ятсот тисяч грн) та 50000 грн (п`ятдесят тисяч грн) за надання юридичної допомоги. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 грудня 2023 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта