Постанова 4801 № 133/2738/22

Справа № 133/2738/22 Провадження № 22-ц/801/2068/2023 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О. Доповідач:Оніщук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2023 рокуСправа № 133/2738/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач), суддів: Медвецького С. К., Копаничук С. Г., секретаря судового засідання Литвина С. С., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються старший державний виконавець Козятинського відділу Державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бевз Андрій Валерійович, заінтересована особа Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за матеріалами скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бевза Андрія Валерійовича, про визнання дій державного виконавця незаконними та повернення грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року, постановлену у складі судді Пєтухової Н. О. у залі суду, встановив: Короткий зміст вимог У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 жовтня 2016 року зі ОСОБА_1 на користь AT КБ «Приватбанк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 365 316,48 грн. 21 вересня 2021 року старшим державним виконавцем Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Хмельницький) Бевзом А. В. було відкрито виконавче провадження. 24 січня 2022 року старшим державним виконавцем Бевзом А. В. у забезпечення виконання вказаного виконавчого провадження була винесена постанова про арешт коштів боржника. 12 квітня 2022 року ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних сил України, у зв`язку із введенням особливого стану в державі та перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді командира стрілецького відділення. Після мобілізації до ЗСУ ОСОБА_1 зобов`язали отримати банківську картку у AT КБ «Приватбанк» для нарахування заробітної плати як військовослужбовця, яку він отримав 15 квітня 2022 року. 15 серпня 2022 року вказана банківська картка була заблокована у зв`язку з накладенням арешту старшим державним виконавцем Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бевзом А. В. на підставі відкритого виконавчого провадження та постанови про арешт коштів. 16 серпня 2022 року ОСОБА_1 надіслав на адресу відділу виконавчої служби заяву з проханням скасувати арешт у зв`язку з мобілізацією та перебуванням на службі у лавах Збройних Сил України. 26 серпня 2022 року старший державний виконавець Бевз А.В. виніс постанову про зняття арешту з банківського рахунку ОСОБА_1 , оскільки він є зарплатним та виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій згідно вимог чинного законодавства, а саме, п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України « Про виконавче провадження». Проте, всупереч вимог чинного законодавства та наявної постанови про зупинення виконавчого провадження від 26 серпня 2022 року, 30 серпня 2022 року з банківської картки ОСОБА_1 були зняті грошові кошти, отримані ним у вигляді заробітної плати як військовослужбовця у розмірі 46 531,40 грн. На підставі викладеного, ОСОБА_1 звернувшись в суд із даною скаргою, просив: -визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бевза А. В. щодо зняття зарплатних грошових коштів військовослужбовця з належної йому банківської карти; -зобов`язати старшого державного виконавця Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бевза А. В. повернути ОСОБА_1 зарплатні грошові кошти військовослужбовця в розмірі 46 531,40 грн, які були зняті з належної йому банківської картки АТ КБ «Приватбанк» 30 серпня 2022 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Таке рішення суд першої інстанції мотивував тим, що скаржник не надав доказів того, що з його банківської картки дійсно були списані вказані кошти. Так, суду не було надано відповідної квитанції, виписки по банківському рахунку тощо, які б підтвердили вказаний факт. Крім того, скаржник не довів, що списання коштів 30 серпня 2022 року в розмірі 46 531, 40 грн з його банківської картки було здійснено саме в рахунок стягнення боргу на користь АТ КБ «Приватбанк» по ВП № 66883107 на рахунки ГУ ДПС у Вінницькій області. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким його скаргу задовольнити. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Медвецький С. К., Копаничук С. Г. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 листопада 2023 року справу призначено до розгляду на 23 листопада 2023 року об 11 год. 00 хв., в подальшому розгляд справи відкладено на 07.12.2023 року о 10:20 год. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги зводяться до доводів скарги на дії державного виконавця. Мотиви, із яких виходив суд першої інстанції при ухваленні рішення, на думку скаржника, є безпідставними, адже законність своїх дій повинен доказувати державний виконавець, який також повинен підтвердити факт списання з картки ОСОБА_1 грошових коштів та надходження їх на рахунок ДВС та перебування їх на цьому рахунку. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. В судове засідання ОСОБА_1 та особа, дії якої оскаржуються, не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Представник заінтересованої особи Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при цьому надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Фактичні обставини, встановлені судом 21 вересня 2021 року на підставі виконавчого листа № 133/1512/16-ц від 22 листопада 2016 року, виданого Козятинським міськрайонним судом Вінницької області, було відкрито виконавче провадження № 66883107 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 365 316,48 грн (а. с. 4-5). 21 вересня 2021 року постановою старшого державного виконавця Бевза А. В. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення цієї постанови, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать ОСОБА_1 (а. с. 6-7). 15 серпня 2022 року постановою старшого державного виконавця Бевза А. В. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення цієї постанови, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать ОСОБА_1 (а. с. 8-9). 26 серпня 2022 року постановою старшого державного виконавця Бевза А. В. арешт з усіх рахунків ОСОБА_1 було знято (а. с. 10-11). 26 серпня 2022 року постановою старшого державного виконавця Бевза А. В. зупинене вчинення виконавчих дії у виконавчому провадженні № 66883107 у зв`язку із мобілізацією ОСОБА_1 до лав ЗСУ на підставі п.1 ч. 1 ст. 34, ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження» (а. с. 12-13). Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає у повній мірі. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ч. 1-3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, ОСОБА_1 посилався на те, що всупереч вимог чинного законодавства, а також того, що вчинення виконавчих дій було зупинено, з банківської картки ОСОБА_1 30 серпня 2022 року державним виконавцем були зняті кошти у розмірі 46 531,40 грн в рахунок погашення заборгованості в рамках виконавчого провадження. Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що 30 серпня 2022 року з банківської картки ОСОБА_1 була знята будь-яка сума коштів. Окрім того скаржником не надано жодних відомостей про те, що з його банківської картки була знята будь-яка сума коштів на виконання виконавчого провадження № 66883107. Доказів цього скаржник не долучив ані до скарги на дії державного виконавця, ані до апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги про те, що законність своїх дій повинен доказувати держаний виконавець, який також повинен підтвердити факт списання з картки ОСОБА_1 грошових коштів та надходження їх на рахунок ДВС і перебування їх на цьому рахунку, не ґрунтуються на вимогах закону, адже саме на ОСОБА_1 як на особу, яка звертається за захистом своїх прав, покладено обов`язок доведення їх порушення, оспорення або не визнання іншими особами. Так, відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Таким чином, обов`язок по доказуванню своїх вимог і обставин, на які заявник посилається в обґрунтування своїх вимог, покладається саме на нього. ОСОБА_1 , посилаючись на незаконне зняття коштів з його банківського рахунку для погашення заборгованості за виконавчим провадженням, вчинення виконавчих дій у якому зупинено, не надає жодних доказів на підтвердження того, що факт зняття коштів взагалі відбувся. Отже, ОСОБА_1 жодними доказами не підтвердив обставини, на які він посилався у своїй скарзі на дії державного виконавця, та не довів, що його права потребують захисту з боку суду, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції слід залишити за особою, яка її подала. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14 березня 2023 року залишити без змін. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити за ОСОБА_1 Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий В. В. Оніщук Судді С. К. Медвецький С. Г. Копаничук