Постанова КЦС ВС № 676/4101/15-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2023 року м. Київ справа № 676/4101/15-ц провадження № 61-2088св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - прокурор Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Слобідсько-Кульчієвської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, відповідачі: Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація Хмельницької області, ОСОБА_1 , треті особи: відділ Держгеокадастру уКам`янець-Подільському районі Хмельницької області, Приватне підприємство Фірма «Земля», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайлас-К», розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2022 року у складі судді Шевцової Л. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2023 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У квітні 2015 року прокурор Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (далі - прокурор Кам`янець-Подільського району) в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Хмельницька ОДА) звернувся до суду з позовом до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - Кам`янець-Подільська РДА), ОСОБА_1 , про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі, скасування запису, зобов`язання повернути земельні ділянки. На обґрунтування позовних вимог зазначав, що розпорядженням Кам`янець-Подільської РДА від 06 лютого 2007 року № 63/2007-р ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, що розташована на території Устянської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (далі - Устянська сільська рада), за межами населеного пункту, з метою передання у власність для ведення садівництва. Крім того, розпорядженням Кам`янець-Подільської РДА від 06 лютого 2007 року № 64/2007-р ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,20 га, що розташована на території Устянської сільської ради, за межами населеного пункту, з метою надання в оренду для сінокосіння. 15 травня 2007 року Кам`янець-Подільська РДА прийняла розпорядження № 340/2007-р «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння», а 29 травня 2007 року - розпорядження № 385/2007-р «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради», якими, зокрема, вирішено питання про передання ОСОБА_1 указаних вище земельних ділянок. На підставі зазначених розпоряджень ОСОБА_1 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0960 га. Крім того, 30 травня 2007 року між Кам`янець-Подільською РДА і ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1529 га, для сінокосіння, на строк 49 років. Прокурор вважав, що вказані розпорядження прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки надані ОСОБА_1 земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, перебувають виключно у державній та комунальній власності і не можуть передаватись у приватну власність. Крім того, надання ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва із земель іншого призначення без зміни її цільового призначення є порушенням статей 22, 31 ЗК України. Прокурор Кам`янець-Подільського району просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження Кам`янець-Подільської РДА від 06 лютого 2007 року № 63/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині надання дозволу ОСОБА_1 замовити а проєктній організації розроблення проєкту землеустрою відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, що розташована на території Устянської сільської ради, за межами населених пунктів, з метою передання у власність для ведення садівництва; визнати незаконним та скасувати розпорядження Кам`янець-Подільської РДА від 06 лютого 2007 року № 64/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині надання дозволу ОСОБА_1 замовити в проєктній організації розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,20 га, що розташована на території Устянської сільської ради, за межами населених пунктів, з метою надання в оренду для сінокосіння; визнати незаконним та скасувати розпорядження Кам`янець-Подільської РДА від 29 травня 2007 року № 385/2007-р «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради» в частині передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,0960 га, для ведення садівництва, що розташована на території Устянської сільської ради, за межами населених пунктів; визнати незаконним та скасувати розпорядження Кам`янець-Подільської РДА від 15 травня 2007 року № 340/2007-р «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння» в частині надання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки, площею 0,1529 га, строком на 49 років для сінокосіння, що розташована на території Устянської сільської ради, за межами населених пунктів; визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 977667, який виданий на ім`я ОСОБА_1 , на право власності на земельну ділянку площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею від 15 червня 2007 року за № 0107755910190; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30 травня 2007 року, який укладений між Кам`янець-Подільською РДА і ОСОБА_1 , щодо передання земельної ділянки площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006; скасувати запис від 15 червня 2007 року № 0107755910190 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі на земельну ділянку площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, що розташована на території Устянської сільської ради, за межами населених пунктів, виданий на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, та земельну ділянку площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, Хмельницькій ОДА. Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2015 року до участі у справі як третю особу залучено відділ Держземагентства у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області. Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 грудня 2015 року до участі у справі як третіх осіб залучено Приватне підприємство Фірма «Земля» (далі - ПП Фірма «Земля») і Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайлас-К» (далі - ТОВ «Кайлас-К»). Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08 грудня 2022 року до участі у справі як правонаступника Хмельницької обласної державної адміністрації залучено Слобідсько-Кульчієвську сільську раду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час першого розгляду справи Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам`янець-Подільської РДА від 06 лютого 2007 року № 63/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» у частині надання дозволу ОСОБА_1 замовити в проєктній організації розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, що розташована на території Устянської сільської ради, за межами населених пунктів, з метою передання у власність для ведення садівництва. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам`янець-Подільської РДА від 06 лютого 2007 року № 64/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» у частині надання дозволу ОСОБА_1 замовити в проєктній організації розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,20 га, що розташована на території Устянської сільської ради, за межами населених пунктів, з метою надання в оренду для сінокосіння. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам`янець-Подільської РДА від 29 травня 2007 року № 385/2007-р «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради» в частині передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення садівництва, що розташована на території Устянської сільської ради, за межами населених пунктів. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам`янець-Подільської РДА від 15 травня 2007 року № 340/2007-р «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння» в частині надання в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 0,1529 га, для сінокосіння, ОСОБА_1 , що розташована на території Устянської сільської ради, за межами населених пунктів. Визнано недійсним державний акт серії ЯГ № 977667 на право власності на земельну ділянку площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, що виданий на ім`я ОСОБА_1 та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею від 15 червня 2007 року за № 0107755910190. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 30 травня 2007 року, що укладений між Кам`янець-Подільською РДА і ОСОБА_1 , щодо передання земельної ділянки площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006. Скасовано запис від 15 червня 2007 року № 0107755910190 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі на земельну ділянку площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, що розташована на території Устянської сільської ради за межами населених пунктів, виданий на ім`я ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, та земельну ділянку площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, Хмельницькій ОДА. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Суд першої інстанції виходив з того, що спірні земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а передання у приватну власність земельних ділянок прибережної захисної смуги нормами законодавства не передбачено. Крім того, у Кам`янець-Подільської РДА не було повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками. При цьому суд першої інстанції вказав, що позовна давність щодо заявлених позовних вимог не спливла. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 26 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2017 року залишено без змін. Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу. Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 26 червня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення садівництва та для сінокосіння на території Устянської сільської ради за межами населеного пункту, державного акта серії ЯГ № 977667 та договору оренди від 15 травня 2007 року, земельна ділянка площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, надана ОСОБА_1 для ведення садівництва (цільове призначення вказаної земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі - 3.4, категорія земель - землі іншого призначення), а земельна ділянка площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, надана в оренду для сінокосіння (цільове призначення вказаної земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі - 6, категорія земель - землі водогосподарського призначення). При вирішенні питання про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання незаконними розпоряджень Кам`янець-Подільської РДА від 06 лютого 2007 року № 63/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»; від 06 лютого 2007 року № 64/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»; від 15 травня 2007 року № 340/2007-р «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння»; від 29 травня 2007 року № 385/2007-р «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради», суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні земельні ділянки належать до складу земель водного фонду. На підставі співставлення ситуаційної схеми проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 , експлікації земель за ф. 6 ЗЕМ, а також плану-схеми розташування земельних ділянок, розробленого спеціалістами землевпорядної організації ТОВ «Кайлас-К», суди встановили, що вказані земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища. Зазначені висновки судів є аналогічними доводам позовної заяви прокурора Кам`янець-Подільського району, проте не обґрунтовані судами належним чином. Суди не врахували доводів ОСОБА_1 про відсутність землевпорядної документації про встановлення прибережної захисної смуги уздовж річки Мукша як складової Дністровського водосховища. У проєкті землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельних ділянок для ведення садівництва та сінокосіння на території Устянської сільської ради, за межами населеного пункту, містяться посилання на відведення земель у межах прибережної захисної смуги із земель водного фонду. Проте це стосується лише земельної ділянки площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, яка надана ОСОБА_1 в оренду для сінокосіння. У цьому проєкті землеустрою земельна ділянка площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, надана ОСОБА_1 для ведення садівництва, відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі має цільове призначення 3.4, категорія земель - землі іншого призначення, а не землі водогосподарського призначення. Ця земельна ділянка межує: з півночі - із землями загального користування; із сходу та заходу - із землями державної власності (кам`янисті землі); із півдня - із землями водного фонду (прибережна захисна смуга). Таким чином, для вирішення питання про порушення Кам`янець-Подільською РДА норм статей 59, 83, 84 ЗК України під час виділення земельної ділянки площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, у власність ОСОБА_1 , підлягало обов`язковому з`ясуванню питання щодо належності цієї ділянки саме до земель водного фонду з огляду на її цільове призначення, чого судами зроблено не було. Висновки судів про те, що у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 25 квітня 2007 року № 1108 містяться посилання на відведення земель у межах прибережної захисної смуги із земель водного фонду, не можуть бути покладені в основу ухвалених у справі рішень, оскільки це стосується лише земельної ділянки, наданої ОСОБА_1 в оренду для сінокосіння. Водночас у цьому висновку зазначено і про іншу категорію земель - землі іншого призначення, що стосується земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1 у власність для ведення садівництва. Отже, висновок судів про передання у приватну власність земельної ділянки площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, як такої, що знаходиться у прибережній захисній смузі та суперечить нормам статей 59, 83, 84 ЗК України, є передчасним. Необхідність зміни цільового призначення указаної земельної ділянки та дотримання Кам`янець-Подільською РДА пункту 3 статті 22 ЗК України та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 677, також залежить від вирішення питання про приналежність цієї земельної ділянки. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, кому належали спірні земельні ділянки до передання їх у власність ОСОБА_1 , не дослідили питання про наявність у Кам`янець-Подільської РДА повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками з огляду на їх категорію. Суд касаційної інстанції також вказав, що зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. При цьому власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій під час другого розгляду справи Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що при новому розгляді справи прокурор відповідно до статті 49 ЦПК України подав заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог. Проте такою заявою фактично змінено позовні вимоги, які були пред`явлені у первинному позові в 2015 році, у тому числі щодо способу захисту порушеного права власності. Крім того, суд першої інстанції зробив висновок, що спірні земельні ділянки не належать до земель водного фонду, оскільки не знаходяться в прибережній захисній смузі Дністровського водосховища у зв`язку із відсутністю відповідної землевпорядної документації. При цьому суд підтвердив наявність у Кам`янець-Подільської РДА повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками, відсутність у прокурора повноважень щодо представництва інтересів держави в особі Хмельницької ОДА, пропущення позовної давності у зв`язку із застосуванням такого способу захисту порушеного права як віндикаційний позов. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2022 року - без змін. Апеляційний суд виходив з того, що при наданні земельної ділянки за відсутності проєкту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року №

434. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу. Таким чином, норми законодавства обмежують безоплатне передання у приватну власність земель водного фонду випадком передання за рішенням уповноваженого органу тільки замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів). Крім того, зайняту прибережною захисною смугою земельну ділянку можна отримати в оренду для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо, а не у приватну власність для ведення садівництва. Відповідно до листа начальника Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ Дністровського-Прутського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України, долучених викопіювань з проєкту «Водоохоронна зона лівого берегу водосховища Дністровської ГЕС» на території Устянської та Баговичанської сільських рад Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та викопіювання земельних ділянок з Публічної кадастрової карти України з графічними позначеннями, земельні ділянки з кадастровими номерами 6822489100:12:017:0006, 682248910:12:017:0005, знаходяться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища. Обґрунтовуючи доводи позовної заяви та апеляційної скарги прокурор не врахував, що зазначених доказів недостатньо для встановлення обставин належності земельної ділянки до земель водного фонду. Інформація, надана начальником Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ Дністровського-Прутського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України, не може бути покладена в основу висновку щодо приналежності спірної земельної ділянки до земель водного фонду. Згідно з висновком експерта від 03 червня 2016 року № 02/16, для визначення межі прибережної захисної смуги, що знаходяться біля р. Мукша в Кам`янець-Подільському районі, в місці знаходження земельних ділянок площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, та площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, що розташовані на території Устянської сільської ради за межами села, необхідна землевпорядна документація, зокрема проєкт землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг, відсутня. Співставити на схемі місце розташування прибережної захисної смуги з місцем розташування вказаних земельних ділянок у зв`язку із відсутністю меж земельних ділянок, закріплених межовими знаками, технічної документації із землеустрою та обмінних файлів з каталогами координат, не виявляється можливим. Разом з цим, відповідно до змісту висновку державної експертизи землевпорядної документації від 25 квітня 2007 року № 1108, акта вибору і обстеження земельної ділянки, передбаченої для відведення ОСОБА_1 для сінокосіння та ведення садівництва, висновку Кам`янець-Подільського районного відділу земельних ресурсів, спірні земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту. Земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, надана ОСОБА_1 для ведення садівництва відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі має цільове призначення 3.4, категорія земель - землі іншого призначення, а не землі водогосподарського призначення. В той же час земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, надана ОСОБА_1 в оренду для сінокосіння відноситься до земель водного фонду, оскільки входить до прибережної захисної смуги. За встановлених таких обставин, апеляційний суд зробив висновок, що підстав для задоволення позовних вимог прокурора про визнання недійсним розпорядження Кам`янець-Подільської РДА від 29 травня 2007 року № 385/2007-р «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради» в частині передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0960 га для ведення садівництва за межами населених пунктів Устянської сільської ради та зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, Хмельницькій ОДА є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Установивши, що передана Кам`янець-Подільською РДА в оренду ОСОБА_1 земельна ділянка, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, належить до земель водного фонду, яка передавалася фізичній особі для цілей сільськогосподарського використання (для сінокосіння), тому розпорядником відповідної земельної ділянки, з урахуванням вимог статей 122, 149 ЗК України, на час передання, була саме Кам`янець-Подільська РДА, а не Хмельницька ОДА, як помилково вказав прокурор. Посилання прокурора на необхідність застосування до спірних правовідносин норми частини третьої статті 122 ЗК України є безпідставним, оскільки вказана норма регулює повноваження обласних державних адміністрацій щодо передання в користування земельних ділянок саме юридичним особам, проте у цій справі спірна земельна ділянка передана в оренду фізичній особі. Оскільки апеляційний суд не встановив порушень норм законодавства під час прийняття рішення про передання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1529 га для сінокосіння строком на 49 років, то у задоволенні позову прокурора щодо визнання недійсним відповідного договору необхідно відмовити. Враховуючи, що у поданій керівником Кам`янець-Подільської окружної прокуратури заяві про збільшення (уточнення) позовних вимог за відсутності зміни фактичних обставин справи, всупереч статті 49 ЦПК України, частково змінено предмет позову, суд першої інстанції помилково не залишив без розгляду відповідну заяву та розглянув справу в межах як первісних, так і змінених позовних вимог. Проте це порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, тому вказана обставина не може бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Аргументи учасників справи У лютому 2023 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована тим, що: суди неправильно застосували норми статей 58, 60, 122, 146 ЗК України, статей 87, 88, 89 ВК України та порушили норми статті 263 ЦПК України; підставою звернення прокурора до суду з позовом є підтверджений належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт незаконного, всупереч нормам ЗК України та ВК України, надання Кам'янець-Подільською РДА у приватну власність ОСОБА_1 та в користування (на умовах оренди) земельних ділянок водного фонду в межах 100-метрової прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а саме: земельної ділянки площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, для садівництва та земельної ділянки площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, для сінокосіння. Тому висновок суду апеляційної інстанції про недостатність доказів щодо належності наданої у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, до земель водного фонду є помилковим та необґрунтованим; при наданні земельної ділянки необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених нормами статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 ЗК України. Таким чином, норми законодавства обмежували безоплатне набуття у приватну власність землі водного фонду. Наслідки недотримання цього обмеження з огляду на приписи ЦК України є передбачуваними для будь-якої особи, яка набуває земельну ділянку водного фонду, що не є замкненою природною водоймою загальною площею до 3 га; на підтвердження викладених у позові обставин щодо належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду прокурор надано суду як доказ план-схему розташування земельних ділянок акваторії річки Дністер, розроблену спеціалістами ліцензованої землевпорядної організації ТОВ «Кайлас-К». Вказаний доказ є належним, достовірним та допустимим стосовно розташування земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища. Крім того, прокурор на підтвердження своїх позовних вимог подав як доказ викопіювання з Публічної кадастрової карти України, згідно з яким земельна ділянка, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, знаходиться в межах 100 метрової зони прибережної захисної смуги на відстані 77 метрів від урізу води, а земельна ділянка, надана їй в оренду, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, - знаходиться в межах 100 метрової зони прибережної захисної смуги на відстані 30 метрів від урізу води; Також прокурор надав робочий проєкт водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС на території колгоспу «Україна» Кам'янець-Подільського району Хмельницької області з картографічним матеріалом до нього. Ця проєктна документація розроблена Українським державним головним проектно-вишукувальним і науково-дослідницьким інститутом «Укргіпроводгосп», затверджена протоколом виконкому Хмельницької обласної ради у 1988 році, її робочі екземпляри були передані кожному господарству районів, території яких прилягають до Дністровського водосховища, у тому числі райвиконкомів Кам'янець-Подільського району. Вона є дійсною на даний час, не скасована, її чинність неодноразово підтверджена Верховним Судом. Складовою частиною цього робочого проєкту водоохоронної зони є картографічний матеріал, оригінал якого досліджувався судом під час розгляду справи та з якого видно, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища. Крім того, згідно з інформацією Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України від 09 листопада 2016 року № 225 та Хмельницького обласного управління водних ресурсів від 03 листопада 2015 року № 1960 за результатами співставлення наявної в управлінні проєктної документації водоохоронної зони Дністровського водосховища з даними Публічної кадастрової карти України встановлено, що спірні земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища. Проте суди не надали належної оцінки доказам, які подав прокурор, та поклали в основу оскаржуваних судових рішень припущення представника відповідача; суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що інформація, надана Новодністровським регіональним управлінням водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України, не може бути покладена в основу висновку щодо приналежності спірної земельної ділянки до земель водного фонду; суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у цій справі та направляючи її на новий розгляд, не вказав на те, що надані прокурором докази щодо розташування земельної ділянки площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, у межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища є неналежними, недопустимими, недостовірними та недостатніми, а лише звернув увагу на передчасність висновків судів щодо цих питань; суди зробили помилковий висновок про те, що Кам'янець-Подільська РДА на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень була розпорядником земель водного фонду за межами населеного пункту відповідно до норм статей 122, 149 ЗК України, оскільки хоча земельна ділянка і належали до земель водного фонду, проте надавалася фізичній особі для сільськогосподарського використання; земельна ділянка площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, яка надана ОСОБА_1 для сінокосіння, передавались із земель водного фонду і не підпадала під жоден вид використання землі, передбачений частиною третьою статті 122 ЗК України. Тому відповідно до норм чинного на той час законодавства, повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою належали Хмельницькій ОДА, а не Кам'янець-Подільській РДА, яка видала оспорюванні розпорядження та уклала спірний договір з перевищенням повноважень. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. Межі та підстави касаційного перегляду Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 23 січня 2020 року у справі № 0840/2979/18, від 09 січня, від 2020 року у справі № 812/1264/17, від 05 листопада 2020 року у справі № 676/2334/18, від 09 грудня 2020 року у справі № 676/2332/18, від 09 грудня 2020 року у справі № 676/190/18, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18, від 12 травня 2022 року у справі № 372/4154/18. Крім того, вказано, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України. Фактичні обставини справи Суди встановили, що розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 06 лютого 2007 року № 63/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надано дозвіл ОСОБА_1 замовити в проєктній організації розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, що розташована на території Устянської сільської ради, за межами населеного пункту, з метою передання її у власність для ведення садівництва. Розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 06 лютого 2007 року № 64/2007-р «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надано дозвіл ОСОБА_1 замовити в проєктній організації розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,20 га, на території Устянської сільської ради, за межами населеного пункту, з метою надання в оренду для сінокосіння. На підставі розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 29 травня 2007 року № 385/2007-р «Про передачу у власність земельних ділянок на території Устянської сільської ради» передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення садівництва, розташовану на території Устянської сільської ради, за межами населених пунктів, а також надано дозвіл на виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку. Згідно з розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 15 травня 2007 року № 340/2007-р «Про надання в оренду земельних ділянок для сінокосіння» ОСОБА_1 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку для сінокосіння площею 0,1529 га, розташовану на території Устянської сільської ради, за межами населених пунктів. На підставі розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 29 травня 2007 року № 385/2007-р ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯГ № 977667 про право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, площею 0,0960 га, який зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею. 30 травня 2007 року між Кам`янець-Подільською РДА і ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки для сінокосіння площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, строком на 49 років. Відповідно до проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення садівництва та для сінокосіння на території Устянської сільської ради за межами населеного пункту с. Баговиця, державного акта та договору оренди, земельна ділянка площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005, надана ОСОБА_1 для ведення садівництва (цільове призначення вказаної земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі - 3.4, категорія земель - землі іншого призначення), а земельна ділянка площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, надана в оренду для сінокосіння (цільове призначення цієї земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі - 6, категорія земель - землі водогосподарського призначення). Згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації від 25 квітня 2007 року № 1108, складеним Хмельницьким обласним головним управлінням земельних ресурсів, землевпорядна документація щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 для ведення садівництва та для сінокосіння на території Устянської сільської ради за межами населеного пункту с. Баговиця не в повній мірі відповідає нормам законодавства, встановленим нормам і правилам, та повернена на доопрацювання.

Позиція Верховного Суду Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України). Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відповідно до частин першої, другої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України). Згідно з статтею 19 ЗК України за основним цільовим призначенням землі України поділяються, зокрема, на землі рекреаційного призначення, землі водного фонду. До земель водного фонду належать, у тому числі, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм (стаття 58 ЗК України та стаття 4 ВК України; тут і далі - у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 60 ЗК України та частини першої статті 88 ВК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяють земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Відповідно до статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, і додаток 13 до цих правил). Прибережні захисні смуги встановлюються у передбаченому законом порядку за відповідними проєктами землеустрою. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України. До земель комунальної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК України (пункт «ґ» частини третьої статті 83 цього кодексу). Частина друга статті 59 ЗК України обмежує можливість передання земель водного фонду у приватну власність випадком безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів). Отже, Закон обмежив безоплатне передання у приватну власність земельних ділянок водного фонду випадком такого передання замкнених природних водойм загальною площею до 3 га (частина друга статті 59 ЗК України), а надання громадянам у користування земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг - переліком цілей, не пов`язаних із житловим будівництвом (частина четверта статті 59, пункт «г» частини другої статті 61, частина третя статті 62 ЗК України, частина третя статті 85, пункт 4 частини другої статті 89, частина перша статті 90 ВК України), і встановив обмежений режим діяльності на відповідних ділянках (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і додаток 13 до цих правил). За змістом абзацу другого частини другої статті 178 ЦК України обмежено оборотоздатні об`єкти можуть бути визначені як в окремому законі, присвяченому оборотоздатності об`єктів, так і в інших законах, зокрема кодексах, які визначають правовий режим певних об`єктів. Таким чином, з огляду на приписи статті 59, підпунктів «ґ», «е» частини третьої статті 83, підпункту «г» частини третьої, підпункту «д» частини четвертої статті 84, частини третьої статті 93 ЗК України, статті 85, частини п`ятої статті 88 ВК України тощо цивільний оборот земельних ділянок, які знаходяться у прибережних захисних смугах, є обмеженим законодавчо. Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України. Тому зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням, зокрема, статті 59, підпункту «ґ» частини третьої статті 83, підпункту «г» частини третьої, підпункту «д» частини четвертої статті 84, частини третьої статті 93 ЗК України, статті 85, частини п`ятої статті 88 ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов. Такий позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У справі, що переглядається: при відмові у задоволенні позовних вимог прокурора під час другого розгляду справи суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив, крім іншого, з того, що спірні земельні ділянки не належать до земель водного фонду, оскільки не знаходяться в прибережній захисній смузі Дністровського водосховища у зв`язку із відсутністю відповідної землевпорядної документації; проте суди не врахували, що у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року суд поставив під сумнів знаходження у прибережній захисній смузі земельної ділянки площею 0,0960 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0005 (вказав на передчасність таких висновків). Проте щодо земельної ділянки площею 0,1529 га, кадастровий номер 6822489100:12:017:0006, суд таких висновків не робив; суди не надали належної оцінки план-схемі розташування земельних ділянок акваторії річки Дністер, розробленої спеціалістами ліцензованої землевпорядної організації ТОВ «Кайлас-К» (т. 1, а. с. 35), викопіюванню з Публічної кадастрової карти України (т. 1, а. с. 36, 37) щодо спірних земельних ділянок у контексті їх розташування у межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища; крім того, суди належним чином не спростували відомості, викладені у листі начальника Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ Дністровського-Прутського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України від 09 листопада 2016 року № 225, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами, які наявні у матеріалах справи (як-от викопіювання з Публічної кадастрової карти України щодо спірних земельних ділянок). За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували обставин, які належать до предмету доказування у цій справі, не спростували доводів позивача та зробили передчасний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог. Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Тому розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (див. висновок у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)). Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2023 рокускасувати. Справу № 676/4101/15-ц направити на новий розгляд до суду першої інстанції. З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2022 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2023 року втрачають законну силу. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. ГоловуючийВ. І. Крат Судді:І. О. Дундар В. М. Коротун Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук