Ухвала КАС ВС № 580/5250/23

УХВАЛА 05 грудня 2023 року м. Київ справа № 580/5250/23 адміністративне провадження № К/990/38344/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №580/5250/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в : Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив суд: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, викладену в листі від 13 червня 2023 року №6724-6170/С-03/8-2300/23 у перерахунку та зарахуванні йому стажу роботи судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області зарахувати йому до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: з 28 жовтня 1983 року по 07 березня 1984 року (04 місяці 11 дні) - строкова військова служба; з 07 березня 1984 року по 25 грудня 1985 року (05 років 08 місяці 28 дні у пільговому обчисленні) - строкова служба в Демократичній республіці Афганістан; з 01 вересня 1986 року по 30 червня 1990 року (01 рік 11 місяців) - навчання в Харківському юридичному інституті (денна форма: навчання); з 01 серпня 1990 року по 04 грудня 1992 року - стажист-досліджувач кафедри цивільного процесу Української юридичної академії та з 07 грудня 1992 року по 23 грудня 1993 року - юрисконсульт Канівського міського виконавчого комітету (03 роки 0 місяців 0 днів) - стаж роботи судді в галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити йому з 03 березня 2023 року перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, викладену в листі від 13 червня 2023 року №6724-6170/С-03/8-2300/23 у перерахунку та зарахуванні ОСОБА_1 стажу роботи судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: з 28 жовтня 1983 року по 07 березня 1984 року (04 місяці 11 дні) - строкова військова служба; з 07 березня 1984 року по 25 грудня 1985 року (05 років 08 місяці 28 дні) - строкова служба в Демократичній республіці Афганістан; з 01 вересня 1986 року по 30 червня 1990 року (01 рік 11 місяців) - навчання в Харківському юридичному інституті (денна форма: навчання); з 01серпня 1990 року по 04 грудня 1992 року - стажист-досліджувач кафедри цивільного процесу Української юридичної академії та з 07 грудня 1992 року по 23 грудня 1993 року - юрисконсульт Канівського міського виконавчого комітету (03 роки 0 місяців 0 днів) - стаж роботи судді в галузі права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 03 березня 2023 року перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат. Не погодившись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №580/5250/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно пункту 3 та 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. При цьому, процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не визначає підстав для касаційного оскарження судових рішень, які визначено частиною четвертою статті 328 КАС України. Так, скаржник вказує, що Верховним Судом у постановах від 27 вересня 2021 року у справі № 580/585/21, від 30 вересня 2021 року у справі № 580/2323/20, від 27 жовтня 2022 року у справі № 580/2144/20 за аналогічними позовними вимогами винесено постанови на користь Головного управління. Однак, Суд критично оцінює посилання скаржника на неврахування правових висновків викладених у зазначених постановах Верховного Суду, з огляду на те, що вони узгоджуються із висновками судів попередніх інстанцій у цій справі. При цьому, у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2021 року у справі № 620/5437/20, від 11 жовтня 2021 року у справі №160/10640/20, від 15 лютого 2022 року у справі № 340/161/21 та від 02 серпня 2022 року у справі №620/6361/20, Судом зроблено висновки, що:« до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону. Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону №1402- VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону №1402- VIII ». Загалом, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність переоцінки встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України. Також скаржник цитує положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Отже, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Скаржник має чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно. Отже, для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно визначити та обґрунтувати підстави касаційного оскарження судового рішення, що передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України. Суд зазначає, що у справах розглянутих у порядку спрощеного позовного провадження необхідно наводити та обґрунтовувати, як виключні підстави касаційного оскарження передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України так і загальні підстави передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу дотримання решти вимог, які визначені статтею 330 КАС України. Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №580/5250/23 - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Г. Стрелець