Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/13132/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/13132/23 пров. № А/857/18572/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 460/13132/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,- суддя в 1-й інстанції - Поліщук О.В., час ухвалення рішення - 31.08.2023 року, місце ухвалення рішення - м.Рівне, дата складання повного тексту рішення - 31.08.2023 року, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, оскаржуваним наказом № 81 о/с від 07.04.2023 його звільнено зі служби в поліції, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Підставою для прийняття вказаного наказу є наказ начальника ГУНП в Рівненській області № 309 від 29.03.2023 Зауважує, що підставою для прийняття рішення про звільнення зі служби в поліції стало те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці, з чим він не згідний оскільки на роботі у відповідному стані не перебував, а ознаки, які уповноважені представники поліції, сприйняли як характерні ознаки сп`яніння, обумовлені поганим самопочуттям, оскільки згідно довідки про тимчасову непрацездатність від 20.02.2023 йому було встановлено діагноз струс головного мозку. Стверджує, що проведення службового розслідування відбулося не повно та не об`єктивно, без з`ясування всіх обставин, що мають значення для його розгляду. У відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного наказу, оскільки у жодному із наказів не зафіксовано та не згадується про той факт, що позивач потребував медичної допомоги. Негативний результат газоаналізатора Drager пояснює вживанням медикаментів на основі спирту, які не потребують рецептурної форми відпуску, а тому для його спростування 20.02.2023 звернувся до профільного медичного закладу для отриманням негативного висновку огляду лікаря на стан алкогольного сп`яніння. Звертає увагу суду, що при проведенні службового розслідування відповідачем не було враховано висновок № 36 від 20.02.2023 щодо результатів медичного огляду, який був проведений з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого стан алкогольного сп`яніння у позивача не виявлено (результат газоаналізатора Drager - 0,17 % проміле), з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності в порядку письмового провадження. При цьому, колегія суддів відхиляє клопотання представника позивача про відкладення апеляційного розгляду справи, оскільки мотиви такого не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, позивач забезпечений правовою допомогою адвоката і міг взяти участь в апеляційному розгляді справи через свого представника. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 185 о/с від 27.09.2023 "По особовому складу" капітана поліції ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" (на рівнозначну посаду - за ініціативою поліцейського) призначено старшим уповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Дубенського районного відділу поліції в Рівненській області Головного управління Національної поліції в Рівненській області, встановивши посадовий оклад 2500 гривень, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45 %, звільнивши з посади старшого уповноваженого сектору кримінальної поліції Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області /а.с. 99/. 20.02.2023 до Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції України в Рівненській області надійшло повідомлення від начальника ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області полковника поліції Семеренка Ю. про те, що під час спілкування в його кабінеті зі старшим оперуповноваженим СКП ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_1 було виявлено, що останній перебуває на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння. Наказом Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 431 від 27.02.2023 «Про призначення службового розслідування» призначено за вказаним фактом службове розслідування /а.с. 52/. Наказом Головного управління Національної поліції України в Рівненській області від 13.03.2023 № 578 "Про продовження строку проведення службового розслідування" продовжено строк проведення службового розслідування за вказаним фактом на 15 діб /а.с. 54/. За результатами проведеного службового розслідування, 27.03.2023 начальником ГУНП в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування, згідно якого службове розслідування за фактом виявлення на робочому місці працівника поліції ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області з явними ознаками алкогольного сп`яніння завершено. Відповідно до висновку службового розслідування за порушення службової дисципліни, пунктів 1, 2 частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 6, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІ, що виразилось у порушенні зобов`язань утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, перебуванні під час несення служби у стані алкогольного сп`яніння, скоєнні дій, які дискредитують звання поліцейського, а також порушенні вимог частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту та частини 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, у частині перешкоджання проведенню службового розслідування, надання неправдивих пояснень, керуючись статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію", статтями 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_1 вирішено звільнити зі служби в поліції /а.с. 55 - 70/. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 309 від 29.03.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції /а.с. 12 - 15/. На підставі наказу Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 309 від 29.03.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" Головним управлінням Національної поліції України в Рівненській області видано наказ № 81 о/с від 07.04.2023 "По особовому складу", яким відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" за п. 6 ( у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 з 07.04.2023 /а.с. 16/. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан. В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває. Частиною першою статті 12 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи. Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII). Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 24) бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості. Частиною другою статті 24 Закону № 580-VIII визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина третя статті 11 Закону № 580-VIII). Слід зауважити, що відповідно до частини першої статті 12 Закону № 580-VIII поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського. Про безперервність виконання поліцейським своїх повноважень також свідчить виплата грошового забезпечення, яке обраховується подобово та за кожну календарну добу у місяці. Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (частина друга статті 18 Закону № 580-VIII). Частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною другою статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту). Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Згідно частин другої та третьої статті 14 Дисциплінарною статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається наказом керівника, що має повноваження застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарною статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України Згідно частини першої та сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії, порядок утворення яких та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Так, частинами четвертою-шостою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено пом`якшуючі та обтяжуючі обставини відповідальність поліцейського. При цьому перелік пом`якшуючих обставин не є вичерпним. Відповідно до статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених розділом V Статуту. Згідно з частинами першою та другою статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893). Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (пункт1 розділу І). Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (серед іншого). Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку № 893). Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Пунктом 5 розділу VI Порядку № 893 передбачено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. Отже, службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого було призначено службове розслідування; наявності чи відсутності порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок тощо. Таким чином, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила № 1179), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції. Згідно з вимогами абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Згідно абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці. Відповідно до пункту 3 розділу ІV Правил № 1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності. Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07.03.2019 по справі № 819/736/18, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Суд підкреслює, що обов`язок поліцейського полягає у тому, щоб неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини та дотримуватися службової дисципліни. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Такий самий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 по справі № 815/4478/16. Зі змісту Присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції висновується, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Відповідний правовий висновок у подібних за змістом до цієї справи правовідносинах наведений у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 по справі № 600/1542/22-а. З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2023 ОСОБА_1 заступив на добове чергування в складі слідчо-оперативної групи ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області згідно затвердженого графіку чергувань сектору кримінальної поліції ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області на лютий 2023 року. В ході службового розслідування встановлено, що згідно книги розстановки нарядів на 20.02.2023 ОСОБА_1 отримав зброю та боєприпаси. Відповідно до «Журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю» від 01.01.2023 № 149, 20.02.2023 начальником ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області проведено цільовий інструктаж. Під час проведення інструктажу на обличчі капітана поліції ОСОБА_1 були наявні садна на лобній ділянці, у зв`язку з чим позивача було запрошено до кабінету начальника ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області для з`ясування відповідних обставин. Під час спілкування полковник поліції начальник ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області запідозрив, що капітан поліції ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки в останнього були виражені відповідні ознаки, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, тому з цього приводу запрошено до кабінету начальника СРПП ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції для проведення огляду позивача на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Алкотест - Драгер 6820». 20.02.2023 о 09 год 24 хв в кабінеті начальника ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області, за його безпосередньої участі, а також начальника СРПП, начальника СКП майора поліції Дячука Р., проведено огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , за допомогою газоаналізатора «Алкотест - Драгер 6820» приладом ARLK - 0038, який згідно декларації про відповідність вимогам технічного регламенту щодо медичних виробів дійсний до 07.06.2023, має сертифікат відповідності забезпечення функціонування системи управління якістю під час виробництва, згідно висновку № 929 від 18.02.2019, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 7A/71 чинний до 27.05.2023 /а.с. 139 - 141/. За результатами тесту № 1945 на визначення стану алкогольного сп`яніння результат позитивний - 0,61 % проміле. 3 результатами огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння капітан поліції ОСОБА_1 був не згідний, тому на роздруківці тесту № 1945 не засвідчив своїм підписом про ознайомлення з результатами тестування /а.с. 138/. Так, о 11 год 36 хв того ж дня, мобільною групою УГІ ГУНП в Рівненській області проведено огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Огляд здійснювався під відеозапис на цифрову нагрудну відеокамеру «CammPro» інвентарний номер 101462140, за допомогою газоаналізатора «Алкотест - Драгер 6820» серії ARNA - 0664, інвентарний номер 101482752, останній сертифікований Державним підприємством «Український медичний центр сертифікації» МОЗ України висновок від 18.02.2019 № 929 та дійсний до 07.06.2023, згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 7A/217 чинний до 20.09.2023 /а.с. 144 145/. За результатами тесту № 1106 на визначення стану алкогольного сп`яніння результат позитивний - 0,35 % проміле. 3 результатами огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння капітан поліції ОСОБА_1 був згідний, про що засвідчив це своїм підписом /а.с. 143/. Будь-які пояснення по даному факту надавати відмовився, мотивуючи це поганим самопочуттям. 3 метою підтвердження перебування в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , що засвідчено результатом тесту № 1106 з показником 0,35% проміле, дисциплінарною комісією скеровано лист до комунального підприємства «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради від 06.03.2023 № 461/116/46/01-2023 для надання медичного підтвердження та визначення ступеня сп`яніння /а.с. 171/. На вищезазначений лист дисциплінарній комісії надано відповідь КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» від 06.03.2023 за № 712 де зазначено, що особа в момент її огляду перебувала у стані алкогольного сп`яніння та мала легкий ступінь сп`яніння /а.с. 172/. Після проходження тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 повідомив, що погано себе почуває, тому останньому було викликано швидку медичну допомогу. По прибуттю ШМД було здійснено огляд ОСОБА_1 , після чого йому проведено лікувальні заходи препаратами: Анальгін (2,0 мл.), Димедрол (2,0 мл.), Магній Сульфат (5,0 мл.), Фуросемід (2,0 мл.) та поставлено попередній діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, згідно копії талону до супровідного листка № 152 /а.с. 148/. В подальшому капітана поліції ОСОБА_1 госпіталізовано до приймального відділення КНП «Радивилівська центральна міська лікарня», де о 12 год 16 хв йому повторно проведено тест на визначення стану алкогольного сп`яніння, за допомогою газоналізатора «Алкотест - драгер 6810» приладом ARBL 0904, результат тесту № 4329 - 0,17 % проміле /а.с. 146/. В роздруківці результатів тесту зазначено, що останнє калібрування приладу ARBL 0904 проводилось 07.10.2021. Сертифікат відповідності, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки матеріали справи не містять. Судом встановлено, що у ході проведення службового розслідування опитано старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_1 , який пояснив, що 20.02.2023 він заступив в склад основної СОГ на добове чергування. Інструктаж о 08 год 30 хв в актовому залі ВП № 2 Дубенського РВП проводив начальник вказаного підрозділу. На інструктаж ОСОБА_1 прибув із подряпиною на лобі, яку він отримав напередодні по місцю проживання внаслідок самопадіння. Після закінчення інструктажу останній попрямував до себе в кабінет, через деякий час зайшов начальник СКП та наказав зайти в кабінет до керівника підрозділу. Зайшовши в кабінет до полковника поліції, як вказує у своєму поясненні ОСОБА_1 , його відразу звинуватили в тому, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, на що останній повідомив, що це не так. Після чого, полковник поліції запропонував йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager, на що опитаний погодився. Результат тесту був позитивним, однак кількість проміле алкоголю він не пам`ятає. Під час надання пояснення ОСОБА_1 зауважив, що того дня він перебував у форменому одязі із вогнепальною зброєю ГІМ, спецзасобами (гумовий кийок, каска, кайданки, газовий балончик), які він отримав перед заступанням на службу (на момент освідчення вони знаходились у службовому кабінеті), при собі останній також мав АКС. Опитаний також додав, що через годину після освідчення на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоналізатора Drager прибули працівники інспекції області, які повторно запропонували йому пройти аналогічний тест, на що він погодився. Результат тесту знову виявився позитивним і склав 0,35% проміле. У своєму поясненні ОСОБА_1 також вказав, що того дня о 07 год 00 хв перед заступанням в наряд він приймав ліки від високого тиску, так як погано себе почував, а саме препарати «Барбовал», також зазначив, що у той день та напередодні спиртні напої не вживав. Після проведення повторного тесту йому стало раптом погано тому викликали швидку медичну допомогу, яка його транспортувала до Радивилівської ЦРЛ, в приймальному відділенні якої він втретє пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоналізатор Drager, результат якого становив 0,17 % проміле. Під час розгляду справи судом першої інстанції досліджено зміст відеофайлів, що знаходяться DVD диску, який є частиною матеріалів службового розслідування та на яких зафіксовано події, що відбулися 20.02.2023. Так, у ході демонстрації відеозапису 0000000_00000020230220113004_0098B.MP4.p7s (тривалістю 08 хв 28 сек) судом встановлено, що на відеозаписі об`ємом 360,4 МБ DSJ_0000000-0000002023/02/20 на 11 год 30 хв 54 сек старший інспектор з ОД ВП УГІ ГУНП майор поліції Труфанов Д. запитує в ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої, останній зазначає, що вживав напередодні та вказує час близько 20 години вечора. На 11 год 31 хв 10 сек старший інспектор з ОД ВП УГІ ГУНП майор поліції Труфанов Д. запитує в ОСОБА_1 , які алкогольні напої він вживав та в якій кількості. ОСОБА_1 наголошує, що погано себе почуває та не пам`ятає. На 11 год 34 хв 29 сек «Алкотест - Драгер 6820» видав результат - 0,35% проміле. Даний результат зафіксовано на цифрову відеокамеру та його роздруківка пред`явлена для ознайомлення ОСОБА_1 .. На 11 год 34 хв 37 хв на запитання чи згідний ОСОБА_1 з результатами тесту, останній відповідає: «Так». На 11 год 36 хв 30 сек роздруковано результати тесту. На 11 год 37 хв 00 сек ОСОБА_1 засвідчує власним підписом на роздруківці з газоаналізатора «Алкотест - Драгер 6820», що згідний з результатами огляду. У ході демонстрації відеозапису 0000000_00000020230220121327_0100B.MP4.p7s (тривалістю 08 хв 28 сек) судом встановлено, що на відеозаписі об`ємом 340 МБ DSJ_0000000-0000002023/02/20 на 12 год 16 хв 14 сек лікар-нарколог починає огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .. На 12 год 17 хв 21 сек «Алкотест - Драгер 6820» видав результат - 0,17% проміле. Врахувавши вищевикладене, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що капітан поліції ОСОБА_1 20.02.2023 прибув до ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області, перебував на службі в складі добового наряду СОГ, згідно затвердженого графіку чергувань, з табельною та автоматичною вогнепальною зброєю, у однострої поліцейського, у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами огляду на робочому місці, за допомогою газоаналізатора «Алкотест - Драгер 6820», який проводився о 09 год 24 хв, через годину після початку проведення цільового інструктажу, результат якого 0,61 % проміле та повторного огляду, який проводився о 11 год 36 хв, тобто через 3 години після заступання в добовий наряд, результат якого 0,35 % проміле, що відноситься до легкого ступеню сп`яніння, чим вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби у поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, а також проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону № 580-VIII. Також комісією враховано те, що концентрація алкоголю у видихуваному повітрі може занизитись самостійно, у зв`язку з тим, що алкоголь має здатність випаровуватись та виводитись з організму, що підтверджується повторним оглядом о 12 год 16 хв з результатом 0,17 % проміле та відповіддю з КП «РОЦПЗН», тому на момент заступання в добовий наряд концентрація алкоголю у в організмі капітана поліції ОСОБА_1 значно перевищувала результат 0,35 % проміле. Щодо факту перебування позивача на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, як вже було встановлено судом, у зв`язку з виявленням у позивача під час спілкування ознак алкогольного сп`яніння йому було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, на що останній погодився. Суд враховує, що тестування на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора "Драгер" (ALKOTEST 6820) проходив добровільно та без жодного примусу. З результатами освідування був відразу ознайомлений та жодних сумнівів щодо таких результатів не висловлював. Суд констатує, загальнодоступною інформацією є те, що будь-який алкоголь має свій час виведення з крові, разом з тим, пришвидшити виведення алкоголю з крові можливо шляхом застосування різних медичних препаратів. Під час розгляду справи судом встановлено, що швидкою медичною допомогою було здійснено огляд ОСОБА_1 , після чого йому проведено лікувальні заходи препаратами: Анальгін (2,0 мл.), Димедрол (2,0 мл.), Магній Сульфат (5,0 мл.), Фуросемід (2,0 мл.). Як зазначено у довідці № 693 від 02.03.2023 КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради, введені препарати знизити концентрацію алкоголю в організмі не могли, оскільки повторне тестування за допомогою газового аналізатора було проведено приблизно через 30 хвилин після огляду, у зв`язку з чим концентрація алкоголю у видихуваному повітрі могла знизитись самостійно враховуючи те, що алкоголь має здатність випаровуватись та виводитися з організму. Отже, вірними є висновки суду першої інстанції, що висновок № 36 від 20.02.2023 не може вважатись належним та достовірним доказом в розумінні КАС України, оскільки критерію належності та достовірності буде відповідати висновок, який проведено під час документування стану алкогольного сп`яніння, а не після нього. Так, під алкогольним сп`янінням розуміють зазвичай психічний стан людини, який виникає внаслідок вживання алкогольних напоїв (алкогольної інтоксикації), що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних і неврологічних розладів. Загальновизнаними ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, тому факт перебування особи в стані алкогольного сп`яніння може бути підтверджений зовнішніми ознаками, перелік яких наведений вище. У цій справі підставою для ствердження про алкогольне сп`яніння позивача стала наявність у нього зовнішніх ознак сп`яніння та поведінка, що не відповідає загальним уявленням про службу в поліції. При цьому суд звертає увагу, що освідування позивача проводили особи які відносяться до керівного складу ГУНП, є відповідальними за авторитет органів поліції та зобов`язанні протидіяти обставинам, що дискредитують поліцію. Толерування посадовою особою вживання алкоголю на робочому місці або перебування у стані сп`яніння, ставить таку особу в ряд співучасників правопорушення, наслідком якого може бути заподіяння значної шкоди здоров`ю людини або позбавлення її життя. А тому орган, який уповноважений приймати рішення щодо осіб, які перебувають в стані сп`яніння на робочому місці або за кермом, має проявляти принципову та жорстку позицію щодо цих осіб, а надто щодо працівників поліції. Суд зауважує, що допущення подібних проступків впливає на авторитет Національної поліції, як суб`єкта публічного права, який має забезпечувати законність і бути зразком доброчесності для громадян. Суд зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Тобто звільнення позивача зі служби в поліції відбулося саме у зв`язку з порушенням останнім службової дисципліни, що виявилося у порушенні вимог Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських. Відсутність покарання такої поведінки може створити негативне відношення свідків до авторитету поліції та ілюзію безкарності особового складу поліції. Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, колегія суддів вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. З урахуванням досліджених під час розгляду справи доказів, суд вважає, що службовим розслідуванням підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що дискредитує звання працівника органів Національної поліції. Суд також враховує, що згідно п.п. 2 п. 1 наказу Національної поліції України № 507 від 19.07.2022 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, державних установ, що належать до сфери управління Національної поліції (відповідно до компетенції) наказано за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов`язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп`яніння, перебування на службі в стані сп`яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу застосовувати до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції. З зазначеним наказом позивач ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис, відтак службовим розслідуванням встановлено та під час розгляду справи не спростовано, що ОСОБА_1 будучи поінформованим про безальтернативне покарання звільнення із служби у поліції, у випадку перебування на службі в стані сп`яніння, 20.02.2023 свідомо прибув до підрозділу поліції на інструктаж нарядів у стані алкогольного сп`яніння. Оскільки службове розслідування проведено відповідачем на підставі та в межах повноважень, відповідно до норм законодавства, а спірні накази прийнято на підставі та з дотриманням вимог Закону № 580-VIII і Дисциплінарного статуту, правові підстави для їх скасування відсутні. Відтак, під час розгляду справи судом встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійних якостей поліцейських. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 460/13132/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 06 грудня 2023 року.