Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/4382/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий-суддя у першій інстанції: Григорук О.Б. 06 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4382/23 пров. № А/857/18772/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого- судді : Бруновської Н.В. суддів : Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі № 300/4382/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним, скасування рішення від 14.06.2023р. №092850003986 та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ : 10.07.2023р. ОСОБА_1 звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.06.2023р. №092850003986 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. №1697-VII; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.06.2023р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. №1697-VІІ, з врахуванням довідки Івано-Франківської обласної прокуратури від 06.06.2023р. №21-1812-23 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. Рішенням Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122) від 14.06.2023 №092850003986. Крім того, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №7975 від 09.06.2023р. про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Не погоджуючись із рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Разом з тим, апеляційну скаргу подав також апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, який просить суд, скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на посаді прокурора відділу в Долинському відділі Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 04.06.2021р. отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. №1697-VII та виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 09.06.2023р. ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою №7975 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. №1697-VII. До заяви про перерахунок пенсії від 09.06.2023р. позивач додав довідку Івано-Франківської обласної прокуратури від 06.06.2023р. №21-1812-23 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.06.2023р. Вказана заява за принципом екстериторіальності передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. 14.06.2023р. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняв рішення №092850003986 про відмову у перерахунку пенсії згідно Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. №1697-VII. Із змісту оскаржуваного рішення видно, що відповідно до ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII в редакції, яка підлягає застосуванню на виконання Рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019р. №7-р(ІІ)/2019, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок проводиться з урахуванням підвищеної заробітної плати за відповідною посадою працюючого прокурора прокуратури. Перерахунок пенсій, призначених згідно Закону №1697-VII, пенсіонерам, які працюють на посадах прокурорів, проводиться у зв`язку з індивідуальним змінами, що впливають на збільшення заробітної плати. Так індивідуальним змінами, що впливають на збільшення заробітної плати є; призначення на вищу посаду, збільшення вислуги років, присвоєння почесного звання або наукового ступеня, збільшення розміру складових заробітної плати пенсіонерів, за кожні два відпрацьованих роки з дати призначення попередньою перерахунку пенсії; після звільнення з роботи. До заяви додана довідка яка видана Обласною прокуратурою Івано-Франківська від 06.06.2023р. №21-1812-23 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.06.2023р. З 01 січня 2022 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. З 01.06.2023р. розміри посадових окладів працівників прокуратури не змінювалися. Враховуючи вищевикладене, пенсійний орган зазначив, що правових підстав для здійснення перерахунку пенсії відповідно до заяви №7975 від 09.06.2023р. немає. ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ), «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ). Пенсійне забезпечення працівників прокуратури врегульоване ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. №1697-VII. 13.12.2019р. Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019 яким встановив таке:

1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

2. Положення ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Установити такий порядок виконання цього Рішення: - ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. В абз 4, 5 ч. 15 ст.86 України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визначено, що з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. п.13-1 Розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року передбачено, що пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється. Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI набрав чинності 01 жовтня 2011 року. Положення наведених норм є чинними, на дату звернення позивача із вказаною заявою про перерахунок та виплату пенсії за нормами Закону України "Про прокуратуру". Колегія суддів звертає увагу апелянтів на те, що ОСОБА_1 є пенсіонером, який працює на посаді та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру" та не відноситься до осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Отже, суд першої інстанції вірно вказав на те, що в даному випадку, на позивача поширюються положення п.13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та абз.4 ч.15 ст.86 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких пенсія на період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 09 листопада 2022 року у справі №340/1307/20. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2022 року по справі №380/4215/20. Колегія суддів зазначає, що станом на час подання заяви про здійснення перерахунку пенсії, а також на момент звернення до суду з цим позовом та ухвалення судового рішення по суті спору, ОСОБА_1 є працюючою особою, яка перебуває на посаді, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру". Оскільки позивач є пенсіонером, яка працює на посаді та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру" та не відноситься до осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в даному випадку, на позивача поширюються положення п.13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та абз.4 ч.15 ст.86 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких пенсія на період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Одночасно, суд апеляційної інстанції зазначає, що виплата призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про прокурату" поновлюється в разі виникнення обставин зазначених у цьому Законі та у п.13-1 Розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Стосовно визнання протиправним, скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.06.2023р. №092850003986 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. №1697-VII, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянтів на таке. Як зазначено вище, позивачу на законних засадах нараховується та виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як працюючому пенсіонеру органів Прокуратури. ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Судом першої інстанції достеменно встановлено, що станом на 09.06.2023р. ОСОБА_1 відпрацювала два повних роки з дати призначення пенсії (03.06.2021р.) та відбулось підвищенням її заробітної плати. Станом на 09.06.2023р. позивач відпрацювала два роки з дати призначення пенсії (03.06.2021) та відбулось підвищенням її заробітної плати, тому остання має право на перерахунок пенсії, як працюючий пенсіонер органів Прокуратури, в розмірі обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки позивач має право на перерахунок пенсії, як працюючий пенсіонер органів прокуратури в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.06.2023 №092850003986 про відмову в перерахунку пенсії є протиправним яке слід скасувати. Щодо дискреційних повноважень пенсійного орган суд апеляційної інстанції зазначає наступне. ч.ч.1.3 ст.44 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (…) Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846. Згідно п.4.2. Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі. п.4.7 Порядку 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Таким чином, рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії повинно бути обґрунтованим, тобто вмотивованим, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Верховний Суд в постанові від 04 квітня 2019 року у справі № 204/362/17 зазначив, що єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, є територіальний орган Пенсійного фонду, до якого особа звернулася із відповідною заявою. При цьому за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. Оскільки рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.06.2023р. №092850003986 про відмову в перерахунку пенсії не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення та його скасування. В п.п. 2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. ч.ч.3,4 ст. 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Отже, втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень. Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. До того ж, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. При цьому спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Одночасно суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.06.2023р. №092850003986 є протиправним, тому в даному випадку є вірним висновок суду про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №7975 від 09.06.2023р. про перерахунок пенсії та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не надає оцінки законності та обґрунтованості рішення в цій частині. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки суб`єкти владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області діяли не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційних скарг фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). В п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, видно, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі № 300/4382/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 06.12.2023р