Постанова 4856 № 677/857/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 677/857/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вознюк Р.В. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 06 грудня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. , за участю: секретаря судового засідання: Бердоус Ю. М., представника відповідача: Ступки Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 01 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, в якому просив: 1.1. Визнати протиправною та скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольського А.Ю. від 16.05.2023 № 05/01/01-10 про накладення на нього адміністративного стягнення та визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУпАП та закрити провадження у справі.

2. В обґрунтування позову зазначив, що 16.05.2023 року постановою відповідача він був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.61 КУпАП. Вважає, що дана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, та не відповідає дійсним обставинам справи, інспектором не доведено його вину у вчиненні вказаного правопорушення, оскільки протокол та постанова про адміністративне правопорушення містять різні дати виявлення правопорушення, а також суть правопорушення. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 01 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено. 3.1. Постанову у справі про накладення адміністративного стягнення № 05/01/01-10 від 16.05.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 61 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень визнано протиправною та скасувати, провадження у справі закрито. 3.2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. Апелянт вказує, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до вимог закону, у інспектора були законні підстави для здійснення заходу у формі обстеження, а доводи наведені позивачем у позовній заяві є надуманими та такими, що надані з метою його уникнення від відповідальності. Склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 61 КУпАП є доведеним. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.05.2023 державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольським А.Ю. склав протокол про адміністративне правопорушення №009414, згідно якого ОСОБА_1 ставиться в вину, що 15.05.2023 року о 11 год. 40 хв. в ході обстеження гідротехнічної споруди водного об`єкта (ставка №2), яка перебуває в оренді ОСОБА_1 (договір оренди від 01.04.2022 року) встановлено, що на оголовок гідротехнічної споруди №2 був перекритий залізобетонною плитою, що в свою чергу перешкоджає вільному доступу до шандор водоспускної споруди та не дозволяє регулювання води у ставку, що є порушенням п. 6 ст. 44 ВК України. 7. 16.05.2023 державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольським А.Ю. виніс постанову №05/01/01-10 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.

8. Згідно з постановою, 15.05.2023 встановлено, що в ході обстеження гідротехнічної споруди водного об`єкта (ставка №2), яка перебуває в оренді ОСОБА_1 (договір оренди від 01.04.2022 року) встановлено, що оголовок гідротехнічної споруди №2 був перекритий залізобетонною плитою, що в свою чергу перешкоджає вільному доступу до шандор водоскидної гідроспоруди та не дозволяє регулювання рівня води у ставку.

9. Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її в судовому порядку. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

12. Згідно з ч. 1 ст. 35 цього ж Закону державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

13. За змістом п. «а» частини першої ст. 20-2 Закону до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, з-поміж іншого належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

14. Із наведеного нормативного регулювання вбачається, що контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Держекоінспекцію та її територіальні органи. З цією метою вони в межах своїх повноважень та у визначеному законодавством порядку проводять перевірки, з-поміж іншого, суб`єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

15. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена з невідповідністю до обставин правопорушення зазначених в протоколі.

17. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

18. Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

19. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

20. Відповідно до ч.1 ст. 110 ВК України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

21. Частиною 2 статті 61 КУпАП встановлена відповідальність за порушення встановлених режимів роботи штучних водних об`єктів і водогосподарських систем.

22. Частина 2 статті 61 КУпАП є бланкетною правовою нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст.

23. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно - правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

24. Отже серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлено режим роботи штучних водних об`єктів і водогосподарських систем.

25. При цьому суд зауважує, що гідротехнічна споруда №2 складається з водоскидної споруди (залізобетонного донного випуску, де вхідний оголовок водоскидної споруди перекривається шандорами) та земляної дамби не є водним об`єктом, в розумінні Водного кодексу України, оскільки відповідно до ст. 1 ВК України водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).

26. Зазначаючи в протоколі фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 61КУпАП, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольський А.Ю., вказав про порушення п.6 ст. 44 ВК України.

27. Колегія суддів не погоджується з такими доводами посадових осіб суб`єкта владних повноважень, оскільки відповідно до п.6 ст. 44 ВК України водокористувачі зобов`язані утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.

28. Таким чином, вказана стаття не встановлює режим роботи штучних водних об`єктів і водогосподарських систем, а лише покладає на водокористувача обов`язок утримання в належному стані зон санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд та технічних пристроїв.

29. Відповідно до ст. 77 ВК України режим роботи штучного водного об`єкта, водогосподарської системи встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, з урахуванням прогнозу водності, екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів.

30. Відповідно до п. 2 Порядку встановлення режимів роботи штучних водних об`єктів та водогосподарських систем, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 20.01.2022 року № 39 режими роботи розробляють: для водосховищ Дніпровського каскаду та водосховищ Дністровського комплексного гідровузла - Держводагентство; для інших штучних водних об`єктів (у тому числі наданих у користування на умовах оренди) та водогосподарських систем - басейнові управління водних ресурсів, які належать до сфери управління Держводагентства (далі - басейнові управління водних ресурсів).

31. Як вбачається зі змісту актів перевірки (обстеження) гідротехнічної споруди №2 в с. Чепелівка, Хмельницького району, Хмельницької області №02/01/01 від 15.03.2023 року, №03/01/01 від 27.03.2023 року, №09/01/01 від 15.05.2023 року водними об`єктом є ставок площею 1,4325 га, кадастровий номер земельної ділянки 6822789100:01:007:0005.

32. Зі змісту вказаних актів вбачається, що режим роботи вказаного об`єкта встановлено сектором у Хмельницькій області Державного агентства водних ресурсів України 21.02.2023 за №83/11/16.

33. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер правопорушення.

34. В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

35. В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

36. В рішенні у справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

37. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Відтак, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

38. Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити зокрема опис обставин, установлених під час розгляду справи.

39. У постанові від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

40. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та в оскаржуваній постанові порушення режиму роботи водного об`єкта №2, встановлено сектором у Хмельницькій області Державного агентства водних ресурсів України 21.02.2023 за №83/11/16, тобто встановлює правило поведінки за порушення якого настає відповідальність передбачена ч. 2 ст. 61 КУпАП, у вину ОСОБА_1 не ставиться, як і не зазначено яким чином встановлення останнім залізобетонної плити перешкоджає нормальному режиму роботи водного об`єкта.

41. Зважаючи на вказане, оскільки інспектором не конкретизований зміст бланкетної диспозиції ч. 2 ст. 61 КУпАП, порушення якої ставиться у вину ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУпАП у діях останнього не доведений.

42. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10.02.2010 року).

43. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

44. Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

45. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

46. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

47. Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

48. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

49. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

50. Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з`ясованих в судовому засіданні обставин.

51. Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, а тому за відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у порушенні режиму роботи штучних водних об`єктів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки докази протилежного суду надано не було.

52. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

53. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

54. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

55. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

56. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

57. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 01 листопада 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.