Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/10995/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/10995/23 Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Час і місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 27.07.2023р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И Л А : У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини (далі в/ч НОМЕР_1 ), третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування наказу №25 від 20 березня 2023 року (з основної діяльності) в/ч НОМЕР_1 прийнятий командиром підполковником ОСОБА_2 . Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 19 січня 2023 року о 14:50 год. у зоні бойових дій у Херсонській області зі сторони військових формувань російської федерації був здійснений обстріл позицій стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , в результаті чого позивач отримав травму (контузію). В подальшому позивач був госпіталізований та лікувався. Відповідачем у 2023 році проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов отримання травми (контузії) позивачем, про що складено акт службового розслідування, за наслідками якого прийнято наказ №25 від 20 березня 2023 року (з основної діяльності), яким встановлено, що отримання позивачем травмування (контузії) під час виконання завдання 19 січня 2023 року, внаслідок бойових уражень та дій з боку противника в районі ведення бойових дій не знайшли свого підтвердження. Відповідач кваліфікує, що даний випадок не пов`язаний з виконанням позивачами обов`язків військової служби. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що службове розслідування щодо позивача проводилось з метою уточнення причин і умов отримання позивачем поранення (контузії), а не розслідування вчинення правопорушення. Відповідач зазначав, що медична документація підтверджує лише лікування та ймовірний діагноз. Причому форма №100, яка передбачена наказом Генерального штабу Збройних сил України від 09 липня 2018 року №258 "Про затвердження Керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України", заповнюється не тільки під час поранення за бойових дій, а й під час захворювання, яке не пов`язане з участю у бойових діях, та слугує в першу чергу для швидкого медичного сортування на етапі евакуації з району виконання бойового завдання (розподіл потерпілих на групи за ознаками потреби в однорідних лікувально-евакуаційних i профілактичних заходах у відповідності з медичними показаннями, обсягом наданої медичної допомоги та прийнятим порядком евакуації), тобто наявність такої первинної медичної картки (далі ПМК) як форма №100 не є доказом отримання будь-яких поранень під час бойових дій. У наявних ПМК форми №100 на позивача зазначається про діагноз мінно-вибухова травма (далі МВТ), однак МВТ це результат одночасної дії на організм боєприпасу вибухової дії в зоні ураження вибуховою ударною хвилею, що супроводжується вибуховим руйнуванням тканин та/або відривом сегментів кінцівок, проте з пояснень позивача та виписних епікрізів не вбачається будь-яких уражень тканин чи відривом сегментів кінцівок, що свідчить про неналежне заповнення таких первинних медичних документів. З наданих виписок позивача вбачається, що анамнез хвороби (діагноз) поставлено зі слів пацієнта, а у виписках не зазначено про наявність доказів ймовірних поранень (акубаротравми), зокрема у виписках позивача зазначається про цілісність барабанних перетинок, розрив яких є безумовною ознакою отримання травмування (акубаротравми). Таким чином, наявні медичні документи, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та якими обґрунтовує факт отримання травми 19 січня 2023 року, не підтверджують факт такого травмування. Крім того, відповідач зазначає, що не точна вказівка на населений пункт, де перебував позивач 19 січня 2023 року під час ворожого обстрілу позицій 3 роти, кількості військовослужбовців, з приводу ймовірного травмування яких і призначено службове розслідування, за результатами якого було видано оскаржуваний наказ №25, то зазначені недоліки можуть мати місце під впливом того, що район виконання бойового завдання військової частини складається з кількох населених пунктів та ще й в різних районах Херсонської області, зокрема 3 рота, до особового складу якої і входить позивач, має закріплені об`єкти на межі сіл Новотягинка та Токарівка, але в цілому такі недоліки не впливають на висновки за результатами службового розслідування, та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог позивача. Вказані недоліки усунені відповідачем самостійно, зокрема внаслідок оскарження позивачем до вищого командування результатів службового розслідування, за результатами якого і було прийнято оскаржуваний наказ №25, була призначена службова перевірка, за наслідком якої було призначено додатково службове розслідування. Зокрема службова перевірка вказала на те, що у виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23 січня 2023 року №496/89 з КНП ММР "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" у м. Миколаєві в лікувальних і трудових рекомендаціях зазначено: продовжити лікування та спостереження в ВМКЦ ПД (Одеський військовий госпіталь), але позивач з якихось причин проходив лікування та спостереження в іншому місці. У зв`язку з чим наказом від 10 травня 2023 року №251 призначено службове розслідування, яке не виявило порушення в діях військовослужбовця під час переведення з одного лікувального закладу до іншого. А також за наслідками службової перевірки відповідачем самостійно внесені зміни до наказу №25 від 20 березня 2023 року щодо уточнення місця події, та зміни до наказу №42 від 22 січня 2023 року щодо кількості військовослужбовців. Таким чином, протиправних дій з боку відповідача стосовно позивача не було допущено, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу №25 від 20 березня 2023 року (з основної діяльності) в/ч НОМЕР_1 , прийнятого командиром підполковником ОСОБА_2 . Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано п.п.2, 5 наказу №25 від 20 березня 2023 року (з основної діяльності) в/ч НОМЕР_1 , прийнятого командиром підполковником Г.Дашко, в частинах, що стосуються ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - апелянт вказує на помилкові висновки суду першої інстанції про те, що відповідач не заперечує те, що позивач під час отримання травми знаходився на бойовому чергуванні на СП КАТРАН 1, оскільки відповідач взагалі заперечує отримання травмування (контузії) під час несення служби; - апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції на те, що позивачу було надано невідкладну допомогу та первинну медичну картку форми №100 від 22 січня 2023 року ПХВ ВМКУ ПР м. Херсон. Діагноз МВТ ЗЧМТ, струс головного мозку, Акубаротравма, оскільки вид допомоги пацієнтам або постраждалим, стан яких розцінюється як невідкладний, тобто безпосередньо загрожує життю людини або призводить до значного погіршення її здоров`я в разі відсутності або запізнілого надання адекватної медичної допомоги. В той же час, на думку апелянта, поведінка позивача, зокрема і те, що він доповів про отримання ймовірного поранення лише на наступний день, не підпадає під ознаки невідкладної медичної допомоги; - судом першої інстанції не надано оцінку доводам відповідача, на які він посилається як на безпідставність вимог позивача, зокрема, що картка форми №100 видається під час надходження пацієнта до лікувального закладу та записи в ній роблять зі слів пацієнта, а не після обстеження; - судом першої інстанції не надано оцінку доводам відповідача, що медична документація підтверджує лише лікування та ймовірний діагноз. При цьому, апелянт вказав, що форма №100 заповнюється не тільки під час поранення за бойових дій, а й під час захворювання, яке не пов`язане з участю у бойових діях, та слугує в першу чергу для швидкого медичного сортування на етапі евакуації з району виконання бойового завдання (розподіл потерпілих на групи за ознаками потреби в однорідних лікувально-евакуаційних і профілактичних заходах у відповідності з медичними показаннями, обсягом наданої медичної допомоги та прийнятим порядком евакуації), тобто наявність такої первинної медичної картки як форма №100 не є доказом отримання будь-яких поранень під час бойових дій; - судом першої інстанції не надано оцінки запереченням відповідача, що з наданих виписок позивача вбачається, що анамнез хвороби поставлено "зі слів пацієнта", а у виписках не зазначено про наявність доказів ймовірних поранень (акубаторотравми), зокрема у виписці позивача зазначається про цілісність барабанних перетинок, розрив яких є безумовною ознакою отримання травмування; - апелянт звертає увагу суду про відсутність в матеріалах справи довідки яка б підтверджувала отримання травми під час бойових дій; - судом першої інстанції не надано оцінку того, що журнал бойових дій звітно-інформаційний документ, що входить до складу бойових документів, в якому відображуються підготовка і хід бойових дій, записи в якому є основним доказом участі військовослужбовця в бойових діях, та витяг з якого є необхідним для отримання військовослужбовцем статусу учасника бойових дій, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і отримання збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації" від 20 серпня 2014 року №413 (далі Порядок №413). У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є правильним, а тому у задоволенні позову слід відмовити. При цьому, позивач звернув увагу колегії суддів на те, що три медичні заклади (ПХВ ВМКУ ПР м. Херсон, КНП ММР Міська лікарня швидкої медичної допомоги м. Миколаїв, Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр м. Одеса) підтвердили аналогічні діагнози, що підтверджує наявність травмування (контузію) позивача. Позивач також вказав, що відповідач у апеляційній скарзі послався на рапорт начальника медичної служби ОСОБА_3 (стор.24 Акту службового розслідування), який призначив госпіталізацію тому що у позивача був травмований через обстріл та потребував стаціонарного лікування. Більш того, всі військовослужбовці 1 стрілецького взводу, 3 стрілецької роти, які були свідками подій та знаходились разом у місті локації підтвердили знаходження позивача у місті обстрілу та його потрапляння під обстріл внаслідок бойових уражень та дій з боку противника в районі ведення бойових дій та погіршення здоров`я, травмування (контузії) позивача через ці події. Позивач також звертає увагу колегії суддів на те, що він добровільно вступив до лав об`єднаних сил Збройних Сил України у березні 2022 року, у перший місяць війни. Це характеризує позивача як патріота та справжнього захисника України. На даний час позивач продовжує військову службу у в/ч НОМЕР_1 , не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Отримав статус учасника бойових дій, посвідчення від 11 липня 2023 року. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: Старший солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти /ч НОМЕР_1 , проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період, громадянин України, на військову службу призваний 25 березня 2022 року Першим відділом Одеського РТЦК та СП. 19 січня 2023 року о 14:50 год., згідно Підсумкового бойового донесення 246 об 126 обр ТрО №1/24/142 від 19 січня 2023 року, зі сторони військових формувань російської федерації здійснено обстріл позицій 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , у зоні бойових дій, в районі населених пунктів Новотягинка та Токарівка, Херсонського району Херсонської області. В подальшому від молодшого лейтенанта ОСОБА_4 надійшов рапорт, в якому зазначено, що під час обстрілу 19 січня 2023 року ймовірно отримали травми (контузію) молодший лейтенант ОСОБА_4 , командир 1 стрілецького взводу З стрілецької роти, сержант ОСОБА_5 , командир З стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, старший солдат ОСОБА_1 , стрілець 1 стрілецького відділення і стрілецького взводу 3 стрілецької роти. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 №42 від 22 січня 2023 року "Про призначення службового розслідування", відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 листопада 2017 року №608 (далі Порядок №608) (зі змінами), у зв`язку із шпиталізацією 4 військовослужбовців, в т.ч. З військовослужбовців з 3 стрілецької роти з підозрою на акубаротравму (травмування під час можливих обстрілів), з метою з`ясування обставин можливого травмування військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , а також з метою уточнення причин та умов що сприяли настанню такої події, наказано провести службове розслідування стосовно можливого групового травмування 4 військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 . Службовим розслідуванням встановлено, що подія травмування (контузії) молодшого лейтенанта ОСОБА_4 , сержанта ОСОБА_5 та старшого солдата ОСОБА_1 не підтверджується. Описані ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 обставини, на які вони посилаються під час звернення за медичною допомогою, не підтверджуються. У зв`язку з зазначеним вище, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 переслідують мету отримання будь-яких документів про поранення у зв`язку з проходженням служби та внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій, однак описані події вказують на порушення, за відсутності таких підстав. Встановлені розслідуванням факти свідчать що у діях молодшого лейтенанта ОСОБА_4 , сержанта ОСОБА_5 та старшого солдата ОСОБА_1 присутні ознаки надання недостовірної інформації. На підставі акту службового розслідування від 19 березня 2023 року видано наказ №25 від 20 березня 2023 року "Про результати службового розслідування обставин травмування (контузії) військовослужбовців", відповідно до якого наказано: - службове розслідування вважати завершеним; - вважати таким, що факт отримання травмування (контузії) молодшим лейтенантом ОСОБА_4 , сержантом ОСОБА_5 та старшим солдатом ОСОБА_1 під час виконання завдання 19 січня 2023 року, внаслідок бойових уражень або дій з доку противника в районі ведення бойових дій в населеному пункті Новотягинка Херсонської області не знайшов свого підтвердження; - за порушення Порядку надання доповідей на молодшого лейтенанта ОСОБА_4 накласти дисциплінарне стягнення "Зауваження"; - за порушення при веденні Журналу бойових дій, на старшого сержанта ОСОБА_5 накласти дисциплінарне стягнення "Зауваження"; - начальнику медичної служби в/ч НОМЕР_1 підготувати довідку про травму молодшого лейтенанта ОСОБА_4 , сержанта ОСОБА_5 , та старшого солдата ОСОБА_1 , за встановленою формою, згідно вимог чинного законодавства для пред`явлення за місцем вимоги, в якій вказати, що травма отримана за невстановлених обставин та у не встановлений час, не внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій та не у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби. Вважаючи наказ відповідача протиправним, незаконним та таким, що порушує його права та інтереси, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на встановлені обставини в ході розгляду справи, з урахуванням приписів ч.2 ст. 2 КАС України, дійшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу №25 від 20 березня 2023 року (з основної діяльності) в/ч НОМЕР_1 прийнятого командиром підполковником Г.Дашко. в частині, що стосується позивача. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст.ст. 9, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 5, ч.1 ст. 85 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі Статут). Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам. Згідно ст. 13 Статуту військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок. В свою чергу, сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний Статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі Дисциплінарний Статут Збройних Сил України). Згідно ст. 1 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Статтею 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів. Відповідно ст. 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Згідно ч.1 ст. 85 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608. Згідно п.1 розділу II Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб. Відповідно абз.15 п.1 розділу 11 наказу Міністерства Оборони України від 21 листопада 2017 року №608 "Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України" службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб, відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Так, колегією суддів встановлено, що у зв`язку з шпиталізацією військовослужбовців 3 стрілецької роти з підрозділу на акубаротравму (травмування під час можливих обстрілів), з метою з`ясування обставин можливого травмування солдата ОСОБА_1 , уточнення причин та умов, що сприяли настанню події, проведено службове розслідування. В ходів проведення службового розслідування установлено, що 19 січня 2023 року приблизно о 14:30 год. почався артилерійський обстріл зі сторони військових формувань російської федерації, який вівся в напрямку СП КАТРАН 1 та лінії окопів ВОП 1 стрілецького взводу 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 . Обстріл тривав приблизно 20-25 хвилин. В подальшому від молодшого лейтенанта ОСОБА_4 надійшов рапорт про те, що внаслідок зазначеного обстрілу 19 січня 2023 року отримали травми (контузію) молодший лейтенант ОСОБА_4 , сержант ОСОБА_5 та старший солдат ОСОБА_1 . Згідно пояснення ОСОБА_5 стало відомо, що 20 січня 2023 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 звернулися до начальника медичної служби капітана МП ОСОБА_6 , однак вказаним військовослужбовцям не проведено навіть візуального огляду, тільки були видані медикаменти від блювоти та головного болю. Оскільки стан здоров`я ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 _1 не покращився, виникла необхідність повторно звернутися за медичною допомогою. Згідно пояснення ОСОБА_7 стало відомо про те, що 20 січня 2023 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в другій половині дня звернулися до ОСОБА_6 зі скаргами на головний біль та нудоту, був також вказаний факт перебування під мінометними обстрілами. Вказаним військовослужбовцям був проведений огляд, надана медична допомога згідно попередньо встановленого діагнозу: мінно-вибухова травма, акубаротравма, та запланована шпиталізація на 21 січня 2023 року. 21 січня 2023 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , згідно запису в Амбулаторному журналі, о 12 годині прибули то медичного пункту батальйону. Після огляду лікарем, капітаном медичної служби ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 встановлено попередній діагноз: мінно-вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма обох вух, та до моменту шпиталізації призначене симптоматичне амбулаторне лікування. Згідно позатермінового бойового донесення 246 об НОМЕР_2 обр ТрО №1/24/166, від 23 січня 2023 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 22 січня 2023 року шпиталіталізовані до Херсонської обласної лікарні згідно Первинних медичних карток (форма 100), виданих в ПХВ ВМКЦ ПР м. Херсон, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 записано попередньо встановлений діагноз. Згідно Виписок із карток (амбулаторного) стаціонарного хворого (форма первинної облікової документації №027/о, затверджена наказом Міністерством охорони здоров`я України №110 від 14 лютого 2012 року) №496/89, 497/90. 498/85, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 22 січня 2023 року шпиталіталізовані для подальшого обстеження до Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарні швидкої медичної допомоги" м. Миколаєва" в нейрохірургічне відділення, де військовослужбовцям попередньо встановлені діагнози. Згідно результатів лабораторних досліджень, проведених у КНП "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" м. Миколаєва, наявність алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних речовин) у крові ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не вказана. Зокрема службова перевірка встановила, що у виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23 січня 2023 року №496/89 з КНП ММР "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" у м. Миколаєві в лікувальних і трудових рекомендаціях зазначено: продовжити лікування та спостереження в ВМКЦ ПД (Одеський військовий госпіталь), але позивач з якихось причин проходили лікування та спостереження в іншому місці. У зв`язку з чим наказом від 10 травня 2023 року №251 призначено службове розслідування, яке не виявило порушення в діях позивача під час переведення з одного лікувального закладу до іншого. А також за наслідками службової перевірки відповідачем самостійно були внесені зміни до наказу №25 від 20 березня 2023 року щодо уточнення місця події, та зміни до наказу №42 від 22 січня 2023 року щодо кількості військовослужбовців. Після виписки з лікувального закладу Негін О.Є. повернувся до ППД в/ч НОМЕР_1 та, згідно із наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №46 від 15 лютого 2023 року, приступив до виконання службових обов`язків. З аналізу вказаних подій вбачається факт того, що позивач під час отримання травмування (контузії) знаходився на бойовому чергуванні на СП КАТРАН

1. Колегія суддів вважає, що системний аналіз вищенаведених обставин дозволяє зробити висновок про фактичне спростування висновків службового розслідування, що подія травмування (контузії) старшого солдата ОСОБА_1 не підтверджується , а також, що у діях старшого солдата ОСОБА_1 присутні ознаки надання недостовірної інформації. Окрім того, колегія суддів враховує, що відповідно п.п.1, 2 розділу ІV "Повноваження осіб під час службового розслідування" Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані: - дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; - виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; - розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. Особи, які проводять службове розслідування, мають право: - запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування); - отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані); - з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування; - за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді; - ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування; - отримувати інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України; - проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду. Разом з тим, особа, яка проводила службове розслідування, не скористалася наділеними повноваженнями в повному обсязі, оскільки залишила поза увагою вищевказані обставини, а тому колегія суддів вважає, що службове розслідування стосовно військовослужбовця ОСОБА_1 не було проведено всебічно, повно і об`єктивно. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що матеріали справи підтверджують факт того, що ОСОБА_1 отримав травму (контузію) 19 січня 2023 року внаслідок ворожого обстрілу позицій 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 під час виконання останнім обов`язків військової служби. Такий висновок підтверджується комплексним дослідженням зібраних у матеріалах справи та наявних під час проведення службового розслідування доказів, а саме: пояснень військовослужбовців ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та медичної документації. При цьому, з наявних у матеріалах справи доказів також прослідковується причинний зв`язок перебування військовослужбовця ОСОБА_1 на лікуванні після ворожого обстрілу позицій 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , який відбувся 19 січня 2023 року. На противагу таким фактам, особою, якою проводилось службове розслідування, вищенаведені висновки не спростовані. Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 05 грудня 2023 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.