Постанова 4852 № 280/3755/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 280/3755/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., секретар судового засідання Бендес А.Г. за участю представника позивача Луньова С.М. представника відповідача Боярської В.Л. розглянувши в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2023 року (головуючий суддя Бойченко Ю.П.) в адміністративній справі №280/3755/21 за позовом Фермерського господарства "Ястреб" до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Позивач, Фермерське господарство "Ястреб", звернувся 12.05.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС в Запорізькій області від 28.08.2020 №1959 «Про проведення фактичної перевірки Фермерського господарства «Ястреб»; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Запорізькій області від 02.11.2020 №0004650719, яким до ФГ «Ястреб» застосовано штраф у розмірі 500 000грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом порушено порядок проведення податкової перевірки, а акт перевірки є недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням порядку, встановленого Податковим кодексом України. Відтак, висновки акту перевірки не можуть бути покладені в основу жодних рішень контролюючого органу, в тому числі і в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Щодо виявлених під час перевірки порушень позивач вважає, що відповідачем зроблені помилкові висновки про зберігання та залишки пального і бензину без наявності відповідної ліцензії та без фактичних обмірів (замірів) відповідної кількості пального. У періоді, що перевірявся вимірювальних засобів ФГ «Ястреб» не використовувало через їх відсутність. У вказаний період та по день проведення фактичної перевірки 07.09.2020 господарство для обліку використання пального, для відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності використовувало фактичні дані споживання (витрачання) кожною сільськогосподарською технікою чи машиною пального та бензину після завершення необхідних агротехнологічних операцій. У періоді, що перевірявся ФГ «Ястреб» не займалося діяльністю із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) в розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР. У вказаному періоді дизельне паливо придбавалось виключно для власних потреб та доставлялося за місцем використання в пересувних ємностях (бочках), що розмішувалася на спеціально обладнаних вантажних автомобілях. Використання паливно-мастильних матеріалів здійснювалося без фактичного їх зберігання у стаціонарних ємностях виключно для сільськогосподарської діяльності ФГ «Ястреб». Також позивач посилається на те, що податкове повідомлення-рішення підписане не уповноваженою особою. Просить позов задовольнити. Ухвалою суду від 23.06.2021 визнано неповажними підстави, вказані ФГ «Ястреб» у заяві про поновлення строку звернення до суду. Позовну заяву ФГ «Ястреб» до ГУ ДПС у Запорізькій області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС в Запорізькій області від 28.08.2020 №1959 «Про проведення фактичної перевірки Фермерського господарства «Ястреб» (код ЄДРПОУ 31585444)» - повернуто позивачу. Ухвалою суду від 23.06.2021 відкрито провадження у справі №280/3755/21 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Запорізькій області від 02.11.2020 №0004650719, яким до ФГ «Ястреб» застосовано штраф у розмірі 500 000грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області від 02.11.2020 №0004650719, яким до Фермерського господарства «Ястреб» застосовано штраф у розмірі 500 000 гривень. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що податковим органом належними та допустимими доказами не підтверджено встановлення під час перевірки фактичної наявності у позивача на зберіганні відповідної кількості паливно-мастильних матеріалів. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивачем порушено вимоги частини 1, частини 8, частини 16 статті 15 Закону №481/95-ВР, а саме: зберігання пального в період з 01.05.2020 по 03.09.2020 (включно) без отримання ліцензії на право зберігання пального. У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФГ «Ястреб» зареєстровано як юридичну особу Кам`янсько-Дніпровською районною державною адміністрацією Запорізької області 03.09.2001, дата запису: 18.01.2008, номер запису: 10861200000000329, основним видом діяльності за КВЕД є: 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних. На підставі підпункту 20.1,4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області А. Децик підписано наказ від 28.08.2020 №1959 про проведення фактичної перевірки ФГ «Ястреб» за адресою: Запорізька область, Кам`янсько-Дніпровський район, с. Велика Знам`янка, пров. Свободний, буд. 1-А, за період з 01.04.2020 по день закінчення фактичної перевірки з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні, використанні та транспортуванні пального, наявності супровідних документів на товар (прибуткових, товарно-транспортних, видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень у сфера виробництва і обігу пального. На підставі вищевказаного наказу видані направлення від 07.09.2020 №522, №523. Перед початком перевірки 07.09.2020 о 14 год. 01 хв. ОСОБА_1 - директору підприємства під особистий підпис вручено копію наказу на перевірку, а також пред`явлено направлення і службові посвідчення для огляду, що підтверджує її підпис в розписках до направлень. За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт про результати фактичної перевірки з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні, використанні та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар (прибуткових, товарно-транспортних, видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального від 16.09.2020 №0659/08-01-05/31585444. У висновках Акту перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги: частини 1, частини 8, частини 16 статті 15 Закону №481/95-ВР, а саме: зберігання пального в період з 01.05.2020 до 03.09.2020 (включно) без отримання ліцензії на право зберігання пального. Акт фактичної перевірки від 16.09.2020 №0659/08-01-05/ НОМЕР_1 направлено позивачу засобами поштового зв`язку та вручено останньому 13.10.2020. 02.11.2020 на підставі Акту перевірки від 16.09.2020 №0659/08-01-05/31585444 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004650719, яким до ФГ «Ястреб» застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу у сумі 500 000 грн., Вказане податкове повідомлення-рішення отримано позивачем засобами поштового зв`язку 01.12.2020. 11.12.2020 позивач направив до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 02.11.2020 №0004650719, яка зареєстрована ДПС України за вх. №47848/6 від 15.12.2020. За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення, яким скарга ФГ «Ястреб» залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 02.11.2020 №0004650719 - без змін. Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 02.11.2020 №0004650719. Суд першої інстанції позов задовольнив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР . Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Колегія суддів апеляційної інстанції надаючи оцінку зазначеним правовідносинам бере до уваги, що аналізуючи положення Податкового кодексу України в розрізі процедури проведення податкових перевірок Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/17123/18 (постанова від 21.02.2020) сформулював правовий висновок: «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства». Матеріалами справи підтверджується, що позивач у позовній заяві посилається на недотримання податковим органом процедури проведення перевірки, зокрема на відсутність підстав для проведення фактичної перевірки. Згідно підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Відповідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до пункту 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України. Матеріалами справи підтверджується, що фактична перевірки платника податків призначена на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Матеріалами справи підтверджується, що контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу, пального, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Щодо виявлених під час проведення перевірки порушень вимог чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР За змістом статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (№481/95-ВР) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (№481/95-ВР) також встановлено, що суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст. 1 ЗУ №481/95-ВР). Таким чином, норми Закону №481/95-ВР для отримання відповідної ліцензії на місця зберігання пального встановлюють для суб`єкта господарювання обов`язковість письмового звернення із заявою до уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу виконавчої влади. При цьому, матеріалами справи підтверджується, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 02.11.2020 №0004650719, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 500 000грн. слугував викладений в акті перевірки висновок про порушення позивачем статті 15 Закону №481/95-ВР у зв`язку із зберіганням пального без отримання відповідної ліцензії. Такий висновок податкового органу сформований в результаті дослідження перевіряючими під час фактичної перевірки податкових баз даних, договору постачання нафтопродуктів, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, сертифікату, паспорту відповідності, журналу обліку ПММ. Зі змісту акта перевірки вбачається, що відповідачем під час проведення перевірки зроблений висновок про зберігання пального, оскільки у позивача є спеціальні ємності (бочки) для зберігання пального. У акті також зазначено, що відповідно до журналу обліку ПММ станом на 07.09.2020 о 14:00 год., у позивача за адресою: АДРЕСА_1 , є залишки пального: дизельне паливо - 134 646 л, бензин 95 4 700,7 л. При цьому відповідач в акті про результати фактичної перевірки зазначив, що залишки пального є зафіксованими згідно даних бухгалтерського обліку, водночас, вимірювання фактичних залишків під час проведення перевірки не проводилось. Натомість, позивач зазначає, що все пальне придбавалось для власних потреб та розливалось у пересувні ємності сільськогосподарської техніки. Позивач має у своєму користуванні земельні ділянки та для обробки вказаних земель задіяна сільськогосподарська техніка. Вказані обставини відповідачем не заперечується. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в акті перевірки не вказані документи чи матеріали, які могли б бути підставою для відображеного в акті фактичної перевірки висновку про зберігання позивачем придбаного пального у ємностях за вказаною вище адресою. Однак, перевірка даних бухгалтерського обліку та отримання пояснень від голови фермерського господарства не є фактичною перевіркою пального у ємності. На думку колегії суддів апеляційної інстанції зазначені обставини свідчать про те, що податковим органом належними та допустимими доказами не підтверджено встановлення під час перевірки фактичної наявності у позивача на зберіганні відповідної кількості паливно-мастильних матеріалів, крім того, акт перевірки має містити опис встановленого порушення та посилання на докази його вчинення. Разом із тим, дослідження акту про результати фактичної перевірки (а.с. 34-39 т.1) дають підстави для висновку, що ревізори обмежились описом факту придбання палива, не встановивши факт його зберігання, місце зберігання, наявні на час перевірки залишки та порядок його використання. При цьому обов`язковою умовою для застосування штрафних санкцій на підставі 2 статті 17 Закону №481/95-ВР є встановлення конкретного порушення (факту зберігання пального у місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії), підтвердженого відповідними доказами. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.05.2022 у справі №540/4291/20. Також, у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №140/16490/20 міститься правовий висновок, згідно якого для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії. Враховуючи, що під час проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області не встановлено факт фізичного зберігання позивачем пального з посиланням на відповідні докази, а лише констатовано факт його придбання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи відповідача про порушення позивачем положень статті 15 Закону №481/95-ВР не є достатньо вмотивованими та ґрунтуються виключно на припущеннях, які не підтверджені документально, що, у свою чергу, свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення відповідача. З аналізу наданих відповідачем до матеріалів справи доказів можна дійти висновку, що наказом ДПС України від 28.07.2020 №762-о на ОСОБА_2 , яка підписала податкове повідомлення-рішення від 02.11.2020 №0004650719, покладено виконання обов`язків заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області з 28.07.2020, що спростовує доводи позивача про підписання податкового повідомлення-рішення не уповноваженою особою. Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку колегії суддів апеляційної інстанції матеріалами справи підтверджується, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, належними та допустимими доказами не довів обґрунтованість висновків про порушення позивачем податкового законодавства та не довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 02.11.2020 №0004650719. При цьому позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2020 №0004650719. З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини. Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу судові витрати у справі. Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.01.2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 30.11.2023 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 30.11.2023. В повному обсязі постанова виготовлена 05.12.2023. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова