Постанова 4851 № 480/11351/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2023 р.Справа № 480/11351/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2023, головуючий суддя І інстанції: А.І. Сидорук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 24.10.23 року по справі № 480/11351/23 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Сумській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної податкової служби у Сумській області звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з заявою про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна до ФОП ОСОБА_1 , в якій просило визнати обгрунтованим застосування адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 , що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: АДРЕСА_1 (податкова адреса: АДРЕСА_2 ), відповідно до рішення в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області від 20.10.2023 за № 1917/18-28-07-06. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 в задоволенні заяви відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області №1524-кп від 18.10.2023 року та відповідно до направлень Головного управління ДПС у Сумській області від 18.10.2023 року №2424/18-28-07-06 та №2425/18-28-07-06, головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Сумській області Марченко Оленою Анатоліївною та головним державним інспектором відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Сумській області Болтай Валентиною Дмитрівною 19.10.2023 року здійснено прибуття за адресою: АДРЕСА_3 , для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 . Працівниками Головного управління ДПС у Сумській області Марченко Оленою Анатоліївною та ОСОБА_2 були виконані передбачені статтею ст.81 Податкового кодексу України умови допуску до проведення фактичної перевірки, так ФОП ОСОБА_1 19.10.2023 вручено копію наказу Головного управління ДПС у Сумській області №1524-кп від 18.10.2023 року та пред`явлено для ознайомлення направлення на перевірку 18.10.2023 року №2424/18- 28-07-06 та №2425/18-28-07-06 та службові посвідчення. На порушення вимог п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 19.10.2023 року відмовилася від допуску до проведення фактичної перевірки без зазначення будь-яких причин. Про вищезазначені обставини було повідомлено працівникам Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області, про що зроблено запис в ЖЄО № 14395. Був також складений акт про недопуск та не надання документів щодо встановлення особи за №717/18-28-07-06, який був наданий для ознайомлення та отримання ФОП ОСОБА_1 . У зв`язку з відмовою ФОП ОСОБА_1 від проведення перевірки Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято Рішення від 20.10.2023 року №1917/18-28-07-06 про застосування адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: АДРЕСА_1 , (податкова адреса: АДРЕСА_2 ). Відповідач надала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 308 КАС України та керуючись ст. 229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до інформації ГУ ДПС у Сумській області ФОП ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . 06.10.2023 до ГУ ДПС у Сумській області надішов лист Всеукраїнської громадської організації ''Журналісти проти корупції'', в якому просили провести перевірку ФОП ОСОБА_1 . 18.10.2023 ГУ ДПС у Сумській області було видано наказ № 1524-кп по проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності, розташування господарських об`єктів: АДРЕСА_3 у період з 19.10.2023 строком не більше 10 діб. 18.10.2023 ГУ ДПС у Сумській області видано два направлення на перевірку кожному перевіряючому за № 242/18-28-07-06 та № 2425/18-28-07-06. 19.10.2023 о 12 год. 28 хв. за адресою: АДРЕСА_3 перевіряючими було складено акт про недопуск та не надання документів щодо встановлення особи, в якому ФОП ОСОБА_1 зазначила, що особи зайшли без дозволу у мою приватну власність мого чоловіка, де не має господарської діяльності. Вказане приміщення є житловим (не є комерційним) та не належить ФОП ОСОБА_1 . Про вказані факти заявнику було відомо, що представником заявника у судовому засіданні також не заперечується. 20.10.2023 перевіряючими було складено акт про відмову отримання акту про недопуск та не надання документів щодо встановлення особи. 20.10.2023 ФОП ОСОБА_1 подала заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням (а.с.26). Станом на 20.10.2023 ФОП припинено, про що 20.10.2023 о 8 год. 21 хв. внесено відповідний запис до реєстру. 20.10.2023 об 11 год. 20 хв. ГУ ДПС у Сумській області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ФОП ОСОБА_1 , що перебуває за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник звернувся до суду з вимогою визнати обгрунтованим своє рішення. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявиком не доведено належним та допустимими доказами факту здійснення ФОП систематично господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема не надано доказів здійнення контрольних заходів, показань свідків, не надано доказів відео та фотофіксації технічними засобами, тощо та той факт, що представник заявника у судовому засіданні зазначила, що за спірною адресою знаходиться житлове приміщення, про що заявнику було відомо, то суд дійшов висновку про необгрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - відсутні виключні підстави та недоведені факти, що є підставною для відмови в задоволенні заяви ГУ ДПС у Сумській області. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України, - суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, а саме на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду. Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої, - контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає у обмежені або забороні платнику податків реалізацію прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (94.1). Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (п.п.94.6). Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (п.п.94.10) Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку: - з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (п.п.94.19.1); - скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт (п.п.94.19.6); - прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту (п.п.94.19.7). Відповідно до п.п. 94.19.1 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим. З вказних норм законодавства вбачається, що посадові особи заявника мають право здійснювати фактичні перевірки платника податків за місцем фактичного здійсненням його господарської діяльності, а також здійснювати контрольні розрахункові операції до початку перевірки та фіксувати вищезазначене за допомогу фото та відеозасобів. Так, обов`язок доведення здійснення ФОП систематично фактичної господарської діяльносі за адресою, яка не належить такій особі та не є податковою, покладається саме на посадових осіб заявника - на суб`єкт владних повноважень. Як встановлено судовим розглядом, посилання заявника, що 19.10.2023 його посадовими особами було здійснено відео та фотофіксацію не підтверджено належними та допустимими доказами. Відеозапису, який може бути використаний судом, як докази в даній справі, заявником не надано. Крім того, у відповідності до норми ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Колегія суддів зауважує, що оригіналів електронних доказів, зокрема відео та фото щодо перевірки не надано заявником як і не надано їх копій, засвідчених у порядку встановленому законом, тому недоведеними є твердження заявника про зазначені ним факти та про здійснення фіксації за допомогою технічних засобів. Крім того, з роздруківок фото, які не засвідчені жодним чином, не можливо встановити де саме, ким саме вони були здійснені (податковою чи громадською організацією) та не вбачається здійснення ФОП господарської діяльності (з надання послуг) та що приміщення є саме перукарнею, в тому числі через інших осіб, а не особисто. Також, в матеріалах справи відсутні докази здійснення посадовоми особами заявника контрольних заходів до початку перевірки, зокрема здійснення запису посадовими особами заявника на надання перукарських послуг до ФОП, здійснення таких послуг та отримання відповідного чеку, або фактів намагань отримати такий чек чи інший розрахунковий документ, не надано доказів розміщення вивісок, реклами тощо або зазначено список свідків, які б могли в належний спосіб підтвердити такі обставини, що могло б свідчити про здійснення ФОП такої господарської діяльності. Аргументи заявника в частині того, що працівниками поліції було порушено справу щодо притягнення ФОП до відповідальності за дрібне хуліганство не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Як вже зазначалось, в матеріалах справи лише наявний акт про недопуск та не надання документів щодо встановлення особи, в якому після підписів перевіряючих місяться два підписи поліцейських. В цьому ж акті ФОП зроблено запис про те, що особи зайшли без дозволу у приватну власність, де не має господарської діяльності. Отже, з урахуванням наданих заявником доказів, ним не доведено факту здійснення ФОП господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_3 , а тому і про незаконність недопуску уповноважених осіб саме до перевірки такої діяльності. Колегія суддів відмічає, з листа Шосткинського РУП ГУНП №20089/71/01-2023 від 03.11.23 адресованого Головному інспектору ГУ ДПС у Сумській області О.Марченко, вбачається, що працівниками Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області розглянуто повідомлення від 19.10.2023 за фактом проведення перевірки підприємницької діяльності по АДРЕСА_4 . В ході проведення перевірки за даним фактом було опитано ОСОБА_3 , яка пояснила, що у неї є квартира по АДРЕСА_4 , яку вона купувала, ще коли була у шлюбі з покійним чоловіком. Коли у 2017 році чоловік помер, вона вступила у спадщину, але квартиру на себе не переоформлювала. Підприємницькою діяльністю вона на даний час не займається, бо 20.10.2023 вона закрила свій ФОП. До цього часу вона була фізичною особою підприємцем та займалась наданням перукарських послуг протягом 17 років за вказаною адресою. Перевіркою з`ясовано, що в даному випадку відсутні ознаки складу будь- якого правопорушення. Як встановлено вірно судом першої інстанції, заявником також не доведено, що ФОП зобов`язана допускати посадових осіб до проведення перевірки в приміщення, яке не належить їй на праві приватної власності та за відсутності беззаперечних доказів здійснення господарської діяльності. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що заявиком не доведено належним та допустимими доказами факту здійснення ФОП систематично господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема не надано доказів здійнення контрольних заходів, показань свідків, не надано доказів відео та фотофіксації технічними засобами, тощо та той факт, що за спірною адресою знаходиться житлове приміщення, про що заявнику було відомо, а тому вірним є висновок про необгрунтованість адміністративного арешту майна платника податків - відсутні виключні підстави та недоведені факти, що є підставною для відмови в задоволенні заяви ГУ ДПС у Сумській області. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 283, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 по справі №480/11351/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич