Ухвала КАС ВС № 620/3932/20

УХВАЛА 04 грудня 2023 року м. Київ справа №620/3932/20 адміністративне провадження №К/990/35350/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі №620/3932/20 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказу і рішення, зобов`язання вчинити певні дії та визнання недійсним запису, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Чернігівської області № 261к від 19 серпня 2020 року про звільнення з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свої діяльність на Чернігівську область прокуратури області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», з 19 серпня 2020 року; - зобов`язати Чернігівську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свої діяльність на Чернігівську область (на даний час прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Чернігівської обласної прокуратури) або рівнозначній посаді прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури та в органах прокуратури, з 20 серпня 2020 року; - зобов`язати Чернігівську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді; - визнати протиправним та скасувати рішення третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 39 від 15 червня 2020 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; - визнати недійсним запис № 15 від 19 серпня 2020 року про звільнення з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свої діяльність на Чернігівську область прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», у трудовій книжці НОМЕР_1 . Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 39 від 15 червня 2020 року ''Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки''. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Чернігівської області № 261к від 19 серпня 2020 року ''Про звільнення ОСОБА_1 '' Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Чернігівську область прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури, з 20 серпня 2020 року. Стягнуто з Чернігівської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 553881,42 грн, сума без відрахувань податків та зборів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Чернігівську область прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури та присудження середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за оди місяць. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Чернігівської обласної прокуратури - задоволено. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року скасовано в частині задоволених позовних вимог, та ухвалено нове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року - залишено без змін. Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, позивач звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2023 року та від 17 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто скаржнику. Скаржник повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2023 року визнано неповажними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Запропоновано скаржнику звернутися до Верховного Суду із клопотанням про визнання причин пропуску строку поважними, поновлення такого строку, зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення з касаційною скаргою. До Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску цього строку. В обґрунтування такого клопотання скаржник зазначає, що вперше з касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду у строк, передбачений статтею 329 КАС України, проте ухвалами Верховного Суду від 17 липня 2023 року та від 17 серпня 2023 рок подані касаційні скарги були повернуті скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Скаржник вказує, що про ухвалу Верховного Суду від 17 серпня 2023 року дізналася лише 27 вересня 2023 року після звернення до суду з клопотанням. Крім того, зазначає, що 19 серпня 2023 року збройними силами РФ здійснений ракетний удар по місту Чернігову, у зв`язку з чим, маючи на утриманні малолітню дитину, вимушено залишила місце постійного проживання. Також, скаржник просить врахувати інфекційну хворобу дитини та екстренну госпіталізацію та перебування на стаціонарному лікування самої позивачки. Наведені обставини підтверджено належними доказами доданими до заяви про усунення недоліків касаційної скарги. Данні обставини також підтверджені даними Єдиного державного реєстру судових рішень, автоматизованої бази «Діловодство спеціалізованого суду» та матеріалами касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження касаційної скарги, у зв`язку з чим такий строк слід поновити. Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу, були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 02 листопада 2023 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Підставою касаційного оскарження позивач зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, який обґрунтовує наступним. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що в оскаржуваній постанові безпідставно застосовано висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 17 листопада 2023 року у справі №340/1673/20. При цьому, скаржник вказує, що виходячи з правових позицій Верховного Суду, сформованих з питань подібності правовідносин, апеляційний суд не мав права застосовувати висновки з постанови Верховного Суду від 17 листопада 2023 року у справі №340/1673/20, адже правовідносини в ній не є подібними. Перевіривши такі доводи скаржника, Суд звертає увагу, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 р. у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18). Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи. Сама ж по собі вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі. В той же час, Верховним Суду наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України скаржнику необхідно не лише зазначити конкретну норму права щодо застосування якої Верховний Суд має відступити від раніше прийнятого висновку, а також зазначити, як саме на його думку необхідно застосовувати цю норму права та належним чином обґрунтувати наявність необхідності такого відступлення. В той же час, обґрунтовуючи підстави для відступлення від такої позиції скаржник фактично посилається на те, що правова позиція, яку використав суд висловлена в справах за різних правовідносин. Верховний Суд зазначає, що заявник касаційної скарги довільно ототожнює поняття необхідності відступлення від висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах з нерелевантністю їх застосування судом до спірних правовідносин, а нормативно-правового обґрунтування відступлення не наводить. При цьому, вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу та висновку, який на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню вказаних норм скаржником не наведено. З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Водночас, скаржник підставою касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України вказуючи, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пунктів 16 та 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113 від 19 вересня 2019 року та пункту 6 розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора № 221 від 03 жовтня 2019 року - у випадку відсутності відповідної кадрової комісії під час проходження прокурором того чи іншого етапу атестаті, та правомірності дій такої комісії щодо ухвалення рішення відносно прокурора «заочно». Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 340 КАС України ,- УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі №620/3932/20.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

5. Витребувати з Чернігівського окружного адміністративного суду справу №620/3932/20.

6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк , Судді Верховного Суду