Ухвала КЦС ВС № 539/2287/17
від 04.12.2023 · ЦивільнаУхвала 04 грудня 2023 року м. Київ справа № 539/2287/17 провадження № 61-6944св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М.Ю., розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди транспортного засобу з правом викупу за касаційною скаргою адвоката Антіховича Володимира Володимировича як представника ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І., ВСТАНОВИВ: У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором оренди транспортного засобу з правом викупу, що складає грошову суму коштів у розмірі 22 500,00 дол. США, заборгованість з пені - 2 250,00 дол. США та 3 % річних - 187,00 дол. США. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 змінивши підстави позову, просив стягнути з відповідача на свою користь вартість переданого за нікчемним договором транспортного засобу - екскаватора-навантажувача марки «JСВ 3-СХ», 1999 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , загальною масою 7 600 кг, жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , у розмірі 19 527,00 дол. США в грошовому еквіваленті на момент ухвалення рішення суду, як спосіб застосування наслідків нікчемного правочину. 06 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білик П. Б. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь вартість переданого за нікчемним договором транспортного засобу - екскаватора-навантажувача марки «JСВ 3-СХ», 1999 року випуску, в розмірі 19 527,00 дол. США в грошовому еквіваленті на момент ухвалення рішення суду, як спосіб застосування наслідків нікчемного правочину. Позовну вимогу про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості з пені в розмірі 2 250,00 дол. США та 3 % річних у розмірі 187,00 дол. США просив залишити без розгляду. Лубенський міськрайонний суд Полтавської області ухвалою від 03 лютого 2022 року відмовив ОСОБА_1 у прийнятті заяви про зміну підстав позову та повернув її позивачу. У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Білик П. Б. подав до суду заяви про зміну підстави позову та зменшення позовних вимог, в яких він просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму коштів у розмірі 19 527,00 дол. США. Вимоги про стягнення пені та 3 % річних просив залишити без розгляду. Лубенський міськрайонний суд Полтавської області ухвалами від 25 травня 2022 року відмовив ОСОБА_1 у прийнятті заяви про зміну підстав позову та повернув її позивачу; залишив без задоволення клопотання ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог; залишив без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з пені у розмірі 2 250,00 дол. США та 3 % річних у розмірі 187,00 дол. США. Лубенський міськрайонний суд Полтавської області рішенням від 25 травня 2022 року в задоволенні позову відмовив. Полтавський апеляційний суд постановою від 01 березня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Білика П. Б. як представника ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 травня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість переданого за нікчемним договором екскаватора-навантажувача марки «JСВ 3-СХ», 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 у розмірі 19 527,00 дол. США, що еквівалентно 714 075,00 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Антіхович В. В. як представник ОСОБА_2 просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 01 березня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. 10 серпня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду. Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, 252, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди транспортного засобу з правом викупу за касаційною скаргою адвоката Антіховича Володимира Володимировича як представника ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 01 березня 2023 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов