Ухвала КГС ВС № 910/1834/19

УХВАЛА 28 листопада 2023 року м. Київ cправа № 910/1834/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М. розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу TRIANTAL INVESTMENTS LTD на ухвалу Господарського суду міста Києва (суддя - Шкурдова Л.М.) від 30.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Владимиренко С.В., судді - Ходаківська І.П., Демидова А.М.) від 15.09.2023 у справі за позовом:

1. ОСОБА_1 , 2. TRIANTAL INVESTMENTS LTD до:

1. Міністерства фінансів України,

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

3. Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк",

4. Національного банку України,

5. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку,

6. Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк",

7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро",

8. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідачів - Кабінет Міністрів України про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" № БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 та зобов`язання вчинити дії, та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до

1. ОСОБА_1 , 2. TRIANTAL INVESTMENTS LTD, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору за зустрічним позовом на стороні позивача:

1. Міністерства фінансів України,

2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

3. Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк",

4. Національного банку України,

5. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку,

6. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", за участю третьої особи 7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за зустрічним позовом на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" про визнання відсутнім права вимагати повернення акцій Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та визнання відсутнім права власності на акції, ВСТАНОВИВ:

1. З лютого 2019 року Господарський суд міста Києва розглядає справу за позовом ОСОБА_1 та TRIANTAL INVESTMENTS LTD (далі - Компанія) до Міністерства фінансів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР), Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід Дніпро" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій АТ КБ "Приватбанк" від 21.12.2016 №БВ-744/16/13010-05/131 та зобов`язання вчинити дії, пов`язані з недійсністю договору. Також АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та Компанії, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, про визнання відсутнім права у ОСОБА_1 вимагати у Держави Україна в особі Міністерства фінансів України повернення 31 634 582 штуки простих іменних акцій АТ КБ "Приватбанк"; визнання відсутнім права у ОСОБА_1 вимагати визнання права власності за ОСОБА_1 на 31 634 582 штуки простих іменних акцій АТ КБ "Приватбанк", що належали ОСОБА_1 до моменту укладання договору купівлі-продажу акцій АТ КБ "Приватбанк" від 21.12.2016 №БВ-744/16/13010-05/131; визнання відсутнім права у Компанії вимагати у Держави Україна в особі Міністерства фінансів України повернення 12766758 штук простих іменних акцій АТ КБ "Приватбанк"; визнання відсутнім права у Компанії вимагати визнання права власності за Компанією на 12766758 штук простих іменних акцій АТ КБ "Приватбанк", що належали Компанії до моменту укладання договору купівлі-продажу акцій АТ КБ "Приватбанк" від 21.12.2016 №БВ-744/16/13010-05/131. 2. 24.05.2023 Компанія звернулась до суду першої інстанції із заявою про забезпечення доказів шляхом витребування у НКЦПФР та зобов`язання надати належним чином завірену копію звіту про результати емісії (розміщення) акцій від 19.12.2016; витребування у ФГВФО та зобов`язання надати належним чином завірену копію рішення Виконавчої дирекції ФГВФО від 20.12.2016 № 2888 "Про затвердження результатів укладення договорів з першими власниками, результатів розміщення акцій, звіту про результати приватного розміщення акцій АТ КБ "ПриватБанк" та внесення змін до статуту і положень банку"; витребування у ФГВФО та зобов`язання надати належним чином завірену копію рішення Виконавчої дирекції ФГВФО від 20.12.2016 №2887 "Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможності банку АТ КБ "ПриватБанк".

3. Заява обґрунтована таким: - у справі наявні документи, які містять банківську таємницю, доступ до яких Компанія не може отримати в силу об`єктивних обставин; - необхідно зібрати всі докази, які є належними, допустимими, достовірними, вірогідними й такими, що прямо стосуються питань, які входять до предмету доказування та сприятимуть повному, всебічному й об`єктивному з`ясуванню всіх обставин справи; - докази підлягають забезпеченню на підставі статей 110, 111 ГПК України.

4. Суди попередніх інстанцій встановили, що у заяві не зазначено місце проживання чи перебування позивача 1 - ОСОБА_1 і до заяви не долучено доказів надіслання (надання) вказаної заяви іншим учасникам справи (провадження).

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 заяву Компанії про забезпечення доказів повернуто без розгляду.

6. Ухвалу суду мотивовано таким: - у заяві не зазначено місце проживання чи перебування ОСОБА_1 , що суперечить пункту 3 частини першої статті 111 ГПК України; - позивач 2 не надав доказів надіслання (надання) заяви про забезпечення доказів іншим учасникам справи всупереч вимогам статті 170 ГПК України, що згідно з частиною четвертою вказаної норми є підставою для її повернення без розгляду.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

8. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив: - пункт 3 частини першої статті 111 ГПК України передбачає зазначення відомостей щодо місця проживання чи перебування фізичної особи лише у випадку якщо вони відомі скаржнику; - твердження заявника про необізнаність з місцем проживання чи перебування ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки при поданні спільного позову ОСОБА_1 з Компанією, ОСОБА_1 вказував своє місце проживання; - частини перша - третя статті 170 ГПК України містять загальні вимоги до всіх без виключення заяв поданих з процесуальних питань, у тому числі, і заяви про забезпечення доказів; - недотримання вимог частин першої - третьої статті 170 ГПК України, а саме не зазначення місця проживання чи перебування ОСОБА_1 та не надіслання заяви про забезпечення доказів є підставою для повернення такої на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України. 9. 29.09.2023 Компанія подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити заяву про забезпечення доказів до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

10. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме: - пункту 3 частини першої статті 111 ГПК України, оскільки у заявника відсутня будь-яка інформація щодо місця проживання чи перебування позивача 1; - статті 170 ГПК України, оскільки суди помилково вказали на необхідність надсилання заяви про забезпечення доказів іншим учасникам справи, з огляду на те, що розгляд цієї справи не перебуває на стадії виконання судового рішення; - частини третьої статті 13 та статей 73, 74, 76 ГПК України, оскільки поверненням заяви про забезпечення доказів фактично обмежили заявника у праві довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

11. Верховний Суд ухвалою від 23.10.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії, призначив касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. 12. 17.11.2023 до Верховного Суду від АТ КБ "Приватбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому сторона заперечує проти вимог касаційної скарги.

13. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким: - позовна заява підписана спільно ОСОБА_1 та Компанією і містить адресу місця проживання позивача 1 - 39 Кі Уілсон 1201, Женева, Швейцарія, а тому твердження Компанії щодо відсутності відомостей про адресу місця проживання або місцеперебування ОСОБА_1 не відповідають дійсності; - оскільки заява про забезпечення доказів не містила клопотання заявника про її розгляд без повідомлення інших учасників справи (стаття 112 ГПК України) та з огляду на обов`язок сторони виявляти повагу до суду і до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (стаття 42 ГПК України), а також з урахуванням принципу змагальності та рівності сторін, суд першої інстанції цілком обґрунтовано та законно залишив відповідну заяву про забезпечення доказів без розгляду; - у своїй позовній заяві Компанія не повідомляла суд про відсутність у неї певних доказів та/або про неможливість подання таких доказів у встановлений законом строк з об`єктивних причин. При цьому механізм забезпечення доказів, встановлений розділом 8 глави 5 ГПК України, може бути застосований виключно у випадку, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим; - особа, яка подає відповідну заяву, повинна вказати на обставини, які можуть свідчити, що в майбутньому певний доказ може бути втрачений, або його буде неможливо подати. Подана Компанією заява про забезпечення доказів взагалі не містила відповідних обставин.

14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати.

15. Верховний Суд у пункті 4.50. постанови від 26.07.2023 у справі №924/681/22 сформував висновок, що приписи статей 169, 170 ГПК України не містять обов`язку особи, яка звернулася з клопотанням у справі, надавати докази його надсилання іншим учасникам справи, за винятком абзацу 2 частини другої статті 170 ГПК України, а саме до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

16. Тобто надання доказів надсилання заяв чи клопотань, крім заяв, скарг, клопотань чи заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, не є обов`язковим.

17. У справі, що переглядається, розглядалась заява про забезпечення доказів, яка була подана на стадії підготовчого судового засідання. Підставою для повернення заяви без розгляду визначено, зокрема, недотримання абзацу 2 частини другої статті 170 ГПК України.

18. Верховний Суд вважає за необхідне відступити від висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 у справі № 924/681/22 стосовно відсутності в учасника права обов`язку надавати докази надсилання заяви іншим учасникам справи, якщо це не заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення або в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень з огляду на таке.

19. Згідно з частиною другою статті 161 ГПК України, що закріплена у параграфі 1 "Заяви по суті справи" Глави 1 Розділу ІІІ, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

20. Параграфом 2 "Заяви з процесуальних питань" цієї Глави та Розділу ГПК України визначено форму і зміст заяв, клопотань, заперечень, які можуть бути подані, при розгляді справи судом учасниками судового процесу. У цих заявах, клопотаннях, запереченнях учасники викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.

21. Частинами другою, третьою статті 169 ГПК України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

22. Частини перша - третя статті 170 ГПК України містять загальні вимоги до заяв поданих з процесуальних питань. Так, зокрема така заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) (частини перша, друга).

23. Положення статей 169 і 170 ГПК України підлягають застосуванню у взаємозв`язку, оскільки норми статті 169 передбачають загальний перелік та порядок подачі заяв та клопотань, а норми статті 170 ГПК України - форму та їх зміст.

24. Верховний Суд вважає, що частина перша статті 170 ГПК України встановлює вимогу до всіх письмових заяв, клопотань та заперечень, а тому, з урахуванням комплексного застосування норм права (статей 169, 170 ГПК України) слід дійти висновку, що положення частини першої - третьої вказаної статті містять загальні вимоги щодо всіх без виключення заяв, поданих з процесуальних питань.

25. Крім того, з урахуванням визначеного статтею 129 Конституції України принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також передбаченого, зокрема, статтею 7 ГПК України обов`язку суду гарантувати дотримання прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо письмово заявлених клопотань інших учасників справи, до заяви про забезпечення доказів мають бути подані докази її направлення іншим учасникам справи.

26. Подібний висновок містить ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 460/25721/22.

27. Враховуючи викладене, з метою забезпечення єдності судової практики щодо застосування норми абзацу другого частини другої статті 170 ГПК України у взаємозв`язку з частиною першою вказаної статті, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку колегії суддів Касаційного господарського у складі Верховного Суду з іншої палати, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі № 924/681/22 щодо відсутності обов`язку учасника справи надавати докази надсилання іншим учасникам справи копій заяв та клопотань з процесуальних питань.

28. Відповідно до частини 2 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати. Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Справу № 910/1834/19 разом із касаційною скаргою TRIANTAL INVESTMENTS LTD на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її ппідписання та не підлягає оскарженню. Головуючий І. Кондратова Судді Г. Вронська Н. Губенко