Постанова Волинський апеляційний суд № 165/3425/22

Справа № 165/3425/22 Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О. Р. Провадження № 22-ц/802/1120/23 Доповідач: Шевчук Л. Я. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 грудня 2023 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Шевчук Л. Я., суддів Данилюк В. А., Киці С. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шостака Віктора Васильовича на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 02 жовтня 2023 року, В С Т А Н О В И В: У грудні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шостака В. В. звернувся в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтував тим, що 16 квітня 2019 року на автодорозі сполученням «Ковель-Жовква» з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «Опель Віваро» реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пасажири автомобіля марки «ЗАЗ ДЕО» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження різної ступені тяжкості, а водій автомобіля ОСОБА_6 загинув на місці ДТП. На підставі вироку Іваничівського районного суду Волинської області від 27 липня 2021 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України. Позивач також зазначав, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 перед третіми особами була застрахована ПАТ «Страхова група «ТАС» відповідно до страхового полісу АМ/7445486. Про настання страхового випадку винуватець у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 одразу повідомив страховика. На своє лікування позивач витратив 17 546,47 грн, але страховик виплатив йому лише 2 375,40 грн та моральну шкоду у розмірі 118,77 грн. Крім того внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач переніс значні моральні страждання, змушений був змінити свій ритм життя, поніс фінансові витрати на лікування, чим поставив свою сім`ю в скрутне матеріальне становище. Посилаючись на зазначені обставини та уточнивши позовні вимоги, позивач в особі свого представника просив суд стягнути з відповідача в його користь 2 323,08 грн витрат, понесених на лікування, 116,16 грн моральної шкоди, 6 000 грн за надання професійної правничої допомоги, 263,30 грн витрат на поштові перекази. Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 02 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача в користь позивача 2 323,08 грн витрат на лікування, 116,16 грн на відшкодування моральної шкоди, 6 000 грн витрат на правову правничу допомогу, 236,30 грн витрат на поштові перекази. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав. За положеннями частини 1 статті 15, статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що страховик виплатив потерпілому ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 2 494, 17 грн і при цьому позивач суду не надав доказів на підтвердження того, що він витратив на лікування ще 2 323,08 грн. Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону. За матеріалами справи судом встановлено, що 16 квітня 2019 року на автодорозі сполученням «Ковель-Жовква» з вини водія автомобіля марки «Опель Віваро» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пасажири автомобіля марки «ЗАЗ ДЕО» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження, а водій автомобіля загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди. На підставі вироку Іваничівського районного суду Волинської області від 27 липня 2021 року, що набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, та призначено покарання у виді 5-ти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, на підставі статті 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки (а. с. 5-12). Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 перед третіми особами застрахована у ПАТ «Страхова група «ТАС» на підставі страхового полісу АМ/7445486 (а. с. 16). Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Шостака В. В. звернувся в суд з позовом до страхової компанії про стягнення страхового відшкодування і просив суд стягнути із страховика в його користь 17 546,47 грн витрат на лікування та 10 000 грн моральної шкоди. При цьому судом встановлено, що страховиком ПАТ «Страхова група «ТАС» в користь потерпілого ОСОБА_1 виплачено страхове відшкодування у розмірі 2 494,17 грн, з яких 2 375,40 грн витрат на лікування і 118,77 грн моральної шкоди, що підтверджується платіжною інструкцією № 302000 від 24 листопада 2022 року (а. с. 95). До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, яка регулюється Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону). Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Статтею 23 цього Закону визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого. Стаття 24 Закону визначає, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті. Кожна сторона, як передбачає частина 1 статті 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Як було встановлено судом, страховик визначив розмір страхового відшкодування у зв`язку із настанням страхового випадку у сумі 2 494,17 грн, з яких 2 375,40 грн витрат на лікування і 118,77 грн моральної шкоди (5 відсотків від 2 375,40 грн) відповідно до обґрунтованих та документально підтверджених позивачем витрат на його лікування і ліміт відповідальності ця сума не перевищила. Натомість позивач ОСОБА_1 не надав суду належних доказів на підтвердження того, що він витратив на своє лікування крім виплаченої страховиком суми страхового відшкодування ще 2 323,08 грн, тобто позивачем документально не підтверджені зазначені витрати на лікування. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шостака Віктора Васильовича залишити без задоволення. Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 02 жовтня 2023 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Судді