Постанова 4809 № 404/9265/19

ПОСТАНОВА Іменем України 28 листопада 2023 року м. Кропивницький справа № 404/9265/19 провадження № 22-ц/4809/1232/23 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І., за участі секретаря - Гончар В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Міської ради м. Кропивницького, розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Жеребенко Олени Валеріївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 серпня 2023 року у складі судді Іванової Н. Ю. і В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовної заяви В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив: -позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; -стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позову до суду і до 26.06.2032; -допустити позов в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць до негайного виконання. Позовна заява мотивована тим, що 13 жовтня 2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб, від якого вони мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружні відносини між позивачем та відповідачем припинилися з 2016 року. З цього часу спільне господарство не ведеться. ОСОБА_1 зазначав, що відповідач пішла з дому і залишила доньку з ним, коли їй було 2 роки. Кошти на виховання доньки ОСОБА_2 не надавала жодного разу, а малолітня дитина з 2016 року проживає з позивачем та перебуває на його утриманні. Відповідач проживає окремо від доньки, самоухиляється від виконання материнських обов`язків відносно неї, хоча будь-яких перешкод для виконання матір`ю своїх обов`язків, позивач не чинив. ОСОБА_1 неодноразово пропонував відповідачу спілкуватися з донькою, купувати їй одяг і харчі, навчальне приладдя, відвідувати батьківські збори в садочку, брати іншу участь у її вихованні та утриманні, проте, відповідач цього робити не бажає, зовсім не цікавиться розвитком та станом здоров`я динити, не дбає про її інтереси, лише інколи приходить до доньки, веде аморальний спосіб життя, постійно зловживає алкогольними напоями. Оскільки, спільної домовленості, щодо надання матеріальної допомоги доньці та визначення її місця проживання сторони не досягли, а проживання доньки разом з ОСОБА_1 відповідатиме її інтересам, позивач звернувся до суду з позовом. Короткий зміст рішень суду першої інстанції Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2021 року позовну заяву задоволено. Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, тобто з 26 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Допущено негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1 816 грн судового збору. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 травня 2021 року заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.2021 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького про позбавлення батьківських прав скасовано. Призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 серпня 2023 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 26 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Допущено негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1 073 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що недоведеність свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, а також те, що мати дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки бажання матері спілкуватись з дочкою та брати участь у її вихованні свідчить про інтерес до дитини та відсутність підстав для позбавлення її батьківських прав. Суд першої інстанції вважав, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним та передчасним, оскільки таке являється виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері (батька), так і для дитини. Разом з тим, враховуючи положення ст. ст. 180-182 СК України та те, що малолітня дитина проживає разом з позивачем, суд першої інстанції вважав, за необхідне задовольнити вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Короткий зміст апеляційної скарги В апеляційній скарзі адвокат Жеребенко О. В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 серпня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте всупереч норм чинного законодавства. Після ухвалення скасування заочного рішення, яким було позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , жодного доказу участі матері в житті доньки ані відповідачем, ані його представником не надано. Відповідач жодного разу не з`явилась в судове засідання та не спростувала жодного доказу само ухилення її від виконання батьківських обов`язків, жодного разу не телефонувала та не приходила до доньки та не спілкувалась з нею, а її твердження про те, що вона неодноразово зверталась до органів поліції та соціальних працівників, не підтверджені жодними доказами. Суд першої інстанції не врахував, що представник органу опіки та піклування підтримала висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та повідомила, що умови відповідача для спілкування з дитиною є неналежними, адже кімната у гуртожитку, в яому остання проживає має занедбаний стан. Позивач вважає, що суд першої інстанції виклав в судовому рішенні всі обставини, докази на підтвердження яких містяться в матеріалах справи, проте, надав їм неналежну оцінку. ОСОБА_1 , посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18, зазначає, що сам лише факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не свідчить про інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку на краще, а позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права спілкуватися з дитиною, бачитися з нею та звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Відзиви на апеляційну скаргу Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Відзиву на апеляційну скаргу від Органу опіки та піклування Міської ради м. Кропивницького не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Жеребенко О. В. підтримали доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 заперечувала проти доводів апеляційної скарги. Представник Органу опіки та піклування Міської ради м. Кропивницького в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з судовою повісткою, надіслав до суду клопотання, в якому зазначив про зайнятість в іншому судовому засіданні та неможливість уповноважити іншого представника. Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Оскільки третя особа про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з`явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Судом першої інстанції встановлено, що згідно з свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її батьками вказані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 . Згідно до висновку виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького від 03 лютого 2020 року, орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини ОСОБА_1 учасник БД АТО, військовослужбовець, є старшим солдатом контрактної служби та займає посаду радіотелефоніста відділення управління взводу управління батареї управління та артилерійської розвідки бригади артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 . За місцем роботи характеризується добре, що підтверджується характеристикою від 05 грудня 2019 року. На обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває. Претензій до житлових умов не має, що підтверджується актами перевірки. Згідно з інформацією ПрАТ «Кіровоградлітмаш» від 18 червня 2019 року, відповідач проживає з 2010 року в гуртожитку підприємства за адресою: АДРЕСА_1 , веде аморальний спосіб життя, не працює, не займається вихованням дітей. ОСОБА_2 має ще одну дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Органом опіки та піклування прийнято висновок від 21 жовтня 2019 року про доцільність позбавлення її батьківських прав відносно дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до довідки ПрАТ «Кіровоградлітмаш», ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до характеристики від 10 вересня 2019 року, виданої дошкільним навчальним закладом (ясла-садочок) № 7 «Золотий півник» комбінованого типу Новенської селищної ради Кіровоградської області, дитиною опікується батько ОСОБА_1 . Щодня приводить і забирає дитину з дошкільного закладу або він, або бабусі. Батько прислуховується до порад вихователів, за 2018-2019 навчальний рік на батьківських зборах були присутні бабуся ОСОБА_9 або ОСОБА_7 . Мама майже ніколи не приходила в дитсадок і не цікавилася донькою, лише один раз відвідувала святковий ранок. Всі питання, щодо дитини вихователі вирішують з батьком, або бабусею. Відповідно до інформації комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 м. Кропивницького» Міської ради міста Кропивницького від 13 січня 2020 року, з 2017 року про дитину піклується батько. Під час перебування батька на службі догляд здійснює бабуся ОСОБА_9 . Відповідно до письмових пояснень вихователя ДНЗ № 74 «Золотий півник», ІНФОРМАЦІЯ_6 об 11 год. 30 хв., на території садочка з`явилася мама ОСОБА_4 у нетверезому стані і намагається забрати дитину. Відповідно до доповідної записки психолога ДНЗ №74 «Золотий Півник», під час прогулянки 15 грудня 2020 року на території закладу з`явилася мама ОСОБА_4 в нетверезому стані. Вимагала віддати доньку. Згідно довідок з КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» та КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер», відповідач на диспансерному обліку не значиться. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення алміентів не оскаржується, суд згідно зістаттею 367 ЦПК України в цій частині його не переглядає. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»). Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»). Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України). Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України). Взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване зазначеним положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї. Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо. Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини. За ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей передбачена адміністративна відповідальність (стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення). За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). Матеріалами справи підтверджується, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27 червня 2018 року, батьками ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (том 1 а. с. 15). Відповідно до копії довідки ПрАТ «Кіровоградлітмаш», ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а. с. 6). Відповідно до копії характеристики від 10 вересня 2019 року, виданої дошкільним навчальним закладом (ясла-садочок) № 7 «Золотий півник» комбінованого типу Новенської селищної ради Кіровоградської області, дитиною опікується батько ОСОБА_1 .. Щодня приводить і забирає дитину з дошкільного закладу або він, або бабусі. Батько прислуховується до порад вихователів, за 2018-2019 навчальний рік на батьківських зборах були присутні бабуся ОСОБА_9 або ОСОБА_7 . Мама майже ніколи не приходила в дитсадок і не цікавилася донькою, лише один раз відвідувала святковий ранок. Всі питання, щодо дитини вихователі вирішують з батьком, або бабусею (том 1 а. с. 14). Відповідно до інформації КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Кропивницького» Міської ради міста Кропивницького від 13 січня 2020 року, з 2017 року про дитину піклується батько. Під час перебування батька на службі догляд здійснює бабуся ОСОБА_9 . Відповідно до копії письмових пояснень вихователя ДНЗ № 74 «Золотий півник», ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 об 11 год. 30 хв., на території садочка з`явилася мама ОСОБА_4 у нетверезому стані і намагалася забрати дитину (том 1 а. с. 119). Згідно копії доповідної записки психолога ДНЗ № 74 «Золотий Півник» ОСОБА_10 , під час прогулянки 15 грудня 2020 року на території закладу з`явилася мама ОСОБА_4 в нетверезому стані. Вимагала віддати доньку. (том 1 а. с. 120). Характеристикою на вихованку групи № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 підтверджується, що здебільшого ОСОБА_4 у садочок приводить тато та бабуся. Мама приходила за донькою дуже рідко. Всі питання щодо здоров`я, виховання дитини вирішували батько та бабуся. 15.12.2020 в садочку стався інцидент з мамою ОСОБА_4 , яка прийшла під час прогулянки за дитиною в дуже нетверезому стані, намагалася силою забрати дитину, поводилась грубо, кричала. Такою поведінкою вона налякала ОСОБА_4 та дітей. Адміністрація закладу була присутня під час інциденту, дитину мамі не віддали, викликали батька та бабусю. Після цього батьком було написано заяву, де зазначено, кому слід віддавати доньку, а мама за дитиною не приходила (том 1 а. с. 122). Згідно до висновку виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького від 03 лютого 2020 року, орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а. с. 36). За змістом довідок з КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» № б/н від 08.11.2021 та КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер» № 2519 від 10.11.2021, відповідач на диспансерному обліку не значиться за допомогою не зверталась (том 1 а. с. 215-216). Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов`язками та умисного ухилення від їх виконання, які б були законною підставою для позбавлення її батьківських прав. Сам факт не проживання матері з дитиною та інцидент, що стався в дитячому садку 15.12.2020, в достатній мірі не можуть свідчити про те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 не можна вважати достатньо об`єктивним та обґрунтованим. Зокрема, сам висновок складений без участі відповідача, не містить даних, які об`єктивно характеризують останню як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. Також, у висновку не наведено мотивів про ставлення дитини до матері та матері до дитини на час складання висновку. Сам по собі висновок про доцільність позбавлення батьківських прав має рекомендаційний характер і сам по собі не є правовою підставою для застосування крайнього заходу - позбавлення батьківських прав за відсутності інших належних доказів. Суд зазначає, що висновок органу опіки та піклування є одним із доказів, який відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України суд оцінює у взаємному зв`язку з іншими доказами у справі. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27 червня 2023 року у справі № 486/341/22 (провадження № 61-180св23). За таких обставин, суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав. Крім того, судом встановлено, що відповідач має бажання спілкуватись з дитиною та активно заперечує проти позбавлення батьківських прав. Слід звернути увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази застосування до ОСОБА_2 заходів впливу у зв`язку із неналежним виконанням батьківських обов`язків з боку органів Національної поліції, органів опіки та піклування, суду, у тому числі притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, поведінки обох батьків малолітньої дитини, з огляду на необхідність забезпечення якнайкращих інтересів дитини, зокрема в частині її права на спілкування з обома батьками та збереження зв`язків із сім`єю, загалом правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_2 такого крайнього (виняткового) заходу впливу, як позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею. Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49). Наявності таких обставин у цій справі не доведено. Натомість суд зауважує, що поведінку відповідача не можна визнати достатньою для висновку про належне виконання батьківських обов`язків щодо виховання, піклування, утримання і розвитку дочки ОСОБА_3 . У той же час бажання ОСОБА_2 спілкуватись з дитиною та заперечення проти позбавлення батьківських прав свідчать про можливість зміни поведінки матері. Обставини цієї справи свідчать про наявність підстав для того, щоб попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків, налагодити контакт з донькою, приймати участь у вихованні, розвитку та піклуванні щодо дитини. Суд вважає за доцільне звернути увагу, що залишення поза увагою попередження про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків визнано у справі № 149/2510/21 достатньою підставою для позбавлення батьківських прав (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2022 року). Безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем жодного доказу її участі в житті доньки не надано, з огляду на те, за доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача. Не заслуговують на увагу суду також доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що вона неодноразово зверталась до органів поліції та соціальних працівників, адже зазначене не свідчить про її умисне та свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків. Посилання позивача в апеляційній скарзі на на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18, є безпідставними, оскільки вищевказані правові висновки сформульовано Верховним Судом за інших встановлених фактичних обставин, які не є подібними до обставин цієї справи. Ураховуючи вищезазначене, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції, дослідивши належним чином надані докази та встановивши дійсні фактичні обставини у справі, дійшов по суті правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав та ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення у вказаній частині без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Жеребенко Олени Валеріївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 серпня 2023 року в оскаржуваній частині без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 30.11.2023. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді О. Л. Карпенко О. І. Чельник