Ухвала КАС ВС № 440/1218/23

УХВАЛА 04 грудня 2023 року м. Київ справа №440/1218/23 адміністративне провадження № К/990/38388/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Пасічник С.С., суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №440/1218/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (копію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 отримано 15.06.2023; апеляційну скаргу подано у межах місячного строку з дня фактичного отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали. При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини. Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Полтавській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.01.2023 №8021161/2144418255 і від 04.01.2023 №8021162/2144418255; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 21.11.2022 №1 і від 28.11.2022 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 позов задоволено. Повний текст зазначеного судового рішення складений в той же день. Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, податковий орган 17.06.2023 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, до якої долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване поданням скарги у місячний строк з дня фактичного отримання (15.06.2023) оскаржуваного судового рішення. Ухвалою від 27.09.2023 Другий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені відповідачем у клопотанні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та відмовив у його задоволенні. В той же день іншою ухвалою суду від 27.09.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху на підставі частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, з наданням скаржнику десятиденного строку для вказання інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та надання доказів на їх підтвердження Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. На виконання вимог ухвали від 27.09.2023 скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в якому фактично посилався на некоректність роботи окремих модулів підсистемі ЄСІТС - «Електронного суду» через обмеження. пов`язані з введенням воєнного стану; отримання оскаржуваного судового рішення 15.06.2023. Розглянувши подане клопотання, Другий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними наведені відповідачем підстави для поновлення строку, відмовив у його задоволенні та, як наслідок, - у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 16.10.2023. При цьому апеляційний суд зауважив, що згідно наявної у матеріалах справи довідки про доставку електронного листа в підсистемі «Електронний суд» копію рішення суду першої інстанції від 11.04.2023 відповідачем отримано 11.04.2023 о 09 год. 46 хв., проте з апеляційною скаргою останній звернувся до суду 17.06.2023 (тобто, вже після закінчення встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України 30-денного строку на її подання). Що ж до посилань податкового органу на неотримання копії судового рішення в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 11.04.2023 з певних технічних причин, то такі є необґрунтованими, оскільки не надано доказів звернення відповідача до Державного підприємства «Центр судових сервісів» Державної судової адміністрації щодо підтвердження факту збоїв у роботі електронного кабінету Головного управління ДПС у Полтавській області в підсистемі «Електронний суд» за відповідний період. Водночас самі по собі посилання останнього на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, так як зазначені обставини не носили постійного, безперервного характеру. Окрім того, суд відзначив, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Наведені відповідачем в клопотанні про поновлення строку обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин. Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Таким чином податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством. Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Другий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та ухвалою від 16.10.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження у відповідності до вимог законодавства. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі №440/1218/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер