Постанова 4856 № 120/3313/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3313/23 Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Юлія Миколаївна Суддя-доповідач: Моніч Б.С. 04 грудня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Залімського І. Г. Кузьмишина В.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької обласної військової адміністрації на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної військової адміністрації в особі Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької обласної військової адміністрації в особі Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї при Вінницькій обласній військовій адміністрації, оформлене протоколом №10 від 16.11.2022 у визначенні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; - зобов`язати Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї при Вінницький обласній військовій адміністрації, розглянути питання з визначення ОСОБА_1 статусу учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС та визнати цей статус відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії Чорнобильської катастрофи". В обґрунтування позову зазначила, що рішення відповідача про відмову у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оформлене протоколом №10 від 16.11.2022, є протиправним, адже, враховуючи, що вона визнана потерпілою від Чорнобильської катастрофи ( ОСОБА_2 ), є інвалідом II групи інвалідності за захворюванням, пов`язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, відповідач мав вирішувати питання про підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою. Підприємство, на якому вона працювала, зокрема у 1986 році - управління будівництва Чорнобильської АЕС ліквідовано, жодний архівний відділ установ та підприємств, у які подавалися запити, не має на зберіганні архіву управління будівництва Чорнобильської АЕС, первинні документи, довідки, тощо отримати неможливо, проте період її роботи у зоні відчуження підтверджується відомостями про нарахування заробітної плати та записами у трудовій книжці. ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї при Вінницькій обласній державній адміністрації, оформлене протоколом №10 від 16.11.2022, в частині відмови ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зобов`язано Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї при Вінницькій обласній державній адміністрації розглянути на засіданні комісії питання щодо визначення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та прийняти рішення, яким визначити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судом встановлено, що ОСОБА_1 визнана потерпілою від Чорнобильської катастрофи ( ОСОБА_2 ), що підтверджується посвідченням особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, Серії НОМЕР_1 , виданим Вінницькою ОДА 16.12.2019. Згідно із довідкою Вінницької обласної МСЕК Серії 2-18 АВ № 054581, виданої на підставі акта огляду МСЕК № 155, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, причина інвалідності пов`язана із наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №120/2551/21 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї при Вінницькій обласній державній адміністрації, оформлене протоколом №8 від 15.12.2020, в частині відмови ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зобов`язано Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї при Вінницькій обласній державній адміністрації повторно розглянути на засіданні питання щодо визначення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вказане рішення мотивоване наступним: "Викладене у протоколі від 15.12.2020 рішення Комісії про відмову ОСОБА_1 у визначені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мотивоване таким: "Відповідно до листа Державного агентства України з управління зоною відчуження від 28.05.2020 № 01-1742/4-20 зі слів голови ліквідаційної комісії ДБПК "Атомспецбуд", яке є правонаступником управління будівництва Чорнобильської АЕС, на якому працювала ОСОБА_1 , архів УБ ЧАЕС доаварійного періоду не було вивезено з м. Прип`яті через високий рівень радіаційного забруднення документів. Архівним відділом Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 26.05.2020 №19-96 надано копії особових рахунків нарахування заробітної плати за 1986 рік ОСОБА_1 . В наданому особовому рахунку кратність оплати праці, характер виконаних робіт за зазначений в ньому період не відображено. Інші відповіді на адвокатські запити містять лише дані про відсутність запитуваної інформації або переадресацію на другі архівні установи та організації. Довідка про підвищену оплату праці ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтверджена первинними документами, не надана. Відповідно до довідки Виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 30.07.1991 №7979 ОСОБА_1 евакуйована із зони відчуження (місто Прип`ять) 27.04.1986". Суд зазначив, що відсутність документів у зв`язку із їх втратою, неможливістю надання чи ненадходженням в архів, не з вини позивача не може бути підставою для відмови у присвоєнні позивачеві статусу учасника наслідків ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки це унеможливлює отримання зазначених документів та призводить до порушення прав та гарантій, встановлених законодавством. На виконання вищезазначеного рішення суду, на засіданні 13.08.2021 Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, вирішено: на підставі наданих документів відмовити ОСОБА_1 у визначенні статусу ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії

1. Вищезазначене рішення Комісії оформлене витягом з протоколу №5 від 13.08.2021. На виконання цього ж рішення суду, на засіданні 16.11.2022 Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, вирішено: на підставі наданих документів відмовити ОСОБА_1 у визначенні статусу ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеної до І категорії. Вищезазначене рішення Комісії оформлене витягом з протоколу №10 від 16.11.2022. Підставою для відмови у визначенні статусу "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році" вказано не надання ОСОБА_1 жодного з документів, визначених п. 11 Порядку №551, що свідчать про її участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Не погодившись із такою відмовою відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом. IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо якої установлений причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, у зв`язку із чим відповідно до п. 11 Порядку №551 посвідчення їй видається на підставі одного з таких документів, як довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою. Відтак, відповідач мав вирішувати питання про підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивача й з урахуванням довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою (пункт 11 Порядку №551). В порушення зазначених вимог п. 11 Порядку №551 така довідка Комісією відповідача до уваги прийнята не була. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача, та врахувавши, що позивачу двічі відмовлено у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, задля ефективного захисту прав позивача, зобов`язав Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї при Вінницькій обласній державній адміністрації розглянути на засіданні питання щодо визначення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та прийняти рішення, яким визначити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що на виконання рішення суду у справі №120/2551/21-а Комісією 13 серпня 2021 року на засіданні розглянуто справу ОСОБА_1 в її присутності, що оформлено Протоколом №5. Позивач звернулась до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та у зв`язку з направленням державним виконавцем Вимоги від 25.10.2022, 16 листопада 2022 року Комісією повторно розглянуто справу ОСОБА_1 та оформлено Протоколом №10. На думку скаржника, звернення позивача до суду щодо оскарження Протоколу №10 від 16 листопада 2022 року є безпідставним, оскільки розгляд питання, що стало предметом даного спору вже розглядалось судом у справі №120/2551/21-а та виконано ще Протоколом засідання Комісії №5 від 13 серпня 2021 року, тому позов подано до суду з пропущенням шестимісячного строку. Також апелянт зазначає, що відсутні підстави для визначення позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки немає документа, що підтверджує участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Позивач правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався. VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Щодо доводів скаржника стосовно пропуску строку позивачем строку звернення до суду з цим позовом, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з абзацом 1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. На переконання представника відповідача, ОСОБА_1 мала б оскаржити рішення, що оформлено Протоколом №5 від 13.08.2021, яким відмовлено у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а не рішення, оформлене Протоколом №10 від 16.11.2022. Судом встановлено, що під час розгляду справи на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №120/2551/21-а Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, прийнято два рішення, які оформлені витягами з протоколу засідання Комісії №5 від 13.08.2021 та № 10 від 16.11.2022. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право самостійно визначати зміст своїх вимог та, враховуючи те, що в межах цієї справи ОСОБА_1 оскаржується рішення, оформлене витягом з протоколу № 10 від 16.11.2022, то, звернувшись до суду 30.03.2023, позивачем не пропущено 6-місячний строк звернення до суду, що визначений ч. 2 ст. 122 КАС України. При цьому, суд першої інстанції правильно відзначив, що рішення, оформлене витягом з протоколу № 10 від 16.11.2022, є останнім рішенням прийнятим щодо позивача, таке рішення є чинним, у судовому порядку не скасованим, тому безпосередньо впливає на права та інтереси позивача. Відтак позивачем обрано вірний спосіб захисту своїх прав. Щодо вимог позивачки по суті спору, колегія суддів виходить з такого. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-ХІІ). Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру (стаття 1 Закону №796-XII). Відповідно до статті 9 Закону №796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих. Згідно статті 10 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які - БЕЗПОСЕРЕДНЬО БРАЛИ УЧАСТЬ У БУДЬ-ЯКИХ РОБОТАХ, ПОВ`ЯЗАНИХ З УСУНЕННЯМ САМОЇ АВАРІЇ, ЇЇ НАСЛІДКІВ у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, У ТОМУ ЧИСЛІ ПРОВЕДЕННІ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ І МАЙНА З ЦІЄЇ ЗОНИ, - а також ТИМЧАСОВО НАПРАВЛЕНІ АБО ВІДРЯДЖЕНІ у зазначені строки ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ, включаючи військовослужбовців, ПРАЦІВНИКИ ДЕРЖАВНИХ, ГРОМАДСЬКИХ, ІНШИХ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ ВІДОМЧОЇ ПІДПОРЯДКОВАНОСТІ, - а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році НА ДІЮЧИХ ПУНКТАХ САНІТАРНОЇ ОБРОБКИ НАСЕЛЕННЯ І ДЕЗАКТИВАЦІЇ ТЕХНІКИ АБО ЇХ БУДІВНИЦТВІ. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до підпунктів 2, 3 частини 1 статті 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження, зокрема: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: - у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; - у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів. Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 15 Закону № 796-ХІІ, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. Відповідно до частини 1 статті 65 Закону №796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Згідно з частинами 3, 4 статті 65 Закону №796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Частина 5 статті 65 Закону №796-XII визначає, що порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" від 11.07.2018 № 551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок № 551). Згідно з п. 2 Порядку № 551 посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства. Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку №551 особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 1) серії Б синього кольору. Розпорядженням Вінницької ОДА від 17.08.2018 № 642 затверджено Положення про Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосування ядерної зброї (Комісія) (далі Положення № 642). Комісія є постійно діючим колегіальним органом що створюється при обласній державній адміністрації. Відповідно до пункту 12 Положення № 642 Комісія приймає рішення: - про визначення/відмову у визначенні статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї; - про встановлення/не підтвердження факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів га проведенні на них регламентних робіт; - про необхідність доопрацювання документів та надання додаткової інформації; - про визнання необґрунтованою видачу посвідчення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї; - про направлення до комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України справ, розгляд яких відноситься до її компетенції; - про організацію роботи Комісії. Пунктом 11 Порядку № 551 визначено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі, зокрема одного з таких документів: - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); - довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку; Особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою. Отже, підставою для видачі посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС є наявність одного із зазначених в пункті 11 Порядку документів. Як вбачається з матеріалів справи, позивач в якості підстави для підтвердження її статусу, як учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, вказала, що вона визнана потерпілою від Чорнобильської катастрофи (Категорія І), є інвалідом II групи інвалідності за захворюванням, пов`язаним з наслідками аварії на ЧАЕС. Підприємство, на якому вона працювала, зокрема у 1986 році - управління будівництва Чорнобильської АЕС ліквідовано, жодний архівний відділ установ та підприємств, у які подавалися запити, не має на зберіганні архіву управління будівництва Чорнобильської АЕС, первинні документи, довідки, тощо отримати неможливо, проте період її роботи у зоні відчуження підтверджується відомостями про нарахування заробітної плати та записами у трудовій книжці. Згідно наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 з 09.01.1985 по 20.11.1986 працювала няньою в дитячому садку на підприємстві "Южатоменергобуд" Управління будівництва Чорнобильської АЕС, розташованому в м.Прип`ять. В той же час відповідно до довідки Виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 30.07.1991 №7979 ОСОБА_1 евакуйована із зони відчуження (місто Прип`ять) 27.04.1986, тобто на наступний день після аварії. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закон №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія

1. Колегія суддів зазначає, що для отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Із досліджених матеріалів справи слідує, що позивач не є особою з числа ліквідаторів аварії, а є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з довідкою Вінницької обласної МСЕК Серії 2-18 АВ № 05458 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, захворювання пов`язане з наслідками аварії на ЧАЕС. Вказана причина інвалідності пов`язана з наслідками аварії на ЧАЕС, а не з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з огляду на що, підстави для її врахування в межах спірних правовідносин відсутні. Щодо того, що у трудовій книжці позивача є запис про роботу в зоні відчуження, то колегія суддів зазначає, що такий документ не є підтверджуючим документом який засвідчує безпосередню участь у ліквідації аварії на ЧАЕС у відповідності до пункту 11 Порядку №551. Колегія суддів зауважує, що для отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС недостатньо лише самого факту працевлаштування на підприємстві у зоні відчуження, а необхідно підтвердити також факт участі у таких роботах, протягом встановленого періоду часу безпосередньо у зоні відчуження. Разом з тим, з долучених позивачем до матеріалів судової справи доказів, - участь позивача у роботах, пов`язаних з усуненням наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження, як підстави надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, - підтвердити неможливо, а тому колегія суддів дійшла висновку про непідтвердження факту виконання позивачем робіт у зоні відчуження, пов`язаних із усуненням наслідків аварії на ЧАЕС. Колегія суддів не заперечує висновків рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №120/2551/21 про те, що відсутність документів у зв`язку із їх втратою, неможливістю надання чи ненадходженням в архів, не з вини позивача не може бути підставою для відмови у присвоєнні позивачеві статусу учасника наслідків ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, однак його застосування було б можливим за наявності інших документів, які підтверджують той факт, що позивач виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році. Водночас, у цій справі не міститься жодних відмостей/доказів/документів на підтвердження виконання та безпосередньої участі позивача у будь-яких роботах, пов`язаних саме з усуненням самої аварії та її наслідків у зоні відчуження. Навпаки матеріали справи містять відомості про те, що позивачка була евакуйована 27.04.1986 року. Колегія суддів ще раз наголошує, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які - БЕЗПОСЕРЕДНЬО БРАЛИ УЧАСТЬ У БУДЬ-ЯКИХ РОБОТАХ, ПОВ`ЯЗАНИХ З УСУНЕННЯМ САМОЇ АВАРІЇ, ЇЇ НАСЛІДКІВ у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, У ТОМУ ЧИСЛІ ПРОВЕДЕННІ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ І МАЙНА З ЦІЄЇ ЗОНИ, - а також ТИМЧАСОВО НАПРАВЛЕНІ АБО ВІДРЯДЖЕНІ у зазначені строки ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ, включаючи військовослужбовців, ПРАЦІВНИКИ ДЕРЖАВНИХ, ГРОМАДСЬКИХ, ІНШИХ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ ВІДОМЧОЇ ПІДПОРЯДКОВАНОСТІ, - а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році НА ДІЮЧИХ ПУНКТАХ САНІТАРНОЇ ОБРОБКИ НАСЕЛЕННЯ І ДЕЗАКТИВАЦІЇ ТЕХНІКИ АБО ЇХ БУДІВНИЦТВІ. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Тому не може бути застосовним у даній справі висновок суду першої інстанції про можливість вирішення питання про підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивача з урахуванням довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою на підставі пункту 11 Порядку №551, оскільки зазначеним пунктом обумовлено видачу посвідчень саме УЧАСНИКАМ ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проте, як вже було зазначено вище, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, а у даній справі відсутні будь-які докази участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Враховуючи все викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Отже, висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити. VII. ВИСНОВКИ СУДУ Відповідно до частини 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з пункту 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України , підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Вінницької обласної військової адміністрації задовольнити . Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Моніч Б.С. Судді Залімський І. Г. Кузьмишин В.М.