Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/33457/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/33457/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович Суддя-доповідач - Моніч Б.С. 04 грудня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Кузьмишина В.М. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено, а саме: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 18.04.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, що визначений статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 18.04.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно. 17.07.2023 за вх. №48729/23 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження, у якій заявник просила постановити ухвалу, якою замінити стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_1 на його правонаступника - ОСОБА_2 . ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні, замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні - ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 . ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 у справі №240/33457/21 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 18.04.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, що визначений статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 18.04.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно. 26.10.2022 уповноваженому представнику позивача були видані виконавчі листи. Згідно з копією свідоцтва про смерть від 05.12.2022 серії НОМЕР_1 , виданого Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34). IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Постановляючи оскаржуване рішення суд першої інстанції заначив, оскільки на момент смерті ОСОБА_1 судове рішення про присудження йому підвищення до пенсії набрало законної сили, право на їх отримання переходить до його спадкоємця, а тому заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню шляхом заміни позивача на його правонаступника. V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким у задоволенні заяви відмовити. Пенсійний орган вважає, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії і не підлягає виплаті в порядку статті 52 Закону №1058-IV та не входить до складу спадщини, оскільки та в силу положень статті 1219 ЦК України нерозривно пов`язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництво. Також відповідач, посилаючись на рішення Верховного Суду, вважає, що вказаний спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Заявник ОСОБА_2 не скористалась своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу. VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Згідно до частин першої, четвертої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи. Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статей 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Таким чином, право на отримання заборгованості з соціальних виплат правонаступник має у випадку, якщо такі були нараховані померлому або присуджені йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак не отримані померлим, навіть якщо вони не зазначені у свідоцтві про право спадщину. Отже, спірні правовідносини допускають правонаступництво. Відповідно до частини першої статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. За змістом статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Отже недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, які є спадкоємцями, можуть отримати як спадщину. Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що суми соціальних виплат передаються членам сім`ї пенсіонера. Сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили. Частиною 3 ст. 1268 ЦК України вказано, що спадкоємець який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність того чи іншого свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. При цьому, обов`язок спадкоємця отримати свідоцтво про право на спадщину у відповідності до ст. 1297 ЦК України настає у випадках, якщо у складі спадщини є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація. Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що суми пенсій, які були нараховані, проте не виплачені особі за життя, передаються членам його сім`ї. При цьому, отримання вказаних коштів законодавець не ставить у залежність від отримання свідоцтва про спадщину. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 22.12.2020 у справі №2-а-3938/11. Крім того у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя". Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Положення частини п`ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. У контексті наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" слід зазначити, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням. Закон не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"). Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 березня 2020 року у справі № 673/544/19, від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19, від 15 березня 2023 року у справі № 2-а/2508/7209/2011. Варто зауважити, що предметом спору у даній справі було право позивача на підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 18.04.2021. Згідно з матеріалами справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 року у справі №240/33457/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 18.04.2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Вказане рішення набрало законної сили. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.12.2022, позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з довідкою приватного нотаріуса Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Кормінець М.М. від 03.07.2023 №208/02-14/52/2023 ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_1 . Колегія суддів зауважує, що той факт, що пенсія відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась позивачу у належному розмірі не звільняє відповідача від обов`язку виконання судового рішення після його смерті. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року судом витребувано у Головного управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області інформацію щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 у справі №240/33457/21, яке набрало законної сили 08.09.2022 та відомості щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 18.04.2021 із зазначенням місяця, року, розміру призначеної пенсії, розміру виплаченої пенсії, суми доплати, яка невиплачена. На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів відповідачем надано відповідь, зі змісту якої встановлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 по справі №240/33457/21 Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 18.04.2021 проведено перерахунок пенсії з урахуванням підвищення, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення. На виконання рішення суду за період з 18.04.2021 по 30.09.2022 сума заборгованості, що утворилась внаслідок перерахунку пенсії за судовим рішенням становить 79147,33 грн., яка включена до підсистеми "Реєстр судових рішень". З 01.10.2022 виплата пенсії здійснювалася у розмірі визначеному на виконання рішення суду. 28.11.2022 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70422296 (а.с. 37). Крім того, слід зазначити, що отримання виконавчого листа та звернення його до виконання є правом позивача, натомість, виконання судового рішення є обов`язком відповідача передбаченим ст.129 Конституції України, ч.ч. 2, 3 ст.14 та 370 КАС України. Враховуючи те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем померлого ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні, оскільки право на отримання вказаних виплат має заявник як спадкоємець. До того ж, відповідач у справі не оспорював того факту, що заявник є правонаступником позивачки. Нормами ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Конституційним Судом України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. З огляду на зазначене, статтю 379 КАС України необхідно тлумачити, як норму, яка надає суду можливість контролювати виконання судових рішень, усувати перешкоди та сприяти їх виконанню. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №2-а-1220/11 від 06 лютого 2018 року. Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили і відбувається виключно за відповідним рішенням суду незалежно від того, чи пред`явлений виконавчий лист до примусового виконання. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та посилається на постанови Верховного Суду у справах №2-а-2691/2009 від 15.07.2021 та №243/5743/19 від 15.03.2021, проте суд апеляційної інстанції зауважує, що спори, які були предметом розгляду у вказаних справах не є подібними правовідносинам у справі №240/33457/21. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, оскільки дружина позивача, яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті, має право на одержання сум пенсії, не отриманих пенсіонером у зв`язку з невиконання пенсійним органом рішення суду, яке набрало законної сили ще за життя позивача у цій справі. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. VI. ВИСНОВКИ СУДУ Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Моніч Б.С. Судді Кузьмишин В.М. Залімський І. Г.