Постанова Київський апеляційний суд № 760/34356/19
від 28.11.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №760/34356/19 Головуючий у 1 інстанції: Кушнір С.І. Провадження № 22-ц/824/12736/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 28 листопада 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Олійника В.І., Сушко Л.П., при секретарі Дуб С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року про залишення позову без розгляду в справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИЛА: У грудні 2019 року КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У судовому засіданні 15 червня 2023 року ОСОБА_1 заявила клопотання про залишення позову без розгляду з наступних підстав. Позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» підписана в особі директора СП «Енергозбут» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» ОСОБА_3. 18 грудня 2019 року та подана до суду 19 грудня 2019 року. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який розмежував поняття само представництва та власне представництва інтересів юридичної особи в суді. Починаючи з 29 грудня 2019 року само представництво юридичної особи у цивільному, господарському й адміністративному видах судочинства можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). В матеріалах справи немає жодного документу, який би засвідчив можливість підписанта діяти від імені КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за правилами самопредставництва, як і немає підтверджень того, що підписант є адвокатом. Окрім копії довіреності від 28 вересня 2018 року №28/09/18-28 на Брей О.М. , яка уповноважена посвідчувати оригінали документів тільки СП «Енергозбут» та довіреності від 01 листопада 2019 року № 01/11/19-01 на Безпаленко Д.О., матеріали справи не містять довіреності на ОСОБА_3 . Суду першої інстанції не було надано ані Статуту СК «Енергозбут», ані Положення СП «Енергозбут», ані трудового договору (контракту), в якому вказується об`єм повноважень щодо підписання і подання позовної заяви до суду відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України. Крім того, згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація про ОСОБА_3 як директора СП «Енергозбут» відсутня. Відповідачка зазначає, що ОСОБА_3 не мав права підписувати позовну заяву у справі №760/34356/19, а тому вона підлягає залишенню без розгляду. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року позов КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 11 липня 2023 року КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було оформлено наказ від 30.04.2018 №45-к, який свідчить про те, що ОСОБА_3 є штатним працівником «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Крім того, для фактичної реалізації умов трудового договору, у тому числі й представляти інтереси у суді, саме ОСОБА_3 , КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було видано наказ від 27.08.2018 №226, підписаний директором КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Наказ Від 27.08.2018 №226 виданий не на будь-яку особу, яка обіймає або обійматиме посаду директора, а саме на ОСОБА_3 . Це основна відмінність вказаного наказу від Положення про СП «ЕНЕРГОЗБУТ» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», де прописані функціональні обв`язки та права будь-якої особи, яка обіймає посаду директора структурного підрозділу. Отже, вказаний наказ є розпорядчим документом індивідуальної дії спеціальний характер. Наголошує, що вказаний наказ є розпорядчим документом індивідуальної дії та має спеціальний характер та на відміну від довіреності, наказ є безстроковим і є невід`ємним елементом трудового договору з ОСОБА_3 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», не скасовувало, не змінювало та не визнавало таким, що втратив чинність, наказ від 27.08.2018 №226. На момент підписання та подачі позовної заяви до суду справі №760/34356/19 була чинна довіреність від 22.10.2019 №22/10/19-01. Відповідно до п. 8. довіреності від 22.10.2019 №22/10/19-01 директор СП «Енергозбут» КП «КИШТЕПЛОЕНЕРГО» ОСОБА_3 уповноважений вести від імені Підприємства (КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») справи в усіх судових органах судової системи незалежно від їх юрисдикції, в загальних, господарських та адміністративних судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій з усіма правами, наданими стороні в процесі, подавати та підписувати від імені Підприємства (КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень у зв`язку нововиявленими обставинами, клопотання, відзиви, заперечення та інші документи, що подаються до суду в ході розгляду справ. 28 листопада 2023 року відповідач - ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення. А ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року залишити без змін. У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 - заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги з наведених в ній підстав та просила відмовити в її задоволенні. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року позов КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без змін. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд прийшов до наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України). Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року). Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина 3 статті 58 ЦПК України). Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії, як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної без додаткового уповноваження. Для підтвердження повноважень самопредставництва юридична особа має надати статут, положення чи трудовий договір (контракт), у яких чітко визначене право цієї особи діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження. Відповідна позиція висловлена у пункті 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №9901/39/20, провадження № 11-137заі20. Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11 жовтня 2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води. Відповідно до пункту 3.4.2 договору новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованості. Київським апеляційним судом під час перегляду справи установлено, позивачем не надано належних та допустимих доказів повноважень для звернення з вказаним позовом. В матеріалах справи немає жодного документу, який би засвідчив можливість підписанта діяти від імені КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за правилами самопредставництва, як і немає підтверджень того, що підписант є адвокатом. Окрім копії довіреності від 28 вересня 2018 року №28/09/18-28 на Брей О.М., яка уповноважена посвідчувати оригінали документів тільки СП «Енергозбут» та довіреності від 01 листопада 2019 року №01/11/19-01 на Безпаленко Д.О., матеріали справи не містять довіреності на ОСОБА_3 . Суду не надано ані Статуту СК «Енергозбут», ані Положення СП «Енергозбут», ані трудового договору (контракту), в якому вказується об`єм повноважень щодо підписання і подання позовної заяви до суду відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України. Згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація про ОСОБА_3 як директора СП «Енергозбут» відсутня. Колегія суддів враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно яких кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, оскільки створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін, дійшла висновку про те, що доводи заявника про те, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_3. представляти інтереси КП «Київтеплоенерго» підтверджуються матеріалами справи, вести від імені підприємства справи в усіх органах судової системи з усіма правами надана стороні в процесі, в тому числі подавати та підписувати від імені підприємства позовні заяви. Позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» підписана в особі директора СП «Енергозбут» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» ОСОБА_3. 18 грудня 2019 року та подана до суду 19 грудня 2019 року. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який розмежував поняття само представництва та власне представництва інтересів юридичної особи в суді. Починаючи з 29 грудня 2019 року само представництво юридичної особи у цивільному, господарському й адміністративному видах судочинства можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Зазначає, що в матеріалах справи немає жодного документу, який би засвідчив можливість підписанта діяти від імені КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» за правилами самопредставництва, як і немає підтверджень того, що підписант є адвокатом. Окрім копії довіреності від 28 вересня 2018 року №28/09/18-28 на Брей О.М., яка уповноважена посвідчувати оригінали документів тільки СП «Енергозбут» та довіреності від 01 листопада 2019 року №01/11/19-01 на Безпаленко Д.О., матеріали справи не містять довіреності на ОСОБА_3 . Суду не надано ані Статуту СК «Енергозбут», ані Положення СП «Енергозбут», ані трудового договору (контракту), в якому вказується об`єм повноважень щодо підписання і подання позовної заяви до суду відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України. Згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація про ОСОБА_3 як директора СП «Енергозбут» відсутня. ОСОБА_3 не мав права підписувати позовну заяву у справі №760/34356/19, відсутність повноважень представляти інтереси в порядку самопредставництва також підтверджується фактом видачі йому довіреності та його посадовою інструкцією, згідно якої він здійснює представництво за довіреністю. При цьому апеляційним господарським судом враховані правові позиції Верховного Суду, які викладені, зокрема, в ухвалі Великої Палати від 08.09.2020 у справі №925/756/19, згідно яких самопредставництво не може бути оформлено довіреністю. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі №917/751/19 від 09.06.2020 р. також дійшов висновку, що надання довіреності на представника саме по собі виключає самопредставництво юридичної особи Відсутність у ОСОБА_3 повноважень (станом на 18.12.2019) на підписання позовної заяви є підставою для залишення вказаної позовної заяви без розгляду. Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року про залишення позову без розгляду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 30 листопад 2023 року Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді В.І. Олійник Л.П. Сушко