Постанова Полтавський апеляційний суд № 622/1305/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 622/1305/21 Номер провадження 33/814/154/23Головуючий у 1-й інстанції Чернова О.В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2023 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Золочівського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого пакувальником в ПП «Папа Карло», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 9350 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривень. Відповідно постанови судді, 06.12.2021 близько 06 год. 55 хв. прикордонним нарядом «прикордонний патруль» на напрямку населений пункт Окоп (Україна) населений пункт Щетинівка (РФ) на відстані 15 метрів до державного кордону, в районі інформаційно-попереджувальної таблички №1400, в межах прикордонної смуги, на рокадній дорозі був затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України у групі осіб (разом з громадянами України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про Державний кордон України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді першої інстанції, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП. Вказує, що на його вимогу надати йому захисника працівники прикордонної служби відмовили ОСОБА_1 , чим допущено порушення його права на захист. Про факт затримання ОСОБА_1 прикордонники не повідомили відповідний Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Під час особистого обшуку ОСОБА_1 були присутні поняті різної статі, що є порушенням статті 264 КУпАП. Прикордонниками вилучено паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 та його мобільний телефон, дані речі та документи не є знаряддям або об`єктом правопорушення. Зазначає про те, що ОСОБА_5 , як особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, на місці скоєння правопорушення не був, лише схему та фототаблицю зробив на підставі показань свідків. ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, хоча про час і дату апеляційного розгляду був належним чином повідомлений. Апеляційний суд на підставі ч.6 ст.294 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу без його участі. На адресу Полтавського апеляційного суду від адвоката Головко В.В. надійшла заява, в якій вона повідомила про закінчення строку договору між нею та ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у захисника Головко В.В. немає повноважень здійснювати представництво в суді. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу наступних висновків. Відповідно до вимогст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції дотримався вище зазначених вимог закону. Частиною 2 ст. 204-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень передбачених цією статтею. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується наявними у справі та дослідженими доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення СхРУ №111863 від 06.12.2021,із якого вбачається, що ОСОБА_1 06.12.2021 року о 06-55 год. здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в російської федерації групою осіб (а.с.1). Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, підписаний уповноваженою особою та ОСОБА_1 без зауважень. Обставини вчинення правопорушення підтверджуються протоколом про адміністративне затримання від 06 грудня 2021 року та протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 06 грудня 2021 року (а.с.2, 3). Також, вина ОСОБА_1 підтверджується схемою затримання на ділянці відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » гр. ОСОБА_1 від 06.12.2021, з якої вбачається місце виявлення групи осіб у складі, у тому числі, ОСОБА_1 на рокадній дорозі в межах прикордонної смуги на відстані 15 метрів від державного кордону в районі інт№1400, на напрямку нп Окоп (Укр)-нп Щетинівка (РФ). ОСОБА_1 ознайомлений під підпис із даною схемою зауважень або незгоди із викладеним не зазначив; - рапортом інспектора прикордонної служби ВПСП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_6 керівництву про виявлення 06.12.2021 року о 6.55 год. ОСОБА_1 в групі осіб при спробі перетину державного кордону; - рапортом старшого зміни ВПСП «Золочів» ОСОБА_7 керівництву про виявлення прикордонним нарядом 06.12.2021 року о 6.55 год. ОСОБА_1 в групі осіб при спробі перетину державного кордону; - заявою ОСОБА_1 від 06.12.2021, в якій зазначено, що від послуг захисника та надання вторинної безоплатної правової допомоги він відмовляється, бажає захищати себе особисто, підписану особисто без викладення зауважень або заперечень. Твердження ОСОБА_1 про допущення порушення права на захист в ході його затримання працівниками прикордонної служби через неповідомлення Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про затримання не ґрунтується на наявних матеріалах справи, зокрема відповідно до заяви самого ОСОБА_1 від 06.12.2021, в якій зазначено, що від послуг захисника та надання вторинної безоплатної правової допомоги він відмовляється, бажає захищати себе особисто. Дана заява підписана особисто ОСОБА_1 без жодних зауважень або заперечень. Посилання апелянта на те, що районний суд не звернув увагу та не надав належної оцінки ряду суттєвих недоліків та порушень, є безпідставними. Районний суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив наявні у справі докази і дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 204-1 КУпАП. Отже, наведені апелянтом доводи не дають підстав для скасування судового рішення та закриття провадження у справі, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і дійшов вірного висновку про доведеність його вини, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. З таким висновком суду погоджується і суддя апеляційної інстанції, так як вказане правопорушення знайшло своє підтвердження під час розгляду справи судом першої інстанції і не було спростоване під час апеляційного розгляду справи. Відтак доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність його вини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки доказів, які б спростовували його вину, до апеляційного суду не надано. Апелянтом не було доведено ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав дійти висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм права, яке могло призвести до неправильного вирішення справи. З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі, суддя вважає безпідставними. За наведених обставин, вважаю, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст.279,280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП, з огляду на що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Золочівського районного суду Харківської області від 20 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко