Постанова Полтавський апеляційний суд № 532/984/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/984/23 Номер провадження 33/814/1763/23Головуючий у 1-й інстанції Тесленко Т. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 листопада 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі адвоката Бердніченко, - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Бердніченко Оксани Павлівни на постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2023 року,- В С Т А Н О В И В : Постановою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн на користь держави. Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 06.05.2023 о 15 год 00 хв в с. Світлогірське по вул. Солошинській,46 Полтавського району Полтавської області, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, він керував мопедом Mussthng без номерного знаку з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та призначеного за дорученням регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги адвоката Кисіль І. Б. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржила захисник ОСОБА_1 адвокат Бердніченко Оксана Павлівна, подавши апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2023 року, та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що 06.05.2023 року ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. У нього виник конфлікт з односельцем, який і викликав поліцію. ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції та у справі відсутні будь-які дані, які б вказували на керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Апелянт вважає, що матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 06.05.2023 о 15 год 00 хв в с. Світлогірське по вул. Солошинській,46 Полтавського району Полтавської області, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 керував мопедом Mussthng без номерного знаку з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та призначеного за дорученням регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги адвоката Кисіль І. Б. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення встановлюється та підтверджується матеріалами протоколу серії ААД № 337851 від 06.05.2023, відеозаписом з нагрудної камери, направленням на медичний огляд водія, актом про вказаний огляд, письмовими поясненнями свідків. Також в матеріалах справи наявна постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 121 КУпАП від 06.05.2023 та протокол про адміністративне затримання за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 06.05.2023. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Пунктом 2.5. ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_1 не виконав вимоги п.2.5 ПДР України. Доводи апелянта про те, що 06.05.2023 року ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та у справі відсутні будь-які дані, які б вказували на керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд відхиляє, зважаючи на наступне. Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був покладений обличчям до землі з метою припинення його неадекватної поведінки. Поруч стояли односельці, які повідомили працівникам поліції, що ОСОБА_1 був зупинений ними, адже, керуючи мопедом, неадекватно себе поводив. Після того, як працівники поліції відібрали письмові пояснення у даних осіб, ОСОБА_1 був доправлений до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, де, поводячи себе не відповідно до ситуації, висловив відмову від того, щоб здати аналізи для з`ясування, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння. Після цього працівниками поліції було оформлено відповідні матеріали про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 під час цього постійно кудись поривався побігти, щось нерозбірливо казав, була порушена координація рухів. Зазначені вище обставини щодо керування ОСОБА_1 мопедом Musstang YX48Q-2 б/н в с. Світлогорське по вул. Шкільній, 20 о 15:00 год. 06.05.2023 року підтверджуються письмовими поясненнями свідків (які були записані під час здійснення відеозапису на нагрудну камеру поліцейського) ОСОБА_2 , Носова К.В., ОСОБА_3 . Враховуючи наведене, у суду відсутні сумніви щодо доведеності факту керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом у вказані в протоколах дату, час та місце, аргументи апелянта повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Європейський суд з прав людини у своїй практиці застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», зі змісту якого, сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Бердніченко Оксани Павлівни задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бердніченко Оксани Павлівни залишити без задоволення. Постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин