LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд552/5029/22

від 30.11.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/5029/22 Номер провадження 22-ц/814/4401/23Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Одринської Т.В., Панченка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Жукова Валентина Михайлівна, на заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 грудня 2022 року у справі за позовом комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У серпня 2022 року комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - КП "Харківські теплові мережі") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, що отримані за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2021 року в сумі 16349,25 грн, інфляційні втрати в сумі 2600,15 грн, 3 % річних в сумі 244,56 грн. В обґрунтування позову зазначено, що відповідачу, на праві власності (договор купівлі продажу № 681 від 23 лютого 2017 року) належать нежитлові приміщення першого поверху № 27,29,30,31,32,33 в літ А-7 будинку АДРЕСА_2 . В порушення Правил користування тепловою енергією ОСОБА_1 договір купівлі продажу теплової енергії не укладав, а користується нею без договору та без оплати. Відповідно до складеного акту обстеження системи теплопостачання від 21 жовтня 2019 року № 177/1361 та 15 грудня 2021 року № 177/2118 система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача. Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення/відключення вбудованого споживача до джерела теплової енергії за 2018-2021 роки. Житловий будинок, у якому розташовані нежитлові приміщення оснащений приладом обліку теплової енергії, розрахунок вартості спожитої ОСОБА_1 теплової енергії на потреби опалення здійснювався на підставі показань приладу обліку встановленого у будинку з урахуванням максимального теплового навантаження на нежитлові приміщення, які належать відповідачу. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16349,25 грн, інфляційні втрати в сумі 2600,15 грн, 3 % річних в сумі 244,56 грн. Короткий зміст судових рішень Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21 грудня 2022 року позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2021року в сумі 21674,96 грн. Стягнуто ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» понесені судові витрати в розмірі 2481 грн. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 липня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Жукової В.М. про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 грудня 2022 року по цивільній справі за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Із вказаним заочним рішенням не погодився ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Жукова В.М. оскарживши його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі, яка підписана представником ОСОБА_1 адвокатом Жуковою В.М., просить скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 грудня 2022 року та стягнути з КП «Харківські теплові мережі» на користь відповідача витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення. Позиції учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим у зв`язку з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи внаслідок неправильної оцінки доказів та неправильного визначення судом правовідносин, що виникли між сторонами. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. У скарзі зазначено, що розрахунок спожитої теплової енергіє наданий позивачем є безпідставним, вказує, що нежитлові приміщення були придбані ним без опалювальних приладів. Окрім цього апелянт вказує, що позивачем не надано доказів споживання ним теплової енергії. Щодо відзиву на апеляційну скаргу Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Щодо розгляду справи без виклику сторін Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як вбачається з матеріалів справи, КП "Харківські теплові мережі" звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 21674,96 грн, що є менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що відповідач у будинку АДРЕСА_1 користується послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді централізованого опалення, які надаються позивачем відповідно до Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року. В зв`язку з тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання в повному обсязі та не оплачує послуги з теплопостачання, утворилась заборгованість за період з 01 жовтня 2018 року по 30 листопада 2021 року в сумі 16349,25 грн, та інфляційні втрати в сумі 2600,15 грн, 3 % річних в сумі 244,56 грн. які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Позиція апеляційного суду Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України). За положеннями частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. В пункті 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Згідно пунктів 25, 26, 30 вище вказаних Правил відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункту 2.1 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Міністерства будівництва України від 22 листопада 2005 року № 4). При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (пункту 2.2 вище вказаного Наказу). Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року N 169, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 серпня 2019 р. за N 982/33953 затверджено Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води. Вище вказаним порядком установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року №169 внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 683/2743/15-ц, провадження № 61-33787св18; від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц, провадження № 61-14819св20, від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц, провадження № 61-20523св19, від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17, провадження № 61-13603св19. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 придбав нежитлові приміщення першого поверху № 27,29,30,31,32,33 в літ. А-7 будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 114 м2 (а.с.6). Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надавались послуги з теплопостачання до вказаного житлового будинку, зокрема, і до нежитлових приміщень відповідачки, що підтверджується актами підключення/відключення споживача до джерела теплової енергії та додатком до акту (а.с.11-17). Належні відповідачу нежитлові приміщення знаходяться у житловому будинку та відповідно мають загальну систему опалення з житловим будинком. Теплові мережі житлового будинку (у тому числі, трубопроводи та стояки) входять до складу приладів, що використовують теплову енергію (теплоносій) для потреб опалення та є складовою частиною єдиного технологічного процесу теплоспоживання. З придбанням у власність нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку у відповідача, як їх власника, виник обов`язок брати участь у витратах на утримання та збереження майна (житлового будинку). Обігрів житлового будинку у опалювальний період є спільним обов`язком його співвласників з метою дотримання, зокрема, санітарних норм. Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №317/1636/16-ц, провадження №61-19820св18. Отже, відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надає позивач, та несе обов`язок зі сплати таких послуг, незалежно від факту укладення договору між сторонами. Будь-яких доказів того, що у спірний період послуги, що надає позивач, ОСОБА_1 не споживались, суду не надано. З матеріалів справи вбачається, що 21 жовтня 2019 року та 15 грудня 2021 року були проведені обстеження та встановлено, що система опалення приміщень споживача єдина з системою опалення житлового будинку. Приписано укласти договір купівлі-продажу теплової енергії, що підтверджується актами огляду системи теплоспоживання об`єкту за 177/1361 від 21 жовтня 2019 року та № 177/2118 від 15 грудня 2021 року, який підписано ОСОБА_2 (а.с. 7-9). Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в акті № 177/1361 від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 надав доповнення та зауваження до його змісту вказавши, про відсутність опалення, а не відсутність опалювальних приладів, як вказано в апеляційній скарзі. Окрім цього, у вище вказаному акті ОСОБА_1 зазначено, що усі вертикально прокладені трубопроводи системи централізованого опалення ретельно ізольовані гідроізолюючим матеріалом, що спростовує доводи в апеляційній скарзі на вказівку про демонтування опалювальних приладів. Посилання в акті № 177/1361 від 21 жовтня 2019 року на ізолювання гідроізолючим матеріалом трубопроводу системи централізованого опалення, не підтверджується матеріалами справи та доказами наданими до апеляційної скарги. Посилання скаржника про неправильний розрахунок теплового навантаження, який додано до матеріалів позовної заяви, оскільки до розрахунку не надано кваліфікованого сертифікату спеціаліста, який його склав не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630). Зважаючи на те, що нежитлові приміщення відповідача знаходяться в житловому будинку, який обладнано пристроями обліку теплової енергії, розрахунок спожитої теплової енергії зроблений згідно з нормативним документом «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько побутові потреби в Україні» КТМ 204 України 244 94 з урахуванням теплового навантаження. Отже, відповідачем не доведено, що у період з 01жовтня 2018 року по 30 листопад 2021 року теплопостачання до належних йому нежитлових приміщень відключено від мережі централізованого опалення в установленому законом порядку, та він не отримував послуг, що надає Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі». Надані позивачем акти є належними доказами на підтвердження отримання ОСОБА_1 теплової енергії на опалення. Отже, Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» виконало свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідачка зобов`язана оплатити надані послуги. Відсутність договору не є підставою для звільнення відповідача від сплати за використану теплову енергію. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 635/6246/15-ц, провадження № 6-904св18. Надане відповідачем разом з апеляційною скаргою листування з КП «Харківські теплові мережі» жодним чином не спростовують обставин, що мали місце на час подання позову у 2022 році, та не свідчать про ненадання позивачем ОСОБА_1 послуг з теплопостачання, а навпаки підтверджують цей факт. Посилання ОСОБА_1 на те, що опалення його приміщення не здійснювалося необґрунтовані, оскільки це не підтверджує відключення його приміщень від централізованої системи опалення з дотриманням установленого порядку та не надання послуг з централізованого опалення у період з 1 жовтня 2018 року 30 листопад 2021 року. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, встановив обставини справи та дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків районного суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 грудня 2022 року - без змін. Щодо судових витрат За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Жукова Валентина Михайлівна, - залишити без задоволення. Заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 грудня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 листопада2023 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська О.О.Панченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»