Ухвала КГС ВС № 910/5273/22

УХВАЛА 04 грудня 2023 року м. Київ cправа № 910/5273/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва (суддя - Ковтун С.А.) від 23.01.2023 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва (суддя - Ковтун С.А.) від 29.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.) від 05.10.2023 у справі № 910/5273/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Діброва Ольга Сергіївна треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення реєстраційних дій, ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі № 910/5273/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/5273/22 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 23 000, 00 грн за професійну правничу допомогу. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі №910/5273/22 рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 залишено без змін. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі №910/5273/22, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій також клопоче про поновлення строків на касаційне оскарження та про зупинення виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023. Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX. Одночасно з введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200 внесені зміни до ГПК України (в тому числі до частин шостої-восьмої статті 6, статті 242, пункту 2 частини другої статті 290, статті 291 ГПК України). Відповідно до частини другої статті 6 Господарського процесуального кодексу України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІТС. Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Касаційну скаргу підписано представником позивача - адвокатом Васюк Миколою Миколайовичем, проте у касаційній скарзі не зазначено про наявність або відсутність електронного кабінету в ЄСІТС у адвоката Васюка М.М. Також суд не може перевірити наявність або відсутність реєстрації адвокатом електронного кабінету в ЄСІТС, оскільки останнім не зазначено його РНОКПП (ідентифікаційного коду). Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що представництво адвокатом інтересів фізичної особи у справі не звільняє його від обов`язку реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. З огляду на наведене представник скаржника має в обов`язковому порядку зареєструвати Електронний кабінет в підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та повідомити про це суд касаційної інстанції. Крім того, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2481, 00 грн. Предметом позову у даній справі є 3 вимоги немайнового характеру, отже розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання касаційної скарги становить 14886,00 грн (2481, 00 грн*3)*200%, де 2481, 00 - ставка судового збору за вимогу немайнового характеру, 3 - кількість вимог немайнового характеру, 200% - ставка за подання касаційної скарги. Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. У касаційній скарзі представник скаржника зазначає, що сплата судового збору за подання зав про ухвалення додаткового рішення не передбачена, тому судовий збір за оскарження рішень суду щодо розподілу судових витрат у будь-якій формі сплачуватись не повинен та ОСОБА_1 не сплачує судовий збір за подання касаційної скарги в частині стягнення витрат на правничу допомогу. Разом з тим, у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить також скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі №910/5273/22, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 14.01.2022; визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 493/5 від 14.02.2022; поновлення реєстраційні дії внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2021 № 1000661070014000334 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 28.09.2021 № 1000661070015000334 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ». Отже ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій не лише в частині стягнення судових витрат, тому має сплатити судовий збір у розмірі 14886,00 грн. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України). При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 однією із підстав касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №400/1825/20, від 14.06.2023 у справі №910/5635/22, від 22.08.2023 у справі №910/4088/22, від 07.07.2023 у справі №280/2030/21. Проте скаржник не наводить яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено у постановах Верховного Суду, на які він посилається, та не застосовано судами попередніх інстанції при прийнятті оскаржуваних судових рішень. Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З огляду на викладене, оскільки представник скаржника - адвокат не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі та не зазначено конкретні норми матеріального або процесуального права, які, на думку скаржника, викладено у постановах Верховного Суду, на які він посилається, та не застосовано судами попередніх інстанції при прийнятті оскаржуваних судових рішень, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Також суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження та про зупинення виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі №910/5273/22 будуть розглянуті після усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 6, 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд - У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 у справі №910/5273/22 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб: - представнику скаржника - адвокату зареєструвати Електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», про що повідомити суд касаційної інстанції відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України; - надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 14886,00 грн за подання касаційної скарги у даній справі; - навести, які саме конкретні, чітко визначені норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, та не застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя - доповідач В. Студенець