Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/10519/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2642/23 Справа № 202/10519/23 Суддя у 1-й інстанції - Маринін О. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Згідно з постановою суду першої інстанції, 13.05.2023 о 15 год 18 хв в м. Краматорськ, вул. Паркова біля буд. 12 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Elantra д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці за допомогою Dreger Alcotest 6810, прилад № ARH-0294. Результат огляду становить 0,52 проміле, чим порушено п. 2.9 а Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилається на порушення порядку проведення огляду водія на стан сп`яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП, а саме у справі відсутнє направлення водія на проходження огляду в медичному закладі, таке направлення не складали та йому не надавали, його не відстороняли від керування транспортним засобом, огляд проведений з використанням неналежного газоаналізатора. Також у справі відсутні докази керування транспортним засобом, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що була порушена відомча інструкція, оскільки відеофіксація здійснювалась працівниками поліції на власний телефон Моторола, а також відеозапис є неповним, адже триває всього 2 хвилини. Зазначає, що йому не було запропоновано пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, а відсутність безперервного відеозапису позбавило його можливості зафіксувати вимогу про направлення його до медичного закладу. Також посилається на те, що відеозаписом взагалі не зафіксовано факт керування ним транспортним засобом. Позиції учасників апеляційного процесу. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час і дату апеляційного розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не подавав клопотання про відкладення судового засідання. Подав клопотання про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАСУ). Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Мотиви апеляційного суду. Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги захисника, які зводяться до порушення проведення порядку огляду водія на стан сп`яніння, введення його в оману щодо порядку та наслідків відмови в проходженні медичного огляду, відсутності доказів керування та зупинки транспортного засобу, апеляційний суд, доходить наступних висновків. Стосовно клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції вважає його безпідставним, оскільки за змістом статті 1 КАСУ, кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, тоді як порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, регламентовані положеннями КУпАП. Згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 208/712/19). Положеннями КУпАП не передбачені випадки зупинення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою. Велика Палата Верховного Суду в п. 38 вищезазначеної постанови дійшла такого висновку: Що стосується судді апеляційного суду, то заявника та його захисника було належним чином повідомлено про час і місце апеляційного розгляду. Однак у судове засідання вони не з`явилися і не повідомили суд про причини свого неприбуття. Оскільки сторона захисту своєю процесуальною поведінкою продемонструвала відмову від участі в апеляційному розгляді, суд з дотриманням вимог частини шостої статті 294 КУпАП розглянув справу за її відсутності фактично у порядку письмового провадження. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі. Щодо доводів апеляційної скарги по суті. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи. Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 203704 від 13.05.2023; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зафіксованими нагрудними відео реєстраторами та підписом самого ОСОБА_1 про згоду із результатом проведеного тесту, результатом тестування з використанням спеціального технічного засобу із показником 0,52 ‰, який також містить підпис самого ОСОБА_1 ; диском із відеозаписом згідно якого ОСОБА_1 як водію транспортного засобу, в якого інспектором поліції виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. На 02.10 хв. запису зафіксовано проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, результат якого 0,52 ‰. При цьому на 02.18 хв. відео ОСОБА_1 із результатом огляду погодився. За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису... Позиція ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зводиться до твердження, що у матеріалах справи відсутні докази керування останнім транспортним засобом, оскільки цей факт не підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції. З такими твердженнями ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції погодитись не може, оскільки до протоколу долучений відеозапис на якому зафіксований рух транспортного засобу під керуванням останнього, а також визнання ним даного факту. Як вже було зазначено вище, за змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані. Крім того, факт керування також підтверджується постановою серії БАА № 451514 від 13.05.2023 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесеною стосовно ОСОБА_1 . Відеозаписом також зафіксовано факт проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів і факт погодження з його результатом. Диспозиція вказаної статті окреслює обставини, які підлягають доведенню в межах справи про адміністративне правопорушення і в даній справі такі обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції та поясненнями на місці події самого ОСОБА_1 , тому будь-яких сумнівів у правильності та обґрунтованості висновку суду першої інстанції немає. Стосовно доводів про відсутність в матеріалах справи направлення на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, то апеляційний суд зазначає наступне. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння... поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Вищезазначені положення статті 266 КУпАП, кореспондуються з положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року зі змінами та доповненнями «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» (далі - Порядок), зокрема у пунктах 3 та 6, зазначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Аналогічні правила зазначені і в пунктах 6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція). З вище викладеного слідує, що законом передбачені два порядки проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння: поліцейським з використанням технічних засобів і лікарем в закладі охорони здоров`я. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я в двох випадках, а саме: 1) у разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; 2) у разі незгоди водія з його результатами, тобто результатами огляду, проведеного поліцейським. Отже, направлення на проходження огляду водія на стан сп`яніння в медичному закладі складається поліцейським у випадку, коли водій не погоджується з результатами такого огляду на місці зупинки транспортного засобу та виявив бажання пройти саме медичний огляд у закладі охорони здоров`я або відмовився від огляду на місці та виявив бажання пройти медичний огляд. Направлення водія на проведення медичного огляду, яке складає поліцейський є підставою для лікаря провести відповідний медичний огляд і, відповідно, таке направлення складається у випадку коли водій погоджується пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я або не погоджується з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, в той же час у цій справі ОСОБА_1 з ним погодився, тому складення або не складення такого направлення у даній ситуації не має правових наслідків у виді визнання протоколу недопустимим доказом. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про проведення огляду неналежним технічним приладом Драгер, оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення долучена копія свідоцтва про його повірку, ідентифікаційні ознаки якого співпадають з відомостями про Драгер, який використовували про огляді ОСОБА_1 , свідоцтво є чинне до 26 серпня 2023 року, а огляд проводився 13 травня 2023 року. Посилання на те, що у справі відсутні відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування свідчать про недолік в оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, проте не спростовують факту керування останнім транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є об`єктивною стороною ст. 130 КУпАП, тому не виключає в його діях складу адміністративного правопорушення. Відтак, будь-яких порушень вимог ст. 266 КУпАП апеляційним судом, як і судом першої інстанції, які були б підставою для визнання результатів огляду недійсними, не встановлено. Відповідно до п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За порушення цього обов`язку для водія настає адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Диспозиція вказаної статті окреслює обставини, які підлягають доведенню в межах справи про адміністративне правопорушення і в даній справі такі обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції та поясненнями на місці події самого ОСОБА_1 , тому будь-яких сумнівів у правильності та обґрунтованості висновку суду першої інстанції немає. При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а доводи апеляційної скарги захисника за своїм змістом зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішення, власної оцінки доказів справи та положень КУпАП, які він тлумачать на свій розсуд, ігноруючи їх сукупність та об`єктивність відеозапису. В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які зводяться до дослівного викладу положень КУпАП та відомчих інструкцій МВС та МОЗ, без їх співвідношення до доказів та фактичних обставин цієї справи, тому не потребують детального аналізу апеляційним судом, оскільки не мають вирішального значення у цьому провадженні, виходячи із предмету та меж доказування у даній категорії справ, а правова оцінка та мотиви апеляційного суду по всім ключовим доводам сторони захисту, на які акцентовано увагу в апеляційній скарзі, викладені вище. Застосовуючи такий підхід, апеляційний суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо мотивування судового рішення. І хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р., заява № 4909/04, § 58). Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О. П. Піскун