Ухвала КАС ВС № 540/75/22

УХВАЛА 01 грудня 2023 року м. Київ справа № 540/75/22 адміністративне провадження № К/990/39245/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі №540/75/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просила: - визнати протиправним і скасувати наказ від 03 грудня 2021 року №425-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »; - поновити позивачку на посаді головного державного інспектора територіального відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Нова Каховка, вул. Горького 11-а; - зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 по 29 грудня 2021 року у загальній сумі 14639,94 грн (якщо дата поновлення буде іншою, то відповідно розрахунок повинен бути змінений); - стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, моральну шкоду в сумі 10000 грн; Крім цього, позивачка просила зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили надати до суду звіт про його виконання в частині поновлення на роботі та сплати заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено. 22 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі №540/75/22. Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Скаржник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. У тексті касаційної скарги міститься посилання на постанову Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі №6-2748цс15 та постанову Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №754/8595/17-ц. При цьому Суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду. Разом з тим скаржник не зазначив норму права, яку застосовано судами попередніх інстанцій без урахування висновку Верховного Суду, а також не довів подібності правовідносин у цій справі та у наведеній справі. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Крім цього, Суд звертає увагу скаржниці, що законодавець у пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначив саме про висновки Верховного Суду, тобто Суду, який створений на підставі положень Закону України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та прийнятого Верховною Радою України Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Верховний Суд почав здійснювати свою процесуальну діяльність з 15 грудня 2017 року. Отож посилання скаржниці на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень, зазначаючи про правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України, який перебуває у стані припинення, є безпідставне та необґрунтоване. Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Суд звертає увагу скаржниці, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. Суд зазначає, що касаційна скарга не містить посилань на конкретний підпункт пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України із наведенням відповідних обґрунтувань, а тому доводи скаржниці, викладені у касаційній скарзі, не є достатніми для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій справі. Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За викладених обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень). Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення. Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 341, 355, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі №540/75/22 - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяЖ.М. Мельник-Томенко