Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/9272/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9272/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна Суддя-доповідач - Сушко О.О. 01 грудня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 62 721 грн 71 коп.. Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 62 721,71 грн по слідуючим податковим зобов`язанням: - податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичною особою за результатами річного декларування, в сумі 58 593,63 грн основний платіж; - військовому збору в сумі 4 128,08 грн основний платіж. Дані зобов`язання не сплачено в строки, а тому вони набули статусу податкового боргу. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. За змістом пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації про майновий стан і доходи подаються до контролюючого органу за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним. В силу пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Пунктом 179.7 статті 179 ПК України визначено, що фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. У відповідності до ст. 86 Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Щодо заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування на загальну суму 58 593,63 грн, судом встановлено, що відповідачем подано: - податкову декларацію № 1700005202 від 27.04.2017 (термін сплати 31.07.2017) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 9 093,78 грн; - податкову декларацію №4276 від 27.04.2018 (термін сплати 31.07.2018) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 14 780,12 грн; - податкову декларацію № 4162 від 02.05.2019 (термін сплати 31.07.2019) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 11 484,41 грн; - податкову декларацію № 4464 від 30.06.2020 (термін сплати 30.09.2020) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 10142,10 грн; - податкову декларацію №21000338 від 29.04.2021 (термін сплати 02.08.2021) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 9 457,20 грн; - податкову декларацію № 9433135312 від 23.04.2022 (термін сплати 01.08.2022) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 3636,02 грн. Відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів сплати в строки, визначені Кодексом, вказаних сум, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу. Що стосується заборгованості з військового збору, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування судом встановлено, що відповідачем було подано: - податкову декларацію № 1700005202 від 27.04.2017 (термін сплати 31.07.2017) задекларовано 757,82 грн та не сплачено у встановлений законодавством строк 754,73 грн; - податкову декларацію № 4276 від 27.04.2018 (термін сплати 31.07.2018) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 1 231,68 грн; - податкову декларацію № 4162 від 02.05.2019 (термін сплати 31.07.2019) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 9 57,03 грн; - податкову декларацію № 4464 від 30.06.2020 (термін сплати 30.09.2020) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 845,18 грн; - податкову декларацію № 21000338 від 29.04.2021 (задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 788,10 грн; - податкову декларацію № 9433135312 від 23.04.2022 (термін сплати 01.08.2022) задекларовано та не сплачено у встановлений законодавством строк 303,00 грн. Як встановлено з матеріалів справи, вказану заборгованість не сплачено відповідачем самостійно, тому зобов`язання має статус податкового боргу. Підпунктом 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету. Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. З матеріалів справи встановлено, що 22.03.2019 контролюючим органом винесена податкова вимога "Ф" №11737-53 на загальну суму боргу в розмірі 39 294,38 грн та направлена відповідачу. Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. На підтвердження отримання відповідачем вказаної вимоги позивачем подано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1160100292301, з якого встановлено, що вона отримана 01.04.2019 особисто " ОСОБА_2 ". Вказані обставин підтвердженні підписом працівника поштового зв`язку, а тому, з огляду на викладене, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що він не отримував згадану вище вимогу. Враховуючи викладене, податкова вимога вважається врученою відповідачу у належний спосіб. Стосовно посилання відповідача на форс-мажорні обставин, слід зазначити, що така обставиною звільнення від фінансової відповідальності є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). Частиною 3 ст. 14 Закону № 671 передбачено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Отже, є чіткий порядок встановлення в законному порядку наявності форс-мажорних обставин. Відповідачем не надано жодних доказів засвідчення форс-мажорних обставин, які б могли вплинути на сплату/несплату ним податкового зобов`язання. Крім того, є безпідставними посилання відповідача на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №240/5055/18, оскільки предметом розгляду була податкова заборгованість у розмірі 38 855,79 грн та підставою відмови у задоволенні стягнення такої заборгованості була відсутність належним чином вручення податкових повідомлень-рішень, які, в свою чергу, не є предметом розгляду вказаної справи. Так як, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкової заборгованості в розмірі 62 721,71 грн, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.