Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/10128/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/10128/23 Головуючий в І інстанції: Тарасишина О.М. Дата та місце ухвалення рішення: 31.07.2023 р. м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П. судді Турецької І.О. судді Шевчук О.А. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У травні 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, в якій позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати наказ директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, № 49-ос/дск від 07.04.2023 року «Про звільнення зі служби в Державному бюро розслідувань підполковника Державного бюро розслідувань Пластуна О.В»; - поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, або на іншій, рівнозначній посаді; - виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов`язків. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права. Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача. Заслухавши пояснення учасників справи, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року, яка занесено до протоколу судового засідання, продовжено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження. Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 проходив службу в Державному бюро розслідувань на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах першого оперативного відділу Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, на підставі укладеного з ним контракту від 30.04.2021 року №

66. Згідно вказаного Контракту, Держава Україна, від імені якої виступає Державне бюро розслідувань, в особі Директора Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, підполковника Державного бюро розслідувань Титора Д.П. (Сторона 1), з одного боку, та громадянин України ОСОБА_1 (Сторона 2), з іншого боку, уклали контракт про таке. Сторона 2 приймається на службу до Державного бюро розслідувань за новим контрактом та добровільно бере на себе зобов`язання проходити службу за посадою протягом строку дії цього контракту та відповідно до його умов, а Сторона 1 бере на себе зобов`язання забезпечити відповідно до законодавства створення належних умов для виконання Стороною 2 своїх обов`язків, а також матеріальне забезпечення, соціальних і правовий захист. Згідно п.п. 10, 11, 13, 15 зазначеного Контракту, цей контракт набирає чинності з 05 травня 2021 року, контракт укладено на 6 років. Контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи Сторони 1, зокрема, у зв`язку із скороченням штату у разі неможливості використання на службі у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів. У разі припинення (розірвання) контакту відповідно до п.п. 13, 14 Сторона 2 звільняється зі служби. 08.02.2023 року позивачу під розписку вручено попередження про наступне звільнення із служби наступного змісту. У зв`язку з скороченням штату Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, відповідно до змін до штатного розпису на 2023 рік № 1 Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, затверджених наказом Державного бюро розслідувань від 30.01.2023 року № 42дск «Про затвердження змін до штатного розписку Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, на 2023 рік», позивача попереджено про скорочення з 07 лютого 2023 року посади, яку позивач обіймав. У попередженні зазначено, що по закінченню двох місяців, з моменту вручення цього попередження, позивача буде звільнено зі служби у Державному бюро розслідувань на підставі пп. 4 п. 107 та п. 112 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу державного бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 року № 743, шляхом достроково припинення (розірвання) контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань, на підставі п. 13 Контракту. Одночасно позивачу запропоновано взяти участь у конкурсах на заміщення вакантних посад Державного бюро розслідувань, які будуть оголошені. Також, 08.02.2023 року позивачу вручено лист № 657/16-12/23 від 08.02.2023 року, згідно якого, з метою забезпечення права позивача на працю при скороченні штату ТУ ДБР у м. Миколаєві, зокрема, скорочення посади, яку обіймає позивач, відповідачем повідомлено, що наразі в ТУ ДБР у м. Миколаєві відсутні вакантні або тимчасово вакантні рівнозначні та/або нижчі посади з відповідними кваліфікаційними вимогами та критеріями професійної придатності, на які Державним бюро розслідувань не оголошено відповідний конкурс та які б могли бути запропоновані позивачу для подальшого проходження служби. Водночас, вказаним листом позивача проінформовано, що він може прийняти участь в конкурсі у порядку просування на службі на заняття вакантної посади у ТУ ДБР у м. Миколаєві, оголошеному наказом Державного бюро розслідувань від 06.02.2023 року № 73 (інформація про вказаний конкурс додана до листа). 06.03.2023 року позивачем до ТУ ДБР у м. Миколаєві був поданий рапорт про переведення на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві. На цей рапорт директором ТУ ДБР у м. Миколаєві, листом від 07.03.2023 року, повідомлено позивача про те, що для зайняття вказаної позивачем посади триває конкурс, оголошений наказом ДБР від 06.02.2023 року № 73, про проведення якого та можливість взяти участь у ньому позивача було повідомлено 08.02.2023 року. Листом від 13.03.2023 року № 1218/16-12/23 відповідачем додатково запропоновано ОСОБА_1 для переведення такі наявні за інформацією центрального апарату Державного бюро розслідувань вакансії в інших територіальних управліннях ДБР: - в ТУ ДБР у м. Києві старший оперуповноважений в особливо важливих справах Першого оперативного відділу, старший оперуповноважений Другого оперативного відділу, оперуповноважений Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Києві); - в ТУ ДБР у м. Краматорську оперуповноважений Першого оперативного відділу (з дислокацією у м. Краматорську), старший оперуповноважений в особливо важливих справах Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку), старший оперуповноважений в особливо важливих справах Третього оперативного відділу, старший оперуповноважений Третього оперативного відділу (з дислокацією у м. Маріуполі); - в ТУ ДБР у м. Полтаві старший оперуповноважений Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Харкові), оперуповноважений Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Харкові). У наведеному листі відповідач зазначив, що у разі згоди на переведення на одну із вищевикладених посад позивачу необхідно подати до відповідного територіального управління рапорт встановленого зразка. Крім того, у цьому листі відповідачем вказано, що у разі відмови позивача від переведення, по закінченню двох місяців з моменту вручення попередження про наступне звільнення зі служби, позивача буде звільнено 10.04.2023 року зі служби в ДБР на підставі пп. 4 п. 107 та п. 112 Положення, шляхом достроково припинення (розірвання) контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань, на підставі п. 13 Контракту. Лист від 13.03.2023 року № 1218/16-12/23 позивач отримав 13.03.2023 року. 04.04.2023 року з позивачем була проведена співбесіда та йому повторно були запропоновані для переведення наведені наявні за інформацією центрального апарату Державного бюро розслідувань вакансії в інших територіальних управліннях ДБР. Участь в конкурсі у порядку просування на службі на заняття вакантної посади у ТУ ДБР у м. Миколаєві, оголошеному наказом ДБР від 06.02.2023 року № 73, позивач не приймав та на пропозицію щодо переведення на наявні за інформацією центрального апарату Державного бюро розслідувань вакансії в інших територіальних управліннях ДБР не відреагував. Наказом Територіального управління державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, від 07.04.2023 року № 49-ос/дск припинено (розірвано) достроково контракт з позивачем та звільнено його зі служби в Державному бюро розслідувань у запас у зв`язку із скороченням штату. Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене. Статтею 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» № 794-VIII від 12.11.2015 року (далі Закон № 794-VIII) передбачено, що Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції. Згідно абз. 1 ч. 1, ч.ч. 3-6 ст. 9 Закону № 794-VIII систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи. Державне бюро розслідувань є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження безпосередньо і через територіальні управління. Для забезпечення виконання завдань Державного бюро розслідувань утворюються такі його територіальні управління: 1) територіальне управління, розташоване у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області; 2) територіальне управління, розташоване у місті Хмельницькому, що поширює свою діяльність на Вінницьку, Житомирську, Рівненську, Хмельницьку, Чернівецьку області; 3) територіальне управління, розташоване у місті Миколаєві, що поширює свою діяльність на Кіровоградську, Миколаївську, Одеську області; 4) територіальне управління, розташоване у місті Мелітополі, що поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим, Запорізьку, Херсонську області, місто Севастополь; 5) територіальне управління, розташоване у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську, Полтавську, Сумську, Харківську області; 6) територіальне управління, розташоване у місті Краматорську, що поширює свою діяльність на Донецьку і Луганську області; 7) територіальне управління, розташоване у місті Києві, що поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області. Територіальні управління Державного бюро розслідувань є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Територіальні управління Державного бюро розслідувань діють на підставі положень, що затверджуються Директором Державного бюро розслідувань. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону № 794-VIII керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань здійснює його Директор, який має першого заступника та двох заступників. Директор Державного бюро розслідувань, зокрема, затверджує структуру та штатну чисельність центрального апарату та територіальних органів Державного бюро розслідувань. Статтями 14, 14-3 Закону № 794-VIII передбачено, що до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань. Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону. На службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки. Прийняття громадян України на службу до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у підрозділах Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань. Призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посад Директора Державного бюро розслідувань, керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, здійснюється за результатами відкритих конкурсів, що проводяться конкурсними комісіями з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань. Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор Державного бюро розслідувань. Порядок присвоєння спеціальних звань особам рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими званнями і рангами державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. Трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (у частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством. Порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами. На осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців Державного бюро розслідувань здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Працівники Державного бюро розслідувань регулярно, не менше одного разу на два роки, проходять обов`язкове підвищення кваліфікації. Працівники Державного бюро розслідувань, до повноважень яких належать виявлення, розкриття і розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Державного бюро розслідувань, проходять перепідготовку або підвищення кваліфікації за спеціальними програмами, у тому числі за кордоном. Державні службовці можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань за їхньою згодою без обов`язкового проведення конкурсу на іншу нижчу або рівнозначну вакантну або тимчасово вакантну посаду, за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади, у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу». Особи рядового і начальницького складу можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань, у тому числі з територіального управління до центрального апарату Державного бюро розслідувань, за їхньою згодою без обов`язкового проведення конкурсу на іншу нижчу або рівнозначну вакантну або тимчасово вакантну посаду, за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади. Переведення осіб рядового і начальницького складу може здійснюватися за їхньою ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення. Згідно п.п. 2, 3, 4, 7, 8, 13, 33, 39, 41 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 року № 743 (далі Положення № 743), служба у Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань (далі - особи рядового та начальницького складу) є громадяни України, які на конкурсній основі у добровільному порядку (за контрактом) прийняті на службу до Державного бюро розслідувань і яким присвоєно спеціальні звання осіб рядового та начальницького складу відповідно до законодавства. Особи рядового та начальницького складу належать до працівників Державного бюро розслідувань. Встановлення, зміна або припинення правових відносин осіб рядового та начальницького складу, які проходять службу (зокрема присвоєння спеціального звання, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення із служби, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо), оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Директором Державного бюро розслідувань. Право видавати накази по особовому складу надається Директору Державного бюро розслідувань, директорам територіальних управлінь, керівникам інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань. Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження служби встановлюється Директором Державного бюро розслідувань. Служба у Державному бюро розслідувань припиняється у разі звільнення особи рядового та начальницького складу із служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою. Останнім днем проходження служби у Державному бюро розслідувань вважається день звільнення особи рядового та начальницького складу з Державного бюро розслідувань відповідно до наказу Державного бюро розслідувань по особовому складу. На службу до Державного бюро розслідувань, для заміщення посад рядового та начальницького складу приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які відповідають кваліфікаційним вимогам для зайняття відповідних посад і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки. Конкурс на зайняття посад осіб рядового та начальницького складу проводиться відповідно до вимог Закону України «Про Державне бюро розслідувань». Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджуються Директором Державного бюро розслідувань. Кандидати, щодо яких прийнято позитивне рішення, приймаються на службу до Державного бюро розслідувань та призначаються на посади після укладення контракту щодо проходження служби в порядку, встановленому цим Положенням. Відповідно до вимог п.п. 42-53 Положення № 743 контракт про проходження служби у Державному бюро розслідувань (далі - контракт) - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином України та державою, від імені якої виступає Державне бюро розслідувань, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби. Для проходження служби у Державному бюро розслідувань укладається контракт за формою згідно з додатком 1 з особою, яка призначається на посаду рядового та начальницького складу (крім посад, що заміщуються особами вищого начальницького складу), в порядку, встановленому цим Положенням. Контракт укладається на строк: від трьох до п`яти років - з особами, які приймаються на службу на посади, що заміщуються особами рядового та молодшого начальницького складу; від шести до десяти років - з особами, які приймаються на службу на посади, що заміщуються особами середнього та старшого начальницького складу. Строк дії контракту може бути продовжено після закінчення строку дії попереднього контракту на строк, визначений у пункті 44 цього Положення (крім осіб вищого начальницького складу). Тривалість дії останнього контракту визначається строком, який залишився до досягнення особою рядового та начальницького складу граничного віку перебування на службі в Державному бюро розслідувань. Строк дії контракту з особами рядового та начальницького складу, які перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами або відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - у відпустці тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, за їх бажанням може бути продовжено на період перебування осіб рядового та начальницького складу в таких відпустках. Контракт укладається у двох примірниках (по одному примірнику для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу. Кожний з примірників підписується особою, яка вступає на службу до Державного бюро розслідувань чи продовжує її, і посадовою особою Державного бюро розслідувань, якій надано право на підписання контракту, скріплюється печаткою із зображенням Державного Герба України відповідного органу системи Державного бюро розслідувань і зберігається у кожної із сторін. Примірник контракту, що залишається в Державному бюро розслідувань, долучається до матеріалів для формування особової справи особи, яка приймається на службу до Державного бюро розслідувань, особової справи особи рядового чи начальницького складу, яка продовжує службу в Державному бюро розслідувань. Після укладення контракту видається наказ по особовому складу про прийняття на службу до Державного бюро розслідувань і призначення на посаду з урахуванням вимог Закону України «Про Державне бюро розслідувань». Право на підписання контракту від імені Державного бюро розслідувань надається: 1) Директору Державного бюро розслідувань: - з особами рядового та начальницького складу, які призначаються на посади (проходять службу на посадах), які передбачені штатним розписом (штатом), в центральному апараті Державного бюро розслідувань; - з керівниками територіальних управлінь Державного бюро розслідувань та їх заступниками; - з керівниками органів системи Державного бюро розслідувань, безпосередньо підпорядкованих Державному бюро розслідувань, та їх заступниками; 2) директору територіального управління, керівнику органу системи Державного бюро розслідувань - з особами рядового та начальницького складу, які призначаються на посади (проходять службу на посадах), які передбачені штатним розписом (штатом), у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, органах системи Державного бюро розслідувань (крім осіб, яких призначає Директор Державного бюро розслідувань). Строк дії контракту починається з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту. Строк дії контракту обчислюється повними роками. Контракт, укладений з громадянами України, прийнятими на службу, а також з особами, які прибули до Державного бюро розслідувань для подальшого проходження служби з інших центральних органів виконавчої влади, державних та правоохоронних органів як переможці конкурсного відбору, набирає чинності з дня прийняття їх на службу до Державного бюро розслідувань та призначення на посади, про що оголошується у наказі по особовому складу з одночасним або наступним присвоєнням спеціальних звань (присвоєнням спеціальних звань у порядку співвідношення). Контракт є підставою для видання наказу по особовому складу про призначення особи на відповідну посаду чи продовження служби. Новий контракт укладається між посадовою особою, якій надано право на підписання контракту, та особою рядового та начальницького складу не пізніше ніж за день до закінчення строку дії чинного контракту. Про укладення нового контракту оголошується у наказі по особовому складу не пізніше наступного дня після закінчення строку дії попереднього контракту, після чого він набирає чинності. Днем припинення строку дії контракту вважається: день закінчення строку дії контракту; день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби, - у разі дострокового розірвання контракту; наступний день після дня смерті (загибелі) особи рядового та начальницького складу, зазначеного у свідоцтві про смерть, а також визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою. У разі припинення строку дії контракту в примірнику контракту, що зберігається в особовій справі, робиться запис про підставу та дату припинення його дії, який скріплюється печаткою із зображенням Державного Герба України. Особа рядового та начальницького складу за її бажанням подає другий примірник контракту до відповідного органу системи Державного бюро розслідувань, в якому працівником підрозділу кадрового забезпечення робиться такий самий запис, що і в першому примірнику. У відповідності до вимог пп. 9 п. 59, 60-62 Положення № 743 призначення осіб рядового та начальницького складу на посади та переведення (переміщення) їх по службі здійснюється з додержанням таких вимог: особи рядового та начальницького складу можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань, у тому числі з територіального управління до центрального апарату Державного бюро розслідувань, за їх згодою без обов`язкового проведення конкурсу на іншу нижчу або рівнозначну вакантну або тимчасово вакантну посаду за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади; таке переведення осіб рядового та начальницького складу може здійснюватися за їх ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення. Призначення (переведення) осіб рядового та начальницького складу (переміщення по службі) здійснюється: 1) на вищі посади - за конкурсом (у порядку просування по службі); 2) на рівнозначні посади: - за їх згодою - за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади та їх ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення; - у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів; - за сімейними обставинами або з інших поважних причин; - за станом здоров`я - на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії; 3) на нижчі посади: - за їх згодою - за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади та за їх ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення; - у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів; - за станом здоров`я - на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії; - з урахуванням ділових якостей, рівня професійної підготовки і досвіду практичної роботи - за результатами оцінки службової діяльності; - за сімейними обставинами або з інших поважних причин - за особистим проханням. Переведення з вищих посад на нижчі у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів здійснюється Директором Державного бюро розслідувань (директором територіального управління Державного бюро розслідувань) у межах наданих йому прав щодо призначення на посади за умови відсутності можливості призначити особу рядового та начальницького складу на рівнозначну посаду в цьому ж органі чи підрозділі Державного бюро розслідувань відповідно до вимог Закону України «Про Державне бюро розслідувань». Скорочення штату або проведення організаційно-штатних заходів чи зміна розподілу обов`язків у період виконання першим заступником та одним із заступників Директора Державного бюро розслідувань повноважень Директора Державного бюро розслідувань відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» здійснюється за результатами аналізу ефективності роботи Державного бюро розслідувань. З метою запобігання конфлікту інтересів згідно із Законом України «Про запобігання корупції» видається відповідний наказ за погодженням з першим заступником та заступником Директора Державного бюро розслідувань. У разі реорганізації переважне право на залишення на службі в Державному бюро розслідувань надається особам з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства. В свою чергу, згідно ст. 42 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; 11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. Також, згідно п. 62 Положення № 743 переведення особи рядового та начальницького складу на рівнозначну посаду потребує згоди особи, яка переводиться. Придатність осіб рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань за станом здоров`я до проходження служби на займаних посадах визначається військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями. У разі коли особа рядового та начальницького складу за станом здоров`я не може виконувати обов`язки на посаді, яку вона займає, така особа переводиться на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду, на якій їй згідно з висновком військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії дозволяється виконувати службові обов`язки. У разі відсутності таких вакантних посад особа рядового та начальницького складу звільняється із служби за станом здоров`я. Згідно п.п. 105, 106 Положення № 743 звільнення осіб рядового та начальницького складу із служби здійснюється: - у запас - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», і за станом здоров`я придатні до служби в Державному бюро розслідувань; - у відставку - якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», або визнані військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями непридатними за станом здоров`я до служби із зняттям з військового обліку. Перед звільненням особи рядового та начальницького складу з Державного бюро розслідувань безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею індивідуальну бесіду. У ході бесіди роз`яснюються підстави звільнення і строк внесення подання щодо звільнення, соціальний і правовий захист особи, визначається військовий комісаріат, до якого буде направлено особу після звільнення для постановки на військовий облік, безпосередній або прямий керівник (начальник) дає відповіді на запитання. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань проходження служби, а також інші питання, пов`язані із звільненням. У разі потреби зазначеній особі видається направлення на обстеження до військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. За наявності декількох підстав для звільнення особа рядового та начальницького складу обирає одну з них. До участі у бесіді у разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб. Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди (додаток 4), що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового та начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуш бесіди долучається до матеріалів звільнення та зберігається в особовій справі. У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові). Відповідно до вимог пп. 4 п. 107 Положення № 743 контракт припиняється (розривається), а особи рядового та начальницького складу звільняються із служби у зв`язку із скороченням штату - у разі неможливості використання на службі у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів, про що особи рядового та начальницького складу попереджаються за два місяці. Пунктом 112, підпунктом 2 пункту 115 Положення № 743 контракт може бути розірвано достроково з ініціативи Державного бюро розслідувань і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби у випадках, передбачених підпунктами 1-4, 6 і 8-13 пункту 107 і абзацом першим пункту 109 цього Положення. Звільнення осіб рядового та начальницького складу із служби здійснюється директором територіального управління, керівником іншого органу системи Державного бюро розслідувань - осіб рядового та начальницького складу, які проходять службу на посадах, які передбачені штатним розписом (штатом), у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, органах системи Державного бюро розслідувань (крім осіб, право звільнення яких має Директор Державного бюро розслідувань). Згідно обставин даної справи, ОСОБА_1 проходив службу в ДБР на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах першого оперативного відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві на підставі укладеного з ним контракту. Оскаржуваним наказом припинено (розірвано) достроково контракт з позивачем та звільнено його зі служби в ДБР у запас у зв`язку із скороченням штату згідно наведених вимог пп. 4 п. 107 Положення №

743. Підставою для прийняття наведеного наказу стали зміни до штатного розпису на 2023 рік № 1 ТУ ДБР у м. Миколаєві, які затверджені наказом ДБР від 30.01.2023 року № 42дск та вводились в дію 07.02.2023 року. Досліджуючи наведені зміни до штатного розпису, а також надану відповідачем інформацію щодо штатного розпису без урахування цих змін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи обставини щодо скорочення штату ТУ ДБР у м. Миколаєві, які стали підставою для звільнення позивача. Так, як зазначено відповідачем та підтверджено матеріалами справи, в тому числі, змінами до штатного розпису та інформацією щодо штатного розпису без урахування цих змін, в ТУ ДБР у м. Миколаєві, а саме в першому оперативному відділі, де працював позивач, підлягали скороченню дві посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах з трьох наявних посад у відділі, одна, з яких була вакантна, дві зайняті відповідними працівниками, зокрема, позивачем. Таким чином, підлягали скороченню одна вакантна посада та одна з двох посад, які були зайняті позивачем та іншим працівником. Вирішуючи питання щодо переважного право на залишення на службі в ДБР та вивчивши особові справи наведених працівників, відповідачем встановлено, що при рівних умовах у кваліфікації та досягненнях у службовій діяльності, переважне право на залишення на службі має не позивач, а інший працівник, оскільки такому працівнику залишилось менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого він має право на отримання пенсійних виплат, та він є учасникам бойових дій. Встановлені відповідачем обставини підтверджуються наданою до суду інформацією щодо наведених працівників, біографічними довідками. Тобто, матеріали справи свідчать про дотримання відповідачем зазначених положень п. 62 Положення № 743, ст. 42 КЗпП України. З огляду на викладене, оскільки у даній справі встановлено, що дійсно в ТУ ДБР у м. Миколаєві відбулось скорочення штату та одна з двох посад, які були зайняті позивачем та іншим працівником, підлягала скороченню і переважне право на залишення на службі мав не позивач, а інший працівник, колегія суддів вважає, що відповідач дійшов вірного висновку, що саме до позивача підлягали застосуванню положення пп. 4 п. 107 Положення № 743 щодо його звільнення у зв`язку із скороченням штату. При цьому, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, позивача попереджено про наступне звільнення зі служби за два місяці до звільнення 08.02.2023 року, звільнення відбулось 10.04.2023 року, що відповідає пп. 4 п. 107 Положення №

743. Також, 08.02.2023 року позивачу вручено лист № 657/16-12/23 від 08.02.2023 року, згідно якого, з метою забезпечення права позивача на працю при скороченні штату ТУ ДБР у м. Миколаєві, зокрема, скорочення посади, яку обіймає позивач, відповідачем повідомлено, що наразі в ТУ ДБР у м. Миколаєві відсутні вакантні або тимчасово вакантні рівнозначні та/або нижчі посади з відповідними кваліфікаційними вимогами та критеріями професійної придатності, на які Державним бюро розслідувань не оголошено відповідний конкурс та які б могли бути запропоновані позивачу для подальшого проходження служби. Водночас, вказаним листом позивача проінформовано, що він може прийняти участь в конкурсі у порядку просування на службі на заняття вакантної посади у ТУ ДБР у м. Миколаєві, оголошеному наказом Державного бюро розслідувань від 06.02.2023 року № 73 (інформація про вказаний конкурс додана до листа). Обставини щодо відсутності, станом на момент введення змін до штатного розпису та попередження про наступне звільнення позивача, в ТУ ДБР у м. Миколаєві вакантних або тимчасово вакантних рівнозначних та/або нижчих посад з відповідними кваліфікаційними вимогами та критеріями професійної придатності, на які Державним бюро розслідувань не оголошено відповідний конкурс та які б могли бути запропоновані позивачу для подальшого проходження служби, підтверджуються наданою відповідачем інформацією щодо вакантних посад ТУ ДБР у м. Миколаєві, інформацією щодо оголошеного конкурсу ДБР. Листом від 13.03.2023 року № 1218/16-12/23 відповідачем додатково запропоновано ОСОБА_1 для переведення такі наявні за інформацією центрального апарату Державного бюро розслідувань вакансії в інших територіальних управліннях ДБР: - в ТУ ДБР у м. Києві старший оперуповноважений в особливо важливих справах Першого оперативного відділу, старший оперуповноважений Другого оперативного відділу, оперуповноважений Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Києві); - в ТУ ДБР у м. Краматорську оперуповноважений Першого оперативного відділу (з дислокацією у м. Краматорську), старший оперуповноважений в особливо важливих справах Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку), старший оперуповноважений в особливо важливих справах Третього оперативного відділу, старший оперуповноважений Третього оперативного відділу (з дислокацією у м. Маріуполі); - в ТУ ДБР у м. Полтаві старший оперуповноважений Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Харкові), оперуповноважений Другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Харкові). У наведеному листі відповідач зазначив, що у разі згоди на переведення на одну із вищевикладених посад позивачу необхідно подати до відповідного територіального управління рапорт встановленого зразка. Крім того, у цьому листі відповідачем вказано, що у разі відмови позивача від переведення, по закінченню двох місяців з моменту вручення попередження про наступне звільнення зі служби, позивача буде звільнено 10.04.2023 року зі служби в ДБР на підставі пп. 4 п. 107 та п. 112 Положення № 743, шляхом достроково припинення (розірвання) контракту про проходження служби у Державному бюро розслідувань, на підставі п. 13 Контракту. Окрім цього, перед звільненням з позивачем була проведена співбесіда та йому повторно були запропоновані для переведення наведені наявні за інформацією центрального апарату Державного бюро розслідувань вакансії в інших територіальних управліннях ДБР. Участь в конкурсі у порядку просування на службі на заняття вакантної посади у ТУ ДБР у м. Миколаєві, оголошеному наказом ДБР від 06.02.2023 року № 73, позивач не приймав та на пропозицію щодо переведення на наявні за інформацією центрального апарату Державного бюро розслідувань вакансії в інших територіальних управліннях ДБР не відреагував. Встановлені у даній справі обставини щодо скорочення штату ТУ ДБР у м. Миколаєві, зокрема, щодо скорочення однієї з двох посад, які були зайняті позивачем та іншим працівником, щодо наявності при такому скороченні переважного права на залишення на службі у іншого працівника, а не позивача, дотримання відповідачем строку попередження про наступне звільнення, передбаченого Положенням № 743, а також стосовно того, що відповідачем було запропоновано позивачу взяти участь в конкурсі у порядку просування на службі на заняття вакантної посади у ТУ ДБР у м. Миколаєві, оголошеному наказом ДБР від 06.02.2023 року № 73, та запропоновано для переведення наявні за інформацією центрального апарату ДБР вакансії в інших територіальних управліннях ДБР, на що позивач не відреагував, жодним чином не оспорюються позивачем та не спростовуються. Водночас, як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, позивач посилається на те, що відповідач не мав права запропонувати йому для переведення наявні вакансії в інших територіальних управліннях ДБР, оскільки питання щодо призначення на посаду в іншому територіальному управлінні ДБР, в тому числі, в порядку переведення не відноситься до повноважень відповідача. Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними доводами позивача. Колегія суддів наголошує, що саме у зв`язку зі змінами штатного розпису, скороченням штату та відсутністю в ТУ ДБР у м. Миколаєві вакантних посад з відповідними кваліфікаційними вимогами та критеріями професійної придатності, на які не оголошено конкурс та які б могли бути запропоновані працівникам, посади яких скорочено, для подальшого проходження служби в ДБР, з метою забезпечення права на працю працівників, посади яких скорочено та виконання обов`язку щодо працевлаштування працівників, які підлягають звільненню, відповідачем і було здійснено запит до ДБР щодо повідомлення переліку наявних у системі ДБР вакантних та тимчасово вакантних рівнозначних та/або нижчих посад начальницького складу, які б могли бути запропоновані особам, які обіймають посади, що підлягають скороченню (лист ТУ ДБР у м. Миколаєві від 16.02.2023 року). В свою чергу, на вказаний лист ДБР повідомлено відповідача про наявність вакантних посад в територіальних управліннях ДБР, які і були запропоновані позивачу (лист ДБР від 10.03.2023 року). При цьому, ДБР звернуто увагу відповідача на необхідність погодження переведення на вакантні посади в інших ТУ ДБР з цими територіальними управління, про що відповідачем було повідомлено позивача із зазначенням необхідності подання ним рапорту на переведення до відповідного територіального управління, що підтверджується листом від 13.03.2023 року. За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності у відповідача права пропонувати йому для переведення наявні вакансії в інших територіальних управліннях ДБР, оскільки така пропозиція здійснена відповідачем з метою забезпечення права на працю працівників, посади яких скорочено та виконання обов`язку щодо працевлаштування працівників, які підлягають звільненню, та на підставі інформації ДБР, отриманої на запит ТУ ДБР у м. Миколаєві, та із роз`ясненням процедури переведення і необхідності подання рапорту до відповідного територіального управління, в якому наявна запропонована вакантна посада, що відповідає ч. 3 ст. 14-3 Закону № 794-VIII, пп. 2 п. 60 Положення № 743, за змістом яких, переведення осіб рядового і начальницького складу може здійснюватися за їхньою ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення. Що стосується посилань позивача в позовній заяві та апеляційній скарзі на те, що його мало бути переведено без конкурсу на рівнозначну посаду в іншому відділі ТУ ДБР у м. Миколаєві та відповідачем протиправно відмовлено у такому переведенні за рапортом позивача з посиланням на те, що на таку посаду оголошено конкурс, оскільки він має право на переведення без конкурсу, що прямо передбачено ст. 14-3 Закону № 794-VIII, колегія суддів зазначає наступне. Так, 06.03.2023 року позивачем до ТУ ДБР у м. Миколаєві був поданий рапорт про переведення на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві. На цей рапорт директором ТУ ДБР у м. Миколаєві, листом від 07.03.2023 року, повідомлено позивача про те, що для зайняття вказаної позивачем посади триває конкурс, оголошений наказом ДБР від 06.02.2023 року № 73, про проведення якого та можливість взяти участь у ньому позивача було повідомлено 08.02.2023 року. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у його переведенні, оскільки він має право на таке переведення без конкурсу та проведення конкурсу станом на момент подання рапорту, на думку позивача, не є перешкодою у переведенні позивача на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві без проведення конкурсу. Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами позивача, з огляду на викладене. Колегія суддів зазначає, що частиною 2 статті 14-3 Закону № 794-VIII передбачено, що особи рядового і начальницького складу можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань, у тому числі з територіального управління до центрального апарату Державного бюро розслідувань, за їхньою згодою без обов`язкового проведення конкурсу на іншу нижчу або рівнозначну вакантну або тимчасово вакантну посаду, за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади. Згідно пп. 2 п. 60 Положення № 743 призначення (переведення) осіб рядового та начальницького складу (переміщення по службі) здійснюється на рівнозначні посади, зокрема: - за їх згодою - за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади та їх ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших закладів, установ системи Державного бюро розслідувань, які порушили питання про переведення; - у зв`язку із скороченням штату або проведенням організаційно-штатних заходів. Таким чином, наведеними вимогами чинного законодавства дійсно передбачено, що особи рядового і начальницького складу можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань, за їхньою згодою, без обов`язкового проведення конкурсу, на іншу рівнозначну вакантну посаду, за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади, зокрема, у зв`язку із скороченням штату. У спірних правовідносинах сторонами не заперечується, що посада, на яку позивач просив його перевести у зв`язку з скороченням штату, є рівнозначною його посаді, а також відповідач не оспорює кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності позивача для відповідної посади. Поряд з цим, колегія суддів погоджується з відповідачем, що наведені вимоги ст. 14-3 Закону № 794-VIII, п. 60 Положення № 743 мають застосовуватись з іншими положеннями цих нормативно-правових актів, а також і інших законодавчих вимог щодо призначення/переведення працівників ДБР. Зокрема, згідно ч. 3 ст. 14 Закону № 794-VIII на службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки. Прийняття громадян України на службу до Державного бюро розслідувань без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності для зайняття посад у підрозділах Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань. Призначення на посади у Державному бюро розслідувань, крім посад Директора Державного бюро розслідувань, керівника підрозділу внутрішнього контролю центрального апарату Державного бюро розслідувань та керівників підрозділів внутрішнього контролю територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, здійснюється за результатами відкритих конкурсів, що проводяться конкурсними комісіями з проведення конкурсів на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань. Типове положення про конкурсну комісію та порядок проведення відкритого конкурсу затверджує Директор Державного бюро розслідувань. Відповідно до вимог п. 2.1 р. 2, р. 3, р. 8 Порядку проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом Державного бюро розслідувань від 24 січня 2020 року № 22, рішення про оголошення Конкурсу на зайняття посад у ДБР приймає Директор ДБР. Рішення щодо оголошення Конкурсу приймається на підставі подання керівника самостійного структурного підрозділу (директора територіального управління), погодженого керівником кадрового підрозділу та першим заступником чи заступником Директора ДБР відповідно до розподілу обов`язків, або з власної ініціативи Директора ДБР у разі наявності вакантної посади (посад) або необхідності заміщення основного працівника на час перебування його у відпустці по догляду за дитиною. У разі прийняття рішення про оголошення Конкурсу видається відповідний наказ ДБР та одночасно затверджуються (якщо є така потреба) кваліфікаційні вимоги та критерії професійної придатності на посаду (далі кваліфікаційні вимоги). Конкурс складається з таких етапів: оприлюднення оголошення про проведення Конкурсу; прийняття та розгляд документів від кандидатів; кваліфікаційний іспит; психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа; співбесіда; прийняття рішення про визначення переможців або їх відсутність; оприлюднення результатів Конкурсу. Конкурсна комісія обирає переможця на кожну окрему посаду шляхом відкритого голосування. Переможцем Конкурсу вважається кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів. Конкурсна комісія може визначити другу та третю особу з числа кандидатів, що брали участь у Конкурсі на відповідну посаду, які можуть бути призначені на цю посаду протягом року у разі непризначення на посаду переможця Конкурсу або його звільнення (переведення) після призначення. У такому випадку друга та третя особа з числа кандидатів почергово вважаються переможцями Конкурсу на відповідну посаду. За результатами проведення Конкурсу Конкурсна комісія може прийняти такі рішення: про визначення переможця Конкурсу; про відсутність переможця Конкурсу; про те, що Конкурс не відбувся у зв`язку з відсутністю кандидатів. Під час проведення голосування про визначення переможця кожен член Конкурсної комісії голосує з огляду тільки на власну оцінку кандидата, складену за результатами проведеної співбесіди, незалежно від думки інших членів Конкурсної комісії. У разі набрання кандидатами рівної кількості голосів переможець Конкурсу визначається Конкурсною комісією після додаткового обговорення інформації та відомостей про кандидатів. У разі набрання кандидатами рівної кількості голосів після додаткового обговорення вирішальним є голос голови Конкурсної комісії. Рішення Конкурсної комісії про визначення переможця Конкурсу фіксується у протоколі засідання Конкурсної комісії. Конкурсна комісія за результатами Конкурсу вносить суб`єкту призначення подання стосовно переможця Конкурсу, другої та третьої особи з числа кандидатів, що брали участь у Конкурсі на відповідну посаду та можуть бути призначені на цю посаду протягом року у разі непризначення на посаду переможця Конкурсу або його звільнення (переведення) після призначення. Згідно обставин справи, станом на момент введення змін до штатного розпису (07.02.2023 року), попередження позивача про наступне звільнення (08.02.2023 року) та подання ним рапорту про переведення на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві (06.03.2023 року), на заняття наведеної посади вже був оголошений конкурс наказом ДБР від 06.02.2023 року №

73. За таких обставин та наведеного правового регулювання, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що у нього не було підстав для призначення позивача в порядку переведення на вказану посаду без проведення конкурсу, який вже оголошений. Колегія суддів наголошує, що за наведених вимог ст. 14-3 Закону № 794-VIII право особи рядового і начальницького складу на переведення у системі Державного бюро розслідувань без обов`язкового проведення конкурсу на іншу рівнозначну вакантну посаду не є абсолютним. У цій нормі прямо вказано, що особи рядового і начальницького складу «можуть» бути переведені у системі Державного бюро розслідувань «без обов`язкового проведення конкурсу» на іншу рівнозначну вакантну посаду. З конструкції наведеної норми слідує, що вжите у частині другій статті ст. 14-3 Закону № 794-VIII слово «може» - означає, що вирішення питання щодо переведення законодавець залишив на розсуд суб`єкта призначення. В свою чергу, досліджуючи питання щодо використання відповідачем такого повноваження, як переведення позивача на іншу посаду, та дотримання відповідачем права позивача на таке переведення в контексті спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з відповідачем, що у нього були відсутні повноваження на призначення позивача в порядку переведення на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах другого оперативного відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві у зв`язку із скороченням посади, яку займав позивач, оскільки станом на момент введення змін до штатного розпису (07.02.2023 року), попередження позивача про наступне звільнення (08.02.2023 року) та подання ним рапорту про переведення (06.03.2023 року), на заняття наведеної посади вже був оголошений конкурс наказом ДБР від 06.02.2023 року №

73. За наведених вимог Порядку проведення відкритого конкурсу на зайняття посад працівників Державного бюро розслідувань, саме Комісія з проведення конкурсу уповноважена визначати переможця конкурсу та внести подання про його призначення на посаду суб`єкту призначення, за результатами якого і приймається рішення про призначення працівника на посаду. У даній справі встановлено, що на посаду, на заняття якої був оголошений конкурс наказом ДБР від 06.02.2023 року № 73, було призначено переможця конкурсу, який визначений Комісією з проведення конкурсу, на підставі подання Комісії. На підставі наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача щодо незастосування у спірному випадку положень ст. 14-3 Закону № 794-VIII. Підсумовуючи вищевикладене, оскільки в ході розгляду справи підтверджені обставини щодо скорочення штату ТУ ДБР у м. Миколаєві, зокрема, щодо скорочення однієї з двох посад, які були зайняті позивачем та іншим працівником, щодо наявності при такому скороченні переважного права на залишення на службі у іншого працівника, а не позивача, дотримання відповідачем строку попередження позивача про наступне звільнення, а також стосовно того, що у зв`язку зі змінами штатного розпису, скороченням штату та відсутністю в ТУ ДБР у м. Миколаєві вакантних посад з відповідними кваліфікаційними вимогами та критеріями професійної придатності, на які не оголошено конкурс та які б могли бути запропоновані позивачу, з метою забезпечення права позивача на працю, посада якого підлягала скороченню, та виконання обов`язку щодо працевлаштування позивача, який підлягає звільненню, на підставі інформації ДБР, отриманої на запит ТУ ДБР у м. Миколаєві, відповідачем було запропоновано позивачу взяти участь в конкурсі у порядку просування на службі на заняття вакантної посади у ТУ ДБР у м. Миколаєві, оголошеному наказом ДБР від 06.02.2023 року № 73, та запропоновано для переведення наявні за інформацією центрального апарату ДБР вакансії в інших територіальних управліннях ДБР, на що позивач не відреагував, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем правомірно прийнятий оскаржуваний наказ та припинено (розірвано) достроково контракт з позивачем і звільнено його зі служби в ДБР у запас у зв`язку із скороченням штату згідно пп. 4 п. 107 Положення №

743. Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що він мав легітимні очікування на те, що буде проходити службу в ДБР протягом всього строку дії укладеного контракту, оскільки контрактом прямо передбачено, що він може бути достроково припинений, а позивач звільнений у зв`язку з скороченням штату. Крім того, враховуючи, що у даній справі встановлено, що дії відповідача щодо звільнення позивача зі служби в ДБР вчинені на підставі закону, в межах повноважень, з дотриманням процедури звільнення та прав позивача на працевлаштування в територіальних органах ДБР, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо незабезпечення у спірних правовідносинах гарантій його права на працю та приходить до висновку, що його звільнення не становить порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Судове рішення складено у повному обсязі 01.12.2023 р. Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: І.О. Турецька Суддя: О.А. Шевчук