Постанова 4824 № 359/7538/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 листопада 2023 року м. Київ Справа №359/7538/22 Провадження № 22-ц/824/13301/2023 Резолютивна частина постанови оголошена 22 листопада 2023 року Повний текст постанови складено 28 листопада 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Мандрики О.П. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним, В С Т А Н О В И В: В жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна сестра ОСОБА_3 . У зв`язку з відсутністю спадкоємців першої черги за законом позивач, як єдиний спадкоємець другої черги за законом, набув право на спадкування після її смерті. Однак приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Кузьміченко О.А. несподівано відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що право на спадкування належить ОСОБА_2 , який 5 березня 2022 року таємно уклав шлюб з ОСОБА_3 та став її спадкоємцем першої черги за законом. Позивач посилається на те, що відповідач зловживав алкогольними напоями та ніколи не цікавився станом здоров`я ОСОБА_3 . Він не приймав участь в її лікуванні та не здійснював догляд за нею. Між ними не виникли права та обов`язки подружжя, вони жили лише як сусіди. Ці обставини свідчать про фіктивність шлюбу, адже ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 шлюб не з метою створення сім`ї, а виключно для набуття ним права на спадкування після її смерті. ОСОБА_3 була змушена укласти шлюб під психологічним тиском відповідача. Ця обставина також свідчить про відсутність у неї вільної згоди на укладення шлюбу. Тому ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним шлюб, укладений 5 березня 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Бориспільському ВДРАЦС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), про що був складений відповідний актовий запис №113. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання шлюбу недійсним відмовити. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 заперечував проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Власенко С.П. підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Чемерис І.В. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду. Третя особа Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судоев засідання не з`явилась, до суду надали заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахуваши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Встановлено, що 12 квітня 2016 року ОСОБА_2 розірвав шлюб з ОСОБА_4 , про що був складений відповідний актовий запис №43. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 12 квітня 2016 року (а.с.77). 5 березня 2022 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_3 шлюб, зареєстрований в Бориспільському ВДРАЦС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), про що був складений відповідний актовий запис №113. Ця обставина підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00037101510 від 7 жовтня 2022 року (а.с.41) та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 5 березня 2022 року (а.с.76). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 16 липня 2022 року (а.с.8). У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Надаючи аргументам апеляційної скарги, Київський апеляційний суд виходить із такого. Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно з ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Відповідно до ч.1 ст.38 СК України підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. Відповідно до ч.2 ст.40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя. Згідно з ч.2 ст.41 СК України при вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч.1 ст.42 СК України право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена. Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ч.1 ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Згідно з ч.2 ст.1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.2 ст.76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно з ч.1-ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що за час свого життя ОСОБА_3 склала заповіт. Наведене свідчить про те, що на підставі ч.2 ст.1223 ЦК України після смерті ОСОБА_3 спадкування здійснюється за законом. З копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 від 23 грудня 1965 року та серії НОМЕР_5 від 31 травня 1971 року (а.с.9-10) вбачається, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_3 та спадкоємцем другої черги за законом. У випадку визнання недійсним шлюбу, укладеного 5 березня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивач набуде право на спадкування в порядку, передбаченому ч.2 ст.1258 ЦК України. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є заінтересованою особою в розумінні ч.1 ст.42 СК України, яка має право оспорювати дійсність вказаного шлюбу. Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №315477283 від 18 листопада 2022 року (а.с.88-89) вбачається, що 13 серпня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право спільної часткової власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Зокрема, за кожним з них було зареєстровано право власності на 1/2 частку у вказаному об`єкті нерухомого майна. Крім того, в заяві про державну реєстрацію шлюбу від 5 березня 2022 року (а.с.107) та в актовому записі про шлюб №113 від 5 березня 2022 року (а.с.108) містяться підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , якими вони підтверджували свою згоду на укладення шлюбу та декларували намір набути взаємних прав та обов`язків подружжя. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано належну оцінку показм свідків, що були допитані в судовому засіданні а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та здобувши достатню кількість різноманітних доказів, а саме показань свідків та письмових доказів, прийшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання шлюбу недійсним з мотиву недотримання ч.1 ст.24 СК України. Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2023 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні. Оскільки колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, розподіл судових витрат згідно правил статті 141 ЦПК України апеляційним судом не здійснюється. Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна