Постанова 4824 № 758/51/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 758/51/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/553/2023 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г., при секретарі Пановій К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва», про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року, ухваленого під головуванням судді Якимець О.І.,- встановив: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом. Позивач просив: стягнути з ОСОБА_2 на його користь 76 886 грн 00 коп у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири; 50 000 грн 00 коп у відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди; 2 900 грн 00 коп вартості за проведення звіту про оцінку збитків; 1681 грн 60 коп витрат по сплаті судового збору; 15 000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проживає у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності. Його квартиру було залито з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач. За результатами проведення обстеження квартири складено акт про залиття квартири від 04 грудня 2020 та звіт про оцінку майнового збитку. Згідно акту пошкодження в квартирі позивача сталися внаслідок залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 під час виконання ремонтних робіт та пошкодження мережі водопостачання власниками квартири АДРЕСА_3 . Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 60 112 грн 00 коп., судові витрати у розмірі 4 581 грн 60 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп. У задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року залишити без змін. На адресу суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 про розгляд апеляційної скарги без участі сторони позивача. В судовому засіданні представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялися належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Задовольняючи частково позовну заяву, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності вини відповідача щодо затоплення квартири ОСОБА_1 , а відтак саме на неї покладається обов`язок відшкодування заподіяної майнової шкоди позивачу. Також, суд вважав за необхідне зменшити розмір заявлених позивачем збитків на суму вартості зазначених кошторисного прибутку та витрат ПДВ, оскільки у вартість будівельних робіт вже були враховані загальновиробничі витрати. Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із її необґрунтованості та відсутності будь-яких доказів на підтвердження заявленого розміру та характеру завданої шкоди. Заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу судом задоволено частково. Враховуючи принцип співмірності, виходячи із складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, а також часткове задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком. Проте, при вирішенні спору, судом не правильно проведено розподіл судових витрат. Обґрунтовуючи пред`явлений позов, ОСОБА_1 зазначив, що оскільки залиття його квартири відбулося внаслідок пошкодження мережі водопостачання власниками квартири АДРЕСА_3 під час виконання ремонтних робіт, тому ОСОБА_2 має відшкодувати майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, а також судові витрати, витрати на професійну правничу допомогу та моральну шкоду. Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно роз`яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підтвердження позовних вимог позивачем надано акт про залиття квартири від 04 грудня 2020 року (на підтвердження факту залиття квартири та причин такого залиття), та Звіт про оцінку збитків (на підтвердження розміру завданих позивачу збитків). Відповідно до акту пошкодження в квартирі АДРЕСА_1 сталися внаслідок залиття з вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 під час виконання ремонтних робіт та пошкодження мережі водопостачання власниками квартири АДРЕСА_3 вказаного житлового будинку. Вказаний акт складено комісією у складі: провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду ОСОБА_3 ; майстра технічної дільниці № З ОСОБА_4 , майстра по ремонту дільниці № 3 ОСОБА_5 на підставі звернення громадянина ОСОБА_1 № 10663/Р-1910 від 03 грудня 2020 року. Акт про залиття містить підписи членів комісії та скріплений печаткою та підписом директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва». Порядок складання акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207. Відповідно п. 2.3.6 зазначених правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). З додатку № 4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в акті про залиття обов`язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.). В акті повинен міститися висновок про те, хто заподіяв шкоду. Крім того, з типової форми акту про залиття вбачається, що такий складається комісійно, комісія складається з головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсара - сантехніка, представника організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання, представника власника будинку. Також з актом мають бути ознайомлені мешканці квартир, про що проставляється їх підпис внизу форми акту. Враховуючи вищевикладене, акт про залиття складений уповноваженими особами та відповідає вимогам закону. Згідно із звітом про оцінку збитків об`єктом дослідження є квартира АДРЕСА_4 , яка складається з двох жилих кімнат, кухні, коридору, ванної, вбиральні, вбудованої шафи. Загальна площа квартири 56,75 кв.м., висота стелі - 2,65 м. Відповідно до висновку про розмір матеріальних збитків, у звіті про оцінку збитків зазначено, що власнику у результаті пошкодження оздоблення його квартири АДРЕСА_1 після залиття, яке сталося 01 грудня 2020 року станом на момент складання даного звіту, сума матеріальних збитків становить - 76 886 грн 00 коп. Розрахунок та види робіт викладено у додатках № 2-3 цього звіту. Відповідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідачем було заявлено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи. Відповідно до висновку експерта від 27 липня 2023 року не можливо встановити причину залиття квартири АДРЕСА_1 та вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди). Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів відсутності вини у залитті квартири позивача чи доказів завищення розрахунку розміру завданого збитку. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди позивачу завданої залиттям квартири. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не був повідомлений про час та місце проведення огляду та складання звіту про оцінку збитків, колегія суддів не приймає, оскільки судом першої інстанції було встановлено і сторона відповідача цього не заперечувала у судових засіданнях, що у квартирі відповідача проводився ремонт на підставі договору підряду, тому ОСОБА_2 фактично не проживала у цій квартирі. Посилання в апеляційній скарзі на те, що в акті від 04 грудня 2020 року не вказано дату залиття, а тому він є недостовірним доказом, колегія суддів відхиляє, оскільки сам факт залиття квартири АДРЕСА_5 сторонами не заперечується, відтак зазначення дати не впливає на правильність висновків суду. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що задовольняючи вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди судом були порушені норми матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. У судовому засіданні 22 листопада 2023 року колегією суддів було оглянуте посвідчення відповідача, відповідно до якого ОСОБА_2 є інвалідом І групи загального захворювання. Таким чином, виходячи із вищенаведених вимог закону, з ОСОБА_2 не може бути стягнуто судовий збір на користь ОСОБА_1 . Позивачу слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір за подання позову у розмірі 1 681 грн 60 коп. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно ч. 2, ч. 3, ч 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. До Київського апеляційного суду 17 жовтня 2023 року надійшла заява від представника ОСОБА_1 , у якій він просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 12 300 грн 00 коп. На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_1 надано: договір про надання правничої допомоги від 16 жовтня 2023 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 16 жовтня 2023 року; квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 16 жовтня 2023 року. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що зазначені представником ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 12 300 грн 00 коп. є завищеними та не достатньо обґрунтованими. Отже, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, рішення суду від 05 листопада 2021 року в частині стягнення судового збору постановлено з порушення норм процесуального права, а тому підлягає зміні. В іншій частині рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 141, ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору скасувати. В цій частині ухвалити нове рішення. Компенсувати ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 681 грн 60 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст складено 30 листопада 2023 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.В.Кулікова С.Г. Музичко