Постанова Черкаський апеляційний суд № 691/962/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2023 року м. Черкаси Справа № 691/962/22 Провадження № 22-ц/821/1744/23 категорія: 310020000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І. суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, у складі: головуючого судді Синиці Л. П., повний тест рішення складено 26 грудня 2022 року, в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом вищенаведеного змісту. Позовна заява мотивована тим, що 17 лютого 2010 року між нею, ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 укладено шлюб, від якого в них народилося п`ятеро дітей, які перебувають на її утриманні. Зазначає, що з березня 2023 року проживати однією сім`єю вони припинили, та перестали проживати в одному будинку, і по даний час шлюбні відносини не відновились. Шлюб на дату подачі позовної заяви не розірвано. Вказує, що відповідач проживає окремо від дітей, ухиляється від виконання свого обов`язку щодо їх утримання, участі у вихованні не приймає, добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча в силу закону зобов`язаний. Батько дітей є працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних членів сім`ї на утриманні немає. Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народженняна користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.10.022 і до досягнення дітьми повноліття. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 довела заявлені до відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги. На ряду з цим, відповідач заперечень щодо позовних вимог про стягнення аліментів у визначеному позивачем розмірі суду не надав. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі, поданій 28 вересня 2023 року, ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими та порушення норм процесуального права, порушив питання про скасування рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року та постановлення нового судового рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду. Апеляційну скаргу мотивує тим, що до березня 2022 року вони з позивачем та дітьми проживали однією сім`єю по АДРЕСА_1 . З початком війни в Україні, його дружина разом з дітьми виїхала за межі України. В телефонному режимі позивач йому повідомила, що не бажає повертатися додому і дітей він більше не побачить. Зазначає, що через деякий час йому стало відомо, що його дружина звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Він заперечував щодо його задоволення, оскільки йому було незрозуміло, ким підписана така заява. Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 07.04.2023 шлюб між ними розірвано. Через представника до суду також подана заява про стягнення з нього аліментів на утримання дітей. Суд постановив ухвалу щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Позивач при подачі позову не заявляв клопотання про розгляд зазначеної справи в порядку спрощеного позовного провадження як за змістом позовної заяви, так і шляхом подання окремого письмового клопотання. Вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з власної ініціативи, більше того при внесеному ним запереченні. Проте, суд проігнорував його доводи та постановив ухвалу, якою залишив його заяву без задоволення. Про час та місце розгляду даної справи його жодного разу повідомлено не було Зазначає, що він позовні вимоги не визнає, місце проживання дітей не визначено, дозвіл на їх виїзд за кордон він не надавав, у Службі у справах дітей наявна його заява про визначення місця проживання дітей, а тому він має намір залучити Службу у справах дітей Городищенської міської ради до участі в даній справі та вніс його заперечення щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України позивачем подано не було. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій Згідно зі Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2017.02.2010 року сторонами у справі ОСОБА_9 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Городищенського районного управління юстиції Черкаської області (а.с. 6). Від цього шлюбу, народжені діти: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (підтверджено Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , актовий запис № 3 від 11.05.2010 року); донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (підтверджено Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 , актовий запис № 2 від 14.02.2012 року); донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (підтверджено Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_4 , актовий запис № 1 від 14.02.2012 року); син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (підтверджено Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_5 , актовий запис № 4 від 21.10.2016 року); донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (підтверджено Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_6 , актовий запис № 256 від 28.12.2017 року) (а.с. 7-11). Згідно з довідкою № 4197 від 25.10.2022 діти зареєстровані разом з батьками за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12). Відповідно до довідки Городищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Городищенської міської ради Черкаської області від 28.110.2022 № 182, з початком військової агресії мама ОСОБА_4 , 26.04.2010 повідомила класного керівника про зміну місця проживання та свої наміри виїхати за кордон. ОСОБА_10 з березня 2022 року навчається дистанційно, при цьому з вересня 2022 онлайн уроки не відвідує, завдання не надсилає, з освітніх питань на зв`язок не виходить (а.с. 32). Згідно з довідкою Городищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Городищенської міської ради Черкаської області від 28.110.2022 № 162, виданою ОСОБА_2 , його діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 15.09.2022 за заявою матері навчаються за індивідуальною (сімейною) формою навчання (а.с. 35). Відповідно до рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2023 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Згідно з рішенням Служби у справах дітей виконавчого комітету Городищенської міської ради від 25.09.2023 № 111/01-09, діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на будь-якому обліку не перебувають. Зі слів батька дітей, ОСОБА_2 , який звертався до служби, його діти разом з матір`ю, виїхали за межі України.

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи, що справа стосується стягнення аліментів на дітей, суд проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного. Предметом даного спору є стягнення аліментів на утримання дітей. У ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. У ч. 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. В ст. 51 Конституції України задекларовано, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення дітей. Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Згідно ч. 2 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Частиною 5 ст. 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на вищенаведене, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Тобто, закон надає право платнику аліментів або стягувачу звернутися до суду про зменшення або збільшення розміру аліментів, що визначені рішенням суду. Підставами для цього є зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров`я. Сторони по справі добровільно не домовились про матеріальне утримання дітей, тому кошти на утримання неповнолітніх дітей сторін присуджує суд. З матеріалів справи вбачається, що сторони станом на березень 2022 року визначили місце проживання дітей, а саме з матір`ю, і враховуючи, що діти фактично постійно проживають з позивачем ОСОБА_1 , тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме ОСОБА_1 має право подати позов про стягнення аліментів з батька, який проживає окремо, і це незалежно від того, де зареєстроване місце проживання дітей. Наявність спору про визначення місця проживання дітей відповідачем ОСОБА_2 , станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, не доведено та судом не встановлено, та не є предметом даного спору. Крім того, ОСОБА_2 не позбавлений права звернутись до суду із відповідним позовом про визначення місця проживання дітей. На ряду з цим, під час розгляду справи у суді першої інстанції будь-яких доказів того, що відповідач ОСОБА_2 має хронічні та тяжкі захворювання, чи на його утриманні перебувають особи, які потребують сторонньої допомоги не надано. Отже, вирішуючи питання про стягнення аліментів, судом вірно встановлено, що відповідач є працездатним та має можливість сплачувати аліменти на утримання своїх п`яти дітей. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача ОСОБА_2 обов`язку зі сплати аліментів на утримання його неповнолітніх дітей у відповідному розмірі. Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права також не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Частиною 4 ст. 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. У ч. 3 ст. 274 ЦПК України зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, що виникають, зокрема, з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 5 ст. 274 ЦПК України). Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 02 листопада 2023 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін (а.с. 16). Положеннями ст. 279 ЦПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що позивач після відкриття провадження у справі не заперечував проти її розгляду у спрощеному позовному провадженні, крім того, представником позивача Трофимчук Л. Д. подано клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представника. Згідно з положенням ч. 4 ст. 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перехід із спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що заява відповідача не має обґрунтування переходу до слухання справи в загальному позовному провадженні. Предметом позову є стягнення аліментів на утримання дітей, а саме на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб), що відповідно до ч. 2 ст. 161 ЦПК України, розглядаються судом в наказному або в спрощеному позовному провадженні. Доводи про те, що існує спір щодо місця проживання дітей, так як є звернення до Служби у справах дітей Городищенської міської ради щодо визначення місця проживання дітей, які на даний час проживають з позивачем, не перешкоджає відповідачу в реалізації його процесуальних прав. Із вказаними висновками погоджується і колегія суддів. В апеляційній скарзі не доведено, що відсутність підготовчого провадження у справі призвела до порушення прав відповідача. Клопотань про подання нових доказів, виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, які стосуються предмету даного спору, тобто стягнення аліментів, відповідач при зверненні до апеляційного суду не заявляв, не вказував, що мав відповідний намір в ході розгляду справи у підготовчому провадженні суді першої інстанції, а посилання відповідача на намір залучення в суді першої інстанції органу опіки та піклування, враховуючи предмет даного спору, не заслуговує на увагу. Інших доводів апеляційна скарга не містить. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін, а скарги без задоволення. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 30 листопада 2023 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: О. В. Карпенко Ю. В. Сіренко